Постанова

від 05.02.2019 по справі 387/560/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 387/560/18

провадження № 22-ц/4809/288/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кіселика С.А.(доповідач),

суддів: Єгорової С.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

учасники справи: позивач: ОСОБА_1;

відповідач: Липнязька сільська рада Добровеличківського району Кіровоградської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2018 року у справі за позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Липнязької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року представник позивача звернулася в інтересах ОСОБА_1 до Липнязької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач є рідним онуком ОСОБА_3 і його спадкоємцем за правом. Його дід ОСОБА_3 був мешканцем АДРЕСА_1 та одержав сертифікат на право на земельну ділянку (пай) на території колишнього КСП "Нива" Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується довідкою №01-23-22 від 27.02.2017. Спадкоємцем після смерті діда був батько позивача, який на день смерті діда також помер. Після смерті діда інших спадкоємців крім позивача не було, інших родичів у діда також не було. Після смерті діда, позивачу не було відомо про наявність земельної ділянки, про це він дізнався лише у квітні 2017 року, а саме після звільнення з місць позбавлення волі коли приїхав на могилу до своїх родичів. З 22.10.1999 по 12.02.2013 він відбував покарання в місцях позбавлення волі та за цей час його ніхто не відвідував. Враховуючи, що нормами ЦК України 1963 року не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, а тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Просив визнати за ним право власності як за спадкоємцем, на земельний пай.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2018 року у задоволенні позову представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Липнязької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що з вказаним рішенням суду позивач не згоден, вважає його ухваленим з порушенням вимог законодавства, та таким, що підлягає скасуванню, та ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відзиви на апеляційну скаргу від сторін до суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1. Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ( а.с.7)

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Його батьками були: - батько ОСОБА_3; мати ОСОБА_6. ( а.с.8)

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 (батько позивача) помер (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер дід позивача ОСОБА_3 ( а.с.10 ).

Із листа наданого Липнязькою сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області від 27.02.2017 року № 01-23-22/1 вбачається, що померлий ОСОБА_3 володів сертифікатом на право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП "Нива". Інформацією про спадкоємців 1-5 черги сільська рада не володіє. Спадкоємці з приводу переоформлення спадщини до сільської ради не звертались. Земельну ділянку, а саме незапитану частку ( пай) померлого ОСОБА_3, розпорядженням Голови Добровеличківської РДА від 29 лютого 2016 року № 58-р, надано в оренду ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро". Померла ОСОБА_7 сертифікат на право на земельну частку (пай) не одержувала. ( а.с.11) .

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.08.2018 року ОСОБА_3 був виготовлений та виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 площею 5,1 умовних кадастрових одиниць на підставі розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації від 29.08.1997 № 293-р на території Липнязької сільської ради. Державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся. За інформацією Липнязької сільської ради на дану земельну частку ( пай) між ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро" та районною державною адміністрацією укладений договір оренди незапитаних (невитребуваних) земельних часток ( паїв) від 16.03.2016 терміном на 6 років. (а.с.47).

Довідкою про звільнення з місць позбавлення волі серії НОМЕР_2 виданою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується, що ОСОБА_1 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби за вироком судової колегії у КС Київського м/с від 06.10.2000 за ст.142 ч.3; 93 п. "а,і" 42 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з 22.10.1999 року по 12.02.2013 року. Звільнений у зв'язку із заміною невідбутої частини покарання у вигляді 1 року 08 місяців 18 днів виправними роботами з утриманням 20% заробітку в дохід держави згідно ст.85 КК України, на підставі ухвали Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.02.2013. ( а.с.12).

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № НОМЕР_3 від 11.09.2018 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4, 02.10.1998 року заведено спадкову справу, яка має статус архівний до 01.12.2000 номер у спадкові реєстрі 392337, стан чинний, дата зміни місця зберігання 18.04.2001. ( а.с.63).

Із листа державного нотаріуса Добровеличківської районної державної нотаріальної контори від 18.09.2018 року № 149/01-16 вбачається, що спадкову справу № 180/1998 до майна померлого ОСОБА_3 в архіві Добровеличківської державної нотаріальної контори не знайдено. ( а.с.62).

Свою відмову у задоволенні позову суд мотивував тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт прийняття ним спадщини після смерті діда, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а перебування позивача у місцях позбавлення волі жодним чином не обмежувало його вчинити дії щодо прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав визнання за ОСОБА_1 права власності, як за спадкоємцем, на земельну ділянку (пай) на території колишнього КСП "Нива" Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, який належав на підставі сертифікату його діду ОСОБА_3, після смерті останнього, ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Згідно ч. 2 ст. 529 ЦК УРСР до числа спадкоємців першої черги

належать онуки і правнуки спадкодавця, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ч.1 ст. 548 ЦК УРСР).

Приписами ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивач зазначив, що заяви до нотаріальної контори протягом шести місяців після відкриття спадщини він не подавав.

Доказів того, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном позивачем також не надано.

Спадкоємець який не вчинив жодної із дій, що свідчать про прийняття спадщини вважається таким, що відмовився від неї.

Доводи представника позивача викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі щодо того, що ОСОБА_1 всі роки, з дня смерті діда, відбував покарання у місцях позбавлення волі, а тому не зміг своєчасно прийняти спадщину, не заслуговують на увагу так - як встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, закінчився 03.10.1998 року, а згідно довідки та повідомлень позивача, останній відбував покарання з 22 жовтня 1999 року по 12 лютого 2013 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ч.1 статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2019 року.

Суддя доповідач: С.А.Кіселик

Судді: С.М.Єгорова

С.І.Мурашко