ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/1362/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс",
представник позивача - Чала О.Д.,
відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4",
відповідач 2 - Приватне акціонерне товариство "Оксі Банк",
представники відповідачів в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018
у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Орищин Г.В.
та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2018
у складі судді Березяк Н.Є.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс"
про стягнення 4 049 015, 12 грн,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 01.12.2017 рішенням Господарського суду Львівської області стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" (далі - ТОВ "Диференціал-4") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" (далі - ТОВ "Надійне обладнання та свердловинний сервіс") 3 302 000 грн боргу, 360 555,96 грн пені, 206 310,21 грн інфляційних та 58 033 грн судового збору.
2. 20.02.2018 на виконання зазначеного рішення господарським судом видано наказ.
3. 19.03.2018 постановою приватного виконавця Маковецького З.В. відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно товариства.
4. 19.03.2018 з метою примусового виконання рішення суду приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника. Відповідні записи про обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5. 19.03.2018 виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках та винесено постанову про обмеження права користування майном, якою заборонено доступ боржника до банківських скриньок.
6. 28.03.2018 на адресу приватного виконавця надійшов лист ТОВ "Диференціал-4" з повідомленням про те, що у боржника відсутні кошти у фінансових установах, відсутнє також інше майно, в тому числі, що перебуває у спільній власності.
7. Згідно з відповіддю Головного управління Держпраці у Львівській області за вих. № 2806/2/09-10 від 23.03.2018 за боржником не зареєстровано ніякого рухомого та нерухомого майна, що підлягає реєстрації або взяттю на облік. 28.03.2018 на адресу приватного виконавця від ТОВ "Диференціал-4" надійшов лист № 27/03 від 27.03.2018 з повідомленням про те, що у товариства відкритий рахунок в ПАТ "Оксі Банк", на якому станом на 27.03.2018 наявні кошти в сумі 209,02 грн. Коштів та вкладів у інших банках та фінансових установах немає. Також, майно що перебуває у спільній власності ТОВ "Диференціал-4" відсутнє.
8. Таким чином, внаслідок проведення виконавчих дій встановлено, що в боржника відсутні кошти та майно, на які можна звернути стягнення з метою виконання рішення суду.
9. 16.05.2018 на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення стягувача про те, що боржнику належить об'єкт нерухомого майна - свердловина №4 Богрівської площі, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівський район, с. Сливки.
Обґрунтування заяви приватного виконавця
10. 27.07.2018 приватний виконавець звернувся до господарського суду, в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України, з поданням про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна: похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівський район, с. Сливки, та належить боржнику ТОВ "Диференціал-4", право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.
11. В обґрунтування належності майна боржнику, на яке просить звернути стягнення, приватний виконавець посилається на договір про спільну діяльність, укладений 12.11.2014 між боржником - ТОВ "Диференціал-4" та ТОВ "Богородчанинафтогаз" відповідно до якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади і спільно діяти з метою забезпечення організації та виконання умов Спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 задля здійснення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах, визначених Спеціальним дозволом. Як стверджує приватний виконавець, на виконання укладеного між сторонами Договору про спільну діяльність, боржник - ТОВ "Диференціал-4" здійснювало фінансування робіт з буріння свердловини, що підтверджується укладеним між ТОВ "Диференціал-4", як уповноваженою особою договору про спільну діяльність та ТОВ "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" договору підряду та підписаними актами приймання передачі робіт. Посилаючись на статтю 331 Цивільного кодексу України, приватний виконавець зазначає, що ТОВ "Диференціал-4" є власником новоствореного об'єкта нерухомого майна похило-направленої свердловини Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с. Сливки, оскільки вона виготовлена на його замовлення та за його кошти, право власності на яку не зареєстроване у встановленому порядку.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
12. 01.10.2018 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/1362/17 відмовлено в задоволенні подання приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна: похило-направлену свердловину Богрівська № 4, яка розташована в Івано-Франківській області, Рожнятівського району, с. Сливки з метою виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2017 у справі № 914/1362/17.
13. Суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів виконавчого провадження не надано належних доказів, що підтверджують виникнення у боржника права власності на нерухоме майно. Суд дійшов висновку, що необґрунтованим є посилання приватного виконавця на положення частини другої статті 331 Цивільного кодексу України стосовно виникнення права власності у боржника з моменту завершення будівництва свердловини, оскільки як вбачається з матеріалів справи, будівництво зазначеної свердловини здійснювалось на земельній ділянці, що належить до земель лісогосподарського призначення і перебуває у державній власності. Договір №121 від 16.09.2015 про надання в тимчасове користування земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт, укладений між Державним підприємством "Осмолодське лісове господарство" та виконавчим директором ТОВ "Диференціал-4" на підставі Договору про спільну діяльність від 12.11.2014 №СД-1 укладений без додержання вимог земельного законодавства на укладення таких договорів, не містить в собі всіх істотних умов договору, а відтак не може бути належним і допустимим доказом відведення земельної ділянки (із земель державної власності) для будівництва свердловини.
14. Суд також зазначив, що спеціальний дозвіл на користування надрами №4155 від 25.05.2012 виданий ТОВ "Богородчанинафтогаз" і не може бути предметом передачі чи вкладом у спільну діяльність на підставі договору про спільну діяльність №СД-1 від 12.11.2014, оскільки це суперечить статті 14 Закону України "Про нафту і газ". Таким чином, не може бути належним доказом виникнення права власності боржника ТОВ "Диференціал-4" на новостворене майно похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с. Сливки, договір про спільну діяльність, укладений 12.11.2014 №СД-1 між ним та ТОВ "Богородчанинафтогаз".
15. Додатково суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Однак, до подання приватним виконавцем не додано копії вказаної постанови.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
16. 21.11.2018 постановою Західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 залишено без змін, а апеляційну скаргу Приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича - без задоволення.
17. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що в задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у даній справі слід відмовити, оскільки не надано достатніх доказів на підтвердження безспірного права боржника володіти та розпоряджатися майном, на яке державний виконавець просить звернути стягнення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. 27.11.2018 ТОВ "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 у справі № 914/1362/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на об'єкт нерухомого майна, який розташований в Івано-Франківській області, Рожнятівського району, с. Сливки, що належить боржнику - ТОВ "Диференціал-4".
19. Скаржник зазначає, що приватний виконавець Маковецький З.В. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із поданням про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, що належить боржнику, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку з метою виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1362/17. Проте, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2018 у справі № 909/406/18 матеріали зазначеного подання передано за підсудністю до Господарського суду Львівської області. Скаржник вважає, що Господарським судом Івано-Франківської області не надано належної оцінки тій обставині, що оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться в Івано-Франківській області, то такий спір підлягає розгляду Господарським судом Івано-Франківської області з урахуванням вимог виключної підсудності.
20. Скаржник стверджує, що спірне майно виготовлялося на замовлення ТОВ "Диференціал-4" за його кошти, але право власності не зареєстровано у встановленому порядку, а відтак наявні всі підстави для застосування частин десятої, одинадцятої статті 336 Господарського процесуального кодексу України. ТОВ "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" вважає, що подання приватного виконавця є обґрунтованим, натомість суди не надали належної оцінки поясненням та обґрунтуванням виконавця.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
21. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
23. У даній справі предметом касаційного перегляду є питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
24. Так відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 336 Господарського процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
25. Судами встановлено, що на виконанні приватного виконавця Маковецького З.В. перебуває виконавче провадження № 56019502 з примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2017 про стягнення з ТОВ "Диференціал-4" на користь ТОВ "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" 3 302 000 грн боргу, 360 555,96 грн пені, 206 310,21 грн інфляційних втрат та 58 033 грн судового збору, при цьому у боржника відсутні кошти та майно, на які можна звернути стягнення з метою виконання рішення.
26. Приватний виконавець звернувся до господарського суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку та посилаючись статтю 331 Цивільного кодексу України та частини десяту, одинадцяту статті 336 Господарського процесуального кодексу України, стверджує, що ТОВ "Диференціал-4" є власником новоствореного об'єкта нерухомого майна - похило-направленої свердловини Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с. Сливки, оскільки вона виготовлена на його замовлення та за його кошти, право власності на яку не зареєстроване у встановленому порядку.
27. Так судами встановлено, що 25.05.2012 ТОВ "Богородчанинафтогаз" надано Спеціальний дозвіл на користування надрами №4155. В подальшому 12.11.2014 між ТОВ "Диференціал-4" та ТОВ "Богородчанинафтогаз" укладено договір простого товариства про спільну діяльність №CД-1, яким сторони зобов'язались об'єднати свої вклади і спільно діяти з метою забезпечення організації та виконання умов Спеціального дозволу №4155 від 25.05.2012 задля здійснення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах, визначених Спеціальним дозволом. Відповідно до пункту 6 Договору простого товариства №СД-1 від 12.11.2014 спільне майно учасників, а саме: спільна часткова власність учасників за цим договором включатиме: внесене учасниками до спільної власності майно; майно створене в результаті спільної діяльності; одержані від такої діяльності доходи. Виключенням є наступне майно, що не буде включатися у спільну часткову власність учасників за цим договором, а саме: майно учасників, що не може бути внеском у спільну діяльність; майно передане одним з учасників у користування згідно договорів оренди для цілей здійснення спільної діяльності; геологічна інформація (документація), створена до укладення цього договору. Згідно з пунктом 6.3 зазначеного Договору спільне майно учасників відображається в балансі спільної діяльності, ведення якого здійснюється оператором.
28. Слід зазначити, що відповідно до статей 1, 3 Кодексу України Про надра надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Стаття 4 зазначеного кодексу визначає, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Частина перша статті 11 Закону України "Про нафту і газ" встановлює, що користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством. Положення статті 1 Закону України "Про нафту і газ" визначають спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - як документ, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі. Положення статті 14 Закону України "Про нафту і газ" встановлюють обмеження повноважень власника спеціального дозволу на користування надрами. Так, зокрема частиною другою статті 14 Закону України "Про нафту і газ" передбачено, що власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
29. З огляду на зазначене, Суд погоджується із висновком місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції, що наявність у ТОВ "Богородчанинафтогаз" спеціального дозволу свідчить про наявність у його отримувача лише права користування надрами та не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання будь-яких інших прав, а також не може бути предметом вкладу у спільну діяльність.
