Ухвала

від 10.08.2018 по справі 554/4620/18

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.08.2018 Справа № 554/4620/18

Справа № 554/4620/18

Провадження № 1-кс/554/6261/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування ОВЗ СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 , ви рамках кримінального провадження №12017170000000500, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2017, за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 191 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000500 від 21.11.2017, за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 191 КК України -привласнення чужогомайна,яке перебувалов їївіданні,шляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В ході досудового розслідування встановлено, що з метою протиправного заволодіння бюджетними коштами службові особи КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» (код ЄДРПОУ 03332033), попередньо вступили в змову зі службовими особами ТОВ «Торговий Дім «БІОІЛ» (код ЄДРПОУ 36565962, юридична адреса: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16-а, фактична Полтавська область м.Кременчук, вул. Велика Набережна, буд. 51-б).

Відповідно до отриманої інформації, КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» протягом 2017-2018 років уклало з ТОВ «ТД «БІОІЛ» угоди на постачання бітуму марки БНД 70/100 на загальну суму близько 52 млн. грн.

При цьому, з метою перемоги у оголошених КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» тендерах ТОВ «ТД «БІОІЛ» застосовувало протиправний механізм, який полягав у оголошенні цінової пропозиції нижче економічно - обґрунтованого рівня, з подальшим підвищенням ціни поставки товару на підставі експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати щодо фактичної ціни даного виду товару.

Також, встановлено, що для реалізації злочинного задуму службові особи ТОВ «ТД «БІОІЛ» частину вказаних бюджетних грошових коштів у сумі понад 3,5 млн. грн., конвертували у готівку через фіктивне підприємство ТОВ «Транснафтогруп» (код ЄДРПОУ 40381494, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 50-б, офіс. 20), що входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств.

Водночас, наявні дані свідчать про те, що фактично КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» недоотримало бітуму на суму, яка конвертована у готівку, але при цьому, його службові особи оформили отримання повного обсягу замовлення, чим нанесли шкоду даній бюджетній установі на суму понад 3,5 млн. грн.

Окрім цього встановлено, що і на даний час представники тендерного комітету КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» систематично займаються сприянням у змові між учасниками тендерів, які були вже проведені на протязі 2017-2018 року, які проводяться зазначеним комунальним підприємством, спотворюючи умови для перемоги комерційних структур, з якими у них встановленні корупційні стосунки, що підтверджується отриманими матеріалами в рамках проведених НСРД.

Тобто в ході проведення досудового розслідування встановлено той факт, що дійсно службові особи які займають відповідні посади на КП «Кременчуцьке ПС ШРБУ» на протязі 2017-2018 років сприяють службовим особам ТОВ «ТД «БІОІЛ» в отриманні переваги та яких в подальшому визнають переможцями та укладають договори на поставку. При цьому знаючи, що товар який буде в подальшому поставлений ТОВ «ТД «БІОІЛ» не відповідає специфікаціям до договору та поставляється в менших об`ємах від очікуваної кількості зазначених в конкурсних пропозиціях.

У сукупності із іншими доказами, є підстави вважати про вчинення розтрати бюджетних коштів службовими особами КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Торговий Дім «БІОІЛ».

10.07.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави було проведено обшук в приміщеннях за юридичною адресою ТОВ «ТД «Біоіл» що за адресою Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, 16-а, в ході якого було виявлено та вилучено: сіра папка із копіями установчих документів ТОВ «Дорговий дім «БІОІЛ», в якій знаходиться: витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Наказ №6-К про призначення на посаду директора ОСОБА_4 ; протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ»; свідоцтво №200152388 про реєстрацію платника податку на додану вартість; статут ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ»; наказ №4-К про прийняття на посаду менеджера-водія ОСОБА_5 ; договір суборенди №1, журнал реєстрації вихідної кореспонденції зеленого кольору, чорнові записи із номерами мобільних телефонів на 2 арк., рахунок на оплату №232 від 14.11.2017, видаткова накладна №245 від 16.11.2017, товарно-транспортна накладна №Р 16/11/17-01 від 16.11.2017 в кількості 3 шт., специфікація №1 до договору №40 від 06.11.2017, видаткова накладна №92 від 22.06.2018, рахунок на оплату №87 від 20.06.2018, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р 22/06/18-1 від 22.06.2018 в кількості 3 шт.; специфікація №54 до договору №13 від 01.06.2015 від 22.06.2018, довіреність №302 від 29.06.2018, відтиск печатки ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ» на 5 арк., флеш-носій білого кольору із документами ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ».

Згідно ст.ст. 168, 234 КПК України вилучене в ході обшуку майно є тимчасово вилученим майном, на яке, у відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, потрібно накласти арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.

Відповідно до п. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Так відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі у якої його вилучено.

З підстав викладеного, враховуючи, що сіра папка із копіями установчих документів ТОВ «Дорговий дім «БІОІЛ», в якій знаходиться: витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Наказ №6-К про призначення на посаду директора ОСОБА_4 ; протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ»; свідоцтво №200152388 про реєстрацію платника податку на додану вартість; статут ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ»; наказ №4-К про прийняття на посаду менеджера-водія ОСОБА_5 ; договір суборенди №1, журнал реєстрації вихідної кореспонденції зеленого кольору, чорнові записи із номерами мобільних телефонів на 2 арк., рахунок на оплату №232 від 14.11.2017, видаткова накладна №245 від 16.11.2017, товарно-транспортна накладна №Р 16/11/17-01 від 16.11.2017 в кількості 3 шт., специфікація №1 до договору №40 від 06.11.2017, видаткова накладна №92 від 22.06.2018, рахунок на оплату №87 від 20.06.2018, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р 22/06/18-1 від 22.06.2018 в кількості 3 шт.; специфікація №54 до договору №13 від 01.06.2015 від 22.06.2018, довіреність №302 від 29.06.2018, відтиск печатки ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ» на 5 арк., флеш-носій білого кольору із документами ТОВ «Торговий дім «БІОІЛ», вилучені в ході обшуку від 10.07.2018 року мають суттєве значення, оскільки являються речовими доказами по даному кримінальному провадженні, крім того слідчим у кримінальному провадженні планується призначити судово-економічну експертизу, тому з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження та встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт.

Слідчий в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд без його участі.

Володілець майна в судове засідання не зявився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі, зазначив, що проти задоволення клопотанян заперечує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Слідчим не в повному обсязі доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчийне довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

Слідчим, не доведено, що майно вилучене під час обшуку має значення для кримінального провадження №12017170000000500 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст.191 КК України.

На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенняі клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування ОВЗ СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1