ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2018 р. Справа №914/31/18
Львівський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Матущака О.І.
суддів Гриців В.М.
Кравчук Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Лазор А.О. (адвокат, ордер ЛВ№103616 від 03.01.2018);
від відповідача: Борис В.Ю. (адвокат, довіреність №112-6332 від 20.09.2017);
від третьої особи з боку позивача: не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів
на рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2018, повне рішення 16.05.2018 (суддя Мазовіта А.Б.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Лагодича Миколи Миколайовича, м. Дрогобич, Львівська область
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на
предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитадель Карпати" , м. Трускавець
про визнання договору укладеним
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
До Господарського суду Львівської області звернувся ФОП Лагодич Микола Миколайович, м. Дрогобич, Львівська область з позовом до ПрАТ "Львівобленерго", м. Львів про визнання договору укладеним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником об'єкта нерухомого майна за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 29. Враховуючи вимоги ст.275 Господарського кодексу України та Правила користування електричною енергією споживання електричної енергії, позивач звернувся до відповідача із заявою про укладення договору на постачання електричної енергії до вищезазначеного об'єкта. Проте, відповідач відмовив в укладенні договору, пославшись на наявність укладеного договору про постачання електроенергії з попереднім користувачем та заборгованості за поставлену йому електроенергію. Позивач, вважаючи таку відмову безпідставною, звернувся до суду із позовом про визнання укладеним з 27.12.2017 між сторонами договору про постачання електричної енергії на основі типового договору про постачання електричної енергії.
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.05.2018 у цій справі позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеним з 27.12.2017 між ФОП Лагодичем Миколою Миколайовичем, м. Дрогобич та ПрАТ Львівобленерго , м. Львів договір про постачання електричної енергії в редакції позивача, за винятком додатків до такого договору.
Рішення суду мотивоване тим, що власник майна має виключне право на укладення договору з постачальником електричної енергії, а дії відповідача не узгоджуються з приписами законодавства, яке регулює спірні відносини. Несплата попереднім користувачем майна - ТОВ Цитадель Карпати заборгованості за електроенергію не може бути підставою для відмови позивачу в укладенні нового договору на електропостачання, а є підставою для стягнення нарахованої суми заборгованості зі споживача в судовому порядку та подальшого вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що постачання електроенергії до об'єкта - розважального комплексу Міленіум за адресою м.Трускавець, вул. Стебницька, 29 здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії №35362 від 30.08.2011, укладеного між відповідачем та ТОВ Цитадель Карпати (третьою особою). По вказаному договору у третьої особи перед відповідачем існує заборгованість. Також вказаний договір сторонами не був розірваний. Таким чином, відповідно до Правил користування електричною енергією у відповідача відсутні підстави для укладення договору про постачання електричної енергії із позивачем як новим споживачем. Поданий позивачем проект договору не містить усіх істотних умов договору, які є необхідними для такого договору, а додатки, які є невід'ємними частинами такого договору, не відповідають фактичним обставинам, які склалися під час постачання електричної енергії на об'єкт - розважальний комплекс Міленіум за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 29.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що несплата попереднім користувачем майна - ТзОВ Цитадель Карпати заборгованості за електроенергію не може бути підставою для відмови позивачу в укладенні нового договору на електропостачання, а є підставою для стягнення нарахованої суми заборгованості зі споживача в судовому порядку (вказаної позиції дотримується Верховний Суд у справі №906/316/17 від 12.04.2018). Окрім цього позивач зазначає, що згідно Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, проект договору про постачання електричної енергії надсилається саме постачальником електричної енергії для споживача. Враховуючи те, що позивач не є спеціалістом в галузі електропостачання, правильно скласти усі необхідні додатки не видається можливим, а відтак, у інший спосіб, аніж визнати укладеним договір постачання електроенергії у типовій формі, захистити права позивача є неможливо.
Щодо поданого клопотання відповідача про прийняття Львівським апеляційним господарським судом ухвали із зазначенням строку, протягом якого Господарський суд Львівської області повинен усунути недоліки - прийняти додаткове рішення у справі про стягнення судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг, необхідно зазначити таке.
Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 у даній справі касаційну скаргу ПрАТ Львівобленерго задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.01.2018 в частині вжиття заходів забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяви ФОП Лагодич Миколи Миколайовича про забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ Львівобленерго здійснювати дії щодо припинення подачі електроенергії на об'єкт Розважальний комплекс Міленіум, що належить ФОП Лагодич М.М., розташований за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вул. Стебницька, 29, до набрання рішенням у даній справі законної сили - відмовлено.
Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , ч. 14 якої встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що при прийнятті вищезазначеної постанови, Верховний Суд скасувавши судові рішення попередніх інстанцій, прийняв нове рішення, то в силу ч.14 ст.129 здійснює також розподіл судових витрат. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 24.04.2018 у справі №910/8875/17; від 22.02.2018 у справі №910/18371/17; від 07.06.2018 у справі №910/23468/17 у аналогічних правовідносинах.
А отже, у суду першої інстанції відсутні повноваження для здійснення розподілу судових витрат замість Верховного Суду після прийняття нового рішення за результатами касаційного перегляду.
За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про прийняття ухвали із зазначенням строку для прийняття додаткового рішення щодо здійснення розподілу судових витрат у цій справі.
Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.
В судовому засіданні представниками позивача та відповідача викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 30.08.2011 між ПАТ Львівобленерго , правонаступником якого є ПрАТ Львівобленерго (постачальник), та ТОВ Цитадель Карпати (споживач) було укладено договір №35362 про постачання електричної енергії.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до умов вищевказаного договору, постачання електричної енергії здійснювалося до об'єкта ТОВ Цитадель Карпати , який знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул. Стебницька, 29.
Згідно п. 9.5. договору №35362 від 30.08.2011 з моменту припинення у споживача права власності або користування на об'єкти цей договір припиняє свою дію повністю.
Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ Цитадель Карпати звернулося до Бориславського РЕМ згідно листа №01/12 від 22.12.2017 (отримано 27.12.2017) про розірвання договору №35362 від 30.08.2011 у зв'язку із зміною власника об'єкта нерухомого майна за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 29 та припиненням господарської діяльності ТОВ Цитадель Карпати на даному об'єкті. Додатком до вказаного листа було долучено копію угоди про розірвання з 21.12.2017 договору оренди приміщення площею 3 079,1 кв.м за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 29.
У відповідь на вказаний лист Бориславське відділення електропостачання ПрАТ Львівобленерго листом за №304-014 від 09.01.2018 повідомило ТОВ Цитадель Карпати про наявність у нього заборгованості перед постачальником та, у разі звільнення займаного приміщення, необхідно здійснити повну оплату усіх платежів.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Лагодич Микола Миколайович (позивач) є власником об'єкта нерухомого майна за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 29, загальною площею 3 079,1 кв.м, що підтверджується інформаційною довідкою №89134154 від 08.06.2017.
Матеріалами справи також підтверджується, що 22.12.2017 ФОП Лагодич Микола Миколайович звернувся до Бориславського РЕМ (отримано 27.12.2017) із заявою про укладення договору про постачання електричної енергії між ним та ПрАТ Львівобленерго по об'єкту за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 29. До вказаної заяви позивачем було долучено документи, які підтверджують його право власності на об'єкт нерухомого майна.
Не досягнувши згоди щодо укладення договору постачання електричної енергії, позивач звернувся з позовом до суду про визнання укладеним з 27.12.2017 між сторонами договору про постачання електричної енергії на основі типового договору про постачання електричної енергії у відповідній редакції.
За таких обставин, між сторонами у справі виникли відносини щодо зобов'язання відповідача укласти договір з позивачем про постачання електричної енергії.
Оцінка суду.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюють Правила користування електричною енергією , затверджених постановою НКРЕ 31 липня 1996 року № 28 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.п. 1.6, 5.1-5.4, 5.5-5.7 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.
Договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.
Ініціатором укладення відповідного договору може бути будь-яка із сторін такого договору.
Згідно з пунктом 6.18 ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів, після розірвання договорів зі споживачем, який звільняє приміщення.
А отже, зобов'язання з розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем покладені на сторони такого договору і новий власник, який виявив бажання стати споживачем електричної енергії, не наділений ні повноваженнями вчиняти дії, направлені на розірвання договору про постачання електричної енергії, стороною якого він не був, ні нести будь-яких обов'язків у правовідносинах, які виникли між іншими суб'єктами (вказаної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №757/45133/15-ц провадження №14-114цс18).
Враховуючи те, що ТОВ Цитадель Карпати повідомило відповідача про розірвання договору №35362 від 30.08.2011 у зв'язку із зміною власника об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Трускавець, вул. Стебницька, 29 та припиненням ним господарської діяльності на даному об'єкті, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що договір №35362 від 30.08.2011 припинив свою дію з 21.12.2017 у зв'язку із припиненням у споживача права користування об'єктом електропостачання.
Відповідно до пункту 8.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний, зокрема: укладати договори про постачання електричної енергії з усіма споживачами, які заявили про бажання купувати електричну енергію та об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом; забезпечувати постачання електричної енергії, якісні характеристики якої відповідають параметрам, визначеним державними стандартами, та зазначені в договорі.
Як правомірно звернув увагу суд першої інстанції, подання документів, що передбачені підпунктами 2-4, 6, 10-12 пункту 5.4 ПКЕЕ, є необхідним лише для об'єктів, що вводяться в експлуатацію вперше, тоді як об'єкт нерухомого майна за адресою м.Трускавець, вул. Стебницька, 29, загальною площею 3 079,1 кв.м, не є новоствореним.
Позивач при поданні заяви відповідачу надав документи, що підтверджують право власності на майно.
Однак, як підтверджується матеріалами справи, відмова ПрАТ Львівобленерго в укладенні договору про постачання еклектичної енергії була пов'язана не із відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на нерухоме майно або ненаданням необхідних документів для укладення договору, а у зв'язку з діючим договором відповідача з ТОВ Цитадель Карпати та наявності боргу попереднього власника - ТОВ Цитадель Карпати перед ПрАТ Львівобленерго за постачання електроенергії.
З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст. 630 ЦК України , ПКЕЕ убачається, що умови типового договору про постачання електричної енергії, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Укладення договору про постачання електричної енергії є обов'язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до ПКЕЕ ).
Відмова відповідача у здійсненні дій щодо укладення договору про постачання електричної енергії з посиланням на існуючий договір з попереднім власником не ґрунтується на вимогах закону та порушує права нового власника щодо реалізації ним свого права власності на належне йому нерухоме майно.
При цьому несплата попереднім користувачем майна - ТОВ Цитадель Карпати заборгованості за електроенергію не може бути підставою для відмови позивачу в укладенні нового договору на електропостачання, а є підставою для стягнення нарахованої суми заборгованості зі споживача в судовому порядку та подальшого вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду.
Таким чином, враховуючи те, що власник майна має виключне право на укладення договору з постачальником електричної енергії, а дії відповідача не узгоджуються з приписами законодавства, яке регулює спірні відносини, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом спонукання відповідача до укладення договору з позивачем на постачання електричної енергії.
При цьому, з огляду на те, що технічні умови, які викладені позивачем в додатках до договору, не відповідають фактичним обставинам, які існують на момент розгляду справи, договір про постачання електричної енергії підлягає укладенню за винятком таких додатків. В подальшому сторони мають можливість в порядку та на умовах, передбачених ст. 649 ЦК України, врегулювати усі істотні умови даного виду договору шляхом переговорів та укладення додаткових угод, а за відсутності згоди - в судовому порядку.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому оспорюване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачем).
Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2018 у справі № 914/31/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ Львівобленерго , м. Львів без задоволення.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Львівський апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.10.2018
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді В.М. Гриців
Н.М. Кравчук
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2018 |
Оприлюднено | 03.10.2018 |
Номер документу | 76849621 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Матущак Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні