Ухвала

від 01.10.2018 по справі 914/1362/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2018 р. Справа № 914/1362/17

За поданням приватного виконавця ОСОБА_1, м.Львів

про:звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку. У справі за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю Надійне обладнання та свердловинний сервіс , м. Полтава, до відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 , м. Львів, до відповідача 2 :приватного акціонерного товариства Оксі Банк , м. Львів, про: стягнення 4049015,12 грн. Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. За участі приватного виконавця ОСОБА_2

Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано подання приватного виконавця ОСОБА_2 пор звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Надійне обладнання та свердловинний сервіс до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 та відповідача 2: приватного акціонерного товариства Оксі Банк про стягнення 4049015,12 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у нього перебуває виконавче провадження № 56019502 з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 01ю12.2017 року у справі № 914/1362/17 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Надійне обладнання та свердловинний сервіс 3302000,00 грн. боргу, 360555,96 грн. пені, 206310,21 грн. інфляційних та 58033,00 грн. судового збору. Наказ на примусове виконання рішення виданий 20.02.2018 року.

Виконавче провадження відкрито 19.03.2018 року, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно товариства.

З метою примусового виконання рішення суду приватним виконавцем 19.03.2018 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника. Відповідні записи про обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19.03.2018 року виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках та винесено постанову про обмеження права користування майном, якою заборонено доступ боржника до банківських скриньок.

28.03.2018 року на адресу приватного виконавця надійшов лист ОСОБА_3 Диференціал4 з повідомленням про те, що в боржника відсутні кошти у фінансових установах, відсутнє також інше майно, в тому числі , що перебуває у спільній власності.

Згідно з відповіддю Головного управління Держпраці у Львівській області за вих. № 2806/2/09-10 від 23.03.2018 р., за боржником не зареєстровано ніякого рухомого та нерухомого майна, що підлягає реєстрації або взяттю на облік.

Таким чином, внаслідок проведення виконавчих дій встановлено, що в боржника відсутні кошти та майно, на які можна звернути стягнення з метою виконання рішення суду.

16.05.2018 року на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення стягувача про те, що боржнику належить об'єкт нерухомого майна - свердловина №4 Богрівської площі, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівський район, с.Сливки.

З огляду на викладене, приватний виконавець звернувся з поданням про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна : похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівський район, с.Сливки, та належить боржнику - ОСОБА_3 Диференціал-4 .

Аналізуючи матеріали справи , суд прийшов до висновку, що подання приватного виконавця ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до частин 10, 11 статті 336 Господарського процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

В обґрунтування належності майна боржнику, на яке просить звернути стягнення, приватний виконавець посилається на договір про спільну діяльність ,укладений 12.11.2014 року між боржником -ОСОБА_3 Диференціал-4 та ОСОБА_3 Богородчанинафтогаз відповідно до якого сторони хобовязались обєднати свої вклади і спільно діяти з метою забезпечення організації та виконання умов Спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 року задля здійснення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах, визначених Спеціальним дозволом. Як стверджує приватний виконавець, на виконання укладеного між сторонами Договору про спільну діяльність, боржник- ТзОВ Диференціал-4 здійснювало фінансування робіт з буріння свердловини.

Посилаючись на ст.331 ЦК України, приватний виконавець зазначає, що ОСОБА_3 Диференціал-4 являється власником новоствореного об'єкта нерухомого майна - похило-направленої свердловини Багрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с.Сливки, оскільки вона виготовлена на його замовлення та за його кошти, право власності на яку не зареєстроване у встановленому порядку.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта від 07.05.2018 року вбачається, що об'єкта нерухомого майна - похило-направлена свердловина Багрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с.Сливки за ОСОБА_3 Диференціал-4 не значиться.

Отже, за боржником не зареєстровано право власності на зазначену свердловину.

До матеріалів виконавчого провадження не надано належних доказів, що підтверджують виникнення у боржника права власності на нерухоме майно.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-1V (із змінами) регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захист) державою таких прав. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно розмішене на території України, та обтяжень таких прав.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень одними із загальних засад державної реєстрації є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та публічність державної реєстрації прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Є необґрунтованим посилання приватного виконавця на положення ч.2 ст.331 ЦК України стосовно виникнення права власності у боржника з моменту завершення будівництва свердловини, оскільки як вбачається з матеріалів справи, будівництво зазначеної свердловини здійснювалось на земельній ділянці , що належить до земель лісогосподарського призначення і перебуває у державній власності. Договір №121 від 16.09.2015 року про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт, укладений між Державним підприємством Осмолодське лісове господарство та виконавчим директором Договору про спільну діяльність від 12.11.2014 року №СД-1 уповноважена особа ОСОБА_3 Диференціал-4 укладений без додержання вимог земельного законодавства на укладення таких договорів, не містить в собі всіх істотних умов договору, а відтак не може бути належним і допустим доказом відведення земельної ділянки (із земель державної власності) для будівництва свердловини.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України визначає Закон України Про нафту і газ від 12.07.2001 р. №2665-ІІІ.

Відповідно до ст.11 Закону №2665 користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ст.14 Закону № 2665 власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 року виданий ОСОБА_3 Богородчанинафтогаз і не може бути предметом передачі чи вкладом у спільну діяльність на підставі договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 року, оскільки це суперечить ст.14 Закону № 2665.

З огляду на викладене, не може бути належним доказом виникнення права власності боржника ОСОБА_3 Диференціал-4 на новостворене майно похило-направлену свердловину Багрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с.Сливки, договір про спільну діяльність, укладений 12.11.2014 року №СД-1 між ним та ОСОБА_3 Богородчанинафтогаз .

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову .

Однак, до подання приватним виконавцем не додано копії вказаної постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із положеннями ст. 77 ГПК України, обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, виходячи з положень чинного законодавства, з'ясувавши всі обставини справи, повно і всебічно дослідивши наявні в справі докази, проаналізувавши практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що подання не обґрунтоване і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 234,336,338 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця ОСОБА_1 про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна : похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівський район, с.Сливки з метою виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2017 року та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 року у справі № 914/1362/17.

Ухвала може бути оскаржене в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 03.10.2018.

Суддя Березяк Н.Є.