Рішення

від 25.09.2018 по справі 903/548/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2018 р. Справа №903/548/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії

до відповідача: Управління соціального захисту населення Ківерцівської РДА

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Ківерцівському районі Волинської області

про стягнення 109692,01 грн.

Суддя Шум М.С.

секретар судового засідання Кобись Є.О.

від сторін: н/з

Суть спору : Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Волинської філії просить стягнути з Управління соціального захисту населення Ківерцівської РДА 109692,01 грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям населення та судові витрати по справі.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем ОСОБА_1 України Про телекомунікації , Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про охорону дитинства та невиконання відповідачем зобов'язань з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами.

Ухвалою суду від 23.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, та залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Ківерцівському районі Волинської області. Засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.09.2018р..

18.09.2018р. від відповідача надійшов відзив, в якому просять у задоволені позову відмовити, з наступних підстав:

- на відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2017 році не передбачено;

- договір про відшкодування витрат за встановлення та користування телефоном громадянам, які користуються пільгами, Управлінням з позивачем не укладався.

25.09.2018р. від відповідача надійшла заява, в якій просять розгляд справи проводити без участі їх представника.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами,

встановив:

Відповідно до ч.3 ст.63 ОСОБА_1 України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг(затверджені постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012р. №295), установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

У період з січня по червень 2017р. позивачем надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Ківерцівського району Волинської області, які мають право на пільги та на яких поширювались дія відповідних положень ОСОБА_1 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" на загальну суму 109692,01 грн..

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частини 1-2 ст.193 Господарського кодексу України(далі - ГК України) встановлюють, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено ОСОБА_1 України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 ОСОБА_1 України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до підпункту 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія ОСОБА_1 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв'язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.

Згідно ст.70 Бюджетного кодексу України, видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу.

При дефіцитів кошів на покриття витрат пов'язаних з здійсненням державної програми соціального захисту населення та надання пільг встановлених державою проводиться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (ст.94 Бюджетного кодексу України).

Також відповідно до положень ч.1 ст.61 ОСОБА_1 України Про місцеве самоврядування Україні (далі - Закон), органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Частина 1 ст. 66 ОСОБА_1 ставить вимогу до місцевих бюджетів, в частині, що місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Пільги що передбачені положення ст.63 ОСОБА_1 України Про телекомунікації належать до загальнодоступних послуг та входять до групи мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Ківерцівського району Волинської області є Управління соціального захисту населення Ківерцівського районної державної адміністрації у Волинській області, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню Ківерцівського району Волинської області послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.

Заперечення відповідача судом відхиляються, з огляду на таке.

Чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із ОСОБА_1 України і не залежать від їх бажання.

Частина 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Також, Європейським судом з прав людини в рішенні у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст.129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації(45201, Волинська обл., Ківерцівський район, місто Ківерці, вул.СОБОРНОСТІ, буд.6А, код ЄДРПОУ 03192032) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"(01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Волинської філії(місцезнаходження ВП: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, ПРОСПЕКТ ВАСИЛЯ МОЙСЕЯ, буд.2, код ЄДРПОУ ВП: 23251963) 109692,01 грн. та 1762 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено

01.10.2018

Суддя М. С. Шум