Ухвала

від 02.10.2018 по справі 910/10160/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

02.10.2018Справа № 910/10160/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма

Україна

до товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство Артем-Банк

про визнання договору недійсним

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Діденко Н.О. (посвідчення адвоката №3974 від 30.11.2009)

від відповідача не з'явився,

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт (далі - відповідач) про визнання договору застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що за договором застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012, укладеним між ТОВ УкрБудКонтракт та ПАТ Артем-Банк , в заставу банку були передані майнові права на отримання грошових коштів (суму вимог заставодавця - ТОВ УкрБудКонтракт до контрагентів за укладеними договорами) в сумі 349 911 836,00 грн. за договором № ДП-12-13 від 31.07.2012 на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва, укладеним з державним підприємством Інженерно-технічний центр МОЗ України .

Таким чином, за твердженням позивача, предметом застави вищевказаного договору застави були бюджетні кошти, що призначались для виконання грошового зобов'язання ДП Інженерно-технічний центр МОЗ України (100% статутного капіталу якого належить Міністерству охорони здоров'я) за договором № ДП-12-13 від 31.07.2012 та повинні були бути сплачені на користь заставодавця - ТОВ УкрБудКонтракт .

Разом з тим, в силу мораторію на звернення стягнення на майно господарського товариства, акціонером якого є держава, встановленого Законом України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , таке майно не може бути предметом застави, відтак, положення договору застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012 суперечать приписам чинного законодавства.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати договір застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012 недійсним з моменту його укладення.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.

08.08.2018 через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.09.2018 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство Артем-Банк .

20.08.2018 від арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ Укрбудконтракт Щербаня О.М. надійшла заява, в якій останній просив передати вказану справу до господарського суду міста Києва у межах провадження у справі № 910/13006/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт .

12.09.2018 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

13.09.2018 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

13.09.2018 відкладено підготовче засідання на 02.10.2018 та викликано в наступне судове засідання відповідача та третю особу.

19.09.2018 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких також позивачем заявлено клопотання про залучення до справи відповідача-2 публічного акціонерного товариства Артем-Банк та залучення третьої особи - ДП Інженерно-технічний центр МОЗ України .

У підготовчому засіданні 02.10.2018 представник позивача підтримав клопотання про залучення до участі у справі відповідача-2 та третьої особи, заперечив проти направлення справи для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача.

Розглянувши подане позивачем клопотання про залучення співвідповідача, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012, укладеного між ТОВ Укрбудконтракт та ПАТ Артем-Банк .

У разі пред'явлення позову про визнання недійсним правочину, відповідачами за такою вимогою мають бути сторони спірного правочину.

Частиною 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Оскільки клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна подане з дотримання строків, встановлених законодавством, а також є обґрунтованим, суд задовольняє клопотання ТОВ Будівельно-проектна фірма Україна та залучає до участі у справі співвідповідача публічне акціонерне товариство Артем-Банк .

Також суд дійшов висновку про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державного підприємства Інженерно-технічний центр МОЗ України , з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд дійшов висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Державного підприємства Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України , оскільки предметом застави вищевказаного договору застави були бюджетні кошти, що призначались для виконання грошового зобов'язання ДП Інженерно-технічний центр МОЗ України (100% статутного капіталу якого належить Міністерству охорони здоров'я) за договором № ДП-12-13 від 31.07.2012.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд залучає до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державне підприємство Інженерно-технічний центр МОЗ України .

Також, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про передачу справи № 910/10160/18 для розгляду в межах справи № 910/13006/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт , з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником ; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Верховний Суд України у постанові від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 зазначив, що системний аналіз положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Положення пункту 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та частини четвертної статті 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом застосовуються незалежно від суб'єктного складу сторін лише у тому випадку, коли майнові вимоги пред'являються саме до особи (боржника), яка перебуває у процедурах банкрутства.

Частиною першою статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з частиною дев'ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до пункту 2 Правових висновків Верховного Суду у справах про банкрутство за січень - лютий 2018 року від 19.03.2018, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, особливість вирішення майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі про визнання договорів недійсними, полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13006/14 про банкрутство ТОВ Укрбудконтракт .

Постановою господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі № 910/13006/14 ТОВ Укрбудконтракт визнано банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича, який згідно зі ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є керівником підприємства.

За таких обставин, з урахуванням того, що предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним правочину, укладеного між ТОВ Укрбудконтракт та ПАТ Артем-Банк , а справа про банкрутство ТОВ Укрбудконтракт , як сторони оспорюваного правочину, перебуває у провадженні господарського суду міста Києва, суд дійшов висновку, що спір у даній справі підлягає вирішенню саме господарським судом міста Києва в межах справи № 910/13006/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт .

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі № 910/7976/17 за позовом ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт арбітражного керуючого Щербаня О.М. до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна про визнання договору недійсним.

Також аналогічні висновки щодо порядку розгляду вимог, безпосередньо пов'язаних зі справою про банкрутство, викладені Верховним Судом України в постанові від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 та від 16.11.2016 у справі № 908/560/16, Вищим господарським судом України в постановах від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15, від 13.12.2017 у справі № 918/111/17, від 13.12.2017 у справі № 922/1282/17.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт , публічного акціонерного товариства Артем-Банк , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство Інженерно-технічний центр МОЗ України про визнання договору недійсним, підлягає направленню за підсудністю до господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/13006/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудконтракт .

Керуючись ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ст. 20, 30, 31, 48 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі як відповідача 2 публічне акціонерне товариство Артем-Банк (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 103, ідентифікаційний код 26253023).

2. Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державне підприємство Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 7, ідентифікаційний код 37403126).

3. Матеріали справи № 910/10160/18 передати до господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/13006/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю УкрБудКонтракт .

Ухвала набирає законної сили 02.10.2018 та може бути оскаржена в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.10.2018.

Суддя О.Г. Удалова