Ухвала

від 10.08.2018 по справі 554/4620/18

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.08.2018 Справа № 554/4620/18

Справа № 554/4620/18

Провадження № 1-кс/554/6262/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого групи слідчих СУ ГУ НП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170000000500 від 21.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000500 від 21.11.2017, за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 191 КК України -привласнення чужогомайна,яке перебувалов їївіданні,шляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В ході досудового розслідування встановлено, що з метою протиправного заволодіння бюджетними коштами службові особи КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» (код ЄДРПОУ 03332033), попередньо вступили в змову зі службовими особами ТОВ «Торговий Дім «БІОІЛ» (код ЄДРПОУ 36565962, юридична адреса: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16-а, фактична Полтавська область м.Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 51-б).

Відповідно до отриманої інформації, КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» протягом 2017-2018 років уклало з ТОВ «ТД «БІОІЛ» угоди на постачання бітуму марки БНД 70/100 на загальну суму близько 52 млн. грн.

При цьому, з метою перемоги у оголошених КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» тендерах ТОВ «ТД «БІОІЛ» застосовувало протиправний механізм, який полягав у оголошенні цінової пропозиції нижче економічно - обґрунтованого рівня, з подальшим підвищенням ціни поставки товару на підставі експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати щодо фактичної ціни даного виду товару.

Також, встановлено, що для реалізації злочинного задуму службові особи ТОВ «ТД «БІОІЛ» частину вказаних бюджетних грошових коштів у сумі понад 3,5 млн. грн., конвертували у готівку через фіктивне підприємство ТОВ «Транснафтогруп» (код ЄДРПОУ 40381494, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 50-б, офіс. 20), що входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств.

Водночас, наявні дані свідчать про те, що фактично КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» недоотримало бітуму на суму, яка конвертована у готівку, але при цьому, його службові особи оформили отримання повного обсягу замовлення, чим нанесли шкоду даній бюджетній установі на суму понад 3,5 млн. грн.

Окрім цього встановлено, що і на даний час представники тендерного комітету КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» систематично займаються сприянням у змові між учасниками тендерів, які були вже проведені на протязі 2017-2018 року, які проводяться зазначеним комунальним підприємством, спотворюючи умови для перемоги комерційних структур, з якими у них встановленні корупційні стосунки, що підтверджується отриманими матеріалами в рамках проведених НСРД.

Тобто в ході проведення досудового розслідування встановлено той факт, що дійсно службові особи які займають відповідні посади на КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» на протязі 2017-2018 років сприяють службовим особам ТОВ «ТД «БІОІЛ» в отриманні переваги та яких в подальшому визнають переможцями та укладають договори на поставку. При цьому знаючи, що товар який буде в подальшому поставлений ТОВ «ТД «БІОІЛ» не відповідає специфікаціям до договору та поставляється в менших об`ємах від очікуваної кількості зазначених в конкурсних пропозиціях.

У сукупності із іншими доказами, є підстави вважати про вчинення розтрати бюджетних коштів службовими особами КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Торговий Дім «БІОІЛ».

10.07.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полатви від 19.06.2018 року проведено обшук транспортного засобу Nissan Micra, д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 , та ОСОБА_4 добровільно було видано записник.

10.07.2018 року винесено постанову про визнання речовим доказом вилученого записника.

Слідчий в судове засідання не зявився, подавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник володільця майна в судове засідання не зявився, подавши заяву про розгляд за його відсутності, зазначив, що проти задоволення клопотання заперечує.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

У відповідності до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого групи слідчих СУ ГУ НП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони користування майном, а токож заборону на розпорядження майном - записником ОСОБА_4 , вилученим в ході 10.07.2018 року транспортного засобу Nissan Micra, д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1