Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/7122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018Справа № 910/7122/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шивлавс до за участю за участю проУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" зобов'язання включити кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів

Представники:

від Позивача: Подольський В.О. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи - 1: не з'явились;

від Третьої особи - 2: Ньорба О.М. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Шивлавс (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича (надалі також - Відповідач ) про зобов'язання включити кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за договором відступлення права вимоги ТОВ "Гальва Елементс" йому було передано право вимоги сплати коштів за договором банківського рахунку у розмірі 205 510, 80 грн. У зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк", позивач звернувся до відповідача з кредиторською вимогою на суму 205 510, 80 грн. Відповідач не визнав право вимоги позивача та не включив його вимогу до реєстру акцептованих вимог кредиторів. За таких підстав, просить Суд зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Шивлавс до реєстру акцептованих вимог кредиторів ублічного акціонерного товариства Дельта Банк .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року, у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 910/7122/17 скасовано, а справу № 910/7122/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/7122/17.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/7122/17 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2018 року.

06.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення.

06.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити у позові в повному обсязі.

06.06.2018 року підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 26.06.2018 року.

26.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

В судове засідання 26.06.2018 року з'явились учасники процесу. Представник Третьої особи - 1 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2018 року.

В судове засідання 11.07.2018 року представники учасників судового процесу не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 31.07.2018 року.

31.07.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

01.08.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання, в якому просить Суд не призначати судове засідання в період з 11.08.2018 року по 26.08.2018 року, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 року судове засідання призначено на 19.09.2018 року.

19.09.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 року судове засідання призначено на 27.09.2018 року.

В судове засідання 27.09.2018 року з'явились представники Сторін та Третьої особи - 2. Представник Третьої особи - 1 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача заявив усне клопотання про витребування доказу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено без задоволення клопотання Відповідача про витребування доказів з огляду на невідповідність його вимогам ст. 81 ГПК України, а також, необгрунтування неможливості подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, запропоновано Позивачу надати доказ на підтвердження виконання Договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 09.10.2018 року.

05.10.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

В судовому засіданні 09 жовтня 2018 року представник Позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Третьої особи - 2 надав усні пояснення. В судове засідання представники Відповідача та Третьої особи не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 27.09.2018 року та відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року у справі № 910/7122/17.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Гальва Елементс є 41615, Сумська обл., місто Конотоп, ПРОСПЕКТ МИРУ, будинок 9.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/7122/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Гальва Елементс , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач та Третя особа - 1 про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач та Третя особа - 1 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

В судовому засіданні 09 жовтня 2018 року на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

19.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" (Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку №142/2029144-17545, згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26008002029144 у національній валюті України та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з діючими на момент надання послуг тарифами банку. Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з діючими на момент укладення цього договору тарифами та не має жодних заперечень щодо них. Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком. (т.1 а.с.26-31)

Відповідно до п. п. 3.2.1 та 3.3.2 Договору клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку з дотриманням вимог законодавства України. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перераховувати з рахунку грошові кошти у межах залишку грошових коштів на рахунку.

Листами від 21.11.2014 р., 01.12.2014 р., 04.12.2014 р., 05.12.2014 р. та 16.12.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" повідомляло банк про невиконання останнім ряду платіжних доручень щодо перерахування коштів контрагентам. Також клієнт зазначив про порушення банком умов договору банківського рахунку та просив усунути вказані порушення. Вказані листи були отримані уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується відповідним штампами на листах. (т.1 а.с. 32-36)

19.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" направило на адресу банку претензію, у якій повідомило про порушення банком законодавства та умов договору банківського рахунку, що призвели до накладення на клієнта штрафних санкцій з боку його контрагентів та порушення його господарської діяльності, у тому числі, завдання збитків, що підтверджується копією фіскального чеку від 19.02.2015 р. (т.1 а.с.37-39)

У відповідь на вказаний лист Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" лист № 2933 від 08.06.2015 року, яким повідомлено про запровадження у банку тимчасової адміністрації. (т.1 а.с.40)

20.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" (Новий кредитор) було укладено Договір №2 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1.1 якого первісним кредитором в Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" (боржник), який постановою Правління НБУ № 150 від 02.03.2015 визнаний неплатоспроможним і стосовно нього введена тимчасова адміністрація, був відкритий та використовувався поточний рахунок №26008002029144/980, на якому на момент підписання даного договору знаходяться грошові кошти первісного кредитора у сумі 205 510, 80 грн. Первісний кредитор відступає за плату, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника на належні первісному кредитору грошові кошти у розмірі 205 510, 80 грн, що знаходяться на рахунку. (т.1 а.с.41-43)

За цим договором новий кредитор з моменту набуття чинності даним договором одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному у п. 1.1 цього договору. До нового кредитора переходить право на стягнення будь-яких штрафних санкцій з боржника (п. п. 1.2, 1.3 Договору про відступлення права вимоги);

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами у сумі 49 500, 00 грн. (ціна договору), яку новий кредитор сплачує первісному кредитору у порядку, передбаченому п. 2.2 цього договору. Новий кредитор протягом 10 робочих днів з дати набуття чинності цим договором сплачує первісному кредитору ціну договору шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок або шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси підприємства у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов'язків. Первісний кредитор не вправі вчиняти дії, спрямовані на зменшення обсягу права вимоги, зазначеному у п. 1.1 цього договору, без письмової згоди нового кредитора. (п. п. 3.1, 3.2 Договору відступлення права вимоги).

Пунктом 4.2 Договору передбачено обов'язок первісного кредитора належним чином повідомити боржника про відступлення права вимоги. Первісний кредитор зобов`язаний не змінювати залишок на рахунку та постійно забезпечувати наявність залишку на рахунку у розмірі, зазначеному у п.1.1 договору.

На виконання умов Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" в свою чергу прийняло наступні документи: договір банківського рахунку №142/2029144-17545 від 19.09.2014, угоду банківського обслуговування в системі клієнт-банк № YOSO-9P79PS від 22.09.2014, листи ТОВ "Гальва Елементс" до відповідача, претензію та лист ПАТ "Дельта Банк" № 2933, що підтверджується Актом № 1 від 20.07.2015 прийому-передачі документів за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 р. (т.1 а.с.44)

Крім того, на виконання умов Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" грошові кошти у загальному розмірі 49 500, 00 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №1 від 20.07.2015 р., №2 від 21.07.2015 р., №3 від 22.07.2015 р., №4 від 23.07.2015 р., №5 від 24.07.2015 р.

Листом від 24.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" повідомило Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про укладення договору відступлення права вимоги та про передачу права вимоги грошових коштів у сумі 205510, 80 грн, що знаходяться на рахунку клієнта, Товариству з обмеженою відповідальністю "Шивлавс", що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення 30.07.2015 р. поштового відправлення, фіскального чеку від 24.07.2015 р., опису вкладення у цінний лист від 24.07.2015 р. (т.1 а.с.45-48)

23.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича з кредиторською вимогою, якою просило визнати Позивача кредитором Відповідача на підставі Договору №2 від 20.07.2015 р. про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року, на суму 205 510, 80 грн., що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення 26.10.2015 р. поштового відправлення, фіскального чеку від 23.10.2015 р., опису вкладення у цінний лист від 23.10.2015 р. (т.1 а.с.51-54)

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" звернулося до Відповідача з листом від 07.12.2015 року, в якому просило повідомити про результати розгляду кредиторської вимоги, що підтверджується копією фіскального чеку від 08.12.2016 р. (т.1 а.с.55-56)

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович направив ТОВ "Шивлавс" відповідь № 9992 від 14.12.2016, у якій зазначив, що зміна кредитора у правовідносинах за договором банківського рахунку відбуватись не може, тому кредиторська вимога не була акцептована та не включена до реєстру кредиторів банку. При цьому, відповідач також зазначав, що позивачу було надано відповідь ще 04.08.2015 за № 6355. (т.1 а.с.57-59)

Листом від 28.12.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" повідомило Відповідача, що не отримувало лист №6355 від 04.08.2015 та просило направити повторно, що підтверджується копіями фіскального чеку від 29.12.2016 р., опису вкладення у цінний лист від 29.12.2016 р., рекомендованого повідомлення про вручення 04.01.2017 р. поштового відправлення. (т.1 а.с.60-63)

У відповідь на вказаний лист Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" супровідним листом № 91 від 10.01.2017 р. направила на адресу Позивача копію вищевказаного листа разом з копією фіскального чеку від 05.08.2015 р., реєстром поштових відправлень від 05.08.2015 р. (т.1 а.с.64-67)

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". З 03.03.2015 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що за договором відступлення права вимоги ТОВ "Гальва Елементс" йому було передано право вимоги сплати коштів за договором банківського рахунку у розмірі 205 510, 80 грн. У зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк", позивач звернувся до відповідача з кредиторською вимогою на суму 205 510, 80 грн. Відповідач не визнав право вимоги позивача та не включив його вимогу до реєстру акцептованих вимог кредиторів. За таких підстав, просить Суд зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Шивлавс до реєстру акцептованих вимог кредиторів ублічного акціонерного товариства Дельта Банк .

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що у ТОВ Шивлавс відсутні правові підстави для заміни кредитора по зобов'язанню - Договору банківського рахунку №142/2029144-17545 від 19.09.2014 року, оскільки не відбулось ідентифікації та верифікації власника банківського рахунку у встановленому законом порядку та умовами Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року не передбачено заміни сторони у зобов'язанні за Договором банківського рахунку, що виключає наявність у Позивача будь - яких прав кредитора. Поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003, не передбачено. ТОВ "Шивлавс" не є платником, стягувачем або, при договірному списанні, обтяжувачем чи отримувачем коштів за банківським рахунком.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Шивлавс підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

19.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" (Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку №142/2029144-17545, згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26008002029144 у національній валюті України та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з діючими на момент надання послуг тарифами банку. Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з діючими на момент укладення цього договору тарифами та не має жодних заперечень щодо них. Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком. (т.1 а.с.26-31)

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

З урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, за договором банківського рахунку банк зобов'язаний приймати і зараховувати кошти на рахунок, видавати та перераховувати грошові кошти з рахунку, а також здійснювати інші операції з рахунком клієнта.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". З 03.03.2015 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 включно.

20.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" (Новий кредитор) було укладено Договір №2 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1.1 якого первісним кредитором в Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" (боржник), який постановою Правління НБУ № 150 від 02.03.2015 визнаний неплатоспроможним і стосовно нього введена тимчасова адміністрація, був відкритий та використовувався поточний рахунок №26008002029144/980, на якому на момент підписання даного договору знаходяться грошові кошти первісного кредитора у сумі 205 510, 80 грн. Первісний кредитор відступає за плату, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника на належні первісному кредитору грошові кошти у розмірі 205 510, 80 грн, що знаходяться на рахунку. (т.1 а.с.41-43)

На виконання умов Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" в свою чергу прийняло наступні документи: договір банківського рахунку №142/2029144-17545 від 19.09.2014, угоду банківського обслуговування в системі клієнт-банк № YOSO-9P79PS від 22.09.2014, листи ТОВ "Гальва Елементс" до відповідача, претензію та лист ПАТ "Дельта Банк" № 2933, що підтверджується Актом № 1 від 20.07.2015 прийому-передачі документів за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 р. (т.1 а.с.44)

Крім того, на виконання умов Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" грошові кошти у загальному розмірі 49 500, 00 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №1 від 20.07.2015 р., №2 від 21.07.2015 р., №3 від 22.07.2015 р., №4 від 23.07.2015 р., №5 від 24.07.2015 р.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 Цивільного кодексу України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

До загальних засад цивільного законодавства відносять, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 Цивільного кодексу України).

Частина третя статті 6 Цивільного кодексу України визначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Норму статті 6 Цивільного кодексу України розкриває стаття 627 цього Кодексу, в якій зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не подано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження визнання недійсним Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шивлавс".

Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши Договір №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року, а тому всі умови спірного Договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Крім того, у відзиві від 06.06.2017 року представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк зазначав, що наявні підстави для визнання недійсним договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року згідно з ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України на підставі ч.1 ст. 515 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

В даному випадку норми чинного законодавства України не передбачають право суду при ухваленні рішення визнати недійсним спірний правочин за заявою Відповідача, оскільки вищезазначеною нормою права чітко визначено, що така заява подається Позивачем. Суд звертає увагу, що Відповідач не був позбавлений права звернутися до господарського суду із відповідною позовною заявою про визнання недійсним Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року, що є підставою позову у даній справі, проте не скористався своїм правом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги норми статті 204 Цивільного кодексу України, Суд зазначає, що Договір №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шивлавс", є правомірним, породжує, змінює та припиняє цивільні права й обов'язки для кожної із сторін, є обов'язковим до виконання.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду України від 06.04.2016 року по справі №910/8058/15-г, в якій зазначено, що поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією не передбачено, оскільки у даній справі договір про відступлення права вимоги за договором банківського рахунку був укладений до введення тимчасової адміністрації банку, а у нашому випадку після введення тимчасової адміністрації Відповідача 02.03.2015 року між Позивачем та Третьою особою було укладено Договір №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті Голос України оголошення про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку за адресою: 01014, б-р. Дружби народів, 38, м. Київ, Україна.

Вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у мережі інтернет (www.fg.gov.ua) та є загальновідомою, а тому відповідно до норм статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Суд зазначає, що процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до пунктів 6, 16 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до положень ст. 77 цього ж Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону.

Згідно з ч. 2 та ч. 5 ст.45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах Урядовий кур'єр або Голос України не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону уповноважена особа Фонду не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення складає перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду та складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (ст. 49 Закону).

У подальшому протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом у четвергу чергу.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що в межах ліквідаційної процедури банку статусу кредитора набувають дві категорії осіб:

1) фізичні особи - вкладники у межах гарантованої Фондом суми відшкодування;

2) особи, вимоги яких заявлені протягом 30 днів з дня опублікування відомостей (про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду), та які акцептовані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

До останніх, за змістом Закону, зокрема ст. 52 відносяться в тому числі фізичні особи-вкладники з вимогами у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 910/7122/17 скасовано, а справу № 910/7122/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що з огляду на викладене, з урахуванням того, що ні позивачем, ні судами попередніх інстанцій не було спростовано презумпцію правомірності договору від 20.07.2015 № 2 про відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки правомірності підстав, з яких відповідачем не було акцептовано кредиторську вимогу ТОВ "Шивлас" та не включено до реєстру кредиторів банку.

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, Господарський суд міста Києва зазначає, що між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" склалися зобов'язальні відносини на підставі Договору банківського рахунку №142/2029144-17545 від 19.09.2014 року, які носять майново - грошовий характер, де Третя особа виступала кредитором, а Відповідач - боржником. Після чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Гальва Елементс" передало своє право вимоги кредитора Товариству з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" на підставі Договору №2 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року до боржника - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за Договором банківського рахунку №142/2029144-17545 від 19.09.2014 року.

За таких підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" має право вимоги до Відповідача, які виникли на підставі Договору банківського рахунку №142/2029144-17545 від 19.09.2014 року, а саме в розмірі 205 510 грн. 80 коп., що також підтверджується листом №2933 від 08.06.2015 року Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". (т.1 а.с.40)

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, 23.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича з кредиторською вимогою, якою просило визнати Позивача кредитором Відповідача на підставі Договору №2 від 20.07.2015 р. про відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2015 року, на суму 205 510, 80 грн., що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення 26.10.2015 р. поштового відправлення, фіскального чеку від 23.10.2015 р., опису вкладення у цінний лист від 23.10.2015 р. (т.1 а.с.51-54)

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" звернулося до Відповідача з листом від 07.12.2015 року, у якому просило повідомити про результати розгляду кредиторської вимоги, що підтверджується копією фіскального чеку від 08.12.2016 р. (т.1 а.с.55-56)

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович направив ТОВ "Шивлавс" відповідь № 9992 від 14.12.2016, у якій зазначив, що зміна кредитора у правовідносинах за договором банківського рахунку відбуватись не може, тому кредиторська вимога не була акцептована та не включена до реєстру кредиторів банку. При цьому, відповідач також зазначав, що позивачу було надано відповідь ще 04.08.2015 за № 6355. (т.1 а.с.57-59)

Листом від 28.12.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" повідомило Відповідача, що не отримувало лист №6355 від 04.08.2015 та просило направити повторно, що підтверджується копіями фіскального чеку від 29.12.2016 р., опису вкладення у цінний лист від 29.12.2016 р., рекомендованого повідомлення про вручення 04.01.2017 р. поштового відправлення. (т.1 а.с.60-63)

У відповідь на вказаний лист Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" супровідним листом № 91 від 10.01.2017 р. направила на адресу Позивача копію вищевказаного листа разом з копією фіскального чеку від 05.08.2015 р., реєстром поштових відправлень від 05.08.2015 р. (т.1 а.с.64-67)

Судом встановлено, що 08.10.2015 року опубліковано оголошення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в газеті "Голос України" №187(6191).

Таким чином, враховуючи положення частини 5 статті 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , за якою протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку, Суд зазначає, що Позивач мав право заявити свої вимоги в межах процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у строк по 07.11.2015 року.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства України Товариство з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" заявило свої вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах строків, визначених частиною 5 статті 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Вказана заява була отримана уповноваженою особою Відповідача 26.10.2015 року, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, фіскального чеку від 23.10.2015 р., опису вкладення у цінний лист від 23.10.2015 р. (т.1 а.с.51-54)

Однак, Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження включення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на суму 205 510 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Шивлавс до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання включити кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Крім того, у зв'язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю Шивлавс апеляційної та касаційної скарг й сплатою судового збору за подання даних скарг у загальному розмірі 4 960 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шивлавс - задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича (01133, м.Київ, ВУЛ. ЩОРСА , будинок 36-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛУНАЧАРСЬКОГО, будинок 3, квартира 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 39877138) до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м.Київ, ВУЛ. ЩОРСА , будинок 36-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 34047020).

3. Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м.Київ, ВУЛ. ЩОРСА , будинок 36-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шивлавс" (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛУНАЧАРСЬКОГО, будинок 3, квартира 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 39877138) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. та судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 4 960 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин