Рішення

від 20.09.2018 по справі 192/3245/16-ц

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/3245/16-ц

Провадження № 2/192/23/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Савчукової В. В.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні орендованими земельними ділянками та стягнення понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс , третя особа - відділ Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс , третя особа - відділ Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні орендованими земельними ділянками та стягнути понесені витрати у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 15 жовтня 2014 року між ТОВ Мрія-Сервіс та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, належної їй на підставі Державного акту серії І-ДП №125360, виданого 26 липня 2002 року Солонянською державною адміністрацією, загальною площею 8,6156 га для вирощування товарної сільськогосподарської продукції (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на десять років. 12 березня 2015 року даний договір оренди було зареєстровано державною реєстраційною службою Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

19 вересня 2006 року між ТОВ Мрія-Сервіс та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки №123, належної йому на підставі Державного акту серії І-ДП №125361, виданого 26 липня 2002 року Солонянською державною адміністрацією, загальною площею 8,6398 га для вирощування товарної сільськогосподарської продукції (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області. 12 березня 2015 року договір оренди було зареєстровано в Солонянському відділ ДРФ ДДЗК , про що вчинено у Державному реєстрі земель запис №040713200025. У відповідності до п.8 даного договору оренди укладений строком до 08 серпня 2012 року.

23 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №123 від 09 січня 2017 року, якою змінено п. п. 8,9 і 9.2 договору в частині строку його дії,я кий визначено до 31 грудня 2022 року, та яка була зареєстрована 06 травня 2011 року за реєстровим номером №122500004000351.

Відповідно до умов договорів, позивач належним чином користувався земельними ділянками та сплачував відповідачам орендну плату, а восени 2015 року ним було здійснено посів озимої пшениці. Згідно п. 28 г договорів оренди, орендодавець зобов'язаний не втручатися у господарську діяльність орендаря, та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Відповідачем ОСОБА_2 на прохання відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 08 квітня 2016 року було самовільно, в порушення встановленого порядку, передисковано 9 га поля №41, на якому знаходилися земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим спричинив позивачеві матеріальні збитки у розмірі 15 644 гривень 98 копійок. Які позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

В позові зазначено, що 08 квітня 2016 року позивачем було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, проте кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки розмір завданої відповідачами шкоди не перевищував 60900 гривень, а складає всього 15644 гривні 98 копійок, що є недостатнім для кваліфікації дій за ст. 356 КК України.

Позивач вважає, що відповідачами порушено норму ст. 24 Закону України Про оренду землі , а тому змушений звернутися до суду з позовом про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у користуванні орендованими земельними ділянками та про стягнення з них понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договорів оренди земельних ділянок.

Відповідач ОСОБА_4 30 грудня 2016 року, з урахуванням уточнень від 14 березня 2017 року (а.с. 62-65, а.с. 115-118, т. 1) звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та про скасування державної реєстрації даної угоди.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що йому на праві приватної власності згідно Державного акту серії І-ДП №125361, виданого 26 липня 2002 року Солонянською районною державною адміністрацією, належиться земельна ділянки площею 8, 6398 га, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

19 вересня 2006 року між ним на позивачем було укладено договір оренди землі №123, на підставі якого він передав в оренду належну йому земельну ділянку площею 8, 6398 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на п'ять років. Після закінчення строку дії договору позивач продовжував користуватися належною йому земельною ділянкою, а орендну плату він отримував лише у натуральній формі, грошові кошти позивач не сплачував.

12 жовтня 2015 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до позивача з заявою, згідно якої прохав не обробляти належну йому земельну ділянку, натомість отримав відповідь, з якої вбачалося, що 23 серпня 2010 року між ним та позивачем було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19 вересня 2006 року, яку зареєстровано 06 травня 2011 року в Держкомземі Солонянського району Дніпропетровської області, за реєстровим номером 122500004000351.

15 березня 2016 року відповідачем ОСОБА_4 було направлено листа позивачеві, в якому він зазначив, що жодного додаткового договору він не підписував та не уповноважував жодну особу на підписання такого договору. Після отримання додаткової угоди від 23 серпня 2010 року, на яку посилається позивач, ОСОБА_4 виявив, що підпис в даному документі йому не належить, а вона є додатком до договору №123 від 09 січня 2007 року, в той час, як єдиний договір який ним було укладено з позивачем, є договір оренди землі від 19 вересня 2006 року.

Крім того, на підтвердження того, що він не знав про укладення даної угоди, свідчить постанова про закриття кримінального провадження, з якої вбачається, що строк дії договору оренди закінчився, і він звернувся до позивача зі заявою про не бажання продовжувати з ним договір оренди.

При вчиненні спірної додаткової угоди волевиявлення його, як власника земельної ділянки не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, що вказує на недотримання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України, тому дана додаткова угода повинна бути визнана недійсною.

Вважає, що оскільки текст договору було підписано він його імені сторонньою особою, яка не мала належним повноважень на вчинення такої дії, тому це є підставою для визнання спірної додаткової угоди недійсною та скасування її державної реєстрації.

Відповідачка ОСОБА_3 30 грудня 2016 року, з урахуванням уточнень від 14 березня 2017 року (а.с. 83-86, а.с. 111-114, т. 1) звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що їй на праві приватної власності згідно Державного акту серії І-ДП №125360, виданого 26 липня 2002 року Солонянською районною державною адміністрацією, належиться земельна ділянка площею 8, 6156 га, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області,

03 жовтня 2006 року між нею на позивачем було укладено договір оренди землі №231, на підставі якого вона передала в оренду належну їй земельну ділянку площею 8, 6156 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на п'ять років. Після закінчення строку дії договору позивач продовжував користуватися належною їй земельною ділянкою, а орендну плату вона отримувала лише у натуральній формі, грошові кошти позивач не сплачував.

12 жовтня 2015 року відповідачка ОСОБА_3 звернулася до позивача з заявою, згідно якої прохала не обробляти належну їй земельну ділянку, натомість отримала відповідь, з якої вбачалося, що 15 жовтня 2014 року між нею та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 12 березня 2015 року реєстраційною службою Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, за реєстровим номером 906866.

15 березня 2016 року відповідачкою ОСОБА_3 було направлено лист позивачеві, в якому вона зазначила, що жодного договору оренди від 15 жовтня 2014 року вона не підписувала та не уповноважувала нікого на підписання такого договору. Після отримання договору оренди від 15 жовтня 2014 року, на який посилається позивач, виявила, що підпис в даному документі їй не належить.

Крім того, на підтвердження того, що вона не знала про укладення договору оренди на який посилається позивач, свідчить постанова про закриття кримінального провадження, з якої вбачається, що строк дії договору оренди закінчився, і вона звернулася до позивача зі заявою про не бажання укладати з ним договір.

При вчиненні спірного правочину волевиявлення її, як власника земельної ділянки не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, що вказує на недотримання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України, тому повинен бути визнаним недійсним.

Вважає, що оскільки текст договору було підписано він її імені сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії, тому це є підставою для визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року вказані позови було прийнято до спільного розгляду та об'єднано їх в одне провадження (а.с. 105, т. 1).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року, було призначено судово-почеркознавчу експертизу, зупинено провадження по цивільній справі на період проведення експертизи (а.с. 172-173 т.1).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року провадження у справі відновлено для розгляду питання експерта щодо надання додаткових матеріалів (а.с. 187, т.1).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року зупинено провадження у справі на час проведення експертизи, призначеної згідно ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року ( а.с. 252-253, т. 1).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року провадження у справі поновлено, продовжено зі стадії, на якій його було зупинено (а.с. 18, т.2).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала згідно обставин викладених в позовній заяві, просила його задовольнити. Пояснила, що між ТОВ Мрія-Сервіс та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори оренди земельних ділянок, строк оренди по цим договорам не закінчився, оскільки з цими відповідачами було укладено як додаткову угоду, так і новий договір оренди. Проте на прохання орендодавців відповідач ОСОБА_2 здійснив пере дискування орендованих земельних ділянок, які вже були засіяні позивачем, в результаті чого ТОВ Мрія-Сервіс було завдано збитків в розмірі по 7 822 гривні 49 копійок щодо кожної земельної ділянки. Факт виконання 08 квітня 2016 року передискування було встановлено досудовим розслідуванням, та з цього часу позивач не користується земельними ділянками у зв'язку з їх самостійною обробкою відповідачами. Представник пояснила, що орендарі отримували орендну плату до 2015 року, а в 2016 році позивач не сплачував оренду плату у зв'язку з фактичним користуванням земельними ділянками відповідачами. Представник позивача також зазначила, що позивачу невідомо, хто саме підписав додаткову угоду та договір оренди у зв'язку з чим зверталися до органів досудового розслідування з відповідною заявою. Вимоги за зустрічними позовами не визнала пояснивши, що орендодавці знали про відсутність договорів оренди, проте отримували орендну плату в натуральній формі, а позивач користувався земельними ділянками. Просила відмовити в задоволенні зустрічних позовів.

