Ухвала

від 09.07.2019 по справі 910/10160/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" липня 2019 р. Справа№ 910/10160/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Остапенка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019

у справі № 910/10160/18 (суддя Чеберяк П.П.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт"

Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України"

про визнання договору недійсним

В межах справи № 910/13006/14

За заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" (код ЄДРПОУ 30859744)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/13006/14 за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 23.09.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт" (далі - відповідач) про визнання договору застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що за договором застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012, укладеним між ТОВ "УкрБудКонтракт" та ПАТ "Артем-Банк", в заставу банку були передані майнові права на отримання грошових коштів (суму вимог заставодавця - ТОВ "УкрБудКонтракт" до контрагентів за укладеними договорами) в сумі 349 911 836,00 грн. за договором № ДП-12-13 від 31.07.2012 на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва, укладеним з державним підприємством "Інженерно-технічний центр МОЗ України".

Таким чином, за твердженням позивача, предметом застави вищевказаного договору застави були бюджетні кошти, що призначались для виконання грошового зобов`язання ДП "Інженерно-технічний центр МОЗ України" (100% статутного капіталу якого належить Міністерству охорони здоров`я) за договором № ДП-12-13 від 31.07.2012 та повинні були бути сплачені на користь заставодавця - ТОВ "УкрБудКонтракт".

Разом з тим, в силу мораторію на звернення стягнення на майно господарського товариства, акціонером якого є держава, встановленого Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", таке майно не може бути предметом застави, відтак, положення договору застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012 суперечать приписам чинного законодавства.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати договір застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012 недійсним з моменту його укладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт" та Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров`я України" про визнання недійсним договору застави майнових прав № 20/11-5 від 10.08.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Артем-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрбудКонтракт" відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №910/10160/18 від 01.04.2019 та прийняти но, якою визнати укладений договір застави майнових прав №20/11-5 від 10.08.2012 між ТОВ Укрбудконтракт та ПАТ Артем-Банк недійсним з моменту його укладання сторонами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Грека Б.М., Остапенка О.М.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Північний апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу залишити без руху на підставі наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство заяви про розірвання мирової угоди укладеної у справі, сплачується судовий збір у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду апеляційної інстанції скаржником мав бути сплачений судовий збір в сумі 5286 грн. 00 коп. (1762,00 грн. х 2 х 150%= 5286,00 грн.).

Однак, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що апелянтом було сплачено судовий збір в розмірі 2643,00 грн. згідно платіжного доручення 04.06.2019 №2354 що є меншим встановленого законом розміру.

Отже, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі відповідно до Закону України Про судовий збір .

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки: сплативши судовий збір в розмірі 2643 грн. 00 коп. (5286,00 грн. - 2643,00 грн.= 2643,00 грн.) та надати докази сплати відповідного судового збору суду.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/10160/18 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Північному апеляційному господарському суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі - протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна фірма Україна , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

О.М. Остапенко