Справа № 288/1593/16-а
Провадження № 2-а/288/1/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2018 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О., секретаря судового засідання - Франчук Ю.О., Мітніцької О.В., Нечипоренко М.І., Дашинської Н.Є.,
за участю Позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області, Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області, Державної казначейської служби України, Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про зволікання виконанням судових рішень, про визнання статусу інваліда під час виконання судових виконавчих листів, про погашення у першу чергу заборгованості за рішеннями судів щодо пенсійних витрат, про надання зрозумілої обґрунтованої відповіді щодо всіх виконавчих листів, про нарахування компенсаційних витрат, про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області (далі - Відповідач-1), Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області (далі - Відповідач -2), Державної казначейської служби України (далі - Відповідач - 3), та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (далі - Відповідач - 4), Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Відповідач - 5) про зволікання виконанням судових рішень, про визнання статусу інваліда під час виконання судових виконавчих листів, про погашення у першу чергу заборгованості за рішеннями судів щодо пенсійних виплат, про надання зрозумілої обґрунтованої відповіді щодо всіх виконавчих листів, про нарахування компенсаційних витрат, про стягнення моральної шкоди в обґрунтування якого вказує, що органами казначейської служби не виконуються вимоги виконавчих документів, виданих за рішеннями стосовного пенсійного забезпечення дитини війни - інваліда 2 групи, не виконуються вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень про першочергове стягнення пенсійних виплат за судовими рішеннями на його користь.
Позивач зазначає, що 20-21 липня 2016 року Відповідачам було направлено запит з вимогою обґрунтованої відповіді стосовно бездіяльності щодо стягнень за судовими рішеннями з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області. Стосовно виконавчих листів: №288/473/13-а щодо виплати 602,5 гривень підвищення до пенсії у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни за період з 01 січня по 30 червня 2007 року.
04 липня 2011 року Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2190/11 по справі № 2-а-31373/08 за постановою від 29 квітня 2009 року щодо виплати 763,53 гривень за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно.
29 жовтня 2012 року Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 4497/12 в справі № 2-а-31373/08 щодо стягнення 145 гривень судових витрат у 2008 році. З вини Відповідачів цей виконавчий лист було втрачено. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року дії Відповідача-2 визнано незаконними. За даною постановою Позивачу видано дублікат виконавчого листа № 4497/12, якого знову подано Відповідачу-1.
18 жовтня 2011 року Житомирський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 3798/11 в справі № 2а-5051/07 для примусового стягнення 100,02 гривні витрат, що пов'язані з прибуттям Позивача до суду в 2007 році. Постановою Попільнянського районного суду
від 13 січня 2014 року визнано протиправною відмову Відповідача-1 у прийнятті до виконання виконавчого листа, а також зобов'язано знову прийняти до виконання даний виконавчий лист. Відповідачу-1 документ подано знову.
29 червня 2010 року Попільнянський районний суд видав виконавчий лист № 2- 221/10 стосовно недоплаченої щомісячної державної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за повний 2009 рік. Ухвалою районного суду від 02 серпня 2013 року за поданням державної виконавчої служби змінено спосіб і порядок виконання рішення суду, ухвалено стягнути 1240,20 гривень доплати до пенсії за повний 2009 рік. Цей документ теж протизаконно було повернуто й відмовлено Позивачу в прийнятті для виконання. Постановою районного суду від 17 лютого 2015 року вирішено: визнати протиправною відмову Відповідача-1 у прийнятті даного виконавчого листа; зобов'язано Відповідача-1 знову прийняти до виконання виконавчий лист. Відповідачу-1 документ подано знову.
01 вересня 2011 року Попільнянський районний суд видав виконавчий лист № 2а- 2177/11 щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату Позивачу підвищення до пенсії, призначеної відповідно до статті 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни у розмірі встановленому статтею 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 05 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року.
Житомирський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 27 березня 2013 року змінив постанову Попільнянського районного суду від 23 серпня 2011 року з частині зазначення періоду проведення нарахування та виплати коштів, зазначивши, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати коштів, передбачених статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , підлягають задоволенню за більший період - з 05 лютого по 22липня 2011 року.
29 квітня 2013 року Попільнянський районний суд видав Позивачу новий виконавчий лист № 2а-2177/11 щодо стягнення 990,89 гривень, замінивши раніше виданий виконавчий лист від 01 вересня 2011року. За змістом нового документа період стягнення коштів продовжено - з 05 лютого 2011 року до 22 липня 2011 року.
03 березня 2015 року, Позивач звернувся до суду з позовною заявою в зв'язку з відмовою Відповідача - 1 прийняти виконавчий документ. Постановою суду Відповідача- 1 також зобов'язано виконати вимогу виконавчого листа № 2-а-2177/11, стягнути 990,89 гривень на користь Позивача.
16 червня 2011 року Попільнянський районний суд видав виконавчий лист № 2а- 58/2011, яким зобов'язано виплатити Позивачу доплату до пенсії.
Додатковою постановою цього ж районного суду від 03 травня 2012 року зобов'язано нараховувати й виплачувати належну доплату з 05 лютого 2011 року та в подальшому.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду 19 червня 2012 року змінено зміст постанови районного суду, а саме: зобов'язано проводити нарахування та виплату Позивачу додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (тобто незалежно від зміни закону).
13 березня 2013 року Попільнянський районний суд видав виконавчий лист № 2а- 58/2011 за рішенням суду від 03 травня 2012 року.
У цьому виконавчому документі зазначено: Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
12 червня 2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в районі, а судові рішення від 03 травня 2012 року та 19 квітня 2012 року залишено без змін.
Тобто судом зобов'язано після 04 лютого 2011 року доплачувати Позивачу в подальшому щомісячно не 10 відсотків, а 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З 5 лютого по 22 липня 2011 року нараховано 990,89 гривень, але досі не виплачено.
09 липня 2014 року Постановою районного суду визнано протиправною бездіяльність щодо невидачі розпорядження про нарахування і виплату додаткової пенсії, зобов'язано орган пенсійного фонду видати розпорядження щодо нарахування і виплати додаткової пенсії.
08 червня 2015 року Попільнянський районний суд видав виконавчий лист № 288/392/14-а за Ухвалою ЖААС від 09 листопада 2014 року, в якому зазначено: Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Попільнянському районі Житомирської області видати розпорядження щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому .
11 листопада 2015 року позовною заявою Позивач просив: визнати протиправним невиконання виконавчого листа № 288/392/14-а від 08 червня 2015 року; визнати -протиправною не видачу розпорядження щодо нарахування і виплати додатковї пенсії; зобов'язати Відповідача виконати виконавчий лист; зобов'язати надати обґрунтовано відповідь на
всі питання, які порушені в його зверненні від 09 червня 2015 року до районного управління Пенсійного фонду.
24 червня 2016 року Попільнянський районний суд видав виконавчий лист № 288/1462/15-а за постановою від 27 квітня 2016 року в якому зазначено: Зобов'язати Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати виконавчий лист № 288/392/4-а щодо не видачі додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому; Зобов'язати Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області дати обґрунтовану відповідь на всі питання, які порушені у зверненні від 09 червня 2015 року.
З приводу запиту від 20 липня 2016 року Відповідачі надали відповіді, яку не можна визнати повними, а тому Позивач вважає їх не досить обґрунтованими.
29 жовтня 2014 року суд видав дублікат виконавчого листа № 4497/12 від 29 жовтня 2012 року, втраченого Відповідачем - 2, проте через не зрозумілі причини стягнення знову зволікалось.
Позивач зазначає, що Відповідачі завдали, завдають і продовжують завдавати йому моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях, моральних стражданнях, хвилюваннях у зв'язку з порушенням його цивільних прав на власність (належну пенсію), а тому Відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за завдану йому моральну шкоду.
На підставі вищевикладеного, Позивач уточнивши свої позовні вимоги 23 червня 2017, просить:
- припинити зволікання з виконання судових рішень;
- під час виконання судових виконавчих листів врахувати статус інваліда другої групи;
- надати обґрунтовану відповідь щодо всіх виконавчих листів виданих судами;
- враховуючи положення частини 4 статті 3 та частини першої статті 5 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень нарахувати 3 відсотків річних від не виплаченої суми, у зв'язку з невиконанням відповідачем судового рішення на протязі більше 3 років, у тому числі стосовно вже виконаних виконавчих документів: № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року, за яким 29 листопада 2013 року стягнуто на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду з Державного казначейства України в розмірі 12815 гривень відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва; №288/473/13-а від 12 липня 2013 року стягнуто 602 гривні за 2007 рік; №3798/11 від 18 жовтня 2011 року стягнуто 100 гривень за 2007 рік; №2190/11 від 04 липня 2011 року стягнуто 693 гривні за 2008 рік; стосовно виконавчих документів виконання яких затримується: № 4497/12 від 29 жовтня 2012 року (дублікат від 29 жовтня 2014 року); № 2-221/10 від 29 червня 2011 року; № 2-а 2177/11 від 01 вересня 2011 року та від 29 квітня 2013 року;
- відшкодувати завдану Відповідачами моральну шкоду, розмір якої визначити судом.
