Постанова

від 30.01.2019 по справі 0940/1297/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3113/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Качмара В. Я, Ніколіна В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 0940/1297/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Хемосіл" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій, -

суддя в 1-й інстанції - Лучко О. О.,

час ухвалення рішення - 25.09.2018 року, 15:16 год,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 01.10.2018 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ПП "Хемосіл" звернулося в суд з позовом до відповідача- Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №816996/31532026 від 25 червня 2018 року, рішення Комісії з питань розгляду скарг №18779/31532026/2 від 13 липня 2018 року та зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ПП "Хемосіл" податкову накладну №41 від 01 листопада 2017 року за датою її подання для реєстрації - 29 листопада 2017 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року залучено до участі у справі Головне управління ДФС у Івано-Франківській області як співвідповідача.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №816996/31532026 від 25 червня 2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду скарг №18779/31532026/2 від 13 липня 2018 року. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним підприємством "Хемосіл" податкову накладну №41 від 01 листопада 2017 року за датою набрання судовим рішенням законної сили.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - ГУ ДФС у Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що у зв'язку із ненаданням позивачем документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючим органом правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 01 листопада 2017 року. Зокрема, позивач на розгляд Комісії подав копії банківських документів тільки щодо отримання ним коштів від реалізації, факт якої поставлено під сумнів у зв'язку із невідповідністю обсягів постачання обсягам придбання, проте доказів оплати щодо придбання комплектуючих, оплати послуг ремонту, переобладнання не надано на розгляд Комісії. Апелянт звернув увагу на те, що при розгляді справи щодо правомірності оскаржуваного рішення, суд повинен був виходити з того переліку документів, які позивач надав на розгляд комісії і які були фактично в її розпорядженні та на підставі яких приймалось зазначене рішення, оскільки перелік документів (додатків) до позовної заяви значно перевищує той перелік, який було надано комісії. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг № №18779/31532026/2 від 13 липня 2018 року, оскільки комісія ДФС України з питань розгляду скарг, зважаючи на те, що скаржником не додано до скарги копій документів, відсутність яких стала причиною відмови в реєстрації податкової накладної, залишила скаргу платника податків без задоволення, а рішення Комісії №816996/31532026 від 25 червня 2018 року без змін. Крім того, таке рішення не породжує правових наслідків для позивача, оскільки дією (рішенням) контролюючого органу, яке прямо вплинуло та мало конкретні правові наслідки для позивача, є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, з якими позивач не погодився та оскаржив в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що ненадання всіх без винятку документів, які у позивача є в наявності, зумовлено діями відповідачів, оскільки у рішенні від 25 червня 2018 року № 816996/31532026 в графі "Додаткова інформація (вказати конкретні документи)" нічого не зазначено, тобто, документи, які не надано, відповідачем не конкретизовано, водночас у рішенні від 13 липня 2018 року № 18779/31532026/2 підставою для його прийняття вказано відсутність копій документів як таких. Таким чином, відповідачі у спірних правовідносинах діяли всупереч принципу належного урядування, що й призвело до виникнення судового спору. Також позивач вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо безпідставності задоволення судом вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 13 липня 2018 року № 18779/31532026/2 Комісії ДФС України з питань розгляду скарг, оскільки відповідно до п.18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку. Зазначена вище вимога є похідною від першої позовної вимоги, а тому також підлягає до задоволення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) - Яремак Т.І. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача - Бойко Р.Б., Винницький А.Й. у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Хемосіл" при здійсненні господарської операції з поставки колісних пар для ТОВ "Євровагонсервіс" склало податкову накладну №41 від 01 листопада 2017 року на суму 2975000,00 грн., у тому числі ПДВ 495833,33 грн., яку надіслало для реєстрації в ЄРПН.

Вказана податкова накладна доставлена до центрального рівня ДФС України та прийнята системою, проте її реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки така відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8607. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

Позивач надіслав на адресу контролюючого органу повідомлення №1 про подання пояснень специфіки господарської діяльності щодо податкової накладної №41 від 01 листопада 2017 року, реєстрація якої була зупинена, а також копії первинних документів, що підтверджують реальність здійснення операцій за цією податковою накладною.

Зокрема, позивачем додано договір поставки №42 від 09 жовтня 2017 року, специфікацію №1 від 09 жовтня 2017 року, рахунок на оплату №33 від 23 жовтня 2017 року на суму 2975000,00 грн.; видаткову накладну №43 від 01 листопада 2017 року на суму 2975000,00 грн.; акт прийому-передачі №8 від 01 листопада 2017 року колісних пар в кількості 50 шт.; платіжне доручення про оплату покупцем від 02 листопада 2017 року №35 на суму 2975000,00 грн.; договір №47/17 від 15 березня 2017 року; специфікацію №4 від 12 жовтня 2017 року, умови оплати: 100% оплата в 5-денний термін з дня виставлення рахунку, рахунок №3036190 від 09 жовтня 2017 (колесо суцільнокатане 50 шт.); вантажну накладну №3036190 від 09 жовтня 2017 року (колесо суцільнокатане 50 шт.); рахунок №4629190 від 17 жовтня 2017 року (колесо суцільнокатане 50 шт.); вантажну накладну №4629190 від 17 жовтня 2017 року (колесо суцільнокатане 50 шт.); рахунок №3104190 від 20 жовтня 2017 року (колесо суцільнокатане 162 шт.); вантажну накладну №3104190 від 20 жовтня 2017 року (колесо суцільнокатане 162 шт.) та сертифікати якості; договір поставки №41 від 09 жовтня 2017 року; специфікацію №1 від 09 жовтня 2017 року (колісна пара б/в 200 шт.), видаткову накладну №1 від 19 жовтня 2017 року (колісна пара б/у 47 шт.); №22 від 27 жовтня 2017 року (колісна пара б/у 72 шт.); договір поставки №2 від 10 жовтня 2017 року; специфікацію №1 від 11 жовтня 2017 року (колісна пара 66 шт.); видаткову накладну №2 від 11 жовтня 2017 року (колісна пара 66 шт.); специфікацію №2 від 25 жовтня 2017 року (колісна пара в загальному 220 шт.); видаткову накладну №3 від 25 жовтня 2017 року (колісна пара в загальному 220 шт.); акт прийому-передачі №2 від 25 жовтня 2017 року на загальну кількість 220 шт.; договір підряду (ремонтних робіт) №033/04-17 від 12 квітня 2017 року; акт приймання-передачі колісних пар №7 від 11 жовтня 2017 (66 шт.); акт приймання-передачі колісних пар №8 від 19 жовтня 2017 року (47 шт.); акт приймання передачі колісних пар №9 від 27 жовтня 2017 року (72 шт.), акти прийому-передачі давальницької сировини №5 від 10 жовтня 2017 року, №7 від 18 жовтня 2017 року, №8 від 25 жовтня 2017 року, №9 від 27 жовтня 2017 року, акт використання давальницької сировини №9 від 01 листопада 2017 року, акт приймання колісних пар ремонту №9 від 01 листопада 2017 року, акт виконання робіт № 1602 від 20 листопада 2017 року, рахунок на оплату №1777 від 21 листопада 2017 року, разовий договір-заявка від 17 жовтня 2017 року про перевезення від ТОВ "Інтерпайп Україна" до ПП "Хемосіл" коліс загальною масою 20000 кг.; акт надання послуг №692 від 18 жовтня 2017 року на суму 10000,00 грн., рахунок на оплату №692 від 18 жовтня 2017 року на суму 10000,00 грн., товарно-транспортна накладна про перевезення: вантажу (вантаж не зазначено) на замовлення ПП "Хемосіл", вантажовідправник: ПАТ "Інтерпайп НТЗ", вантажоотримувач: ПП "Заубер-Україна", вантажна накладна на перевезення коліс вагонних (162 шт.) від ПАТ "Інтерпайп НТу до ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес", разовий договір-заявка №12 від 06 жовтня 2017 року з ТОВ "ТА "Логістик Системо" про перевезення вантажу масою 20000 кг. від ТОВ "Інтерпайп Україна" до ПП "Заубер-Україна" на суму 12500,00 грн.; товарно-транспортна накладна від 09 жовтня 2017 рок про перевезення вантажу, вантажовідправник: ПАТ "Інтерпайп НТЗ", вантажоотримувач: ПП "Заубер-Україна", акт прийому-здачі виконаних робіт (послуг по перевезенню) №706 від 11 жовтня 2017 та рахунок-фактура №706 від 11 жовтня 2017 року ТОВ "ТА "Логісти Системо" на суму 12500,00 грн.

За результатами розгляду вищевказаного пояснення та документів Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 25 червня 2018 року № 816996/31532026 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01 листопада 2017 року № 4.

ПП "Хемосіл" оскаржило вказане рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку.

Разом з тим, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 13 липня 2018 року № 18779/315320226/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фіскальним органом в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків. Позивачем підтверджено первинними документами реальність господарських операцій, за наслідками яких складено спірну податкову накладну, тому така податкова накладна виписана правомірно, разом з тим, контролюючий орган не врахував специфіку діяльності позивача та не взяв до уваги його письмові пояснення. Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану ПП "Хемосіл" податкову накладну за датою набрання судовим рішенням законної сили.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

П.201.10 ст.201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Починаючи з 01 липня 2017 року відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 201.16.2, 201.16.3 п. 201.16 ст.201 ПК України платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

П.17 Порядку №1246 передбачає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних) затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI ПК України, щодо товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що закріплений п.6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, такими документами є: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний Вичерпний перелік закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації за податковою накладною від 01 листопада № 41 вбачається, що реєстрація цієї накладної зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки така відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567; За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8607. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у цій квитанції податковим органом не вказано ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику (відповідного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, які б могли бути подані ПП "Хемосіл" для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, зазначення в квитанціях, що за результатами опрацювання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8607, не приймається колегією суддів до уваги як доказ наведення контролюючим органом конкретних підстав зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки такий критерій в п.6 Критеріїв оцінки відсутній.

Як вбачається з матеріалів справ ПП "Хемосіл", одержавши квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних від 01 листопада 2017 року № 41 направило до контролюючого органу пояснення та документи, що розкривають зміст операцій поставки товару контрагенту позивача ТОВ "Євровагонсервіс".

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідно до п.14 якого визначає перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.16 Порядку №566 комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.21 зазначеного Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної:

- або ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п.13 цього Порядку;

- або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте 25 червня 2018 року - відповідно до п.23 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Матеріалами справи підтверджується, що на розгляд відповідної комісії позивач разом поданням пояснень специфіки господарської діяльності щодо податкової накладної №41 від 01 листопада 2017 року, реєстрація якої була зупинена, подав також копії первинних документів, що підтверджують реальність здійснення операцій за цією податковою накладною, зокрема, платіжне доручення №35 від 02 листопада 2017 року, рахунок на оплату №33 від 23 жовтня 2017 року, банківську виписку по рахунку за 02 листопада 2017 року.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що саме ці документи не були долучені позивачем до пояснення при звернення в комісію, оскільки доказів, які б це підтверджували, зокрема, реєстрів отриманих від ПП "Хемосіл", відповідач не надав, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять вичерпні дані щодо переліку поставленого товару, наданих послуг, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ "Євровагонсервіс".

Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам податковий орган не надав, а тому вказані документи мають статус юридично значимих, та, на думку колегії суддів, надавали змогу податковому органу дійти висновку про фактичність проведених операцій, здійснення оплати їх вартості та виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям чіткості і зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 01 листопада 2017 року №41.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 25 червня 2018 року № 816996/315332026, що є підставою для його скасування.

Зважаючи на встановлену протиправність прийняття вищезазначеного рішення Комісії, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг на це рішення від 13 липня 2018 року № 18799/31532026/2, оскільки таке рішення постановлене комісією без врахування поданих позивачем пояснень та первинних документів.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що оскаржуване рішення Комісії з питань розгляду скарг не породжує правових наслідків для позивача, оскільки відповідно до п.18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обрано належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану ПП "Хемосіл" податкову накладну за днем набрання судовим рішенням законної сили, оскільки відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 0940/1297/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає за винятками, визначеними п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 04 лютого 2019 року.