30. Дослідивши умови договору про спільну діяльність, судами також встановлено, що зазначеним договором не встановлено виділення нерухомого майна ТОВ "Диференціал-4", не передбачено набуття ним права власності на похило-направлену свердловину Богрівська №4, в тому числі у зв'язку із виготовленням на його замовлення та за його кошти вказаного об'єкта. Крім того, приватним виконавцем не надано судам доказів, які б відображали в балансі спільної діяльності належність спірної свердловини ТОВ "Диференціал". З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що укладений між сторонами договір про спільну діяльність не може бути належним доказом виникнення у ТОВ "Диференціал-4" права власності на новостворене майно, а саме - похило-направлену свердловину Богрівська №4, яка розташована в Івано-Франківській області, с. Сливки.
31. Слід відмітити, що свердловина є специфічним оборотоздатним об'єктом цивільних прав, який має певний вплив на надра як особливий предмет захисту, що є правом власності Українського народу, відповідно до статті 13 Конституції України. На оборотоздатність такого об'єкту впливають, в тому числі, його місцезнаходження та технічні характеристики, які мають бути обов'язково відображені в певному документі.
32. Відповідно до Порядку ведення обліку нафтових і газових свердловин, затвердженого наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20.04.2005 N 76, облік нафтових та газових свердловин є складовою частиною системи обліку об'єктів державного фонду надр і проводиться для визначення стану й можливості розвитку мінерально-сировинної бази нафтогазової промисловості, планування робіт із геологічного вивчення нафтогазоносних надр, оцінки можливості реліквідації і розконсервації свердловин з метою комплексного використання надр (пункт 1.3.). Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. зазначеного Порядку облік нафтових та газових свердловин ведеться на підставі паспортів свердловин (додаток 1), що складаються підприємствами незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, які мають на обліку або орендують нафтогазові свердловини, проводять роботи з буріння, здійснюють спостереження за станом свердловин та видобутком вуглеводнів. Паспорт складається на кожну свердловину і передається до ДНВП "Геоінформ України" при первинному обліку, початку будівництва свердловини та зміні показників, що характеризують свердловину (пункт 1.8.)
33. Паспорт свердловини складається з заголовка та 11 розділів, а саме: загальні дані про свердловину; об'єкт (родовище, площа), на якому розташована свердловина; відомості про власника свердловини; відомості про вартість свердловини; стан, у якому перебуває свердловина; конструкція свердловини; результати випробування свердловин; склад обладнання на свердловині; дані про геофізичні дослідження; екологічні параметри; стан експлуатації.
34. Відповідно до підпункту 2.4. зазначеного Порядку визначено, що Розділ 3 "Відомості про власника свердловини" заповнюється у разі наявності оформленого права власності на свердловину. У ньому наводиться інформація про власника свердловини: назва підприємства-власника; форма власності (державна, комунальна, колективна, приватна, власність організацій-нерезидентів); та відомості про документ, що підтверджує право власності (номер; дата видачі; форма власності).
35. Із наведеного вбачається, що паспорт на свердловину, складається незалежно від наявності або відсутності оформленого права власності на неї і обумовлює виникнення свердловини як технічного об'єкту з певними характеристиками. Відсутність паспорту виключає можливість накладення стягнення на свердловину, оскільки у такому випадку неможливо описати корисні властивості свердловини як речі - об'єкту цивільного права.
36. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний господарський суд, правомірно відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
37. Доводи касаційної скарги про те, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2018 у справі № 909/406/18 матеріали подання приватного виконавця передано за підсудністю до Господарського суду Львівської області, однак судом не враховано, що оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого в Івано-Франківській області, то такий спір підлягає розгляду Господарським судом Івано-Франківської області, з урахуванням вимог виключної підсудності, не приймаються колегією суддів, оскільки ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2018 у справі № 909/406/18 не є предметом касаційного перегляду у даній справі № 914/1362/17.
38. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
39. Зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини у даній справі колегія суддів вважає за необхідне постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 240 Кримінального кодексу України, яка буде долучена до матеріалів даної справи та направлена до Генеральної прокуратури України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, Державної фіскальної служби України для відповідного реагування.
Б. Висновки щодо застосування норми права
40. Оскільки умовами договору про спільну діяльність не встановлено виділення нерухомого майна стороні цього договору, не передбачено набуття нею права власності на створене майно, в тому числі у зв'язку із виготовленням на її замовлення та за її кошти вказаного об'єкта, а також за відсутності відображення в балансі спільної діяльності належності спірного майна цій стороні, тобто заявником не доведено набуття права власності на це майно, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність підстав про задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку в порядку частин десятої, одинадцятої статті 336 Господарського процесуального кодексу України.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 та ухвала Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
42. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійне обладнання та свердловинний сервіс" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 у справі № 914/1362/17 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді Л. Катеринчук
В. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2019 |
Оприлюднено | 08.02.2019 |
Номер документу | 79687736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні