Ухвала

від 01.10.2018 по справі 909/481/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/481/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2018 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М. , секретар судового засідання Вакалюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Національного банку України,

вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера",

с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк",

юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001,

поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №18-0014/42077 від 02.08.2018

Від третьої особи ПАТ КБ "Приватбанк": ОСОБА_2, довіреність №425 від 30.07.2018

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №03/18 від 25.06.2018

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" про звернення стягнення на предмет іпотеки (земельні ділянки) за Іпотечним договором №112 від 23.10.2014, в рахунок погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №19 від 24.10.2008 (з змінами і доповненнями) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 2 464 245 586,02 грн.

В підготовчому засіданні 01.10.2018 представником відповідача подано клопотання (вх.№14681/18 від 28.09.2018) про призначення судової оціночно-земельної експертизи. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що значення для справи має визначення вартості предмета іпотеки, яким є земельні ділянки, натомість Звіт про оцінку майна поданий третьою особою є неналежним та недопустимим доказом вартості предмета іпотеки, оскільки при здійсненні оцінки не було проведено обов'язкового рецензування звіту про оцінку майна, що суперечить положенням ч.3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також вважає що строк дії звіту сплив 30.05.2018.

Представники позивача та третьої особи заперечували щодо задоволення поданого клопотання, посилаючись на наявний звіт про оцінку іпотечного майна станом на 01.11.2017 №АЕ/2017/243 (далі - Звіт), який є чинним на даний час, тому відсутні підстави для призначення судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За таких обставин, для з'ясування всіх обставин справи слід визначити вартість предмета іпотеки, якими є земельні ділянки.

Відповідно до іпотечного договору № 112 від 23.10.2014р. /дальше Договір/ Іпотекодавець /ТОВ "Скорзонера"/ надав в іпотеку належне йому на праві власності майно згідно опису, що міститься в п.10.1 / та Додатку № 1 до договору /п.5 Договору/. Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 445 609 660,00 грн./ п.9 Договору/.

31 травня 2016 року сторонами посвідчено у нотаріальному порядку додатковий договір № 2 до Іпотечного договору від 23.10.2014р. № 112. Сторони домовились доповнити п.17 договору підпунктами 17.12-17.14, виклавши їх в новій редакції. Відповідно до нової редакції умов договору відповідач зобов'язувався провести незалежну оцінку ринкової вартості земельних ділянок, утворених внаслідок поділу земельних ділянок: площею 25,6373 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0238 /, площею 10,0362 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:1863/, площею 7,4374 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:1305 / предмет іпотеки за Договором/ у встановлені строки, але не пізніше 15 липня 2016р. Доказів виконання сторонами взятого на себе зобов'язання суду не подано. Таким чином - випливає висновок про те, що предмет іпотеки за згодою сторін змінено /з однієї земельної ділянки утворено декілька/, проте суду не надано доказів визначення ціни новостворених об"ектів іпотеки.

Представником третьої особи долучено до матеріалів справи Звіт про оцінку майна станом на 01.11.2017 №АЕ/2017/243.

Відповідно до ч. З ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Оскільки вказаний Звіт про оцінку подано Суду який є органом державної влади, то подання рецензії є обов'язковим, однак третьою особою такої рецензії не надано.

Як вбачається з позовної заяви земельні ділянки які є предметом іпотеки: кадастровий номер 2611092001:22:002:0238 поділена на земельні ділянки №№2611092001:22:002:2044, 2611092001:22:002:2045, 2611092001:22:002:2046;

кадастровий номер 2611092001:22:002:1863 поділена на земельні ділянки №№2611092001:22:002:2031, 2611092001:22:002:2032, 2611092001:22:002:2033;

кадастровий номер 2611092001:22:002:1305 поділена на земельні ділянки №№2611092001:22:002:2030, 2611092001:22:002:2029.

В пп.З п.1.2 Звіту ринкова вартість Об'єкта оцінки визначається на підставі спеціального припущення про те, що юридичні (правові), технічні, економічні та фінансові характеристики Об'єкта оцінки у цілому та окремо взятого майна, що входить до його складу, станом на Дату оцінки у повній мірі відповідають показникам, зазначених у вихідних даних, документах та інформації наданих Замовником і перерахованих у розд.2 Звіту про оцінку. У вихідних даних використано документи за 20140-2016 р. (стор.30 Звіту).

Тобто оцінювач лише припустив, що відомості та документи використані для оцінки щодо ділянок не змінилися, одночасно оцінивши нові земельні ділянки, які на момент використання ним даних для Звіту не існували.

Статтею 98 ГПК України встановлено вимоги до висновку експерта. Зокрема, у відповідності до ч.7 вказаної статті, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність з відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Натомість в пп. 8 п. 1.2 Звіту вказано, що замовник одноосібно відповідає за всі юридично значимі рішення, прийняті ним у зв'язку з цим звітом. Цей Звіт є лише незалежне судження Оцінювача про ринкову вартість Об'єкта оцінки, винесене у рамках зазначених обмежувальних умов та спеціальних припущень, яке саме по собі не породжує жодних правових наслідків щодо Об'єкта оцінки.

Враховуючи вищевикладене, наданий представником третьої особи до матеріалів справи Звіт про оцінку не відповідає вимогам до висновку експерта, який може бути прийнятий в якості доказу вартості предмету іпотеки для визначення судом початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Приймаючи до уваги, що позивач та третя особа в судовому засіданні 01.10.2018 заперечували проти призначення судової експертизи, суд вважає за необхідне самостійно визначити експертну установу, якій слід доручити виконання експертизи.

На підставі наведеного, для вирішення даного спору є необхідним визначення дійсної ринкової вартості спірного предмету іпотеки, що потребує спеціальних знань, у зв'язку з чим, суд вважає за правильне призначити по справі судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

Заперечення представників Позивача та Третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача, висловлених в судовому засіданні щодо відсутності підстав для призначення експертизи судом, оскільки об"ект іпотеки оцінено, про що суду подано Звіт про оцінку - судом до уваги не приймаються з підстав, викладених вище.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

Керуючись ст. 99, 228 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (вх.№14681/18 від 28.09.2018) про призначення судово-оціночної земельної експертизи задоволити.

2. Призначити у справі судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

3. На вирішення експертизи поставити питання:

Яка ринкова вартість предмета іпотеки за іпотечним договором №112 від 23.10.2014 укладеним між власником іпотекодавцем ТОВ "Скорзонера" та іпотекодержателем Національним банком України, а саме:

1) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2044, площею 14,3165 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця;

2) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2045, площею 7,4159 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця;

3) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2046, площею 3,9049 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця;

4) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2031, площею 5,5473 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця;

5) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2032, площею 0,3175 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця;

6) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2033, площею 4,1714 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця;

7) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2030, площею 3,8157 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця;

8) земельної ділянки, кадастровий №2611092001:22:002:2029, площею 3,6217 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с. Поляниця.

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера".

5. Матеріали справи №909481/18 направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

6. Судову експертизу провести у строк, передбачений підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5.

7. Попередити судового експерта про передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

8. Дану ухвалу направити сторонам та Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

9. Провадження у справі зупинити.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (ст. 235 ГПК України).

11. Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про зупинення провадження у справі (ст. 255 ГПК України).

Суддя Фрич М.М.