Рішення

від 09.10.2018 по справі 387/560/18

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/560/18

Номер провадження по справі 2/387/319/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

при секретарі судового засідання Поляруш С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, в якому зазначила, що позивач є рідним онуком ОСОБА_4 і його спадкоємцем за правом. Його дід ОСОБА_4 був мешканцем с.Липняжка, Добровеличківського району, Кіровоградської області та одержав сертифікат на право на земельну ділянку (пай) на території колишнього КСП "Нива" Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується довідкою №01-23-22 від 27.02.2017. Спадкоємцем після смерті діда був батько позивача, який на день смерті діда також помер. Після смерті діда інших спадкоємців крім позивача не було, інших родичів у діда також не було. Після смерті діда, позивачу не було відомо про наявність земельної ділянки, про це він дізнався лише у квітні 2017 року, а саме після звільнення з місць позбавлення волі коли приїхав на могилу до своїх родичів. З 22.10.1999 по 12.02.2013 він відбував покарання в місцях позбавлення волі та за цей час його ніхто не відвідував. Враховуючи, що нормами ЦК України 1963 року не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, а тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, раніше надавалась заява про слухання справи у відсутність представника сільської ради.

Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про народження серії I-ЖД №516076 від 08.04.2017, виданого Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №50, встановлено, що ОСОБА_2, народився 02.10.1976 року в с.Липняжка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ( а.с.7)

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України номер витягу 00017894942 від 08.04.2017 встановлено, що ОСОБА_5 народився 05.09.1946 року, актовий запис № 39 від 09.09.1946, виданий ОСОБА_3 сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області, його батьками були батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_7. ( а.с.8)

Судом з'ясовано, що 02 серпня 1990 року помер рідний батько позивача ОСОБА_5, про що виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області видано свідоцтво про смерть серії І-ЖД № 490165, актовий запис № 41 від 03.08.1990. ( а.с.9 )

Судом з'ясовано, що 04 червня 1998 року помер рідний дід позивача ОСОБА_4, про що виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області видано свідоцтво про смерть серії І-ЖД № 490166, актовий запис № 27 від 05.06.1998. ( а.с.10 )

Відповідно до листа наданого ОСОБА_3 сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області від 27.02.2017 року № 01-23-22/1 встановлено, що померлий ОСОБА_4 одержав сертифікат на право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП "Нива". Інформацією про спадкоємців 1-5 черги сільська рада не володіє . Спадкоємці з приводу переоформлення спадщини до сільської ради не звертались. Земельну ділянку, а саме незапитану частку ( пай) померлого ОСОБА_4 надано в оренду розпорядженням Голови Добровеличківської РДА від 29 лютого 2016 року № 58-р ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро". Померла ОСОБА_8 сертифікат на право на земельну частку (пай) не одержувала. ( а.с.11)

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.08.2018 з'ясовано, що ОСОБА_4 був виготовлений та виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР №0253231 площею 5,1 умовних кадастрових одиниць на підставі розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації від 29.08.1997 № 293-р на території ОСОБА_3 сільської ради. Державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся. За інформацією ОСОБА_3 сільської ради на дану земельну частку ( пай) між ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро" та районною державною адміністрацією укладений договір оренди незапитаних ( невитребуваних) земельних часток ( паїв) від 16.03.2016 терміном на 6 років. ( а.с.47)

Відповідно до довідки про звільнення з місць позбавлення волі серії ЧНЦ №01857 виданої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з'ясовано, що ОСОБА_2 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби за вироком судової колегії у КС Київського м/с від 06.10.2000 за ст.142 ч.3; 93 п. "а,і" 42 КК України до 15 р.п/в. з конфіскацією всього майна з 22.10.1999 по 12.02.2013. Звільнений у зв'язку із заміною невідбутої частини покарання у вигляді 1року 08 місяців 18 днів ВР з утриманням 20% заробітку в дохід держави згідно ст.85 КК України, на підставі ухвали Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.02.2013. ( а.с.12)

Відповідно до листа начальника відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.09.2018 № 538/110-18 встановлено, що ОСОБА_4 був виготовлений та виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР №0253231 площею 5,1 умовних кадастрових одиниць на підставі розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації від 29.08.1997 року № 293-р на території ОСОБА_3 сільської ради, Державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся. ( а.с.61)

Із листа державного нотаріуса Добровеличківської районної державної нотаріальної контори від 18.09.2018 року № 149/01-16 з'ясовано, що спадкову справу № 180/1998 до майна померлого ОСОБА_4 в архіві Добровеличківської державної нотаріальної контори не знайдено. ( а.с.62)

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 53245084 від 11.09.2018 інформація про спадкодавця ОСОБА_4 дата смерті 04.06.1998, спадкова справа статус архівний до 01.12.2000 номер у спадкові реєстрі 392337, стан чинний, дата зміни місця зберігання 18.04.2001. ( а.с.63).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01.01.2004 року, не допускається застосування норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають лише норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Згідно з положеннями ст.527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живі на момент смерті спадкодавця.

За правилами ст.ст. 529-530 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, подружжя та батьки померлого. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Тому, особи, які мали право на обов'язкову частку в спадщині на підставі ст.535 ЦК УРСР, у тому числі й утриманці померлого, проте не здійснили дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР), можуть звернутися з позовом про продовження строку для прийняття спадщини (ст.550 ЦК УРСР).

Стаття 551 ЦК УРСР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що Якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Це право померлого спадкоємця може бути здійснене його спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

На час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Статтею 549 ЦК УРСР (1963 р.) передбачалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив управління або володіння спадковим майном чи подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Статтею 561 ЦК 1963 року було передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N18/5 (далі по тексту - Інструкція), яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього (пункт 113 Інструкції).

Згідно зі ст.561 ЦК УРСР та п.112 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Враховуючи зазначені положення суд зазначає, що позивачем не надано доказів фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, тобто вчинення ним будь-яких дій, що свідчили б про наявність фактичного волевиявлення, спрямованого на володіння, управління користування та розпорядження спадковим майном. У зв'язку з чим ОСОБА_2 спадщину після смерті діда ОСОБА_4 у встановлений законом строк не прийняв ні шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори, ні шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном. Враховуючи вищевикладене позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт прийняття ним спадщини після смерті діда, який помер 04.06.1998.

Перебування позивача у місцях позбавлення волі жодним чином не обмежувало позивача ОСОБА_2 прийняти спадщину. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази прийняття спадщини у визначений законом спосіб.

Пункт 11 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі роз'яснив, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд зазначає, що у випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Таким чином, підстави для відмови у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності та у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог є взаємовиключними та не можуть бути застосовані одночасно.

Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 81, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та житель ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

відповідач - ОСОБА_3 сільська рада Добровеличківського району Кіровоградської області вул.Сергія Дяченка,23 ( код ЄДРПОУ 04365968).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Кропивницького апеляційного суду.

Учасники справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_9