Ухвала

від 18.09.2018 по справі 202/3965/18

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 202/3965/18

Провадження № 1-кс/202/5778/2018

УХВАЛА

18 вересня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2018 року за № 12018040000000541, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

17 вересня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні.

В своєму клопотанні слідчий просить: надати дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні, а саме посівів технічної сільськогосподарської культури - кукурудзи, вирощених на земельних ділянках 13,1227 га. та 3,1086 га., які знаходяться на території Синельниківської міської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, що не мають свого кадастрового номеру з умовним призначенням КОАТУУ:1213000000, Зона 01, Квартал 565 та КОАТУУ:1213000000, Зона 01, Квартал 564, які знаходяться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 1213000000:01:565:0001, посилаючись на обставини викладенні в клопотанні.

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, в матеріалах клопотання наявна його заява про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню з наступних підстав.

06 червня 2018 року слідчим відділенням ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000541 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України.

07 серпня 2018 року проведено огляд земельних ділянок та зафіксовано факт самовільного захоплення та використання земельних ділянок в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:565:0001, які знаходяться на території Синельниківської міської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, в ході огляду виявлено, що земельні ділянки є обробленими та засіяними сільськогосподарською культурою у вигляді кукурудзи.

22 серпня 2018 року земельні ділянки, які знаходяться в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1213000000:01:565:0001 площею 13,1227 га. та земельна ділянка площею 3,1086 га. з посівами врожаю визнані як речовий доказ у кримінальному провадженні та має статус речового доказу.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2018 року на речові докази у кримінальному провадженні накладено арешт шляхом заборони будь-кому розпоряджатися будь-яким чином та використовувати їх.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174цьогоКодексу.

Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.2ст.100 КПК України).

Речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню відповідно до ч. 6ст. 100 КПК України:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом 7 частини 6ст.100 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173 цього Кодексу.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2018 року на речові докази у кримінальному провадженні накладено арешт шляхом заборони будь-кому розпоряджатися будь-яким чином та використовувати їх.

У розумінні положень п. 2 ч. 6ст. 100 КПК Українивідсутність згоди власника на реалізацію належних йому товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню та які визнані речовими доказами, є необхідною передумовою для звернення слідчого чи прокурора з клопотанням про реалізацію таких доказів.

Належних та допустимих доказів відсутності згоди на реалізацію продукції власника вилученого слідчим по кримінальному провадженню майна врожаю кукурудзи не представлено.

Переконливих доказів неможливості передачі врожаю на відповідальне зберігання власнику (законному володільцю) чи неможливості забезпечення подальшого його зберігання відповідальною особою, яка погодилася та зобов`язувалася зберігати майно у належному стані, а також слідчим та прокурором не наведено.

З огляду на викладене, підстави для надання дозволу на реалізацію речових доказів, а саме: посівів технічної сільськогосподарської культури - кукурудзи, вирощених на земельних ділянках 13,1227 га. та 3,1086 га., які знаходяться на території Синельниківської міської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, що не мають свого кадастрового номеру з умовним призначенням КОАТУУ:1213000000, Зона 01, Квартал 565 та КОАТУУ:1213000000, Зона 01, Квартал 564, які знаходяться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 1213000000:01:565:0001, не доведені, а тому у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100,171-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1