Ухвала

від 02.10.2018 по справі 1340/4421/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4421/18

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

02 жовтня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелікітас» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фелікітас» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування Вимоги №23/Р-18-3679 від 10.09.2018 року.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення адміністративного позову, в якому просив зупинити дію Вимоги №23/Р-18-3679 від 10.09.2018 року Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в частині, що стосується демонтажу конструкції – 0,90 х 1,10 м, яка розміщена на фасаді будинку за адресою м. Львів, вул. Лазаренка, 2, до набрання законної сили рішенням суду.

Позивач зазначає, що у спірній вимозі пропонується позивачу добровільно демонтувати встановлену конструкцію до 25.09.2018 року, а разі не виконання цієї вимоги, відповідач попереджає «що у невиконання даної вимоги демонтаж буде здійснений КП «Адміністративно-технічне управління» примусово у будь-який робочий день після 25.09.2018 року». Позивач не демонтував встановлену конструкцію, оскільки є очевидним, що дана конструкція не є зовнішньою рекламою, виходячи з Закону України «Про рекламу» та Закону України «Про захист прав споживачів». Оскільки КП «Адміністративно-технічне управління» буде примусовий демонтаж вивіски після 25.09.2018 року у будь-який робочий день, а відповідно у разі її демонтажу, споживач не буде отримувати законної інформації про виробника послуг і буде порушено вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», а у позивача буде вилучена його власність. У випадку невжиття заходів до забезпечення позов є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Згідно ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного:

Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову — це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем поданої заяви про забезпечення адміністративного позову, оскільки позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів очевидних ознак протиправності спірного рішення, а також, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, і що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а також що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім цього, згідно п. 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав які просить захистити позивач суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя                                                                       Гавдик З.В.