Рішення

від 25.09.2018 по справі 0940/1297/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. справа № 0940/1297/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.,

за участю секретаря Подольської Г.М.,

за участю сторін:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідачів: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Хемосіл»

до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

24.07.2018 Приватне підприємство «Хемосіл» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №816996/31532026 від 25.06.2018, рішення Комісії з питань розгляду скарг №18779/31532026/2 від 13.07.2018 та зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним підприємством «Хемосіл» податкову накладну №41 від 01.11.2017 за датою її подання для реєстрації - 29.11.2017.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 залучено до участі у справі Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як співвідповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що ПП Хемосіл було складено податкову накладну №41 від 01.11.2017 та надіслано 29.11.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дану податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено з підстав п.201.16 ст.201 ПК України. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем надано письмові пояснення з документами, які підтверджують реальність господарської операції за спірною податковою накладною. Однак, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийнято рішення №816996/31532026 від 25.06.2018, яким позивачу відмовлено у реєстрації вищевказаної податкової накладної. Підставою відмови зазначено ненадання копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з вказаною відмовою ПП Хемосіл оскаржило дане рішення до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України. Рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №18779/31532026/2 від 13.07.2018 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відмову у задоволенні скарги мотивовано відсутністю копій документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутністю копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не у повному обсязі. ПП Хемосіл вважає рішення, прийняті контролюючим органом, протиправними, а тому звернулося з даним позовом до суду. На підставі наведеного просив позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.08.2018 (а.с.102-104). Суду пояснив, що позивачем сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну, реєстрація якої контролюючим органом була зупинена із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для проведення такої реєстрації. При проведенні аналізу встановлено, що ПП Хемосіл поставило продукцію ТОВ Євровагонсервіс , однак той обсяг, який поставлений позивачем, не відповідає тому обсягу, який придбаний чи виготовлений. Запропоновано надати підтверджуючі документи, які б могли свідчити про походження товару, який проданий за накладною, реєстрацію якої зупинено. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Однак, всі первинні документи, які позивач надав як докази придбання товарів, які в подальшому були відремонтовані і відвантажені покупцю згідно податкової накладної за №41 від 01.11.2017 складені після 01.07.2017, а жодної податкової накладної чи платіжного доручення, які б свідчили про придбання товару, компонентів, до матеріалів не додано. Крім того, вказав на відсутність документів на підтвердження здійснення господарських відносин із ПАТ Інтерпайп НТЗ , ПП Заубер -Україна , а також наявні розбіжності по заявках на перевезення та ТТН. Таким чином, позивачем не додано розрахункових документів, що підтверджували б факт придбання товарів (послуг), комплектуючих. Стосовно оскарження позивачем рішення Комісії ДФС України з розгляду скарг №18779/31532026/2 від 13.07.2018 представник відповідачів зазначив, що дане рішення не породжує правових наслідків для позивача, а тому не може бути оскаржене. Позовні вимоги щодо зобов'язання до реєстрації податкової накладної є похідним від результату щодо визнання протиправним або визнання законним рішення комісії ГУ ДФС в івано-Франківській області №816996/31532026 від 25.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017. Відповідач вважає, що рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за №816996/31532026 від 25.06.2018 про відмову позивачу у реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017 є правомірними, прийнятими контролюючим органом у відповідності до вимог законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст.ст.260-262 КАС України, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП Хемосіл взяте на облік Калуською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та зареєстроване платником ПДВ (а.с.14).

За результатами проведеної господарської операції позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41 від 01.11.2017 (а.с.19).

29.11.2017 ДФС України сформовано квитанцію, згідно з якою відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрацію ПН/РК №41 від 01.11.2017 було зупинено, оскільки ПН/РК відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:0401. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення (а.с.18).

Для підтвердження проведеної господарської операції ПП Хемосіл 18.06.2018 складено та подано Повідомлення №1 щодо податкової накладної №41 від 01.11.2017 про надання документів для підтвердження реальності здійснення операцій, що підтверджується квитанцією №2 від 20.06.2018 (а.с.20).

До Повідомлення №1 позивачем додано пояснення специфіки господарської діяльності щодо податкової накладної №41 від 01.11.2017 (а.с.22-25) з пакетом документів, а саме: Договір поставки №42 від 09.10.17.; Специфікація №1 від 09.10.17.; Рахунок на оплату №33 від 23.10.17 на суму 2975000,00 грн.; Видаткова накладна №43 від 01.11.17 на суму 2975000,00 грн.; Акт прийому-передачі №8 від 01.11.17 колісних пар в кількості 50 шт.;; платіжне доручення про оплату покупцем від 02.11.17 №35 на суму 2975000,00 грн.; Договір №47/17 від 15.03.17; Специфікація №4 від 12.10.17, згідно якої 100% оплата в 5-денний термін з дня виставлення рахунку; Рахунок за №3036190 від 09.10.17 (колесо суцільнокатане 50 шт.); Вантажна накладна за №30361 від 09.10.17 90 (колесо суцільнокатане 50 шт.); Рахунок №4629190 від 17.10.17 (колесо суцільнокатане 50 шт.); Вантажна накладна №4629190 від 17.10.17 (колесо суцільнокатане 50 шт.); Рахунок №3104190 від 20.10.17 (колесо суцільнокатане 162 шт.); Вантажна накладна №3104190 від 20.10.17 (колесо суцільнокатане 162 шт.) та сертифікати якості; Договір поставки №41 від 09.10.2017; Специфікація №1 від 09.10.17 (колісна пара б/в 200 шт.); Видаткова накладна №1 від 19.10.17 (колісна пара б/у 47 шт.), №22 від 27.10.17 (колісна пара б/у 72 шт.);Договір поставки №2 від 10.10.2017; Специфікація №1 від 11.10.17 (колісна пара 66 шт.); Видаткова накладна №2 від 11.10.17 (колісна пара 66 шт.); Специфікація №2 від 25.10.17 (колісна пара в загальному 220 шт.); Видаткова накладна №3 від 25.10.17 (колісна пара в загальному 220 шт.); Акт прийому-передачі №2 від 25.10.17 на загальну кількість 220 шт.; Договір підряду (ремонтних робіт) №033/04-17 від 12.04.17; Акт приймання-передачі колісних пар №7 від 11.10.17 (66 шт.); Акт приймання-передачі колісних пар№8 від19.10.2017 (47 шт.);Акт приймання передачі колісних пар №9 від 27.10.2017 (72 шт). Акти прийому-передачі давальницької сировини №5 від 10.10.2017, №7 від 18.10.2017, №8 від 25.10.2017, №9 від 27.10.2017; Акт використання давальницької сировини №9 від 01.11.2017; Акт приймання колісних пар ремонту №9 від 01.11.2017; Акт виконання робіт № 1602 від 20.11.2017; рахунок на оплату №1777 від 21.11.2017; Разовий договір заявка від 17.10.17 про перевезення від ТОВ Інтерпайп Україна до ПП Хемосіл коліс загальною масою 20000 кг.; Акт надання послуг №692 від 18.10.17 на суму 10000,00 грн.; Рахунок на оплату №692 від 18.10.17 на суму 10000,00 грн.; ТТН про перевезеня: вантажу (вантаж не зазначено) на замовлення ПП Хемосіл , вантажовідправник ПАТ Інтерпайп НТЗ , вантажоотримувач ПП Заубер-Україна ; Вантажну накладну на перевезення коліс вагонних (162 шт.) від ПАТ Інтерпайп НТу (53931 16) до ТОВ Жмеринське підприємство Експрес (01057545); Разовий договір заявка №12 від 06.10.17 з ТОВ ТА Логістик Системо про перевезення грузу масою 20000 кг. від ТОВ Інтерпайп Україна (33668606) до ПП Заубер-Україна на суму 12500,00 грн.; ТТН від 09.10.2017 про перевезення вантажу, вантажовідправник ПАТ Інтерпайп НТЗ вантажоотримувач ПП Заубер-Україна ; Акт прийому-здачі виконаних робіт (послуг по перевезенню) №706 від 11.10.17 та рахунок-фактура №706 від 11.10.17 ТОВ ТА Логісти Системо на суму 12500,00 грн.

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25.06.2018 прийняла рішення №816996/31532026 про відмову позивачу у реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017. Підставою для такої відмови слугував висновок відповідача про ненадання платником податку копії документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.26).

04.07.2018 позивач подав скаргу ДФС України на вищевказане рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач просив скасувати рішення про відмову у реєстрації, а також зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України (а.с.27-30).

Комісією ДФС з питань розгляду скарг 13.07.2018 прийнято рішення №18779/31532026/2 за скаргою позивача щодо зупинення реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017, яким залишено скаргу позивача без задоволення та рішення комісії без змін (а.с.31).

Не погодившись з рішенням комісії за №816996/31532026 від 25.06.2018 і рішенням Комісії з питань розгляду скарг №18779/31532026/2 від 13.07.2018, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

В пункті 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних норм законодавства позивачем складено податкову накладну № 41 від 01.11.2017 на загальну суму 2975000,00 грн., в тому числі ПДВ 495833,33 грн. (а.с.19), яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

29.11.2017 Державною фіскальною службою України надіслано позивачу квитанцію за № НОМЕР_1, згідно з якою відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК за №41 від 01.11.2017 зупинена, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8607. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію (а.с.18).

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 року за № 1246 (надалі - Порядок), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 даного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 цього Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року за № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії) (в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкової накладної у спірних правовідносинах).

Відповідно до пункту 6 зазначених Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 зазначеного Переліку вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року за № 567: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв :договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Матеріалами справи підтверджено, що після отримання позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної із пропозицією надання додаткових документів, ПП Хемосіл надіслало до контролюючого органу пояснення специфіки господарської діяльності підприємства за №43 від 18.06.2018 року (а.с.22-25) та підтверджуючі первинні документи.

Вказані пояснення разом з додатками надіслані відповідачу у формі електронного повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (а.с.22-25).

Однак, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 25.06.2018 за № 816996/31532026, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017. Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.26).

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач скористався правом на його оскарження в адміністративному порядку.

02.07.2018 ПП Хемосіл подало скаргу за №49 на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 816996/31532026 від 25.06.2018 із наданням всіх відповідних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, в реєстрації якої відмовлено (а.с.28-30).

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг №18779/31532026/2 від 13.07.2018 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії без змін (а.с.31).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням №816996/31532026 від 25.06.2018 та №18779/31532026/2 від 13.07.2018, суд виходить з наступного.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 за № 190 (в редакції, чинній на момент зупинення реєстрації податкової накладної у спірних правовідносинах) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Дана постанова втратила чинність у зв язку із прийняттям Кабінетом міністрів україни постанови Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних N117 від 21.02.2018.

Так, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних N117 від 21.02.2018 (яка набрала чинності 22.03.2018), в пункті 2 якої установив, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України , що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

В п.14 Порядку зазначено, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ №117 від 21.02.2018, передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 даного Порядку).

Відповідно до пунктів 18, 19 цього Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункти 20 і 21 даного Порядку).

Крім того, відповідно до пунктів 21-25 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N117 від 21.02.2018, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Номер рішення комісії контролюючого органу складається з податкового номера або серії (за наявності) та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).

Як встановлено судом, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017, у зв язку з ненаданням платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

В той же час, досліджуючи подані письмові докази (пояснення позивача з переліком наданих документів, в тому числі і платіжне доручення №35 від 02.11.2017, рахунок на оплату №33 від 23.10.2017, банківську виписку по рахунку за 02.11.2017), суд встановив, що вказані документи були надані позивачем на розгляд відповідної комісії (а.с.22-25, 38-40, 207).

Оскільки підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017 слугував висновок комісії контролюючого органу про ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, суд з урахуванням вищенаведеного дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення рішення комісії №816996/31532026 від 25.06.2018.

При цьому суд зазначає, що доводи представника відповідача про подані позивачем розрахункові документи оформлені неналежним чином суд вважає безпідставними, оскільки подана позивачем банківська виписка з особового рахунку про проведення оплати за 02.11.2017 року містить відбиток штампу банку (а.с.207), що відповідає вимогам Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №254 від 18.06.2003.

Не заслуговують на увагу доводи представника відповідачів щодо ненадання позивачем податкових накладних по проведеним господарським операціям, оскільки у рішенні контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 01.11.2017 не зазначено про це, як про підставу такої відмови.

Крім того, суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій та факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Євровагонсервіс , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що у останнього були відсутні правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної за №41 від 01.11.2017.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України №816996/31532026 від 25.06.2018 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №816996/31532026 від 25.06.2018 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг за № 18779/30132026/2 від 13.07.2018, яким залишено скаргу ПП Хемосіл без задоволення та рішення комісії ДФС №816996/31532026 від 25.06.2018 без змін, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №117 від 21.02.2018, розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 даного Порядку).

Відповідно до пункту 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку (пункт 18 Цього Порядку).

Таким чином, посилання представника відповідачів на те, що оскаржуване рішення не породжує правових наслідків для позивача є безпідставним.

Оскільки оскаржуваним рішенням комісія ДФС з питань розгляду скарг залишила скаргу позивача без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, не взявши до уваги подані позивачем пояснення та подані докази, суд з урахуванням наведеного вище дійшов висновку про протиправність вказаного рішення № 18779/30132026/2 від 13.07.2018 та його скасування.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №41 від 01.11.2017 року за датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року за № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд звертає увагу на положення Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року за № 1246 (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, пунктом 19 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, такий спосіб відновлення прав ПП Хемосіл відповідає нормам Порядку №1246, яким чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним підприємством «Хемосіл» податкову накладну №41 від 01.11.2017 за датою набрання судовим рішенням законної сили.

Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківської області, яка підлягає до задоволення та дві позовні вимоги до Державної фіскальної служби України, одна з яких підлягає задоволенню повністю, а інша - частково.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України підлягає стягненню сплачений судовий збір в загальному розмірі 2643,00 грн. (1762, 00 грн + 881, 00 грн.). Поряд з тим, з Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківської області підлягає стягненню сплачений судовий збір в загальному розмірі 1762,00 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №816996/31532026 від 25.06.2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду скарг №18779/31532026/2 від 13.07.2018.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним підприємством «Хемосіл» податкову накладну №41 від 01.11.2017 за датою набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь Приватного підприємства Хемосіл сплачений судовий збір в розмірі 2643,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок три гривні).

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківської області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь Приватного підприємства Хемосіл сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (тисячу сімсот шістдесят дві гривні).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Приватне підприємство Хемосіл (код ЄДРПОУ 31532026, м.Калуш, вул.Каракая, 24, Івано-Франківська область, 77304).

Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м.Київ, 04655);

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463 вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).

Суддя Лучко О.О.

Рішення в повному обсязі складене 01 жовтня 2018 р.