Ухвала

від 01.06.2018 по справі 24/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.06.2018р.                     Справа № 24/351                     

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В., розглянувши заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за вх. № ГСДО 10491/18 від 22.05.2018р. про видачу дублікату наказу

по справі № 24/351

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат»

про стягнення 27 330 237,37 грн.,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.10.2003р. по справі № 24/351 позов ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 25 624 947,79 грн. - боргу, 300 000 грн. - пені, 176 812,14 грн. – індексу інфляції, 268 960 грн. – суми річних, 1 700 грн. – державного мита, 118 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні вимог щодо стягнення 959 517,44 грн. пені відмовлено у зв'язку із зменшенням судом її розміру.

20.10.2003р. на виконання вказаного рішення господарським судом виданий відповідний наказ.

22.05.2018р. за вх. №ГСДО 10491/18 господарський суд одержав заяву ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в якій останній просить суд видати дублікат наказу господарського суду Донецької області від 20.10.2003р. №24/351, з посиланням на втрату наказу під час його примусового виконання, а також на те, що на даний час рішення суду не виконано, кошти не стягнуті.

Розглянувши заяву ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про видачу дублікату наказу та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Як вище встановлено судом, рішенням ГСДО від 07.10.2003р. по справі № 24/351 стягнуто з ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» основну заборгованість в сумі 25 624 947,79 грн., пені в сумі 300 000 грн., індексу інфляції 176 812,14 грн., річних в сумі 268 960 грн., 1 700 грн. держмита, 118 грн. плата за на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 20.10.2003р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ. При цьому, у наказі зазначено, що вказаний наказ може бути пред'явлений до виконання в термін до 07.10.2006р.

У пп.19.4 п. 19 ч. 1 розділу XI Перехідних положень ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно зі ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема: виконавчі листи та інші судові документи протягом трьох років. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Пунктом 1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі наказу) визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що наказ ГСДО №24/351 від 20.10.2003р. пред'явлений до виконання у встановлений законом строк та постановою органу ДВС від 06.11.2003р. відкрито виконавче провадження з його виконання.

Тією ж датою виконавче провадження з примусового виконання наказу ГСДО №24/351 від 20.10.2003р. зупинено у зв'язку із порушенням справи про банкрутство ВАТ «ММК», про що винесено відповідну постанову.

Отже, строк пред'явлення наказу ГСДО №24/351 від 20.10.2003р. перервався пред'явленням його до примусового виконання.

Зі змісту листа Кіровського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області від 11.12.2017р. № 14.10-13/523 «Щодо розгляду звернення», який наданий у відповідь на заяву ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 30.11.2017р. № 31/13-4887, вбачається, що виконавче провадження за наказом ГСДО №24/351 від 20.10.2003р. про стягнення боргу з ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» завершено 10.11.2014р. на підставі п.9 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». Одночасно органом ДВС зазначено про відсутність можливості надати будь-яку іншу інформацію, оскільки документи виконавчих проваджень у паперовому вигляді знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території.

Поряд з цим, судом також встановлено, що ухвалою суду від 19.01.2018р. по справі № 24/351, яка у встановленому порядку набрала законної сили, скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на дії органу ДВС задоволено; визнано неправомірними дії органу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.11.2014р. з виконання наказу ГСДО від 20.10.2003р. № 24/351; визнано недійсною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.11.2014р. з виконання наказу ГСДО від 20.10.2003р. № 24/351; визнано неправомірними дії органу державної виконавчої щодо ненадіслання постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.11.2014р. з виконання наказу ГСДО від 20.10.2003р. № 24/351.

За таких обставин, виходячи з того, що наказ ГСДО від 20.10.2003р. № 24/351 пред'явлений до виконання у встановлений законом строк, та, відповідно, такий строк є перерваним, а постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.11.2014р. визнана недійсною у судовому порядку, господарський суд дійшов висновку, що звернення скаржника до суду з даною заявою відбулося до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Водночас, з огляду на те, що оригінал наказу ГСДО від 20.10.2003р. № 24/351 разом з постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.11.2014р. на адресу стягувача не надсилався органом ДВС, що встановлено ухвалою суду від 19.01.2018р., а також враховуючи зміст листа Кіровського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області від 11.12.2017р. № 14.10-13/523 «Щодо розгляду звернення», господарський суд дійшов висновку про те, що наказ ГСДО від 20.10.2003р. № 24/351 залишився у матеріалах виконавчого провадження на тимчасово непідконтрольній території, що фактично свідчить про його втрату органом ДВС з незалежних від нього причин.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

У ст. 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997р., «Савіцький проти України» від 26.07.2012р. право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р. (заява № 3236/03) існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за вх. № 10491/18 від 22.05.2018р. про видачу дублікату наказу.

Керуючись ст. ст. 234, пп.19.4 п.19 ч. 1 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за вх. № 10491/18 від 22.05.2018р. про видачу дублікату наказу задовольнити.

2.Видати Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» дублікат наказу господарського суду Донецької області від 20.10.2003р. по справі № 24/351.

Ухвала набрала чинності 01.06.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

          Додаток на адресу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»: дублікат наказу господарського суду Донецької області від 20.10.2003р. по справі №24/351.          

Суддя Л.В. Ніколаєва