Рішення

від 27.09.2018 по справі 2-1617/12

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-1617/12

РІШЕННЯ

іменем України

27 вересня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду № 2 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ОСОБА_3,третя особа - приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та застосування наслідків недійсності правочину, -

в с т а н о в и в:

21 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та застосування наслідків недійсності правочину.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 28 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (ПАТ "Укрсоцбанк") укладено кредитний договір № 283М-42 про надання кредитних коштів в сумі 45000 євро зі сплатою 10,5 відсотків річних, строком до 27 квітня 2016 року. В подальшому між вказаними стронами укладено додаткову угоду № 1 від 11 листопада 2008 року про зміну відсоткової ставки до 13,5% річних. В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору укладено іпотечний договір № 3432 від 28 квітня 2006 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2, як майновий поручитель, передав в іпотеку нерухоме майно - одноповерховий будинок загальною площею 95.9 кв.м., який знаходиться за адресою: Житомирська обл. м.Коростень вул.Південна, 79.

ОСОБА_2, який є батьком позивача, перебуває на обліку в Коростенському психіатричному кабінеті з 27 грудня 1975 року, внаслідок свого психічного стану та дезадаптації в соціально-побутовому плані, не може здійснювати потреби своєї життєдіяльності, а також не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги. Підписуючи іпотечний договір № 3432 від 28 квітня 2006 року, ОСОБА_2, перебував у хворобливому стані, не розумів значення своїх дій в момент укладення іпотечного договору мав місце дефект волі, що проявлялося у невідповідності його волі та волевиявлення щодо розпорядження своїм майном та передачі його в іпотеку. Тому позивач просив в судовому порядку визнати недійсним іпотечний договір (із майновим поручителем), укладений 28 квітня 2006 року між іпотекодержателем публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", позичальником ОСОБА_3 та іпотекодавцем ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №3432, а також в порядку застосування наслідків недійсності іпотечного договору, просив виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію іпотечного договору №3432 від 28 квітня 2006 року; виключити з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 3133 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна.

В судове засідання учасники справи не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, про що подали до суду заяву. Представник відповідача публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Направив до суду заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні позову, з підстав того, що права позивача ОСОБА_1 не порушено. Зазначив, що ОСОБА_2 не був і не є недієздатним чи обмежено дієздатним, а тому обмежень при укладанні іпотечного договору не мав. Вважає висновок експерта № 335 від 20 травня 2017 року сумнівним доказом.

Представник відповідача ОСОБА_6, який діє відповідно до довіреності № 02-36/229 від 20 січня 2018 року, проти позову заперечив та просив застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 в поданій до суду заяві позов визнала, розгляд справи просила проводити без її участі.

Третя особа - приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу свою позицію щодо позову не повідомила.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладено кредитний договір №283М-42 про надання кредитних коштів в сумі 45000 євро зі сплатою 10,5 відсотків річних, строком до 27 квітня 2016 року (т.1 а.с.5-6).

11 листопада 2008 року між ОСОБА_3 та Коростенським відділенням Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту № 283/1-42 від 28 квітня 2006 року щодо зміни відсоткової ставки на рівні 13,5 % річних (т.1 а.с.9).

В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 умов кредитного договору №283М-42, між ОСОБА_2 та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" 28 квітня 2006 року укладено іпотечний договір № 3432, згідно з умовами якого ОСОБА_2, як майновий поручитель, передав в іпотеку нерухоме майно - одноповерховий будинок загальною площею 95.9 кв.м., який знаходиться за адресою: Житомирська обл. м.Коростень вул.Південна, 79 (т.1 а.с.11-14).

Відповідно до ст.203 ч.3 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.225 Цивільного кодексу України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

З позовом про визнання іпотечного договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину до суду звернувся ОСОБА_1, який в нотаріальному порядку не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями № 79 по вул.Південній у м.Коростені Житомирської області після смерті своєї матері ОСОБА_7, яка померла 6 січня 2009 року, оскільки зазначений будинок є предметом іпотеки, яку вважає недійсною.

Даними листа приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_8 № 151/01-24 від 12 лютого 2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 прийняв спадщину і є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_7, проте видача свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями № 79 по вул. Південній у м. Коростені Житомирської області є неможливим через відсутність правовстановлюючого документу.

З матеріалів справи вбачається, що з 27 грудня 1975 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Коростенському психіатричному кабінеті (т.1 а.с.10).

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правила статті 225 Цивільного кодексу України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 105 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін.

Судом призначено в справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо можливості ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керування ними на момент укладення оспорюваного правочину.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №335 від 26 травня 2017 року, ОСОБА_2 на час укладання іпотечного договору 28 квітня 2006 року страждав стійким хронічним психічним розладом: шизофренія параноїдна форма, параноїдний синдром, виражений апатико-дисоціативний дефект, за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

З пояснень лікаря-психіатра ОСОБА_9 в судовому засіданні вбачається, що вона підтвердила свої записи в амбулаторній картці ОСОБА_2 від 4 листопада 2005 року, 18 листопада 2005 року, 2 лютого 2006 року, 19 жовтня 2006 року, 21 грудня 2006 року, 24 травня 2007 року та пояснила, що ОСОБА_2 був на прийомі у супроводі дружини, висловлював маячні ідеї відношення та обкрадання, був емоційно холодним з порушенням критичних здібностей, формально давав згоду на амбулаторне лікування, за своїм психічним станом виявляв ознаки стійкого хронічного психічного розладу: шизофренія параноїдна форма, безперервно-прогредієнтний тип перебігу, виражений апатико-дисоціативний дефект.

ОСОБА_1, донька відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснила, що її батько ОСОБА_2 за своїм психічним станом потребує стороннього догляду. Він перебуває на обліку в лікаря-психіатра. Пояснила, що батько в 2006 році боявся людей, висловлював маячні ідеї отруєння, застигав в однообразній позі.

Свідок ОСОБА_10, яка працює лікарем-психіатром, в судовому засіданні підтвердила той факт, що з 1975 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом "шизофренія - параноїдна форма", який лікувався і стаціонарно, і амбулаторно.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_2 є неадекватною людиною, що проявляється в його діях: ображав дружину, зривав штори з вікон, перебував на даху будинку.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_2, який є її сусідом, до якого часто викликали швидку медичну допомогу через його неадекватність.

За ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Представником відповідача на підтвердження своїх заперечень суду не надано доказів, які б спростовували висновок судово-психіатричного експерта №335 від 26 травня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_2, не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними на момент укладення оспорюваного договору. Тому твердження представника відповідача з приводу того, що ОСОБА_2 не визнаний в судовому порядку недієздатним не приймаються до уваги.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що у момент укладення іпотечного договору від 28 квітня 2006 року ОСОБА_2 був неспроможний розуміти значення своїх дій та керувати ними, вказаний договір, на думку суду, слід визнати недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.

Крім того, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо застосування строків позовної давності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перед зверненням 21 листопада 2012 року до суду за захистом своїх прав "нещодавно" дізнався про наявність іпотечного договору (із майновим поручителем), який укладено 28 квітня 2006 року між іпотекодержателем публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", позичальником ОСОБА_3 та іпотекодавцем ОСОБА_2

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно зі ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд не вважає, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду 21 листопада 2012 року, нещодавно дізнавшись про порушене право, пропустив строк позовної давності.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 203 ч.2, ст.215 ч.3, ст.216 ч.1, ст.236 Цивільного кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір (із майновим поручителем), укладений 28 квітня 2006 року між іпотекодержателем публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", позичальником ОСОБА_3 та іпотекодавцем ОСОБА_2, який посвідчено 28 квітня 2006 року приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №3432.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звільнити з-під обмеження предмет іпотечного договору (із майновим поручителем), укладений 28 квітня 2006 року між іпотекодержателем публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", позичальником ОСОБА_3 та іпотекодавцем ОСОБА_2.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію іпотечного договору № 3432 укладений 28 квітня 2006 року між іпотекодержателем публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", позичальником ОСОБА_3 та іпотекодавцем ОСОБА_2.

Виключити з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 3133 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за іпотечним договором від 28 квітня 2006 року.

Скасувати арешт на одноповерховий будинок загальною площею 95,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Південна, 79, який накладено відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2013 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 4 жовтня 2018 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1.

Відповідач 1: ОСОБА_2, місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2.

Відповідач 2: публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", місцезнаходження - місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, код ЄДРПОУ 00039019.

Відповідач 3: ОСОБА_13, місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_3.

Третя особа: приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_4, місцезнаходження - Житомирська область, місто Коростень, вул. 9-го Січня, 4.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_14