Справа № 612/179/18
Провадження № 2/612/123/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2018 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Мороза О.І., за участю учасників справи: позивача ОСОБА_1, відповідачів -ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі судового засідання Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після її уточнення, посилаючись на наступне(а.с.19-21).
Він є сином ОСОБА_4, який помер 04.08. 2012.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина яка складається із земельної ділянки, розміром 4,9612 га, яка розташована на території Острівщинської сільської ради Близнюківського району Харківської області та 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Заводська, буд. 62 с. Острівщина Близнюківського району Харківської області.
Окрім нього спадкоємцем першої черги є мати ОСОБА_4 - ОСОБА_3, його бабуся.
Нещодавно йому стало відомо, що на підставі ст. 1264 ЦК України, після смерті батька, співмешканка батька ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом як на вказану земельну ділянку так і на ? частину будинку.
Про те, що після смерті батька залишилося спадкове майно він знав, а тому через декілька місяців після похорон батька на адресу Близнюківської нотаріальної контори Харківської області направив заяву про прийняття спадщини. Невдовзі після цього його було затримано, а потім засуджено. 04.11. 2014 його було звільнено умовно-достроково але впродовж двох місяців знову засуджено до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Перебуваючи в місцях позбавлення волі він був впевнений, що після звільнення зможе оформити спадок. З місць позбавлення волі був звільнений 10. 08. 2017.
Звернувшись після звільнення до Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини. Крім того, з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.03. 2018 року йому стало відомо, що спадщину уже прийнято співмешканкою батька ОСОБА_2. Також цією постановою його було повідомлено, що 31.12. 2015 нотаріальною конторою листом його було повідомлено про відкриття спадщини та можливість звернення до суду з позовом про продовження строку для її прийняття. Вказане повідомлення він не отримав так як в цей час перебував в місцях позбавлення волі. Про звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про встановлення факту її проживання з батьком йому відомо не було. Посилаючись на ч.3 ст. 1272 ЦК України і просить суд визначити додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 22.03. 2018 позовну заяву залишено без руху(а.с.14). Ухвалою суду від 16.05. 2018, після усунення недоліків, позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадженення, провадження відкрите(а.с.31).Відзиви на повну заяву не подавалися.
12.06. 2018 проведене підготовче судове засідання, справа призначена до судового розгляду по суті(а.с.68,69.).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягав, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечувала, вказуючи на незаконність успадкування майна після смерті сина - ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що вона правомірно успадкувала майно після смерті ОСОБА_4 з яким жила однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство тощо. Похорони ОСОБА_4 здійснила вона.
Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідка, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позову відмовити повністю, виходячи із наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить його паспорт(а.с.5). Вбачається, що він зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 4.11. 2008 року де проживає разом із бабусею ОСОБА_3 та дядьком про що свідчить довідка Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області(а.а.9).
Відповідно до фотокопії свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьком є ОСОБА_4. (а.с.6).
ОСОБА_4 помер 04.08. 2012, місце смерті - с. Новонадеждине Близнюківського району Харківської області, що вбачається із фотокопії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 1-ВЛ №409327, повторне(а.с.7).
Вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 07. 11. 2013 ОСОБА_1 було засуджено за ч.1 ст. 185, ст. 71 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі. Взятий під варту в залі суду в цей же день(а.с.11,12).
Із довідки про звільнення ХАР №02722 вбачається що цей строк на підставі Закону України Про амністію у 2014 році був скорочений на ?. До відбуття 1 рік 3 місяці 24 дня.
Також Лозівським міськрайонним судом Харківської області 19.11. 2015 він був засуджений за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. З місць позбавлення волі звільнився 10.08. 2017(а.с.10).
14 березня 2018 року за №236/02-31 державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на вказані вище земельну ділянку та ? частину будинку(а.с.8). Відмова мотивована тим що до шести місяців з дня смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. Раніше з цієї ж причини було відмовлено і ОСОБА_3 Свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1264 ЦК України видані ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає(а.с.8).
За клопотанням позивача суд витребував копію спадкової справи №19/2013 (а.с.42-65).
При її вивченні встановлено наступне.
ОСОБА_2 із письмовою заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Близнюківської нотаріальної контори Харківської області звернулася 29.01. 2013 тобто у шестимісячний термін визначений законом(а.с.43).
17.09. 2013 із письмовою заявою про оформлення спадщини до цієї ж нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3Ю.(а.с.44)
31.12. 2015 нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3 на його адресу в сел. Орілька Лозівського району Харківської області було направлене повідомлення про відкриття спадщини. У повідомленні зазначено, що ним подана заява про прийняття спадщини з порушенням строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України. Запропоновано в 10-денний строк з дня отримання цього повідомлення з'явитися до нотаріальної контори для встановлення кола спадкоємців. Роз'яснено право звернутися до суду з позовом про продовження пропущеного строку(а.с.15).
30.08. 2016 до нотаріальної контори ОСОБА_2 було подано заяву про прийняття спірної спадщини із зазначенням того, що ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини в передбачений законом строк не звернувся, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав, на запрошення до нотаріальної контори не з'явився(а.с.46)
30 серпня 2016 року ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий № 6320684800:01:000:0168 та 1/2 частину житлового будинку за адресою: вул. Заводська, буд. 62, с. Новонадеждине Близнюківського району Харківської області(а.с.50,51). Свідоцтва зареєстровані у Спадковому реєстрі(а.с.52-54).
Також у спадковій справ є постанова Апеляційного суду Харківської області від 27.02.2018 якою у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відмовлено(а.с.62-64).
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України ).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України ).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Вищевказаними доказами доведено, що позивач на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем не проживав. Ця обставина учасниками справи не заперечувалася.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Виходячи з предмету спору, відповідно до ст.ст. 12 , 13 , 77 , 81 , 89 , 229 ЦПК України обов'язок доказування поважності причин пропущення строку для сприйняття спадщини покладається на позивача. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Поважність причин пропущення зазначеного строку ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що через декілька місяців після смерті батька він подав належну заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, потім перебував під вартою і був впевнений, що після звільнення зможе цю спадщину оформити. Також посилається на те, що повідомлення нотаріуса про необхідність з'явитися до суду він не міг отримати оскільки воно було направлене за його адресою проживання, а він в цей час перебував в місцях позбавлення волі.
Зазначені причини визнати поважними суд не може, виходячи із наступного
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 помер 04 серпня 2012 року. У судовому засіданні як сам ОСОБА_1 так і відповідачі підтвердити що він був присутнім на похоронах.
Про те що після смерті батька залишилося спадкове майно ОСОБА_1 також було відомо і про це він вказав у позовній заяві.
Свідок ОСОБА_6 повідомив суд, що ОСОБА_2 разом проживала із ОСОБА_4, вели спільне господарство. Останнім часом той хворів. Догляд за ним, а потім і похорони, здійснювала ОСОБА_2 Він допомогав ОСОБА_2 оформляти цю спадщину. ОСОБА_1 з приводу успадкування ОСОБА_2 майна ОСОБА_4 останній неодноразово погрожував.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України ОСОБА_1 мав звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини до 04 лютого 2013 року. Разом із тим вбачається, що таку заяву він подав лише 17.09. 2013 - більш ніж через рік після смерті спадкодавця, тобто поза межами строку, визначеного законом.
Несвоєчасність подання заяви не може бути обгрунтована і тим, що ОСОБА_1 відбував покарання в місцях позбавлення волі. Так із вироку Близнюківського районного суду Харківської області вбачається, що під варту він був взятий лише 07.11. 2013.
Із довідки про звільнення ХАР №02722 вбачається що до засудження Близнюківським районним судом Харківської області 07.11. 2013, ОСОБА_1 також був тричі судимий але покарання йому були призначені у виді громадських робіт та із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Отже до 07.11. 2013 він під арештом не був.
Твердження позивача про те, що повідомлення нотаріуса про відкриття спадщини від 31.12. 2015 він не міг отримати так як перебував в місцях позбавлення волі цих висновків суду також не спростовує, оскільки позивачем не надано жодного доказу яким би були підтверджені об'єктивні причини які унеможливлювали подання ним заяви про прийняття зазначеної спадщини до 04 лютого 2013 року.
Відповідно до статті 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно статті 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статей 80 , 89 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги викладене, оцінивши всі обставини справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність
об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини в межах строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України , а тому задоволенні позову і слід відмовити.
При поданні позову судовий збір позивачем сплачений. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інших судових витрат по справі немає.
А тому, керуючись ст.ст. 1217, 1268,1269, 1272 ЦК України, ст.ст.4, 5, 7, 12,13, 76-83,90, 97, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 351, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
ОСОБА_1, картка платника податків № НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_2, картка платника податків № НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
ОСОБА_3, картка платника податків НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повне рішення суду складене 28.09. 2018.
Суддя О.І. Мороз
Суд | Близнюківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2018 |
Оприлюднено | 02.10.2018 |
Номер документу | 76832661 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Близнюківський районний суд Харківської області
Мороз О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні