Ухвала
від 28.09.2018 по справі 471/501/18-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

28 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 471/501/18

провадження № 61-44450ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2018 року у складі суддів Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г., за заявою першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову у справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, фермерське господарство Едем , фермерське господарство Геліос 2 , про визнання недійсним договір міни земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся з позовом в інтересах держави до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами вимог законодавства щодо встановленого мораторію на відчуження земельних часток (паїв).Зокрема, у результаті укладання договорів міни земельних ділянок № 543 від 23 червня 2016 року № 745 від 16 серпня 2016 року, № 750 від 15 грудня 2015 року, які ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 отримали у власність як земельну частку (пай), на ділянку, яка не є пайовою, фактично відбулося відчуження земельної ділянки, що є порушенням пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України. В силу об'єктивних, явних та документально підтверджених даних, відповідачі усвідомлювали або, проявивши розумну обачність, могли усвідомлювати те, що порушили встановлений мораторій на відчуження земель. Після укладання договору міни набувачі земельних ділянок ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6 з метою приховування незаконного обміну пайових земель обміняли ці ділянки між собою.

З метою забезпечення позову та уникнення подальшого незаконного відчуження земель перший заступник прокурора Миколаївської області подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі земельні ділянки, що були предметом правочинів та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок, у тому числі внаслідок її поділу чи об'єднання з іншими земельними ділянками; заборонити відповідачам вчиняти дії спрямовані на зміну цільового призначення спірних земельних ділянок, укладати договору, вчиняти інші правочини щодо них. Заява мотивована тим, що з метою приховання незаконності угод відповідачі як набувачі пайових земель одразу здійснили обмін земельних ділянок між собою та мають змогу змінити цільове призначення ділянок, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист інтересів держави та виконання рішення суду.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що спосіб забезпечення позову, зазначений прокурором, не співвідноситься з позовними вимогами, позбавляє відповідачів права володіти та користуватися землею, а можливі дії відповідачів по розпорядженню спірним майном є лише припущеннями заявника.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2018 року ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено відчуження земельних ділянок: площею 0,01 га з кадастровим номером НОМЕР_1; площею 10,1831 га з кадастровим номером НОМЕР_2; площею 0,01 га з кадастровим номером НОМЕР_3; площею 10,1829 га з кадастровим номер НОМЕР_4, площею 0,01 га з кадастровим номером НОМЕР_5, які розташовані в межах Улянівської сільської ради Братського району Миколаївської області; площею 9,12 га з кадастровим номером НОМЕР_6, яка розташована в межах Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів щодо передачі прав на ці ділянки, зміни розмірів та цільового призначення землі, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цих земельних ділянок.

Постанова мотивована тим, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам. Відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору. Забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права користування земельними ділянками їх теперішніми власниками в існуючих розмірах за їх цільовим призначенням. Тимчасове обмеження у розпорядженні спірними ділянками на час розгляду справи не порушує статті 1 Першого протоколу Конвенції.

12 вересня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_5, на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2018 року, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор, указуючи на необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не зазначив, яким чином невжиття заходів забезпечення ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду про визнання договорів міни недійсними. Також не вказав, яким чином невжиття цих заходів ускладнить ефективний захист чи поновлення порушених інтересів держави, в той час як поновлення цих інтересів на думку прокурора, який звернувся з позовом, полягатиме лише у визнанні договорів міни недійсними. Адже земельні ділянки, які були предметами оспорюваних договорів, належать відповідачам на праві приватної власності. Вказуючи на необхідність застосування всіх зазначених видів забезпечення в своїй заяві, прокурор не вказав обґрунтування необхідності вжиття кожного заходу забезпечення позову. Вжитий судом арешт на земельні ділянки не є співмірним із заявленими вимогами та обмежує права відповідачів. При цьому, в матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, як і відсутні докази того, що відповідачі мають намір відчужити на сьогоднішній день ці земельні ділянки, об'єднати їх чи поділити або змінити цільове призначення земельних ділянок, які перебувають у їх власності.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2018 року за заявою першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову у справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, фермерське господарство Едем , фермерське господарство Геліос 2 , про визнання недійсним договір міни земельних ділянок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.09.2018
Оприлюднено03.10.2018
Номер документу76859739
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —471/501/18-ц

Ухвала від 07.07.2021

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Ухвала від 08.08.2019

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Ухвала від 11.06.2019

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Ухвала від 29.11.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 24.09.2018

Апеляційний суд Миколаївської області

Данилова О. О.

Ухвала від 04.10.2018

Цивільне

Братський районний суд Миколаївської області

Скарницька І. Б.

Ухвала від 28.09.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 21.09.2018

Апеляційний суд Миколаївської області

Данилова О. О.

Ухвала від 18.09.2018

Цивільне

Братський районний суд Миколаївської області

Скарницька І. Б.

Постанова від 23.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Данилова О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні