Рішення

від 09.10.2018 по справі 282/761/17

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/761/17

Провадження № 2/282/23/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Вальчук В. В.

при секретарі судового засідання: Грушак І. В.

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агролайн-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Данилевич , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів оренди та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендодавцем, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Агролайн-Україна (далі Позивач) звернулося до Любарського районного суду з позовною заявою до ТОВ Данилевич та ОСОБА_4 про визнання договору оренди недійсним та визнання договору оренди землі поновленим з попереднім орендарем.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у нього з ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року. Даний договір зареєстрований у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2007 року за №040721300019. Відповідно до п.8 Договору після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

Позивач 14.03.2017 року звернувся до ОСОБА_4 з листом-повідомленням, в якому повідомив про намір укласти договір оренди землі на новий строк. До даного повідомлення позивач додав проект Додаткової угоди до договору оренди землі.

ОСОБА_4 на даний лист відповіді та заперечення, щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі на новий строк у визначений Законом України Про оренду землі строк не надала.

Вже після закінчення строку дії Договору оренди від 01.03.2007 року, 03.07.2017 року, Позивачеві стало відомо про те, що між Відповідачами укладено договір оренди землі. Відповідно до інформаційної довідки №91011979 від 03.07.2017 року, Позивачу стало відомо про основні умови договору оренди землі які підтверджують, що даний договір укладено на умовах, гірших ніж умови які запропоновані Позивачем у проекті Додаткової угоди до договору оренди землі.

В ході судового розгляду даної справи представником відповідача ОСОБА_2 надано документи (а.с.49-50) відповідно до яких право оренди земельної ділянки у відповідача (ТОВ Данилевич ) відносно земельної ділянки, кадастровий номер 1823183400:06:003:0018 було скасоване, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

Однак під час розгляду справи позивачу стало відомо, що 06.09.2017 року відповідачі за даним договором уклали між собою договори оренди землі та приховавши від державного реєстратора відомості про існування на той момент вже зареєстрованого договору оренди між ТОВ Агролайн-Україна та ОСОБА_4, а також той факт, що в провадженні Любарського районного суду Житомирської області перебуває дана цивільна справа, відповідачі зареєстрували право оренди землі в органі державної реєстрації, який здійснює функції з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копіями інформаційних довідок з ДРРПнНМ (а.с.71-72). Таким чином, відповідачі по даному позову з метою уникнення відповідальності за порушення законодавства вчинили не добропорядно, розірвавши договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823183400:06:003:0018 укладений 02.03.2017 року та уклали аналогічний за змістом договір оренди тієї ж самої земельної ділянки від 06.09.2017 року, що ускладнює обставини справи та робить фактично не можливим вирішення справи по суті в рамках даного позову без вирішення питання стосовно визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між відповідачами 06.09.2017 року. В зв'язку з чим позивач звернувся з іншим позовом до тих самих відповідачів з вимогою визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між останніми від 06.09.2017 року та об'єднати даний позов з первісними позовними вимогами.

Ухвалою Любарського районного суду від 08.12.2017 року цивільну справу №282/1426/17 об'єднано в одне провадження із цивільною справою №282/761/17 та присвоєно об'єднаній справі №282/761/17 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовних заявах та просив їх задовольнити. Доповнив, що зі сторони відповідачів були винні дії в момент укладення договорів оренди, оскільки попередній договір оренди ще не припинив свою дію, а тому було порушено їх переважне право на продовження договірних відносин по оренді земельної ділянки. Крім того, зі сторони позивача 14.03.2017 року на адресу ОСОБА_4 було направлено лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом та додано зразок додаткової угоди, однак у визначений Законом строк відповідач не надав відповіді. Також зазначив, що на момент закінчення договору оренди земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні ТОВ Агролайн-Україна .

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Данилевич ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзиві на позов. Також додав, що строк дії договору між ТОВ Агролайн-Україна та ОСОБА_4 на момент укладення договору оренди між останньою та ТОВ Данилевич закінчився і орендодавець вважав, що договір припинено. Крім того, ОСОБА_4 до закінчення строку дії договору оренди в письмовій формі повідомила позивача про небажання продовжувати орендні відносини і цим самим висловила своє волевиявлення. 02.03.2017 року ТОВ Данилевич та ОСОБА_4 уклали договір оренди земельної ділянки, а коли їм стало відомо про дану цивільну справу то вони припинили договірні відносини. А потім в вересні 2017 року знову уклали новий договір оренди. Крім того, вказав, що в акті прийому передачі земельної ділянки відсутні число, місяць та рік, а відтак вважає, що земельна ділянка не була передана у користування позивача, хоча не заперечує про існування між ними договірних відносин. Вважає, що переважне право позивача не було порушено, а щодо визнання договору оренди недійсним від 02.03.2017 року між відповідачами то поскільки він є припиненим, відтак відсутній предмет спору. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що її довірителька укладала договір оренди з ТОВ Агролайн-Україна на строк 10 років, який закінчився в березні 2017 року і з того часу вважала, що вказаний договір є припиненим, оскільки рахувала строк його дії з моменту укладення, а не з дня його державної реєстрації. Крім того, до закінчення строку дії зазначеного договору ОСОБА_4 в письмовій формі повідомила позивача про небажання продовжувати дію угоди, а тому не вважала за необхідне повідомляти про це додатково та 02.03.2017 року уклала новий договір оренди з ТОВ Данилевич , який в вересні 2017 року розірвали та уклали новий. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши сторін, вивчивши та перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ТОВ Агролайн-Україна зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6, 66).

З копії договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року встановлено, що між ТОВ Агролайн-Україна та ОСОБА_4, яка є власником земельної ділянки, площею 4,1094 га, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №025521, виданого 30 березня 2004 року Любарською районною державною адміністрацією Житомирської області, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ Агролайн-Україна приймає в оренду у ОСОБА_4 вказану земельну ділянку на строк десять років та сплачує останній щорічно орендну плату. Даний договір зареєстрований у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2007 року за №040721300019 (а.с.7-9, 67-69).

З копії акта приймання-передачі земельної ділянки (без дати, числа та року) встановлено, що орендодавець ОСОБА_4 передає у користування орендарю ТОВ Агролайн-Україна земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4,1094 га, розташовану на території Коростківської сільської ради Любарського району (а.с.10, 70), однак щодо відсутності вищевказаних дати місяця та року у даному акті то суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні сторонами було визнано той факт, що між вищевказаними особами існували договірні відносини і земельна ділянка була передана у користування позивачу. Крім того, із копії листа-повідомлення від 23.01.2017 року судом встановлено, що ОСОБА_4 писала вказане повідомлення Про припинення договору оренди землі ТОВ Агролайн-Україна , та просить повернути земельну ділянку згідно акту прийому-передачі (а.с.96), а тому на думку суду відсутність числа, місяця та року в даному акті не свідчить про його недійсність, оскільки фактично земельна ділянка була передана в користування, що підтверджено підписами сторін в даному акті до договору оренди.

З копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, від 03 липня 2017 року №91011979 встановлено, що ОСОБА_4, якій на праві власності належить земельна ділянка, площею 4,1094 га, кадастровий номер: 1823183400:06:003:0018, розташована на території Коростківської сільської ради Любарського району, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 02.03.2017 року уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ Данилевич , який 04 березня 2017 року було зареєстровано Державним реєстратором ОСОБА_5 відділу з питань державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області за №19373747 (а.с.11,71).

З листа-повідомлення від 14 березня 2017 року №6 встановлено, що ТОВ Агролайн-Україна повідомило ОСОБА_4 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди та надіслали проект додаткової угоди за підписом орендаря на погодження орендодавцю (а.с.12-17, 73-78).

Заява представника відповідача ОСОБА_2 від 17.10.2017 року, ОСОБА_6 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.09.2017 року №97044804 та копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, від 06 грудня 2017 року №106395733 вказують, що речове право - право оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ Данилевич припинено на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.03.2017 року (а.с.49-50, 72).

Із копії листа-повідомлення від 23.01.2017 року судом встановлено, що ОСОБА_4 писала вказане повідомлення Про припинення договору оренди землі з ТОВ Агролайн-Україна , в якому зазначила про те, що не має наміру після закінчення строку дії договору поновлювати його на новий строк, тому у строк до 01 березня 2017 року просить не приступати до обробітку належної їй земельної ділянки та повернути її згідно акту прийому-передачі (а.с.96).

Із копії Довідки №12 від 05.07.2018 року, форми 1-ДФ за 4 квартал 2017 року по ТОВ Данилевич , копії витягу із відомості на видачу орендної плати за 2017 рік ТОВ Данилевич встановлено, що останнє обробляло на умовах оренди земельну ділянку ОСОБА_4 з березня 2017 року та виплатило орендну плату (а.с.143-149).

Із списку №28 ф.№103-1 про виплату орендної плати за 2017 рік та Довідки №77 від 08.10.2018 року встановлено, що ТОВ Агролайн-Україна фактично користувалось земельною ділянкою ОСОБА_4 з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року та виплатило їй орендну плату (а.с.153-155,179).

Щодо правового обґрунтування позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст.407 ч.1 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Як визначено в ст.792 ЦК України та ст.ст.1, 13 Закону України Про оренду землі , за договором оренди земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відповідно, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Аналіз зазначених норм Закону дозволяє зробити висновок, що наявність укладеного в установленому порядку договору оренди земельної ділянки обмежує права власника земельної ділянки у володінні та користуванні предметом договору оренди.

Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, що узгоджується з ч.1 ст.210 та ч.3 ст.640 ЦК України (нормативний акт, який вступив в силу після прийняття Закону України Про оренду землі і є основним актом цивільного законодавства), відповідно до якої договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний, зокрема, при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

За вимогами ст.27 Закону України Про оренду землі відповідачеві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

На підставі викладеного, у відповідності до вимог ст.ст.13-17 Закону України Про оренду землі позивач та ОСОБА_4 вчинили всі дії, що свідчать про те, що договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року між сторонами укладено та зареєстровано відповідно до чинного на той час законодавства у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2007 року за №040721300019. Таким чином відповідно до вимог ст.17 ЗУ Про оренду землі та п.43 договору його дія розпочалася з моменту державної реєстрації, а саме 14 травня 2007 року та повинна закінчитися по закінченню 10 років оренди, як зазначено у п.8 договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року, а саме у травні 2017 року.

Разом з цим ОСОБА_4 02 березня 2017 року уклала договір оренди своєї земельної ділянки, якою ще користувався позивач, з ТОВ Данилевич . Вказаний договір оренди було зареєстровано 04 березня 2017 року Державним реєстратором ОСОБА_5 відділу з питань державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області за №19373747, про що свідчить відповідна інформаційна довідка. Таким чином дія вказаного договору розпочалася з моменту його державної реєстрації 02 березня 2017 року, в той час, як дія попереднього договору оренди від 01 березня 2007 року, укладеного з ТОВ Агролайн-Україна ще не закінчилася.

З урахуванням вказаного при укладенні договору оренди від 02.03.2017 року між ОСОБА_4 та ТОВ Данилевич порушені вимоги ст.24 Закону України Про оренду землі в частині перешкоди позивачеві користування земельною ділянкою за договором оренди від 01 березня 2007 року, строк дії якого не закінчився. У відповідності до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається з урахуванням того, що чинним законодавством, а також існуючим договором оренди вказане не передбачене.

Однак, 06.09.2017 року відповідачі достроково розірвали договір оренди укладений між ними 02.03.2017 року про що 12.09.2017 року було внесено відомості державним реєстратором Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_7 індексний номер рішення 37032320 (а.с.50). З урахуванням чого представники відповідачів вважали, що відсутній предмет спору. Однак на думку суду така позиція представників відповідачів не заслуговує на увагу, оскільки слід враховувати, що як у теорії, так і на практиці поняття договір використовується у трьох значеннях : як юридичний факт (різновид правочину), як зобов'язання, що виникає на підставі договору як юридичного факту, та як документ. При цьому параграф 2 глави 16 ЦК України регулює недійсність правочинів, тобто договорів як юридичних фактів, а не як зобов'язань або як документів. Моментом недійсності договору визнається виключно ч.1 ст.236 ЦК України - це момент укладення такого договору. Оскільки правочин (договір) визнається у судовому порядку недійсним з моменту його вчинення, певні правові наслідки договірних правовідносин між сторонами можуть існувати і після розірвання спірного договору. У випадку наявності ознак недійсності розірваного договору може виникнути необхідність у нівелюванні таких правових наслідків, враховуючи їх виникнення на підставі правочину, який під час існування містив ознаки недійсності, а тому на думку суду є підстави для визнання його недійсним, по скільки недійсність правочину поставлена в залежність від наслідків такої недійсності, тоді як повинно бути навпаки. Відтак, вимога позивача про визнання недійсним договору оренди між відповідачами від 02.03.2017 року підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги ТОВ Агролайн-Україна про визнання недійсним договору оренди укладеного між відповідачами від 06.09.2017 року то слід зазначити, що відповідачі по даному позову з метою уникнення відповідальності за порушення законодавства вчинили не добропорядно, розірвавши договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823183400:06:003:0018 укладений 02.03.2017 року та уклали аналогічний за змістом договір оренди тієї ж самої земельної ділянки від 06.09.2017 року, що ускладнює обставини справи та робить фактично не можливим вирішення справи по суті в рамках даного позову без вирішення питання стосовно визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між відповідачами 06.09.2017 року, а відтак на думку суду вказаний договір оренди від 06.09.2017 року також слід визнати недійсним.

Щодо позовної вимоги ТОВ Агролайн-Україна про визнання договору оренди землі поновленим з попереднім орендарем, суд приходить до наступного висновку.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

У свою чергу ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі чітко регламентує процедуру та часові межі реагування Орендодавця з питань поновлення договору оренди землі.

Всупереч вказаному ОСОБА_4 у визначені законом строки надісланий їй лист-повідомлення з проектом додаткової угоди не розглянула, жодних пропозицій щодо істотних умов договору не надала, як і не висловила будь-яких заперечень щодо поновлення Договору оренди.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання представників відповідачів на направлений ОСОБА_4 лист-повідомлення від 23.01.2017 року, оскільки такий не може братися до уваги та оцінюватися судом при вирішенні спору по суті, так як надісланий всупереч ст.33 ЗУ Про оренду землі порядку та поза визначені ним строки. Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі №6-70цс15, де зазначено, що Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких права й обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, а також із частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , слід дійти висновку про те, що направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про відсутність у нього, як власника земельної ділянки, наміру поновлювати договір оренди на новий строк

після закінчення терміну дії попереднього договору з проханням після закінчення терміну дії договору не проводити посівні роботи, залишивши земельну ділянку в належному стані, не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі . Вказана позиція також узгоджується з висновком (Постановою) Верховного суду від 10.04.2018 року у справі №594/376/17-ц в якій зазначено, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

За умовами п.8 договору оренди землі, укладеного між Позивачем та ОСОБА_4 від 01 березня 2007 року, передбачалось, що після закінчення строку дії цього договору орендар (тобто позивач) має переважне право на його поновлення на новий строк.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що переважне право позивача, як орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, було порушене, зокрема, в разі укладення договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Відповідно до положень ч.6 ст.33 Закону України „Про оренду землі" заперечення у поновлені договору повинно бути висловлено на протязі місяця після закінчення строку дії договору, а не до його закінчення, а також у формі листа-повідомлення на адресу орендаря, а не фактом укладання договору оренди з іншим орендатором.

Приймаючи до уваги, що після закінчення строку дії договору земельна ділянка, належна ОСОБА_4, що орендувалася ТОВ Агролайн-Україна , фактично продовжувала знаходитись у користуванні останнього як орендаря до 30.06.2017 року, а ОСОБА_4 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звернулася до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні, договір оренди земельної ділянки площею 4,1094 га. від 01 березня 2007 року, укладений між ТОВ Агролайн-Україна та ОСОБА_4, відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 2 статті 141 ЦПК України вказує, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі то судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4800 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах на користь позивача.

Відтак, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.4, 141, 259, 263 - 265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 16, 210, 236, 407, 525, 626, 627, 640, 764, 777, 792 ЦК України, ст.ст.1, 2, 13-17, 24, 27, 33 ЗУ Про оренду землі , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823183400:06:003:0018, укладений 02.03.2017 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Данилевич .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823183400:06:003:0018, укладений 06.09.2017 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Данилевич .

Визнати договір оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року загальною площею 4,1094 га. кадастровий номер 1823183400:06:003:0018, яка розташована на території Коростківської сільської ради Любарського району та зареєстрований у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2007 року за №40721300019 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агролайн-Україна та ОСОБА_4 поновленим на умовах викладених в проекті додаткової угоди від 14.03.2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Данилевич , код ЄДРПОУ 40807598, с.Коростки вул.Миру,28 Любарського району Житомирської області та ОСОБА_4, жительки с.Коростки вул.Зарічна,4-А Любарського району Житомирської області, ІПН:НОМЕР_1, НОМЕР_2 в рівних частинах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агролайн-Україна , код ЄДРПОУ 34403436, с.Липне вул.В.Бойка,14 Любарського району 4800 грн. 00 коп. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.10.2018 року.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дати вручення рішення суду.

Суддя: ОСОБА_6