Рішення

від 18.09.2018 по справі 362/1264/16-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1264/16-ц

Провадження № 2/362/63/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретарів судового засідання - Вакуленко О.О., Шаблій Т.С., Яренко Н.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж землекористування, розмірів та конфігурації земельної ділянки, зазначених в Державному акті на право приватної власності на землю від 29.12.1995 р.,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у реалізації її права власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж землекористування, розмірів та конфігурації її земельної ділянки відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 29.12.1995 р. серії КВ -858.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили суд їх задовольнити, пояснивши, що при виготовленні державних актів на право приватної власності на землю громадянки ОСОБА_6 не було враховано конфігурацію земельної ділянки ОСОБА_5, в зв'язку з чим, земельні ділянки набуті у власність громадянкою ОСОБА_6 частково за рахунок земельної ділянки громадянки ОСОБА_5; не проводилась прив'язка меж земельних ділянок до меж, які були узгоджені, визначені в технічній документації при раніше проведеній приватизації земельної ділянки позивача. Крім того, як зазначають представники позивача, при виготовлені нових актів на ім'я відповідача, брались до уваги кадастрові плани 2003 та 2005 років, за рахунок чого були змінені площі ділянок позивача та відповідача, а отже були сформовані дві нові земельні ділянки, відмінні від тих, які перебували у власності попереднього власника - дарувальника ОСОБА_7 В свою чергу, в зв'язку з тим, що проект земельної ділянки під час виготовлення актів відповідача не розроблявся, було вилучено частину земельної ділянки відповідача без її згоди, що призвело до створення перешкод у реалізації її права власності на земельну ділянку, гарантоване Конституцією України, та є підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнали та заперечували щодо його задоволення вважаючи, що позивач не довела жодної з обставин, на які вона посилається в позові, а навпаки, досліджені в судових засіданнях докази свідчать про безпідставність та надуманість вимог позивача щодо предмета спору. При цьому, викладені в позові аргументи позивача вже неодноразово були предметом дослідження під час розгляду судових спорів судами різних інстанцій та не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду. Крім того, як зазначають представники відповідача, з висновків судової експертизи встановлено, що жодних порушень прав позивача щодо реалізації права власності на її земельну ділянку з боку відповідача не вбачається; перетин меж або накладення меж земельних ділянок відсутні, а є лише фактичне накладання земельної ділянки позивача на земельну ділянку відповідача та невідповідність конфігурації земельних ділянок, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізував письмові матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України - держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

У відповідності до положень ч. 2 с. 158 ЗК України - виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судом достовірно встановлено, що у відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ № 858, виданого Данилівською сільською радою 29.12.1995 р. ОСОБА_5 на підставі рішення 6-ї сесії 22-го скликання від 08.09.1995 р. Данилівської сільської ради на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2 га в АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.12).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії КВ № 068836-26166, виданого Данилівською сільською радою 10.05.2010 р. ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Данилівської сільської ради № 202 від 10.09.1999 р. належала земельна ділянка площею 0,406 га, що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення: 0,250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; 0,156 га для ведення особистого підсобного господарства ( а.с.35.)

Зі змісту договору дарування земельної ділянки від 19.06.2004 р. за реєстровим номером 1-2657, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області, встановлено, що ОСОБА_7 передала безоплатно у власність ОСОБА_6 вищевказану земельну ділянку площею 0,406 га, що знаходиться в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області по вул. Зарічна (а.с.147).

На підставі вищевказаного договору дарування 26.06.2009 р. на ім'я ОСОБА_6 було видано Державні акти на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 та НОМЕР_2, на підставі яких відповідач стала власником земельних ділянок площею 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,158 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташовані в с. Липовий Скиток Васильківського району вул. Зарічна (а.с.152-153).

Отже, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів вбачається, що сторони по справі є власниками суміжних земельних ділянок, однак між ними виник спір, оскільки позивач вважає, що відповідач при виготовленні нових актів набула у власність земельну ділянку за рахунок земельної ділянки позивача, нею порушено межі земельних ділянок, має місце зміщення і накладення меж суміжних земельних ділянок.

Крім того, судом встановлено, що позивач вже неодноразово зверталась до суду з позовами, предметом розгляду яких були спірні земельні ділянки.

В силу вимог ч. 4 ст. 84 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, зі змісту рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2007 р., ухваленого у справі № 22-20/07р. встановлено, що ОСОБА_5 ще в 2007 р. зверталась до суду з вимогою про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю попереднього власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_7, стверджуючи, що останньою фактично порушено межі земельної ділянки та підроблено акт узгодження меж земельної ділянки, на підставі якого в подальшому був виготовлений оскаржуваний державний акт (а.с.100-102).

В ході судового розгляду вищевказаної справи було встановлено, що у відповідності до збірного кадастрового плану земельних ділянок сторін у справі, фактична площа земельної ділянки позивача складає 0,2090 га, відповідача - 0,3944 га, при цьому відхилень в суміжній межі земельних ділянок сторін, які порушують земельні права позивача, не зазначені.

Дані обставини, крім того, підтверджено наявним в матеріалах справи збірним кадастровим планом (а.с.47).

А тому, враховуючи, що в судовому засіданні не було доведено порушення земельних прав позивача діями відповідача, в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним та зобов'язання відновити межі земельної ділянки було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.11.2007 р. апеляційну скаргу ОСОБА_5 було відхилено, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2007 р. залишено без змін (а.с.103-104).

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_5, вказавши, що в ході судового розгляду не встановлено, що земельна ділянка відповідачки накладається на земельну ділянку позивача та що при передачі землі у власність ділянка відповідачки збільшена за рахунок ділянки позивача чи зміщена у бік ділянки позивача. Не встановлено також, що відповідачкою порушені межі ділянок, переданих сторонам у власність відповідно до державних актів.

Ухвалою Верховного Суду України від 29.09.2008 р. касаційну скаргу ОСОБА_5 на вищезгадані судові рішення першої та другої інстанції було відхилено (а.с.105).

В подальшому ОСОБА_5 було подано позов до управління земельних ресурсів у Васильківському районі Київської області, в якому остання просила визнати незаконними дії відповідача щодо бездіяльності по виготовленню кадастрового плану та присвоєнню кадастрового номера земельній ділянці; скасувати державний акт на право приватної власності на землю від 10.05.2000 р., виданий ОСОБА_7, як такий, що виготовлений на підставі сфальсифікованого акта від 08.05.1997 р. про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_7 Крім того, позивач ОСОБА_5 просила зобов'язати відповідача виготовити кадастровий план та присвоїти кадастровий номер її земельній ділянці.

Саме відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, як зазначає позивач при зверненні до суду з даним позовом, унеможливлює реалізацію її права щодо розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Однак, в ході судового розгляду справи окружним адміністративним судом м. Києва, при постановленні рішення від 10.04.2013 р. було встановлено, що обов'язковою умовою для присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, є зокрема наявність плану меж земельної ділянки або кадастрового плану земельної ділянки, складеного за результатами кадастрової зйомки, файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, які як вбачається з матеріалів справи та з пояснень, наданих позивачем в судовому засіданні, у неї відсутні ( а.с.106-112).

Отже, саме з вини позивача, який не надав всіх необхідних документів для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, що належить позивачу відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії КВ-858 від 29.12.19995 р.

Крім того, в провадженні Васильківського міськрайонного суду перебувала цивільна справа № 362/894/14-ц, предметом розгляду якої було оскарження рішення Данилівської сільської ради № 202 від 10.09.1999 р. та виданий на його підставі ОСОБА_7 державний акт від 10.05.2000 р. Крім того, в рамках даного позову позивачем оспорювався договір дарування зазначеної земельної ділянки відповідачеві від 19.06.2004 р. та оформлені нею в подальшому на підставі цього правочину держані акти.

За результатами розгляду даного спору рішенням суду від 09.12.2014 р. в задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено та при цьому зазначено, що ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з того, що позивачем не доведено порушення її прав, як власника земельної ділянки відповідним рішенням органу місцевого самоврядування та земельною ділянкою ОСОБА_7, а після її дарування - ОСОБА_6 (а.с.118-120).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.01.2015 р. рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2014 р. було залишено без змін (а.с.121).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що обставини, на які посилається позивач при зверненні до суду з даним позовом, вже неодноразово були предметом розгляду судових справ по яких було прийняті відповідні рішення, однак не знайшли свого підтвердження, що й стало передумовою відмови у позовах.

Разом з тим, судом з метою з'ясування всіх обставин для правильного вирішення справи, ухвалою суду від 25.01.2017 р. було призначено судову земельно-технічну експертизу (а.с.187-188), на вирішення якої судом було поставлено наступні запитання: чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок, що належать позивачу (ОСОБА_5.) за адресою: вул. Зарічна, 19 в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області та відповідачу (ОСОБА_6В.) за адресою: вул. Зарічна в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки у відповідності до п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 р. № 43, яка діяла на час розробки документації; чи є накладення меж земельних ділянок, після їх отримання в дар ОСОБА_6, згідно з державними актами серії ЯЖ №906890, зареєстрованого 26.06.2009 р. за №010990700731 з кадастровим номером 3221482004:03:001:0015, площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та серії ЯЖ №906891, зареєстрованого 26.06.2009 за № 010990700732 з кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1558 га по вул. Зарічна в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області на земельну ділянку позивача ОСОБА_5, площею 0,20 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Зарічна, 19 в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області; чи є зміщення меж земельних ділянок після їх отримання в дар ОСОБА_6, згідно з державними актами серії ЯЖ №906890, зареєстрованого 26.06.2009 р. за № 010990700731 з кадастровим номер 3221482004:03:001:0015, площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та серії ЯЖ №906891, зареєстрованого 26.06.2009 р. за № 010990700732 з кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1558 га по вул. Зарічна в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області на земельну ділянку позивача ОСОБА_5, площею 0,20 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Зарічна, 19 в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області.

Проведення експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інститут судових експертиз.

13.03.2017 р. зазначена справа була повернута до Васильківського міськрайонного суду Київської області за клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів і роз'яснень, необхідних для проведення дослідження та залучення спеціалістів.

За результатами розгляду вищевказаного клопотання експерта, ухвалою суду від 5.04.2017 р. (а.с.205-206) було погоджено терміни виконання призначеної судом експертизи у строк понад три місяці та погоджено наступну редакцію питань судового експерта, а саме: чи були порушені межі (або було накладання) земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за адресою вул. Зарічна в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою, на підставі яких були сформовані ці земельні ділянки (Державні акти серії КВ-858 та серії Ш-КВ №068836); чи є накладання меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3221482004:03:001:0015 та НОМЕР_4 ОСОБА_6 відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою з переоформлення прав власності на земельну ділянку на підставі договору дарування на земельну ділянку ОСОБА_5; чи було зміщення меж земельних ділянок ОСОБА_6 1.В. під час переоформлення прав вчасності на ці земельні ділянки за адресою вул. Зарічна в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області, та накладання на земельну ділянку ОСОБА_5 за адресою вул. Зарічна, 19 в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області.

В подальшому, сприяючи в належному проведенні призначеної судової земельно-технічної експертизи, судом було витребувано та направлено на вимогу експерта координати повторних точок меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3221482004:03:001:0015, НОМЕР_4 , що належать гр. ОСОБА_6

14.11.2017 р. за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи до суду надійшов висновок експерта № 3223/17-41 від 08.11.2017 р. (а.с.3-11), зі змісту якого встановлено, що межі земельної ділянки гр. ОСОБА_5, згідно правовстановлюючих документів та координат визначених при розробленні технічного звіту по передачі земельної ділянки у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і виготовленню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, що знаходиться у постійному користування ОСОБА_5 на території Данилівської сільської ради народних депутатів Васильківського району Київської області, не перетинаються із межами земельних ділянок з кадастровими номерами 3221482004:03:001:0015, НОМЕР_4 гр. ОСОБА_6 згідно правовстановлюючих документів та координат наданих на дослідження листом Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2017 р.

Фактичні межі земельної ділянки гр. ОСОБА_5 перетинаються із межами земельних ділянок з кадастровими номерами 3221482004:03:001:0015, НОМЕР_4, згідно правовстановлюючих документів та координат, наданих на дослідження листом Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2017 р. Накладання фактичних меж від т. 3 до т. 6 має площу 21 кв.м а вздовж лінії від т. 7 до т. 11 ширина накладання становить від 0,18 до 0, 36 м площею 23 кв.м.

Факт накладання фактичного користування на земельну ділянку гр. ОСОБА_6 також вбачається з додатку № 1 до висновку № 3223/17-41 (а.с.13).

Фактичні межі земельної ділянки гр. ОСОБА_5 та фактичні межі земельної ділянки гр. ОСОБА_6, згідно висновку експерта, не перетинаються.

Таким чином, висновком експертизи № 3223/17-41 від 08.11.2017 р. спростовуються доводи позивача щодо порушення меж та використання її земельної ділянки відповідачем та встановлено лише факт накладання фактичного користування позивача на земельну ділянку відповідача.

Не погоджуючись з висновком експерта та вважаючи його неповним, позивачем неодноразово було порушено питання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи.

Однак, ухвалою суду від 02.08.2018 р. в задоволені клопотання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи було відмовлено, в зв'язку з тим, що позивач не надав доказів, які свідчили б про необґрунтованість висновку експерта, суперечність його матеріалам справи, або обставини, що викликають сумніви в правильності висновку експерта.

Разом з тим, позивачем, було додано до матеріалів справи висновок експерта, складений на його замовлення експертом Українського центру судових експертиз № 1-28/02 від 28.02.2018 р. за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи (а.с.57-68).

Зі змісту вищевказаного висновку вбачається, що позивачем на його вирішення було постановлено питання щодо відповідності розмірів і конфігурації меж суміжних земельних ділянок та встановлено, що згідно наданих документальних даних, розміри та конфігурація меж земельної ділянки (від А до Б, Б до В, В до Г, Г до Д, Д до А) згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3 від 10.05.2000 р., виданого ОСОБА_7, не відповідають розмірам та конфігурації меж земельних ділянок кадастрові номери 3221482004:03:001:0015 (від А до Б, Б до в, В до Г, Д до А), НОМЕР_4 (від А до Б, Б до В, В до Г) згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 та НОМЕР_6 від 26.06.2009 р., за винятком розміру межі 25,41 м (від Д до А згідно акту від 10.05.2000 р.); згідно наданих документальних даних розміри та конфігурація межі земельної ділянки, що зазначена в Державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_3 від 10.05.2000 р. від Г до Д (межа з власником ОСОБА_5.) не відповідають розмірам та конфігурації межі земельної ділянки, що зазначена в Державному акті на право приватної власності на землю серії КВ № 858 від 29.12.1995 р. від Б до В (межа з власником ОСОБА_7.), за винятком розмірів меж 1,70 м та 1,90 м.; згідно наданих документальних даних розміри та конфігурація межі земельної ділянки, що зазначена в Державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_7 від 29.12.1995 р. від Б до В не відповідають розмірам та конфігурації меж земельних ділянок кадастрові номери 3221482004:03:001:0015 від Д до А та НОМЕР_4 від В до Г згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 та НОМЕР_6 від 26.06.2009 р.

В силу вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1. ст. 78).

Надаючи оцінку наданим сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд при постановлені рішення по справі, не бере до уваги висновок, зроблений на замовлення позивача № 1-28/02 від 28.02.2018 р. не підтверджує набуття спірних земельних діцлянок у власність громадянко

оскільки останній проведений без повідомлення та врахування думки відповідача, його можливих питань та лише на основі документів, поданих позивачем (державних актів).

При цьому, суд звертає увагу на те, що представниками позивача було погоджено питання, які уточнювались експертом при постановленні ухвали від 05.04.2017 р. про призначення первинної судової земельно-технічної експертизи, зауважень або доповнень внесено останніми не було та мотивованою ухвалою суду від 02.08.2018 р. позивачу було відмовлено в задоволені клопотання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи.

А тому, з урахуванням предмета спору (усунення перешкод у реалізації права власної на земельну ділянку), вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини порушення земельних прав або існування перешкод у реалізації права власності позивача відповідачем, порушення меж або використання земельної ділянки ОСОБА_5 ОСОБА_6, в зв'язку з чим, вимоги позову суд вважає безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 152, 155, 158 ЗК України, ст.ст. 4,10,12,19, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 265, 280-289, 351 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж землекористування, розмірів та конфігурації земельної ділянки, зазначених в Державному акті на право приватної власності на землю від 29.12.1995 р., -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко