Постанова

від 21.11.2018 по справі 914/1362/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. Справа №914/1362/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участі секретаря судового засідання Ляльки Н.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича Виконавчого округу Львівської області Міністерства юстиції України, м. Львів вих. № 2591 від 08.10.2018 (вх. ЗАГС 01-05/705/18 від 23.10.2018)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 01.10.2018 року (суддя Березяк Н.Є., повний текст ухвали складено та підписано 03.10.2018)

у справі №914/1362/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс", м. Полтава,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4", м. Львів,

до відповідача 2 : Приватного акціонерного товариства "Оксі Банк", м. Львів

про: стягнення 4 049 015, 12 грн.

За участю представників сторін:

Приватного виконавця: Маковецького З.В.

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 21.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 у справі № 914/1362/17 відмовлено в задоволенні подання приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна: похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівського району, с.Сливки з метою виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2017 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі № 914/1362/17.

Не погоджуючись із наведеною ухвалою приватний виконавець подав апеляційну скаргу, у якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 01.10.2018 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити подання приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівського району, с.Сливки та належить боржнику - ТОВ "Диференціал-4" з метою виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2017 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі № 914/1362/17.

Апеляційна скарга, мотивована тим, що господарський суд не врахував, що іншого нерухомого та рухомого майна чи коштів у боржника немає, що підтверджується долученими до заяви доказами, натомість рішенням господарського суду у справі № 914/1362/17, яке набрало законної сили 09.02.2018 підтверджується те, що власником об'єкта нерухомого майна є саме боржник, оскільки такий виготовлений на його замовлення та за його кошти, однак право власності не зареєстровано у встановленому порядку. Відтак, подана заява підлягає до задоволенню у відповідності до положень ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 336 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 справу № 914/1362/17 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Галушко Н.А., Орищин Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі № 914/1362/17 (колегія суддів у складі головуючого судді Желік М.Б. суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця та призначено розгляд справи на 21.11.2018.

В судове засідання прибув приватний виконавець, який надав пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Позивач, відповідач 1,2 участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Західного апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників позивача та відповідачів 1,2.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи судами встановлено, що на виконанні приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича перебуває виконавче провадження № 56019502 з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 01ю12.2017 року у справі № 914/1362/17 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" 3302000,00 грн. боргу, 360555,96 грн. пені, 206310,21 грн. інфляційних та 58033,00 грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ на примусове виконання рішення виданий 20.02.2018 року.

19.03.2018 приватним виконавцем Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно товариства.

Крім того, 19.03.2018 року винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника - ТзОВ "Диференціал - 4" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 4 319 840, 09 грн. Відповідні записи про обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Також, 19.03.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках та винесено постанову про обмеження права користування майном, якою заборонено доступ боржника до банківських скриньок.

28.03.2018 на адресу приватного виконавця від ТзОВ "Диференціал -4" надійшов лист № 27/03 від 27.03.2018 з повідомленням про те, що у товариства відкритий рахунок в ПАТ "Оксі Банк", на якому станом на 27.03.2018 наявні кошти в сумі 209, 02 грн. Коштів та вкладів у інших банках та фінансових установах немає. Також, майно що перебуває у спільній власності ТзОВ "Диференціал-4" відсутнє.

Згідно з відповіддю Головного управління Держпраці у Львівській області за вих. № 2806/2/09-10 від 23.03.2018 р., за боржником не зареєстровано ніякого рухомого та нерухомого майна, що підлягає реєстрації або взяттю на облік.

Отже, з врахуванням вищенаведеного вбачається, що у боржника відсутні кошти та майно, на які можна звернути стягнення з метою виконання рішення суду.

16.05.2018 року на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення стягувача про те, що боржнику належить об'єкт нерухомого майна - свердловина №4 Богрівської площі, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівський район, с.Сливки.

Таким чином, приватний виконавець звернувся до суду з врахуванням ч. 10 ст. 336 ГПК України з поданням про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна : похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівський район, с.Сливки, та належить боржнику - ТзОВ "Диференціал-4".

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частин 10, 11 статті 336 Господарського процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

При подачі подання до суду, приватний виконавець посилається на те, що згідно з договору про спільну діяльність, який укладено між ТзОВ "Диференціал-4" та ТзОВ "Богородчанинафтогаз" договір простого товариства № СД-1, яким погоджено спільну діяльність товариства. З аналізу даного договору вбачається, що сторони зобов'язались об'єднати свої вклади і спільно діяти з метою забезпечення організації та виконання умов Спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 року задля здійснення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах, визначених Спеціальним дозволом.

Крім того, приватний виконавець стверджує, що на виконання укладеного між сторонами Договору про спільну діяльність, боржник- ТзОВ "Диференціал-4" здійснювало фінансування робіт з буріння свердловини, що підтверджується укладеним між ТзОВ "Диференціал-4", як уповноваженою особою договору про спільну діяльність та ТзОВ "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" договору підряду та підписаними актами приймання передачі робіт.

З врахуванням вищезазначеного, приватний виконавець посилається на ч.2,3 ст. 331 ЦК України, та стверджує, що ТзОВ "Диференціал-4" є власником новоствореного об'єкта нерухомого майна - похило-направленої свердловини Багрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с.Сливки, оскільки вона виготовлена на його замовлення та за його кошти, право власності на яку не зареєстроване у встановленому порядку.

Згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта від 07.05.2018 року вбачається, що об'єкта нерухомого майна - похило-направлена свердловина Багрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с.Сливки за ТзОВ "Диференціал-4" не значиться.

Таким чином, право власності об'єкта нерухомого майна - похило-направленої свердловини Багрівська №4 за боржником не зареєстровано. Крім того, як правомірно зазначив суд першої інстанції, належних доказів які б свідчили про виникнення права власності на таке нерухоме майно у боржника до матеріалів виконавчого провадження не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації

Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" одними із загальних засад державної реєстрації є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та публічність державної реєстрації прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованим посилання приватного виконавця на положення ч.2 ст.331 ЦК України стосовно виникнення права власності у боржника з моменту завершення будівництва свердловини, з врахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво зазначеної свердловини здійснювалось на земельній ділянці, що належить до земель лісогосподарського призначення і перебуває у державній власності.

Договір №121 від 16.09.2015 року про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт, укладений між Державним підприємством "Осмолодське лісове господарство" та виконавчим директором ТзОВ "Диференціал-4" на підставі Договору про спільну діяльність від 12.11.2014 року №СД-1. Необхідно зазначити, що такий договір укладений без додержання вимог земельного законодавства на укладення таких договорів, не містить в собі всіх істотних умов договору, а відтак не може бути належним і допустимим доказом відведення земельної ділянки (із земель державної власності) для будівництва свердловини.

Крім того, ТзОВ "Богородчанинафтогаз" надано спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 року.

Кодексом про надра України передбачено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння, а також установлено, що гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них (статті 1, 3 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 4 цього Кодексу надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Законом України "Гірничий закон України" визначено правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій. У статті 1 цього Кодексу наведено основні терміни і поняття, а саме визначено, що свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами.

Проте, наявність у ТзОВ "Богородчанинафтогаз" спеціального дозволу на користування надрами №4155 від 25.05.2012 на земельній ділянці, де розташовані похило-направленої свердловини Багрівська №4, свідчить тільки про те, що спеціальний дозвіл суб'єкту господарювання надано саме на користування надрами, що не свідчить про набуття (наявність) у такого користувача будь-якого іншого права.

Згідно з ст.11 Закону "Про нафту і газ" користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ст.14 Закону "Про нафту і газ" власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Відповідно до п.6 Договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 передбачено спільне майно учасників, а саме: спільна часткова власність учасників за цим договором включатиме: внесене учасниками до спільної власності майно; майно створене в результаті спільної діяльності; одержані від такої діяльності доходи. Виключенням є наступне майно, що не буде включатися у спільну часткову власність учасників за цим договором, а саме: майно учасників, що не може бути внеском у спільну діяльність; майно передане одним з учасників у користування згідно договорів оренди для цілей здійснення спільної діяльності; геологічна інформація (документація), створена до укладення цього договору.

Згідно п. 6.3 Спільне майно учасників відображається в балансі спільної діяльності, ведення якого здійснюється оператором.

Враховуючи вищенаведені пункти договору, необхідно зазначити, що договором простого товариства не встановлено виділення нерухомого майна ТзОВ "Диференціал-4", набуття права власності на похило-направлену свердловину Багрівська №4. Твердження апелянта, що у зв'язку із виготовленням на його замовлення та за його кошти об'єкта нерухомого майна - похило-направленої свердловини Богрівська № 4 є необґрунтоване, оскільки договором простого товариства таке не передбачено.

Крім того, необхідно зазначити, що в договорі простого товариства №CД-1 від 12.11.2014 зазначено, що входить у спільну часткову власність, яка відображається у балансі спільної діяльності. Однак в матеріалах справи відсутні будь які докази, які б свідчили про відображення такого нерухомого майна за ТзОВ "Диференціал-4".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що не може бути належним доказом виникнення права власності боржника ТзОВ "Диференціал-4" на новостворене майно похило-направлену свердловину Багрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с.Сливки, договір про спільну діяльність, укладений 12.11.2014 року №СД-1 між ним та ТзОВ "Богородчанинафтогаз".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що в задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у даній справі слід відмовити, оскільки не надано достатніх доказів на підтвердження безспірного права боржника володіти та розпоряджатися майном, на яке державний виконавець просить звернути стягнення.

Крім того, як правомірно було зазначено місцевим господарським судом, що відповідно до ч. 1ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. При цьому, до подання приватним виконавцем не додано копії вказаної постанови.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження у даній справі підлягає зупиненню до отримання висновку судової експертизи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала повністю відповідає вимогам процесуального законодавства.

Щодо доводів апеляційної скарги, то такі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними та необґрунтованими, та спростовані вищенаведеним.

Згідно ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий господарський суд вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень, оскаржувана ухвала ґрунтується на матеріалах справи та вимогах чинного процесуального та матеріального законодавства, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 01.10.2018. у справі № 914/1362/17 - без змін.

Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2018. в справі № 914/1362/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича Виконавчого округу Львівської області Міністерства юстиції України, м. Львів вих. № 2591 від 08.10.2018 - без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2018.

Головуючий-суддя Желік М.Б.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.