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с. 37, т. 2) в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

30 грудня 2016 року згідно письмових заперечень, прохав відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про усунення перешкод в користуванні орендованими земельними ділянками та стягнення понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок. Пояснив, що на прохання його дружини ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_4 він передискував земельні ділянки, які належать їм на праві власності, та які раніше перебували в оренді позивача, але строк дії договорів оренди закінчився, а продовжувати договори вони не бажали. Нові договори, на які посилається позивач, відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позивачем не укладалися, тому вимоги позивача щодо стягнення збитків, завданих неправомірними їх діями, є необґрунтованими (а.с. 52, т. 2).

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 31, т. 2) через свого представника ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка належним чином повідомлена про день та час розгляду справи (а.с. 31, т. .2), в судове засідання не з'явилася. Згідно письмової заяви від 11 вересня 2018 року (а.с. 39, т. 2), прохала проводити розгляд справи за її відсутності та відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позовні вимоги за зустрічними позовами прохала задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що відповідно до Висновку експерта №935-18 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у даній справі, підпис від імені відповідачки ОСОБА_3, що розміщений в графі Орендодавець договору оренди землі 15 жовтня 2014 року, укладеному між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, виконаний не нею, а іншою особою. Також підпис від імені ОСОБА_4, що розміщений в графі Орендодавець додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 23 серпня 2010 року, укладеної між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 - виконаний не ним, а іншою особою. Як вбачається, підпис ОСОБА_3 на спірному договорі оренди та ОСОБА_4 на спірній додатковій угоді вчинено іншими особами без дотримання положень ст. 207 ЦК України, а також за відсутності належної довіреності, наданої за правилами ст. 244, 245 ЦК України прохала задовольнити зустрічні позови відповідачів про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та про визнання договору оренди земельної ділянки, скасувавши їх державну реєстрацію.

30 грудня 2016 року представником відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5, подано письмові заперечення на первісний позов, згідно яких вважає, що позовні вимоги позивача є незаконними. Оскільки договір оренди від 15 жовтня 2014 року, який нібито укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 нею не підписувався, тому строк договору оренди за договором №231 від 03 жовтня 2006 року закінчився, а іншого наміру укладати договір ОСОБА_3 не мала. Тому вимога про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою, яка належить відповідачці ОСОБА_3 Ю,В., є незаконною. В акті приймання передачі земельної ділянки в оренду, який не містить дати, підпис стоїть не відповідачки ОСОБА_3 Щодо додаткової угоди до договору оренди землі, на яку посилається позивач, то відповідач ОСОБА_4 також її не підписував. Вважає, що позивач не мав права користуватися земельними ділянками відповідачів, оскільки договори оренди не були підписані, а відповідачі зверталися до позивача з заявами 12 жовтня 2015 року, та прохали не обробляти належні їм земельні ділянки. На прохання власників земельних ділянок, відповідач ОСОБА_2 передискував належні їм земельні ділянки вже після закінчення стоку дії договору оренди, тому вимоги позивача, щодо завдання майнової шкоди неправомірними діями є незаконними. Просила відмовити в задоволенні вимог за первісним позовом (а.с. 50-51, т.1 ).

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області за зустрічними позовами, який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Спірні відносини сторін регулюються положеннями ЦК України, ЗК України, Законом України Про оренду землі , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, зокрема шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а ст. 13 цього закону передбачено, що договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст.ст.125,126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 лютого 2010 року Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України до 01 січня 2013 року державна реєстрація зокрема, договорів оренди земельних ділянок, проводиться територіальними органами земельних ресурсів, а згідно наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 06 червня 2007 року №24 Про затвердження Положень про територіальні органи Держземагенства , головне управління земельних ресурсів здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління (відділи) земельних ресурсів міських (міст обласного і районного значення) та районних відділів відповідної області.

Судом встановлено, що відповідачеві ОСОБА_4 належить на праві власності, згідно виданого Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 26 липня 2002 року Державного акту на право власності на земельну ділянку серія I-ДП №125361, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право приватно власності на землю за №133, земельна ділянка площею 8,6398 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.23, т.1).

19 вересня 2006 року між ТОВ Мрія-Сервіс та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі №123, а саме: земельної ділянки площею 8,6398 га, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на 5 років (а.с. 24-25, т. 1), та який зареєстровано у державному реєстрі земель Солонянським відділом ДРФ ЦДЗК 09 січня 2007 року за №040713200025. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19 вересня 2006 року, відповідач ОСОБА_4 передав в строкове платне користування земельну ділянку розміром 8.6398 га, позивачеві ТОВ Мрія-Сервіс (а.с. 26, т. 1). Строк дії договору - п'ять років (а.с.24, т.1). Пунктом 8 цього договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Судом було встановлено, що договір оренди земельної ділянки № 123 від 19 вересня 2006 року був зареєстрований 09 січня 2007 року у Солонянському відділі ДРФ ЦДЗК (а.с.25 зворот, т. 1). Тому суд вважає, що у позивача виникло право оренди земельної ділянки строком до 09 січня 2012 року .

Як вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2010 року між ТОВ Мрія-Сервіс та відповідачем ОСОБА_4 була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 09 січня 2007 року, відповідно до п.3 якої строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2022 року (а.с.27, т.1), а 06 травня 2011 року було здійснено державну реєстрацію вказаної додаткової угоди до договору оренди землі у відділі Держкомзему у Солонянському районі, про що вчинено запис за №122500004000351.

При цьому судом враховано те, що датою укладення основного договору є 19 вересня 2006 року, а в додатковій угоді зазначено дату договору - 09 січня 2007 року, що є датою його державної реєстрації, а не датою його укладання.

Також судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_3 належить на праві власності, згідно виданого Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 26 липня 2002 року Державного акту на право власності на земельну ділянку серія I-ДП №125360, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право приватно власності на землю за №132, земельна ділянка площею 8, 6156 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.18, т.1).

03 жовтня 2006 року між ТОВ Мрія-Сервіс та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі №231, а саме: земельної ділянки площею 8,6156 га, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на 5 років (а.с. 89-90, т. 1), та який зареєстровано у державному реєстрі земель Солонянським відділом ДРФ ЦДЗК 25 грудня 2006 року за №040613202498. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 03 жовтня 2006 року, відповідачка ОСОБА_3 передала в строкове платне користування земельну ділянку розміром 8.6156 га, позивачеві ТОВ Мрія-Сервіс (а.с. 91, т. 1). Пунктом 8 цього договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Судом було встановлено, що договір оренди земельної ділянки № 231 від 03 жовтня 2006 року був зареєстрований 25 грудня 2006 року у Солонянському відділі ДРФ ЦДЗК (а.с.90 зворот, т. 1). Тому суд вважає, що у позивача виникло право оренди земельної ділянки строком до 25 грудня 2011 року .

Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що 15 жовтня 2014 року між ним та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, а саме: земельної ділянки площею 8,6156 га, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на десять років (а.с. 19-20, 92-93, т. 1), та який зареєстровано Реєстраційною службою Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області 12 березня 2015 року (а.с. 22, т. 1).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 згідно заяв від 12 жовтня 2015 року звернулися до позивача з проханням не обробляти належні їм земельні ділянки (а.с. 72, 94, т. 1).

Відповідно до Висновку експерта №935-18 від 31 травня 2018 року (а.с.7-14, т. 2): 1.Підпис від імені ОСОБА_3, що розміщений в графі Орендодавець договору оренди землі від 15 жовтня 2014 року, укладеному між ТОВ Мрія-Сервіс та ОСОБА_3 - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. 2. Підпис від імені ОСОБА_4, що розміщений в графі Орендодавець додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 23 серпня 2010 року, укладеній між ТОВ Мрія-Сервіс та ОСОБА_4 - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Таким чином судом встановлено, що власники земельних ділянок не підписували спірні договір оренди на новий строк та додаткову угоду про продовження строку оренди, у зв'язку з чим виявили бажання самостійно обробляти свої земельні ділянки, подавши в 12 жовтня 2015 року відповідні листи позивачу (а.с.72,74,94,96). Також судом було встановлено, що строки оренди за укладеними між ТОВ Мрія-Сервіс та ОСОБА_3, ОСОБА_4 договорами закінчилися 25 грудня 2011 року та 09 січня 2012 року відповідно.

Судом встановлено, що з довідок ТОВ Мрія-Сервіс від 14 липня 2018 року №14/07/1, №14/07/2 вбачається, що витрати понесені на обробіток посівів озимої пшениці які були використані з 29 вересня 2015 року по 01 жовтня 2016 року на земельній ділянці кадастровий номер 1225084500:01:001:0006, та земельній ділянці кадастровий номер 1225084500:01:039:0007, становлять 15644 гривень 98 копійок (а.с. 31-34, т. 1).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Таким чином, вимоги про стягнення понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок повинні бути належним чином обґрунтованими.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачем додано лише самостійно зроблений розрахунок витрат, понесених на обробіток посів озимої пшениці. Докази протиправної поведінки відповідачів під час пере дискування земельних ділянок, власниками яких вони є, та строк користування якими закінчився у ТОВ Мрія-Сервіс - суду не надано.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з частиною 1 статті 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок відповідачами в розмірі 15644 гривень, проте, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 21 квітня 2016 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040570000246 від 08 квітня 2016 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 29-30, т. 1).

Згідно актів обстеження орендованих земельних ділянок від 04 червня 2016 року, за кадастровим номером 1225084500:01:039:0007, та земельній ділянці кадастровий номер 1225084500:01:039:0008 вбачається щодо на даних земельних ділянках проведено сільськогосподарські роботи, а саме: дискування відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 35,36, т. 1), що не спростовувалося відповідачем ОСОБА_2

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення відповідачами перешкод у користуванні орендованими земельними ділянками, стягнення понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок є безпідставним. Тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача ТОВ Мрія-Сервіс .

Вимоги за первісним позовом про усунення перешкод у користуванні орендованими земельними ділянками та стягнення понесених позивачем витрат в 2017 році під час засівання земельних ділянок, задоволенню не підлягають з урахуванням того, що судом було встановлено факт закінчення строку оренди, не підписання спірних договорів та додаткової угоди орендодавцями.

Такі обставини узгоджуються з поясненнями представника позивача, яка пояснила, що за фактом підпису невідомими особами договору оренди та додаткової угоди ТОВ Мрія-Сервіс звернулося до органу досудового розслідування, який вніс відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (а.с.198). На час розгляду справи результати досудового розслідування суду не відомі.

Таким чином, суд вважає, що позивачем в порушення положень ст. 81 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи зустрічні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин не можна вважати, що додаткова угода до договору оренди землі та договір оренди землі відповідали волі орендодавців та вимогам закону, а тому наявні правові підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди та договору оренди землі недійсними з підстав, передбачених ч.3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, а надані позивачем додаткова угода до договору оренди від 23 серпня 2010 року та договір оренди від землі від 15 жовтня 2014 року є наслідком спотворення волевиявлення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Під час розгляду справи встановлено, а відповідачами в судовому засіданні доведено, що вони не знали про існування цих договорів до квітня 2016 року, будучи переконаними, що дія договорів оренди закінчилася. Договір оренди землі від 15 жовтня 2014 року та додаткову угоду до договору оренди від 23 серпня 2010 року відповідачі не підписували, а підпис від їх імені виконано іншою особою.

У зв'язку з чим, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 щодо визнання недійсним договору оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_4 про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, та наявність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсним, підлягають задоволенню і позовні вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, як наслідок недійсності правочину.

Відповідно ст. 133 ЦПК України, до судових витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Судом встановлено, що згідно рахунку на оплату №519 від 17 травня 2017 року на суму 3218 гривень 80 копійок, та рахунку №520 від 17 травня 2017 року на суму 3218 гривень 80 копійок відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по даній справі було проведено оплату за проведення судової експертизи ( а.с. 179, т. 1).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

У зв'язку з відмовою в задоволенні первісного позову з позивача на користь відповідачів в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи, необхідно стягнути по 3218 гривень 80 копійок витрат пов'язаних з проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з відмовою в задоволенні первісного та задоволенням зустрічних позовів - судовий збір та інші судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 279, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар'ївка, код ЄДРПОУ- 31071621) до ОСОБА_2 (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар'ївка, вул. Степна, буд. 21, РНОКПП - НОМЕР_1), ОСОБА_3 52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар'ївка, вул. Степна, буд. 21, РНОКПП - НОМЕР_2), ОСОБА_4 (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар'ївка, вул. Степна, буд. 21, РНОКПП - НОМЕР_3), про усунення перешкод в користуванні орендованими земельними ділянками та стягнення понесених витрат у зв'язку з порушенням умов договору оренди земельних ділянок, - в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс , третя особа - відділ Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, - задовольнити.

Визнати укладену 23 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, площею 8,6398 га, кадастровий номер 1225084500:01:039:0008, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, недійсною.

Скасувати Державну реєстрацію укладеної 23 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, площею 8,6398 га, кадастровий номер 1225084500:01:039:0008, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрованої 06 травня 2011 року відділом Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс на користь ОСОБА_4 витрати на проведення експертизи в розмірі 3 218 (три тисячі двісті вісімнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 191 (одна тисяча сто дев'яносто одна гривня 20 копійок.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс , третя особа - відділ Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, - задовольнити.

Визнати укладений 15 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс договір оренди земельної ділянки, площею 8,6156 га, кадастровий номер 1225084500:01:039:0007, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, недійсним.

Скасувати Державну реєстрацію укладеного 15 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс договору оренди земельної ділянки, площею 8,6156 га, кадастровий номер 1225084500:01:039:0007, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрованого 12 березня 2015 року реєстраційною службою Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс на користь ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи в розмірі 3 218 (три тисячі двісті вісімнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 191 (одна тисяча сто дев'яносто одна гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 жовтня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина