Ухвала від 03.10.2018 по справі 824/945/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені адміністративного позову

03 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/945/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з експлуатації індивідуальних гаражів №9 про забезпечення позову у справі за адміністратвиним позовом Товариства з експлуатації індивідуальних гаражів №9 (вул. Запорізька, 41 А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа Товариства з експлуатації індивідуальних гаражів №9 (позивач) до Управління Держпраці в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним дії Управління Держпраці в Чернівецькій області та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами, складену заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. від 30.08.2018 року №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 про накладення на Товариство по експлуатації індивідуальних гаражів №9, який знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Запорізька, 41А, штрафу у розмірі 446760,00 грн.

Крім того, разом з позовною заявою Товариством з експлуатації індивідуальних гаражів №9 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії постанови №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 від 30.08.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами;

заборони Управлінню Держпраці у Чернівецькій області здійснювати стягнення за постановою №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 від 30.08.2018 року.

Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача зазначив, що відповідач діяв у спосіб не передбачений чинним законодавством та з численними порушеннями, зокрема:

1) інспекційне відвідування відповідач здійснив всупереч змісту направлення на проведення інспекційного відвідування від 04.08.2018 року, провівши його поза межами відведеного строку, чим порушив приписи ст. 55 ГК України, ст. 4 Закону №877-V та Порядку № 295;

2) відповідач не дотримався вимог визначених абз. 2 ч. 10 ст. 4 Закону №877-V та п.п. 7 п. 13 Порядку №295 вилучивши у позивача оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів;

3) Постанова №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 від серпня 2018 року складена та підписана не уповноваженою наказом від 03.08.2018 року №445 та направленням № 04-200 від 03.08.2018 року на проведення інспекційного відвідування особою, що в свою чергу не відповідає змісту абз. 3 ч. 6 ст. 7 Закону №877-V та п. 20 Порядку № 295;

4) Під час проведення інспекційного відвідування уповноважена відповідачем особа порушив норми ст. 3 Закону № 877-V. Своєю агресивною поведінкою змусив осіб, які знаходилися у магазині та на його упереджену думку були працівниками позивача, складати надиктовані ним письмові пояснення;

5) Відсутність внесення відповідачем відомостей, які згідно п. 25 Порядку № 387 повинні обов'язково вноситись до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), (скрін-копії офіційного сайту ДРС України додаються).

Позивач зазначив, що звернення до суду з зданою заявою зумовлено запобіганню порушеню її прав та інтересів позивача та в подальшому уникненні незаконного та безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.

У зв'язку з вищенаведеним, посилаючись на положення ст.ст. 150, 151 КАС України, представник позивача просив задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв'язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви, виходячи з наступного.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом частини 4 статті 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість або ускладнення в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначаючи про необхідність зупинення дії постанови №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 від 30.08.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та заборони Управлінню Держпраці у Чернівецькій області здійснювати стягнення за постановою №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 від 30.08.2018 року, позивач не надав суду доказів, що свідчать про очевидність ознак протиправності дій вказаного суб'єкта владних повноважень.

Крім того, надання судом оцінки обставинам, якими позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову, призведе до вирішення адміністративного спору по суті.

Позивачем не наведено переконливих доводів (обґрунтованих припущень), які б могли свідчити про те, що невжиття заходу, про який він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з експлуатації індивідуальних гаражів №9 про забезпечення позову у справі за адміністравтиним позовом Товариства з експлуатації індивідуальних гаражів №9 (вул. Запорізька, 41 А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003) про визнання протиправними та скасування постанов, шляхом: зупинення дії постанови №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 від 30.08.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та заборони Управлінню Держпраці у Чернівецькій області здійснювати стягнення за постановою №ЧВ-505/18/422/НД/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/228 від 30.08.2018 року, - відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш