Постанова

від 26.09.2018 по справі 396/1847/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року м. Кропивницький

справа № 396/1847/17

провадження № 22-ц/781/1158/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Авраменко Т.М., Кіселика С.А.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області в складі судді Гарбуз О.А. від 13 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Гранул , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, -

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником земельної ділянки площею 7,7589 га, яка розташована на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. 22 листопада 2004 року між нею та приватним підприємством Гранул був укладений договір оренди земельної ділянки №15/10/04-11, відповідного до якого вона передала в оренду зазначену земельну ділянку строком на 9 років, тобто до 22.11.2013 року. Даний договір був зареєстрований в ДП Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру 22 листопада 2004 року за № 2012.

Однак, у січні 2015 року їй стало відомо про те, що 18 жовтня 2011 року укладений між ними договір було розірвано, на підставі додаткової угоди. Дану угоду вона не підписувала, оскільки не мала намірів розривати договір оренди землі укладений з приватним підприємством Гранул . Разом з тим, їй стало відомо, що з 2012 року вказана земельна ділянка перебуває в оренді у приватному підприємстві Агрофірма Агроленд .

Посилаючись на ці обставини, просила визнати зазначену додаткову угоду недійсною.

Під час розгляду справи, позивач змінила підстави позову. Підставою для визнання додаткової угоди від 18 жовтня 2011 року недійсною зазначила, те що оспорюваний правочин не пройшов державну реєстрацію.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,7589 га, кадастровий номер 3524086000:02:000:1349, яка розташована на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 7, 16-17/.

22 листопада 2004 року між позивачем та ПП Гранул був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки №15/10/04-11. Даний договір підписаний сторонами та зареєстрований в ДП Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру за №2012. Договір оренди укладено термінам на 9 років, тобто до 22 листопада 2013 року /а.с. 13-14/.

Згідно угоди про розірвання договору оренди землі від 18 жовтня 2011 року, сторони дійшли домовленості про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного 22.11.2004 року /а.с.18/.

Згідно листа №9-1116-0.2-1108/2-15 від 25.05.2015 року відділу Держземагенства у Новоукраїнському районі Кіровоградської області відомості про розірвання договору оренди земельної ділянки №2012 укладеного терміном на 9 років між ОСОБА_1 та ПП Гранул 22.11.2004 року у відділі відсутні /а.с.20/.

Також відповідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №110054064 від 05.01.2018 року та №113573280 від 10.02.2018 року, інформація щодо проведення реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки (договір оренди №15/10/04-11 від 22.11.2004 року) укладеної між ОСОБА_1 та ПП Гранул 18.11.2011 року, відсутня /а.с. 92-99/.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав про визнання такої угоди недійсною, оскільки в силу вимог закону вона є нікчемною та не створює жодних юридичних наслідків.

Колегія суддів апеляційного суду, проаналізувавши встановлені обставини справи, при її вирішенні виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

За змістом статей 14, 19 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).

За правилами статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як роз'яснено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Таким чином, підстави для визнання оспорюваного договору недійсним - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 01.10.2018 року.

Головуючий:

Судді: