Ухвала

від 11.11.2019 по справі 362/1264/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 362/1264/16-ц

провадження № 61-14147св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2018 року в складі судді Кравченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченко М. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж землекористування, розмірів та конфігурації земельної ділянки, зазначених в Державному акті на право приватної власності на землю від 29 грудня 1995 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що при виготовленні державних актів на право приватної власності ОСОБА_2 не було враховано конфігурацію її земельної ділянки, у зв`язку з чим, земельні ділянки набуті у власність ОСОБА_2 частково за рахунок її земельної ділянки, не проводилась прив`язка меж земельних ділянок до меж, які були узгоджені, визначені в технічній документації при раніше проведеній приватизації її земельної ділянки.

Крім того, при виготовлені нових актів на ім`я відповідачки, брались до уваги кадастрові плани 2003 та 2005 років, за рахунок чого були змінені площі ділянок, а отже були сформовані дві нові земельні ділянки, відмінні від тих, які перебували у власності попереднього власника - дарувальника ОСОБА_3 . У свою чергу, у зв`язку з тим, що проект земельної ділянки під час виготовлення актів відповідача не розроблявся, було вилучено частину її земельної ділянки без відповідної згоди на це, що призвело до створення перешкод у реалізації її права власності на земельну ділянку, гарантоване Конституцією України, що стало підставою до звернення до суду за захистом порушеного права.

На підставі наведеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити та усунути їй перешкоди у реалізації її права власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж землекористування, розмірів та конфігурації земельної ділянки, зазначених у Державному акті на право приватної власності на землю від 29 грудня 1995 року.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня

2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів наявності порушеного її права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову та неможливості відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених нею позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що при вирішенні спору, судами попередніх інстанцій не взяті до уваги пояснення свідків та результати перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області на вимогу Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області, відповідно до яких при виготовленні державних актів на право власності на землю ОСОБА_2 не було враховано конфігурацію її земельної ділянки.

У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала на Верховного суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу відхилити, судові рішення залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж землекористування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

А. І. Грушицький

І. М. Фаловська