Постанова

від 20.09.2018 по справі 922/3297/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3297/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Повне товариство "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас"

представники боржника - не з'явилися,

ліквідатор - Сасіна Катерина Олексіївна - не з'явилася,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал"

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - фізична особа-підприємець ОСОБА_1

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - не з'явилися,

від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" - адвокат Косиневський М.А. , договір про надання адвокатських послуг б/н від 01.12.2017,

розглянув касаційну скаргу

ліквідатора Повного товариства "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О.,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 26.03.2018

у складі колегії суддів: Фоміна В.О. - головуючий, суддя Крестьянінов О.О.,

суддя Шевель О.В.

у справі за заявою

Повного товариства Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2016 за заявою голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) Повного товариства "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" (далі - ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас") Сасіної К.О. порушено провадження у справі про банкрутство ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 31.10.2016 у справі № 922/3297/16 ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Сасіну К.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 07.12.2016 у справі № 922/3297/16 до ліквідаційної маси банкрута були включені майнові активи: майно учасників боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2; заборонено вчинення будь-яких виконавчих дій в межах виконавчого провадження №52082747, відкритого відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2016 відносно учасника ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" ОСОБА_1; накладено арешт на майно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2017 у справі № 922/3297/16 (суддя - Швидкін А.О.) надано згоду на продаж включених до складу ліквідаційної маси банкрута - ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" активів: майно учасника ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас", а саме: земельну ділянку загальною площею 0, 2750га, адреса: Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Лісова Просіка, земельну ділянку - кадастровий номер: 7124982500:01:001:0063; земельну ділянку загальною площею 0, 1250га, адреса: Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Лісова Просіка, земельна ділянка кадастровий номер: 71249882500:01:001:0085; будинок, що розташований: Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Лісова Просіка, буд. 10, яке знаходиться в заставі у ПАТ "ОТП Банк" та майно учасника ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а саме: земельну ділянку, адреса: Київська область, Васильківський район, АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_3, земельну ділянку загальною площею 0,0355 від земельної ділянки загальною площею 0,0537 га, адреса: Київська область, Васильківський р., АДРЕСА_3, кадастровий номер: НОМЕР_4, домоволодіння, адреса: АДРЕСА_1, яке знаходиться в заставі у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства, а ліквідатор у відповідності до приписів ст. ст. 44, 49-76 Закону про банкрутство здійснює оцінку майна банкрута, що є предметом забезпечення та здійснює його продаж для задоволення вимог заставного кредитора.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/16 (головуючий суддя - Фоміна В.О., суддя - Крестьянінов О.О., суддя - Шевель О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2017 у справі № 922/3297/16 скасовано. Провадження у справі про банкрутство ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" закрито.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставне порушення справи про банкрутство ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство, оскільки така процедура у даній справі ставить під сумнів досягнення учасниками справи мети та наслідків застосування процедури банкрутства, та не призведе до повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що до складу ліквідаційної маси не включається заставне майно, ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2017 надано згоду на реалізацію майна, яке знаходиться в іпотеці ПАТ "ОТП Банк" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", які в свою чергу не є кредиторами у даній справі, оскільки майно, яке знаходиться в іпотеці не є майном боржника.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/16, ліквідатор ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіна К.О. звернулася з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі, скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/16, а ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2017 у справі № 922/3297/16 залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 95 Закону про банкрутство.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3297/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 27.04.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 08.05.2018 прийнято справу № 922/3297/16 господарського суду Харківської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 922/3297/16 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/16. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. відбудеться 19.06.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.06.2018.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3297/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й. від 15.06.2018 прийнято справу № 922/3297/16 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 до провадження. Ухвалено розглянути касаційну скаргу ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/16 у судовому засіданні 19.06.2018.

19.06.2018 від ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О., засобами електронного зв'язку подано заяву про відвід судді Погребняка В.Я.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й. від 19.06.2018 провадження у справі № 922/3297/16 зупинено до вирішення питання про відвід судді Погребняка В.Я. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. про відвід судді Погребняка В.Я. у справі № 922/3297/16 було визначено суддю Верховного Суду Білоуса В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В.В. від 22.06.2018 у зв'язку з відсутністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Погребняка В.Я. у задоволенні заяви ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. про відвід судді Погребняка В.Я. у справі № 922/3297/16 відмовлено.

У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3297/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 02.07.2018 поновлено касаційне провадження у справі № 922/3297/16 за касаційною скаргою ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. відбудеться 16.08.2018.

У зв'язку з перебування на лікарняному судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3297/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018.

У зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й. з 30.07.2018 по 17.08.2018, справу № 922/3297/16 для зміни судді члена колегії суддів, передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було встановлено неможливість проведення автоматизованого розподілу справи у зв'язку з недостатньою кількістю суддів для розподілу справи, що підтверджується відповідним протоколом від 13.08.2018.

Судове засідання 16.08.2018 у справі № 922/3297/16 не відбулося у зв'язку з неможливістю проведення автоматизованого розподілу справи між суддями для визначення колегії суддів.

Верховний Суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й. (визначеної відповідно до протоколу від повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018) у зв'язку з виходом судді Катеринчук Л.Й. з відпустки, дійшов висновку про визначення дати та часу проведення наступного судового засідання з повідомлення учасників судової справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й. від 20.08.2018 прийнято справу № 922/3297/16 господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 до провадження. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/14 відбудеться 20.09.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою суду для розгляду справи № 922/4587/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2018 у матеріалах справи).

ПАТ "ОТП Банк" подало відзив на касаційну скаргу ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О., в якому вказує на її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/14 без змін.

В судове засідання 20.09.2018 з'явився представник ПАТ "ОТП Банк", який надав пояснення у справі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника ПАТ "ОТП Банк", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Відповідно до вимог цивільного законодавства, ліквідація юридичної особи є видом припинення юридичної особи, при якому не виникає правонаступництва. Відповідно до приписів ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи,уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченими установчими документами (п.1 ч.1 ст.110 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Порядок ліквідації юридичної особи встановлений ст. 111 ЦК України, згідно з якою, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст.111 ЦК України).

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Зазначена стаття встановлює загальні правила про порядок ліквідації юридичної особи. Правила можуть бути доповнені законами або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правове положення того чи іншого виду юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником у справі є повне товариство.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ЦК України повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

Ч. 1 ст. 132 ЦК України передбачено, що повне товариство ліквідовується на підставах, встановлених статтею 110 цього Кодексу, а також у разі, якщо в товаристві залишається один учасник.

У відповідності до ст. 74 Закону України "Про господарські товариства", якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства. Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Ст. 124 ЦК України передбачена відповідальність учасників повного товариства за його зобов'язаннями та встановлено, що у разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство. Учасник повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства. Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 213 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів.

Так, повне товариство відрізняється серед інших господарських товариств тим, що його учасники несуть необмежену (повну), субсидіарну і солідарну відповідальність усім своїм майном за борги товариства. Субсидіарна відповідальність повного товариства полягає в тому, що вони залучаються до відповідальності за боргами товариства в разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів.

Дане положення кореспондується з нормою ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, відповідно до якої під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

До того ж відповідальність учасників є солідарною і це означає, що кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, як і від будь якого окремо. Кредитор, який отримав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право одержати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються солідарними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

Отже, чинним законодавством визначено особливий порядок погашення зобов'язань такого суб'єкта господарювання, як повне товариство. З огляду на положення ст. 124 ЦК України та ст. 74 Закону України "Про господарські товариства" у процедурі добровільної ліквідації такого боржника погашення вимог кредиторів відбувається за рахунок майна боржника, а у разі його недостатності - за рахунок усього майна його засновників, як солідарних боржників.

Як вбачається з матеріалів справи, переглянувши ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2017 у справі № 922/3297/16 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дослідив обставини дотримання заявником всіх вимог ЦК України, ГК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.09.2016 до господарського суду Харківської області звернулась голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіна К.О. з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства у відповідності до ч. 3 ст. 110 ЦК України, ч. 5 ст. 11, ст. 95 Закону про банкрутство. В заяві ліквідатором зазначено про відсутність будь-яких активів боржника та наявність кредиторської заборгованості боржника перед ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт кепітал" у розмірі 42749763,53 грн. та перед Нацкомфінпослуг у розмірі 17000,00 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що надані ліквідатором до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" документи про проведення одноособово ліквідатором інвентаризації майна, довідки, складені одноособово ліквідатором, про відсутність на підприємстві активів, заборгованості зі сплати заборгованості із зарплати, перед фондами та бюджетом, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, про відсутність філій та представництв, про рахунки у банківських установах про заставлене майно не є належним та достовірним доказом відсутності такого майна у боржника.

Так, відповідно до розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 02.09.2014 №897, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що інвентаризація майна боржника у даній справі була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пункту 5 цього Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Документи, складені за результатами проведення ліквідатором інвентаризації майнових активів боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, не підтверджені фактичною відсутністю майнових активів у боржника. Зокрема, відсутня інформація з Реєстру речових прав стосовно боржника про відсутність у нього нерухомого майна та земельних ділянок, відсутня інформація про відсутність у боржника інших майнових активів та майнових прав, як-то, корпоративних прав, прав інтелектуальної власності тощо.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до довідки Держгеокадастру у м. Харкові від 09.12.2015 №683/2/64-15, яка була додана ліквідатором до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, інформація щодо відсутності у боржника земельних ділянок надана станом на 29.12.2012, більш пізнішої інформації ліквідатором з Реєстру речових прав не запитано.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до засновницького договору ПТ "Козаченко і компанія"- Ломбард "Спас" в новій редакції від 15.10.2015, засновниками (учасниками) Товариства виступають фізична особа - підприємець Козаченко Сергій Миколайович та фізична особа-підприємець Козлов Андрій Якович. Відповідно до п.1.1.1 Договору учасники Товариства здійснюють підприємницьку діяльність від імені Товариства відповідно до положень Засновницького договору і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства усім своїм майном.

З урахуванням того, що ліквідується повне товариство, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ліквідатором в ході досудової ліквідації не здійснено заходів щодо пошуку та виявлення майнових активів учасників повного товариства.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів (код НОМЕР_1 - ОСОБА_2, код НОМЕР_2 - ОСОБА_1), отриманих ліквідатором під час здійснення вже судової процедури ліквідації та долучених до матеріалів справи 07.12.2016, майно яке увійшло до ліквідаційної маси, на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 07.12.2016 у даній справі, належить ОСОБА_2. та ОСОБА_1, які є учасниками ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, дане майно знаходиться в іпотеці у ПАТ "ОТП Банк" та у ПАТ "Райффайзен банк Аваль", тому вказані особи (банки) користуються переважним правом задоволення своїх вимог за рахунок реалізації наведеного майна.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в порядку досудової ліквідації ліквідатором цього не встановлено, вказаних осіб ліквідатором не повідомлено про ініціювання процедури припинення повного товариства, що є наслідком порушенням прав та інтересів банків як іпотекодержателів зазначеного нерухомого майна, та позбавляє їх права на задоволення своїх вимог.

Враховуючи, що учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність з боржником перед його кредиторами, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ліквідатором в ході проведення досудової ліквідації не вчинено заходів щодо стягнення з учасників боржника грошових коштів, з метою погашення заборгованості кредиторів, виявлених в ході ліквідаційної процедури, не встановлено у зв'язку з цим реальну суму заборгованості (або її відсутність внаслідок погашення учасниками) перед поданням заяви до суду.

Зазначене є також необхідним для складення проміжного ліквідаційного балансу, в якому повинні бути відображені правдиві та достовірні відомості, для виявлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором не вжито всіх необхідних заходів, яких вимагає чинне цивільне та господарське законодавство, а також Закон України "Про господарські товариства" при ліквідації повного товариства, та які б переконливо свідчили про недостатність вартості майна повного товариства та його учасників, що було підставою подання заяви про визнання боржника банкрутом до суду.

Ліквідаційною комісією боржника не дотримано спеціального порядку добровільної ліквідації боржника - повного товариства, що виключає можливість ініціювання провадження у справі про банкрутство такого боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, у тому числі у зв'язку з відсутністю факту неоплатності такого боржника.

Суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 95 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей ліквідації повного товариства; вказані обставини, виходячи з Закону про банкрутство, повинні бути з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство, що судом першої інстанції зроблено не було. Отже, висновки суду першої інстанції про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредитора не інакше як через порушення провадження у справ про банкрутство є передчасними.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Отже, єдиним заходом притягнення учасників повного товариства до субсидіарної відповідальності є пред'явлення до них майнових вимог, розмір яких визначається різницею між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, зазначеного в ході здійснення судової процедури ліквідації, ліквідатором не вчинено.

Крім того, визначальним у даному випадку є встановлення певних фактів, як то: недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів (сплати боргів) у повному обсязі (ст. ст. 119, 124 ЦК України, ст. 74 Закону України "Про господарські товариства"); наявність відповідних вказівок в законі або установчих документах боржника (ст. 213 ГК України); наявності вини засновників у банкрутстві товариства та недостатності у останнього майна (ст. 41 Закону про банкрутство).

З матеріалів справи вбачається, що жодна із перелічених підстав ліквідатором не доведена.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, в ході здійснення судової ліквідаційної процедури, реалізація майна, що не належить банкруту, а належить третім особам (в даному випадку учасникам повного товариства) законом не передбачена. В якості притягнення учасників повного товариства до субсидіарної відповідальності законом передбачено лише вчинення ліквідатором в процедурі банкрутства заходів щодо пред'явлення до них майнових вимог. Реалізація ж майна учасників повного товариства, яке припиняється, чітко передбачена цивільним та господарським законодавством, Законом України "Про господарські товариства" та повинна вчинятись виключно в процедурі припинення до порушення провадження у справі про банкрутство, задля виявлення ознак дійсної неплатоспроможності боржника та наявності підстав для звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2017 у справі № 922/3297/16 надано згоду на реалізацію майна, яке знаходиться в іпотеці ПАТ "ОТП Банк" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", які в свою чергу не є кредиторами у даній справі, оскільки майно, яке знаходиться в іпотеці не є майном боржника.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що реалізація цього майна в процедурі банкрутства не призведе до погашення вимог кредиторів у даній справі (ТОВ "ФК "Стандарт кепітал"), що є, насамперед, метою Закону про банкрутство, оскільки кошти, отримані від продажу повинні бути погашені на користь іпотекодержателя, що є неможливим у даній справі через відсутність серед кредиторів таких осіб як ПАТ "ОТП Банк" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд апеляційної інстанції вказав на безпідставне порушення справи про банкрутство ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство, оскільки така процедура у даній справі ставить під сумнів досягнення учасниками справи мети та наслідків застосування процедури банкрутства, та не призведе до повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність скасування ухвали господарського суду Харківської області від 26.12.2017 у справі № 922/3297/16 та закриття провадження у справі про банкрутство ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" як безпідставно порушеного, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доводи скаржника про невірне тлумачення норм законодавства, зокрема ч. 3 ст. 110 ЦК України, ст. 95 Закону про банкрутство, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи і їм надано належну юридичну оцінку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ліквідатора ПТ "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. та залишення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Повного товариства "Козаченко і компанія" - Ломбард "Спас" Сасіної К.О. залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 922/3297/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков