Рішення

від 03.10.2018 по справі 2040/6206/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 р. № 2040/6206/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Галон Плюс" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000191411 від 17.01.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Галон Плюс" та його контрагентом у перевіряємому контролюючим органом періоді .

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти заявлених вимог вказав, що, зважаючи на наявність матеріалів податкової інформації щодо контрагенту позивача та з наданих до перевірки документів, було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій , зокрема, оскільки у періоді з 06.07.2016 року по день перевірки, засновником, керівником та підписантом у контрагента позивача, а саме ДП "СДІ-Україна" був ОСОБА_1, проте, на час взаємовідносин між позивачем та ДП "СДІ-Україна", він перебував у місцях позбавлення волі, отже, фактично не міг підписувати жодних документів.

У свою чергу, позивачем у відповіді на відзив щодо нереальності господарських операцій зазначено, що такі документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях, а доводи контролюючого органу викладені у відзиві не можна брати до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ДП "СДІ - Україна" за вересень 2016 року, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 06.11.2017 року № 17573/20-40-14-11-11/37878468 ( а.с.22-28).

Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань у перевіряємому періоді та, як наслідок, заниження суми ПДВ у розмірі 251412 грн.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом відносно позивача складено податкове повідомлення - рішення № 00000191411 від 17.01.2018 р. яким було збільшено суму зобов'язань з ПДВ за основним платежем - 251412 грн. та застосовано штрафну санкцію - 62853 грн., що загалом становить 314265 грн. ( а.с.29).

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до суду за його оскарженням.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення - рішення, при наявності матеріалів податкової інформації, стала неможливість підтвердження позивачем реальності укладених правочинів.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України ( в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ДП "СДІ-Україна".

Між підприємством TOB НК ГАЛОН ПЛЮС та ДП СДІ - Україна укладено Договір поставки нафтопродуктів № 06/09-16-МО від 03.09.2016 року ( а.с.30-33) в якому зазначено, що ТОВ НК ГАЛОН ПЛЮС , іменоване постачальник , в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ДП СДІ - Україна , іменоване покупець в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, уклали договір, за яким, постачальник зобов'язаний передати, а покупець приймати нафтопродукти (надалі - товар), оплачувати його вартість в кількості, асортименті, по цінам та в строки , відповідно до умов договору. Якість товару повинна відповідати технічним умовам і державним стандартам , що діють на території України і підтверджуються належним чином завіреною копією відповідного паспорта або копією Сертифікату відповідності Товару. Покупець зобов'язаний оплатити Товар на умовах 100 % передоплати за товар згідно рахунків фактури на кожну окрему партію товару.

Вказані нафтопродукти позивач купував у ТОВ "Газтрон-Україна" за договором від 22.10.2015 року № 22/10-1, на підтвердження чого надав видаткові та товаро- транспортні накладні. Крім того, позивачем, на підтвердження зазначеного також надано докази оренди майна - ємностей для зберігання нафтопродуктів ( а.с.41-44, 51-54, 60-78).

Відповідно до умов договору ТОВ НК ГАЛОН ПЛЮС виписано на користь ДП СДІ - Україна такі видаткові та податкові накладні:

- податкова накладна №5 від 05.09.2016 р., видаткова накладна № 5 /09-16-1 від 05.09.2016 р. на товар Бензин А-92 Євро4-Е5, на суму з ПДВ 623756,25 грн; сума ПДВ 103959,38 грн. ( а.с.35;37);

- податкова накладна №9 від 06.09.2016 р., видаткова накладна № 6/09-16-3 від 06.09.2016 року на товар Бензин А- 92 Євро4 - Е5, на суму з ПДВ 622604,70 грн; сума ПДВ 103767,45 грн. ( а.с.46,48);

- податкова накладна №10 від 07.09.2016 року; видаткова накладна №8/09-16 від 08.09.2016 року на товар Бензин А- 92 Євро4-Е5 на суму з ПДВ - 262113 грн; сума ПДВ - 43685,52 грн. ( а.с.56, 58).

Загальна сума 1508474 грн. та сума ПДВ -251412 грн.

До перевірки надано довіреність № 128 від 03.09.2016 року, № 129 від 06.09.2016 року, №30 від 08.09.2016 року, видану ДП СДІ - Україна ( а.с.34,45,55).

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі відповідно до таких платіжних доручень ( а.с.38-40,49-50, 59) :№ 57 від 06.09.2016 року на суму 203 756,00 грн; № 59 від 06.09.2016 року на суму 220000,25 грн; № 60 від 06.09.2016 року на суму 200 000, 00 грн.; № 61 від 06.09.2016 року на суму 244300,70 грн; № 63 від 07.09.2016 року на суму 378 304,00 грн; № 69 від 07.09.2016 року на суму 262 113,12 грн. Всього на суму 1 508 474 грн., в т.ч. ПДВ - 251 412, 00 грн.

До перевірки надано товаро - транспортні накладні на перевезення товару ( а.с.36, 47, 57), а саме:

- ТТН від 05.09.2016 року №5/09-16-1; замовник ТОВ НК ГАЛОН ПЛЮС ; вантажоодержувач ДП СДІ-Україна ; автомобіль: д.н.з. АХ 79-63 ЕВ, причіп НОМЕР_1; водій ОСОБА_3; пункт навантаження м. Харків, вул. Цементна , 6-А; пункт розвантаження: м. Харків, вул. Чугуївська 1;

- ТТН від 06.09.2016 року №6/09-16-3; замовник ТОВ НК ГАЛОН ПЛЮС ; вантажоодержувач ДП СДІ-Україна ; автомобіль: д.н.з. АХ 79-63 ЕВ, причіп НОМЕР_1; водій ОСОБА_3; пункт навантаження : Харків, вул. Цементна , 6-А; пункт розвантаження: м. Харків, вул. Чугуївська 1;

- ТТН від 08.09.2016 року №8/09-16-1; замовник ТОВ НК ГАЛОН ПЛЮС ; вантажоодержувач ДП СДІ-Україна ; автомобіль: д.н.з. АХ 79-63 ЕВ, причіп НОМЕР_1; водій ОСОБА_3; пункт навантаження м. Харків, вул. Цементна , 6-А ; пункт розвантаження: м. Харків, вул. Чугуївська 1.

Посилаючись на вказані первинні документи, позивач зазначав, що ними у повній мірі підтверджено реальність укладеного правочину між TOB НК ГАЛОН ПЛЮС та ДП СДІ - Україна .

Разом з тим суд не погоджується з доводами позивача та у своїх висновках виходить з наступного.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний у справі, а також, акту перевірки з посиланням на податкову інформацію АІС "Податковий блок" встановлено, що з 06.07.2016 року та на час перевіряємого періоду, засновником, керівником, особою, що має право підпису у ДП "СДІ-Україна" був ОСОБА_1.

Згідно пояснень ОСОБА_1, наданих від 31.03.2017, старшому слідчому з ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України капітану поліції ОСОБА_4, під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні №12015000000000461, директор ДП "СДІ-Україна" ОСОБА_1 за обіцянку грошової винагороди підписав документи, проте не пам'ятає які саме. Також він повідомив, що фінансово-господарську діяльність від імені ДП "СДІ-Україна" він ніколи не здійснював, документи від імені підприємства не підписував, операції по придбанню товарів (робіт, послуг) не здійснював ( а.с.87-89).

Крім того, з матеріалів справи встановлено ( а.с.90-97), що відносно ОСОБА_1 директора ДП СДІ-Україна , порушено кримінальне провадження № 12016100040012351 за ч. 2 ст. 121 КК України та, відповідно до: ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2016 справа №755/13415/16-к, відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 справа №755/13415/16-к, ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою; ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2017 справа №755/18607/16-к, закрито кримінальне провадження у зв'язку зі смертю ОСОБА_1

Зазначені ухвали свідчать, що ОСОБА_1 - директор ДП СДІ-Україна , перебував у місцях позбавлення волі на момент взаємовідносин з ТОВ НК Галон плюс та не міг підписувати первинні документи від імені ДП СДІ-Україна .

Суд вказує, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом позивача від імені особи - ОСОБА_1, який заперечує свою участь у діяльності ДП СДІ-Україна , зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Відповідно, наявність пояснень (свідчень) керівників та засновників суб'єктів господарювання щодо непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів в даних податкового обліку.

Судом встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, дозволяють зробити наступні висновки щодо складених TOB НК Галон Плюс для цілей оподаткування документів.

Укладений між TOB НК Галон Плюс та ДП "СДІ-Україна" договір № 06/09-16-МО від 03.09.2016 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Фактично ТОВ НК Галон Плюс здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання (продажу) на користь ДП "СДІ-Україна" при використанні відповідних товарів не у господарській діяльності, складено первинний документ - видаткову накладну, всупереч норм частини першої Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництв, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Таким чином, відсутність руху активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність податкової інформації, є свідченням про неспричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно - не свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Так, суд вказує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо того, що операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Позивачем, у свою чергу, не надано доказів зміни майнового стану позивача по ланцюгу ТОВ "Газтрон-Україна" - TOB НК ГАЛОН ПЛЮС - ДП СДІ - Україна , а саме: виписок по рахункам щодо руху коштів, оборотно - сальдових відомостей тощо.

Відповідно до Роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, що, у свою чергу, в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження.

Посилання представника позивача, викладені у відповіді на відзив, суд відхиляє. Так позивач стверджував, що протокол допиту ОСОБА_1 складено з грубим порушенням норм КПК України, отже, такий не відповідає критерію належності доказів. Проте, адміністративний суд не наділений повноваженнями з надання оцінки таким порушенням, у разі, якщо такі дійсно мають місце.

У свою чергу, вказаному протоколу ( а.с.87-89), судом було надано оцінку разом з рештою доказів, які у сукупності свідчать про наявність у позивача порушень, що зафіксовані в акті перевірки.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте на його підставі - законним.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було належним чином доведено правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Галон Плюс" (61019, м.Харків, пр. Ілліча, 118А, код ЄДРПОУ37878468) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.