В судовому засіданні від позовних вимог під час виконання судових виконавчих листів врахувати статус інваліда другої групи та сплати компенсації відносно виконавчих листів, які ще не виконані, а саме: № 4497/12 від 29 жовтня 2012 року (дублікат від 29 жовтня 2014 року); № 2-221/10 від 29 червня 2011 року; № 2-а 2177/11 від 01 вересня 2011 року та від 29 квітня 2013 року, відмовився.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Також в судових дебатах зазначив, про правові підставі для задоволення виплати 3283 гривень компенсації по виконавчих листах: № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року; №288/473/13-а від 12 липня 2013 року; № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року; №2190/11 від 04 липня 2011 року.
Представник Відповідачів -1,2,3 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 16 січня 2017 року та відзиві від 28 березня 2018 року.
В обґрунтування правової позиції Відповідачів зазначав, що управлінням Державної казначейської служби України в Попільнянському районі Житомирської області вживалися заходи передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), щодо стягнення коштів з боржників, які зазначені в наданих документах. В зв'язку з неможливістю виконання виконавчих листів в частині стягнення коштів з рахунків боржників, Головним управлінням відповідно до пункту 33 Порядку, виконавчі листи Житомирського окружного адміністративного суду по справах № 2-а-31373/08, № 2-а-5051/07 та виконавчі листи Попільнянського районного суду Житомирської області по справі № 288/473/13-а, № 2-221/10, № 2-2177/11 разом з доданими документами направлені до Державної казначейської служби України. Відповідно до акту приймання-передавання у ІV кварталі 2015 року прийнято виконавчий лист № 4497/12 у справі 2-а-31373/08 у відповідності до пункту 15 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною, затвердженого Постановою КМУ від 03 вересня 2014 року №440 (далі - Постанова -440). Згідно з наказом Державної казначейської служби України Про затвердження Порядку здійсненнябезспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за
бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів від 19 жовтня 2015 року №295 (далі - Наказ №295), Головним управлінням Державної казначейської служби у Житомирській області здійснюється облік і зберігання виконавчих документів до настання їх черги для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою (далі - бюджетна програма КПКВК 3504040). У подальшому виконавчий лист буде направлено до Державної казначейської служби України. Відповідач зазначає, що безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 3504040 здійснюється за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету, у порядку черговості надходження таких документів. На виконанні в Казначействі знаходяться рішення судів на суму 93,9 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа по справі № 2-а-5051/07, рішення судів на суму 166,8 млн. грн., що надійшли раніше виконавчого листа по справі № 288/743/13-а, рішення судів на суму 735,4 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа по справі № 2-221/10, рішення судів на суму1,1 млрд. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчих документів по справі № 2-а-2177/11, рішення судів на суму понад 2,0 млрд. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчих документів, переданих згідно з актом приймання - передавання за ІV квартал 2015 року. Законом України Про державний бюджет України на 2017 рік на поточний рік за бюджетною програмою КПКВ 350440 передбачено 500,0 млн. грн. Отже виконавчі листи по справі № 2-а-5051/07 та № 288/473/13-а підлягають під виплату у 2017 році. У зв'язку із зазначеним, після виконання рішень судів, що надійшли раніше зазначених виконавчих листів суду, Казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1. Виконавчі листи по справах № 2-а-58/11, № 288/392/14-а, № 288/1462/15-а до органів Державної казначейської служби України у Житомирській області не надходили. Кошти по виконавчому листу № 288/293/15-а виплачені в повному обсязі. Також Представник Відповідачів зазначив, що більшість виконавчих документів, що знаходяться на виконанні відносяться до першої черги погашення заборгованості та стосуються пенсійних та соціальних виплат. Звертає увагу на те, що органи Казначейства, виконуючи свої повноваження не здійснювали будь -яких протиправних дій відносно Позивача, його прав та охоронюваних законом інтересів не порушували. Враховуючи викладене вважають позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідач-4 в судове засіданні не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, просив справу розглядати без участі їх представника, проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, згідно яких на даний час на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває два виконавчих провадження № 47817048 з виконання виконавчого листа № 288/392/14-а від 08 червня 2015 року. На адресу боржника неодноразово направлялися вимоги, якими зобов'язано боржника виконати рішення. Винесено постанову про накладення штрафу. Оскільки боржником рішення у встановлений для самостійного виконання строк не виконано. Також № 51569239 з виконання виконавчого листа № 288/1462/15-а від 24 червня 2016 року. Стосовно даного виконавчого провадження державним виконавцем неодноразову направлялися вимоги щодо виконання зазначеного рішення та виносилися постанови про накладення штрафу, оскільки боржник рішенням у встановлений для самостійного виконання строк не виконав, будь - яких підтверджуючих документів про виконання рішення суду на адресу відділу не направляв. Вважають, дії державного виконавця законними та вчиненими на виконання вимог статті 63 ЗУ Про виконавче провадження .
Представник Відповідача-5 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову до суду не подав. Подав клопотання про розгляд справ без участі їх представника, проти позовних вимог заперечують.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII , яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
12 липня 2013 року Попільнянським районним судом видано виконавчий лист № 288/473/13-а, щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2007 року.
18 жовтня 2011 року Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 3798/11 в справі 2-а - 5051/07 щодо стягнення з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 100,02 гривень витрат, що пов'язані з прибуттям до суду.
29 жовтня 2014 року Житомирським окружним адміністративним судом видано дублікат виконавчого листа № 4497/12 в справі № 2-а-31373/08, щодо стягнення з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 145 гривень витрат, що пов'язані з прибуттям до суду.
04 липня 2011 року Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2190/11 в справі 2-а - 31373/08 щодо стягнення з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 763, 53 гривень за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно.
29 червня 2011 року Попільнянським районним судом видано виконавчий лист № 221/10 про зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених виплат.
29 квітня 2013 року Попільнянським районним судом видано виконавчий лист № 2-а-2177/11, про зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії призначеної ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у розмірі встановленому статтею 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення за період з 05 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року.
Як вбачається з листа ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області від 08 липня 2015 року № 26/К-8, на звернення ОСОБА_1, повідомили: що на виконання виконавчого листа Попільнянського районного суду № 2-а-58/11, згідно розпорядження від 07 вересня 2011 року проведено перерахунок пенсії за період з 05 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року (нарахована доплата в сумі 791,81 гривень) та згідно розпорядження від 21 січня 2013 року за період з 19 червня 2011 року по 22 липня 2011 року (нарахована доплата в сумі 199,08 гривень). На виконання виконавчого листа Попільнянського районного суду № 2-а-2177/11 від 01 вересня 2011 року, згідно розпорядження від 07 вересня 2011 року проведено перерахунок пенсії за період з 05 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року (нарахована доплата в сумі 791,81 гривень). На виконання виконавчого листа Попільнянського районного суду № 2-а-221/10 від 29 червня 2011 року, згідно розпорядження від 29 серпня 2012 року проведено перерахунок пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (нарахована доплата в сумі 1240 гривень). До вересня 2011 року доплати до перерахунку пенсії за рішенням суду проводились в повному обсязі. Однак з вересня місяця кошти на виплату пенсії зі судовими рішеннями не надходили, тому нарахування суми вказаних доплат починаючи з вересня 2011 року залишаються невиплаченими. Виплата нарахованих котів за рішенням судів буде проведена при надходженні фінансування.
Відповідно до наданих матеріалів, на виконанні у відділі з примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження:
№ 47817048 з виконання виконавчого листа № 288/392/14-а, виданого Попільнянським районним судом Житомирської області 08 червня 2015 року, про зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Попільнянському районі Житомирської області видати розпорядження щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому.
12 червня 2015 року державним виконавцем Попільнянського районного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Листами від 17 вересня 2015 року № 3533/4 та від 30 жовтня 2015 року № 4450/4 ВДВС Попільнянського РУЮ звертався до управління Пенсійного фонду України у Попільнянському районі з метою надання інформації про виконання виконавчого листа.
18 листопада 2015 року постановою державного виконавця вищевказане провадження прийнято до виконання відділом примусового виконання рішень згідно акту приймання - передання матеріалів виконавчого провадження від 18 листопада 2015 року.
Постановою державного виконавця від 12 липня 2016 року виконавче провадження зупинено до розгляду судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 липня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження боржника ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області /код 20405101/ на Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України /13401 м. Андрушівка вул. Вобяна,15 Андрушівського району Житомирської області/.
Постановою державного виконавця від 12 серпня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження відповідно до вищевказаної ухвали суду.
В межах даного виконавчого провадження державним виконавцем на адресу божника направлялися вимоги державного виконавця про виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів про фактичне виконання /вимога від 12 серпня 2016 року № 23614 та №25061, від 29 листопада 2016 року № 32874/. За ненадання боржником відповіді на вимоги державного виконавця та інформації щодо виконання боржником рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100 гривень та у розмірі 10200 гривень /постанови державного виконавця від 03 листопада 2016 року та від 26 січня 2017 року/.
04 жовтня 2016 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 288/392/14-а поновлено /постанова державного виконавця від 04 жовтня 2016 року/.
Виконавче провадження № 51569239 з виконання виконавчого листа № 288/1462/15-а, Попільнянським районним судом Житомирської області 24 червня 2016 року, про зобов'язання Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати виконавчий лист № 288/392/14-а щодо не видачі додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому. Зобов'язання Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області дати обґрунтовану відповідь на всі питання, які порушенні у зверненні від 09 червня 2015 року.
06 липня 2016 року державним виконавцем Попільнянського районного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Оскільки боржник не повідомив про стан виконання рішення на його адресу біли направлені вимоги державного виконавця щодо виконання зазначеного рішення /вимога державного виконавця № 25062 та від 29 листопада 2016 року № 32875/. В свою чергу державним виконавцем винесено постанови про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 гривень та 10200 гривень /постанови державного виконавця від 03 листопада 2016 року та від 26 січня 2017 року/.
20 липня 2016 року ОСОБА_1 звертався до Державного казначейства України, Головного управління державної казначейської служби у Житомирській області та ОСОБА_2 державної казначейської служби України у Попільнянському районі з письмовим запитом щодо надання письмової інформації та проханням дати обґрунтовану відповідь на поставлені ним запитання.
В свою чергу Головне ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Житомирській області повідомило, що виконавчі листи Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року по справі № 2-а-31373/08, від 18 жовтня 2011 року по справі № 2а-5051/07 та Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 липня 2013 року по справі № 288/473/13-а, від 29 червня 2011 року по справі №2-221/10, видані на користь ОСОБА_1, боржником по яких є ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі, були подані до ОСОБА_2 Державної казначейської служби України в Попільнянському районі Житомирської області. В подальшому з метою виконання вищевказаних виконавчих документів ОСОБА_2 Державної казначейської служби України в Попільнянському районі Житомирської області вживалися заходи, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, щодо стягнення коштів з боржника, який зазначений в наданих документах. В зв'язку з неможливістю виконання вищевказаних виконавчих листів в частині стягнення коштів з рахунків боржника, Головним управлінням відповідно до пункту 33 Порядку, виконавчі листи Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року по справі № 2-а-31373/08, від 18 жовтня 2011 року по справі № 2а-5051/07 та Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 липня 2013 року по справі № 288/473/13-а, від 29 червня 2011 року по справі №2-221/10 разом з доданими матеріалами направлені до Державної казначейської служби України. При цьому, безспірне списання коштів
державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів відповідно до п. 38, 47 Порядку, здійснюється Державною казначейською службою України за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету, у Порядку черговості надходження таких документів. Разом з тим повідомляємо, що відповідно до абзацу другого підпункту ї пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, зокрема, за черговістю надходження таких рішень. Виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року по справі № 2-а-31373/08 (номер виконавчого листа 4497/12), боржником по якому являється ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Попільнянському районі, виданий на користь ОСОБА_1, у відповідності до пункту 15 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440, був прийнятий по акту приймання-передавання за IV квартал 2015 року від управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 19 жовтня 2015 року № 295 Про затвердження Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (із змінами, внесеними наказом Державної казначейської служби України від 21 жовтня 2015 № 298), Головним управлінням буде здійснюватись облік і зберігання вищезазначеного виконавчого документу до настання його черги для виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою . В подальшому вищезгаданий виконавчий лист з відповідним пакетом документів буде направлений до Державної казначейської служби України. На сьогоднішній день на виконанні у Казначействі України знаходяться рішення судів на суму 127,1 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа по справі №2-а-31373/08; рішення судів на суму 239,7 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа по справі №2а- 5051/07; рішення судів на суму 313,8 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа по справі №288/473/13-а; рішення судів на суму 887,6 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа по справі №2-221/10, рішення судів на суму понад 2,2 млрд. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчих листів, переданих згідно з актом приймання - передавання за IV квартал 2015 року. Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою передбачено 144,7 млн. гривень. Враховуючи викладене, після виконання рішень судів, що надійшла раніше зазначених виконавчих листів суду, Казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на Вашу користь. Виконавчі листи про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 по справах №2а-58/2011, №2а-2177/11, №288/392/14-а, №288/293/15-а, №288/1462/15-а до органів Державної казначейської служби України у Житомирській області - не надходили.
ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області розглянувши лист ОСОБА_1, повідомив наступне. Виконавчі листи Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року по справі № 2-а-31373/08, від 18 жовтня 2011 року по справі № 2а-5051/07 та Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 липня 2013 року по справі № 288/473/13-а, від 29 червня 2010 року по справі №2-221/10, від 19 серпня 2015 року №288/293/15-а, видані на користь ОСОБА_1, боржником по яких є ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Попільнянському районі, були подані до ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області. В подальшому з метою виконання вищевказаних виконавчих документів ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області вживалися заходи, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, щодо стягнення коштів з боржника, який зазначений в наданих документах. У відповідності до вимог Порядку від 03 серпня 2011 року № 845 управлінням були передані виконавчі листи з супровідними листами до Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, а саме: по справі № 2-а-31373/08, листи від 05 червня 2013 року №02-10/432 та від 04 квітня 2014 року №02-10/269; по справ № 2а-5051/07, лист від 15 квітня 2014 року №02-10/298; по справі № 288/473/13-а, лист від 09 жовтня 2014 року №02-10/864; по справі №2-221/10, лист від 23 вересня 2015 року № 02-08/819. Кім того повідомили, що по справі від 19 серпня 2015 року №288/293/15-а, виконавчий лист від 16 листопада 2015 року №288/293/15-а виконано в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 200 гривень, які було сплачено 04 листопада 2015 року на користь ОСОБА_1, згідно рахунку, який відкритий в відділенні ПАТ Креді ОСОБА_3 . Стосовно виконавчого листа 2а-2177/11 то його було передано супровідним листом до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області за №02-10/1246
від 09 листопада 2015року, щодо передачі виконавчих листів було інформовано по мірі їх передачі. Виконавчі листи про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 по справах № 2а-58/2011, №288/392/14-а, №288/1462/15-а до органів Державної казначейської служби України у Житомирській області - не надходили.
Судом встановлено, що письмовий запит ОСОБА_1 від 20 липня 2016 року, Державним казначейством України, Головним управлінням державної казначейської служби у Житомирській області та ОСОБА_2 державної казначейської служби України у Попільнянському районі у порядку та строки визначені статтями 15 , 19 , 20 Закону України Про звернення громадян та статтями 3 , 5 , 20 Закону України Про доступ до публічної інформації не розглянуто в повному обсязі та не надано відповіді на поставлений Позивачем перелік запитань, а лише на певну його частину, чим обмежено його право на звернення, яке підлягає поновленню судом.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_1, підтвердив зазначені в позовній заяви факти та зазначив, щодо компенсації йому моральної шкоди.
Наголошуючи, що цілком і повністю не виконані вимоги таких документів:
Виконавчий лист № 4497/12 від 29 жовтня 2012 року (дублікат від 29 жовтня 2014 року) борг 145 гривень;
Виконавчий лист № 2-221 від 29 червня 2011 року - щодо грошового боргу 1240,20 гривень;
Виконавчий лист № 2-а-2177/11 від 01 вересня 2011 року та від 29 квітня2013 року - борг 990,89 гривень;
Виконавчий лист № 2-а -58/11 від 13 березня 2013 року борг не нарахований;
Виконавчий лист № 392/14-а від 08 червня 2015 року немає реагування;
Виконавчий лист № 288/1462/15-а від 24 червня 2016 року немає реагування.
Не виплачено компенсації стосовно стягнутих боргів:
Виконавчий лист № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року, за яким 29 листопада стягнуто суму 12815 гривень;
Виконавчий лист № 2190/11 від 04 липня 2011 року стягнуто суму 763 гривні за 2008 рік;
Виконавчий лист № 288/473/13-а від 12 липня 2013 року стягнуто 602 гривні за 2007 рік;
Виконавчий лист № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року стягнуто 100 гривень за 2007 рік.
Позивач вважає, що у нього виникло право на отримання компенсації у розмірі 3 відсотків річних стосовно виконаних виконавчих документів:
Виконавчий лист № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року, за яким 26 листопада 2013 року стягнуто суму 12815 гривень. За період із 31 серпня 2005 року по 26 листопада 2013 року проміжок часу 8,5 року. Компенсація за кожний рік становить 384,45 грн, оскільки /12815 х 3 : 100 = 384, 45, а за 8,24 року сума = 3167,86 гривень;
Виконавчий лист № 2190/11 від 04 липня 2011 року стягнуто суму 763 гривні за 2008 рік. За період із 04 жовтня 2012 року по 23 листопада 2016 року проміжок часу 2 роки. Компенсація за рік становить 22.89 гривень, оскільки 763 х 3 : 100 = 22,89; а за 2 роки компенсація складає суму 45,78 гривень;
Виконавчий лист № 288/473/13-а від 12 липня 2013 року стягнуто 602 гривні за 2007 рік. За період із 21 січня 2014 року по 20 березня 2017 року проміжок часу 3,17 року. Компенсація за рік становить 18,06 гривень оскільки 602 х 3 : 100 = 18,06; а за 3,17 року компенсація складає 57, 25 гривень;
Виконавчий лист № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року стягнуто 100 гривень за 2007 рік. За період із 29 січня 2013року по 29 листопада 2014 року проміжок часу 4,08 року. Компенсація за рік становить 3 гривні, оскільки 100 х 3 : 100 = 3; а за 4,08 року компенсація складає 12,24 гривень.
Всього за затримку виплат належних Позивачу сум по вже виконаних виконавчих документах, суду необхідно зобов'язати Державну казначейську службу України виплатити 3589 гривень, яка в подальшому уточнена на 3283 гривні 09 копійок..
Також стосовно виконавчих документів виконання яких затримується:
Виконавчий лист № 4497/12 від 29 жовтня 2012 року (дублікат від 29 жовтня 2014 року). За період із 12 липня 2013 року по 28 лютого 2018 року проміжок часу 4,5 року. Компенсація за рік становить 4,35 гривень, оскільки 145 х 3:100 = 4,35; а за 4,5 року компенсація складає 19,57 гривень;
Виконавчий лист № 2-221 від 29 червня 2011 року. За період із 04 листопада 2014 року по 28 лютого 2018 року проміжок часу 3,25 року. Компенсація за рік становить 37,20 гривень, оскільки 1240 х 3:100 = 37,20; а за 3,25 року компенсація складає 120,90 гривень;
Виконавчий лист № 2-а-2177/11 від 01 вересня 2011 року та від 29 квітня 2013 року.За період із 04 листопада 2014 року по 28 лютого 2018 року проміжок часу 3,25 року. Компенсація за рік становить 29,70 гривень, оскільки 990 х 3:100 = 29,70; а за 3,25 року компенсація складає 96,52 гривень.
Всього за затримку виплат належних Позивачу сум по ще не виконаних виконавчих документах, станом на 28 лютого 2018 року необхідно виплатити 216 гривень. В подальшому в судових засіданнях відмовився від зазначений виплат стосовно виконавчих документів виконання яких затримується.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року №4901-VІ (далі - Закон України №4901-VІ) зазначено, що даним законом встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.
Пунктом 1 статті 3 даного Закону України №4901-VІ визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частиною другою, четвертою статті 3 Закону України №4901-VІ передбачають, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" , із заявою про виконання рішення суду; перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Згідно з частини другої, шостої статті 4 Закону України №4901-VІ у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду; перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.
За приписами пункту 3 Перехідних положень Закону України №4901-VІ заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
З 09 березня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ, яким було викладено Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV у новій редакції, в якій у частині другій статті 3 було зазначено, що "Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку".
На виконання цієї норми Закону був прийнятий Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок №845).
Так, вказаний Порядок № 845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
За приписами пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 Порядку.
Матеріали справи свідчать, що в зв'язку з неможливістю виконання виконавчих листів в частині стягнення коштів з рахунків боржників, Головним управлінням відповідно до пункту 33 Порядку,
виконавчі листи Житомирського окружного адміністративного суду по справах № 2-а-31373/08, № 2-а-5051/07 та виконавчі листи Попільнянського районного суду Житомирської області по справі № 288/473/13-а, №2 -221/10, № 2-2177/11 разом з доданими документами направлені до Державної казначейської служби України, для виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 "Забезпечення рішень суду, що гарантовані державою".
Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4901-VI передбачено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" на поточний рік за Програмою визначено 500,00 млн. гривень.
Згідно з поясненнями Представника Відповідачів, наданими у запереченнях на виконанні в органах Казначейства перебуває виконавчих документів на суму понад 2,2 млрд. гривень, які відносяться до першої черги. Тобто виконання вищезазначених виконавчих листів за Програмою можливо здійснити тільки після погашення заборгованості по першій черзі в порядку надходження виконавчих документів. При цьому строки погашення заборгованості за такими рішеннями залежить від суми коштів, визначеної у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Частинами першою, другою, статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною першою статті 3 Закону № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зокрема, у разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 "Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)."
Згідно з частиною першою пункту 49 Порядку №845 у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040, проте відповідні зміни прийняті не були.
При цьому відповідно до частини другої статті 32 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою", відповідає за складання проекту Закону про Державний бюджет України, забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Казначейство, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, дотримуючись пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, якими передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою",
що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду.
Суд зазначає, що під неправомірними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у прийнятті рішення чи у здійсненні юридично значимих й обов'язкових дій не на користь зацікавлених осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично здійснені не на його користь.
Для визнання неправомірними дії недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону , фактично були виконані з порушенням норм чинного законодавства та всупереч обов'язків суб'єкта владних повноважень. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі вчинення таких дій, а також наслідки неправомірності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Матеріали справи підтверджують, що Державна казначейська служба України та Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області у відповідності до норм вищезазначеного законодавства, здійснила всі передбачені законодавством заходи, щодо виконання судового рішення, виконання якого залежить від наявності відкритих бюджетних асигнувань, та коштів державного бюджету, а саме вказані виконавчі листи були поставлені на бюджетну програму "КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою".
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Одним з головних чинників реалізації покладеного на адміністративні суди завдання та ефективного захисту є безумовне виконання судових рішень. Саме виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
За таких обставин, право на виконання судового рішення в розумний строк у такому випадку може бути самостійним об'єктом правового захисту.
Обов'язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.
При цьому, обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
У випадку, що розглядається, суд звертає увагу на те, що Відповідачами вживалися активні дії щодо забезпечення виконання судових рішень, проте з об'єктивних причин виконати значний обсяг судових рішень, серед яких є і рішення відносно Позивача, не є можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що посилання Позивача про неправомірні дії Державної казначейської служби України щодо невиконання виконавчих листів є необґрунтованими.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відповідачів нарахувати компенсацію у розмірі 3 відсотків річних від несплаченої суми починаючи відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI , суд зазначає наступне.
З огляду на наявні докази в матеріалах справи та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою" від 03.09.2014 №440 до органу Казначейства надійшли виконавчі листи № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року; №288/473/13-а від 12 липня 2013 року; № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року; №2190/11 від 04 липня 2011 року; № 4497/12 від 29 жовтня 2012 року (дублікат від 29 жовтня 2014 року); № 2-221/10 від 29 червня 2011 року; № 2-а 2177/11 від 01 вересня 2011 року та від 29 квітня 2013 року.
Нормативно-правовими актами, що передбачають можливість нарахування компенсації за прострочення виконання судових рішень є Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 .
Щодо нарахування компенсації за виконавчими листами № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року; №288/473/13-а від 12 липня 2013 року; № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року; №2190/11 від 04 липня 2011 року; № 4497/12 від 29 жовтня 2012 року (дублікат від 29 жовтня 2014 року); № 2-221/10 від 29 червня 2011 року; № 2-а 2177/11 від 01 вересня 2011 року та від 29 квітня 2013 року, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини першої статті 5 Закону № 4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону , стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частиною другою статті 5 Закону № 4901-VI визначено, що компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
З огляду на викладене, а також з метою належного захисту прав Позивача в цій частині, суд зобов'язує Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання виконавчого листа виконавчого листа № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року; №288/473/13-а від 12 липня 2013 року; № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року; №2190/11 від 04 липня 2011 року.
Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної),прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, узв'язкузнезаконнимперебуваннямпід слідством і судом,у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя,порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно пункту 5 постанови Пленуму № 4, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В обґрунтування вказаних вимог Позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому Відповідачами моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. На підставі зазначеного, суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, зважаючи на те, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень має бути ефективним, з метою відновлення порушеного права Позивача, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення його вимог в частині стягнення компенсації за виконавчими № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року; №288/473/13-а від 12 липня 2013 року; № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року; №2190/11 від 04 липня 2011 року.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір (інвалід II групи), що підтверджується посвідченням.
Судові витрати вирішити відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України .
Керуючись статтею 19 Конституції України; статтями 116, 117, 118, 121, 122, 123 ЗК України; статтями 2, 5, 6, 7, 8, 9, 32, 77, 90, 139, 241-255, 295, 294 КАС України, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" , Законом України "Про виконавче провадження" ;Законом України Про звернення громадян , Законом України Про доступ до публічної інформації , суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області, Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області, Державної казначейської служби України, Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про зволікання виконанням судових рішень, про визнання статусу інваліда під час виконання судових виконавчих листів, про погашення у першу чергу заборгованості за рішеннями судів щодо пенсійних витрат, про надання зрозумілої обґрунтованої відповіді щодо всіх виконавчих листів, про нарахування компенсаційних витрат, про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області, Головне управління державної казначейської служби України у Житомирській області, Державну казначейську службу України, дати обґрунтовану відповідь на всі питання, які порушенні у зверненні від 20 липня 2016 року ОСОБА_1.
Зобов'язати Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна,6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Житомирська область Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Калініна. 34, кв. 14, ідн. код НОМЕР_1) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання виконавчого листа № 2-425/05 від 08 вересня 2005 року; №288/473/13-а від 12 липня 2013 року; № 3798/11 від 18 жовтня 2011 року; №2190/11 від 04 липня 2011 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути
поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_4
Суд | Попільнянський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2018 |
Оприлюднено | 04.10.2018 |
Номер документу | 76897987 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні