Рішення

від 04.10.2018 по справі 824/773/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/773/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

представника позивача не з'явився,

представника відповідача Фуштея М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" до Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" (далі - позивач), звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України за №399607/37690258 від 12.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №79 від 31.10.2017 року в ЄРПН;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" №79 від 31.10.2017 року в єдиному реєстрі податкових накладних;

- стягнути з відповідача судові витрати .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.11.2017 р. направив на адресу відповідача повідомлення №8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. При цьому, позивачем було надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій за податковою накладною № 79 від 31.10.2017р.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 12.12.2017 року прийнято рішення № 399607/37690258 про відмову в реєстрації податкової накладної № 79 від 31.10.2017 року в ЄРПН. На зазначене рішення комісії ДФС України позивачем подано скаргу №84 від 15.12.2017 р. до комісії з питань розгляду скарг ДФС України. Дана скарга була залишена без задоволення.

На думку позивача рішення Комісії ДФС України за № 399607/37690258 від 12.12.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 79 від 31.10.2017 року в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки останнім дотримано всіх вимог податкового законодавства у згаданих правовідносинах.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач подав відзив в якому вказує на те, що податкова накладна подана на реєстрацію позивачем відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2523, а тому, на думку відповідача, рішення № 399607/37690258 від 12.12.2017 року є таким, що з дотриманням всіх матеріальних та процесуальних норм, а відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи зазначенні у відзиві.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 19.05.2011 р. (реєстраційний №10381020000007211).

Платником податку на додану вартість ТзОВ "Пшеничка" зареєстровано 01.06.2014 р. (індивідуальний податковий № 376902524126).

Станом на 31.10.2017р. середньооблікова чисельність працюючих складає 30 чоловік.

У власності позивача є офісні та складські приміщення загальною площею 751,3 кв.м., з них складські приміщення складають 1563 м. куб.

На балансі підприємства є 9 вантажних автомобілів, та 4 вантажних автомобілі орендовані.

Основним видом діяльності є оптова торгівля молочними продуктами.

ТзОВ "Пшеничка" являється дистриб'ютором таких суб'єктів підприємницької діяльності, як: ТзОВ "Данон Дніпро" (код ЄДРПОУ: 314891721037), ТзОВ "Комо Україна" (код ЄДРПОУ: 395074303183) та ПАТ "Городенківський сирзавод" (код ЄДРПОУ: 004457209043).

З даними постачальниками позивач працює на постійній основі на підставі договорів .

ПАТ "Городенківський сирзавод" виготовляє по замовленню ТзОВ "Пшеничка" молочну продукцію власної торгової марки "Ярош".

За жовтень 2017 року ТзОВ "Пшеничка" реалізувало молочної продукції покупцям на загальну суму 8 544 778,9 грн., та придбало товару у постачальників на загальну суму 8 611 094,41 грн., зокрема:

- ТзОВ "Данон Дніпро" - 5 194 526,16 грн.,

- ТзОВ "Комо Україна" - 257 995,88 грн.,

- ПАТ "Городенківський сирзавод" - 836 610,37 грн.

01.01.2017 року між ТзОВ "Пшеничка" (постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №8. (а.с. 228, том 2)

Згідно умов вказаного договору купівлі-продажу №8 від 01.01.2017 р., покупець отримує товар, а згідно п.2.1 даного договору, проводить оплату за отриманий товар в строк, що не перевищує 7-ми календарних днів після отримання товару.

ТзОВ "Пшеничка" за правилами першої події (згідно п. 187.1 ст. 187 ПКУ) постачання молочної продукції покупцю ФОП ОСОБА_2 виписано та направлено на реєстрацію зведену податкову накладну №79 від 31.10.2017р. Податкова накладна виписана на суму відвантаження товару згідно видаткових накладних. (а.с.26-40 том 1)

09.11.2017 року за допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Квитанція про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р.), де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:0406 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. (а.с. 40 том 1)

27.11.2017 р. ТзОВ "Пшеничка" направлено на адресу Державної фіскальної служби України Повідомлення №8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. (а.с. 41-42 том 1)

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 12.12.2017 року прийнято рішення № 399607/37690258 про відмову в реєстрації податкової накладної № 79 від 31.10.2017 року в ЄРПН.(а.с.43 том 1)

На зазначене рішення комісії ДФС України позивач подав скаргу №84 від 15.12.2017 р. до комісії з питань розгляду скарг ДФС України.(а.с.21-23 том 1)

Згідно рішення Комісії з питань розгляду скарг від 27.12.2017 року № 42485/37690258, скарга залишена без задоволення. (а.с.25 том 1)

Судом також дослідженні наступні докази:

- видаткові накладні на ФОП ОСОБА_2,

- виписки банку про оплату ФОП ОСОБА_2,

- товарно-транспортні накладні ТзОВ "Данон Дніпро",

- виписки, що підтверджують оплату постачальнику ТзОВ "Данон Дніпро",

- накладні ТзОВ "Комо Україна",

- виписки банку, що підтверджують оплату постачальнику ТзОВ "Комо Україна".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", ";Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. по податковій накладній №79 від 31.10.2017 р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567.

На думку суду, приймаючи спірне рішення, контролюючим органом порушено норми пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто фіскальним органом у Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567.

Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу МФУ №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З огляду на наведене вище, фіскальний орган зобов'язаний був у Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу МФУ №567.

Таким чином, визначення фіскальним органом у Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. конкретного критерію ризику прямо впливало на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких містився у Наказі МФУ №567 - "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу МФУ №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави вважати, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як зазначалось вище, зі змісту Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. по податковій накладній № 79 від 31.10.2017 року вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом МФУ №567.

Разом з тим, у Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України не вказано, а ні конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику відповідно до пункт 6 Критеріїв містив визначення двох різних критеріїв, а ні конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких був встановлений Наказом МФУ №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містив два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позов окрім правових норм, не навів жодного аргументу, який би вказував на неправомірність дій платника податків, що по своїй суті унеможливлює суду дати більш аргументовану оцінку спірним правовідносинам.

Щодо посилань позивача про те, що фіскальним органом у Квитанції про реєстрацію ПН/РК від 09.11.2017 р. вказується вимога про надання та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 Наказу МФУ №567 , суд зазначає, що таке посилання є безпідставним, оскільки відповідачем не наводилось вказаних обґрунтувань.

Надаючи правову оцінку безпосередньо оскаржуваному рішенню Комісії ДФС України за №399607/37690258 від 12.12.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №79 від 31.10.2017 року, суд зазначає, що вказане рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне формулювання про те, що причиною його прийняття є: "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування". Проте, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу ;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проаналізувавши наведене вище, суд вважає що, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, та з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено.

Судом встановлено, що господарські операції, за результатами яких видана податкова накладна № 79 від 31.10.2017 р носять реальний характер. Позивач на момент здійснення таких господарських операцій мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. Крім цього, позивач надав відповідачу всі документи щодо походження товару, а саме: копії видаткових накладних на реалізацію товару ФОП ОСОБА_2 за жовтень 2017р.; копію договору купівлі-продажу товару №8 від 01.01.2017р.; копії накладних на придбання товару; копії дистриб'юторських договорів; копію банківської виписки; копію Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 9317216 від 09.11.2017р.

Можливість позивача надавати послуги з перевезення товару підтверджується наявністю у нього власних транспортних засобів (9 вантажних автомобілів, та 4 вантажних автомобілі орендовані), крім того позивач на момент здійснення господарських операцій мав достатні трудові ресурси: 30 працівників.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент ФОП ОСОБА_2 були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів та послуг за видатковою накладною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_2, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №79 від 31.10.2017р.

Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України за №399607/37690258 від 12.12.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 79 від 31.10.2017 року в ЄРПН є актом індивідуальної дії.

В Інформаційному листі № 781/11/13-10 від 01.06.2010 р. Вищий Адміністративний Суд України зазначає, що правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України за №399607/37690258 від 12.12.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №79 від 31.10.2017 року в ЄРПН прийняте не у спосіб визначений законом, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача про покладення на ДФС України обов'язку зареєструвати податкову накладну ТзОВ "Пшеничка" №79 від 31.10.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України, разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення КАС України, суд приходить висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача, зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

З огляду на протиправність оскаржуваного рішення Комісії ДФС України №399607/37690258 від 12.12.2017 р., а також те, що вказаним рішенням порушено права позивача, вказана вимога також підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправним та його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В ході судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" до Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України за №399607/37690258 від 12.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №79 від 31.10.2017 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" №79 від 31.10.2017 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" судові витрати - судовий збір в сумі - 1762,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2018 р.

Суддя Боднарюк О.В.