Ухвала

від 11.10.2018 по справі 335/6134/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.10.2018 Справа № 335/6134/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/6134/18 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/37/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.ст. 170-173 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження з апеляційною скаргою представника третьої особи ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , в якій порушено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2018 року, якою

задоволено клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 та накладено арешт на майно ГО «Федерація бодібілдингу України», а саме на: вступні членські внески, добровільні внески, благодійні внески та пожертви громадян, підприємств організацій або установ, будь-якої форми власності, кошти та майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги з будь-яких джерел фінансування, обладнання, устаткування, транспортні засоби, майно у тому числі спортивного культурно-освітнього та навчального призначення, грошові кошти та цінні папери, інтелектуальну власність, приміщення будівлі та споруди, нематеріальні активи, будь-яке інше майно у матеріальному чи нематеріальному вигляді, шляхом заборони на проведення всіх реєстраційних дій щодо ГО «Федерація бодібілдингу України».

Згідно з ухвалою, прокурор Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42018080000000114 від 27.03.2018, за фактом протиправного заволодіння майном громадської організації шляхом підроблення документів.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не будучіналежним чиномуповноважені,незаконно,в порушенняположень статутуГромадської організацій «Федерація бодібілдингу України» (код ЄДРПОУ 25742317), організували та провели конференції членів організації, за результатами яких з метою протиправного заволодіння майном організації незаконно змінили керівника та склад виконавчого комітету федерації.

Відповідно до п. 6.2. Статуту ГО «Федерація бодібілдингу України» чергова конференція скликається не рідше одного разу на рік. При необхідності, рішенням членів Федерації (не менше, ніж 60% членів Федерації), Виконавчого Комітету (більшою кількістю голосів) або за вимогою Контрольно-ревізійної комісії Федерації (у складі Голови контрольно-ревізійної комісії та її членів), скликається позачергова Конференції.

Незважаючи на вищевказані вимоги, 03.03.2018 за ініціативою ОСОБА_8 скликано позачергову Конференцію ГО «Федерація бодібілдингу» на якій обрано керівництво та склад виконавчого комітету Федерації.

Згідно інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 13.03.2018, представником ГО «Федерація бодібілдингу України» 27.03.2018 та 19.04.2018 подано документи для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Серед наданих документів міститься протокол позачергової конференції ГО «Федерація бодібілдингу України» №1 від 03.03.2018.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя зазначив, що на даний час існують обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені особи вживають дії направлені на перереєстрацію організації ГО «Федерація бодібілдингу України» з метою протиправного заволодіння її майном.

В апеляційній скарзі представник третьої особи ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, оскільки вона постановлена з порушенням норм кримінального процесуального законодавства України, судовий розгляд здійснений неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 04.09.2018 року, зазначено, що 18.09.2018 року апелянт дізнався про вказану ухвалу з Єдиного державного реєстру судових рішень. Оскільки ОСОБА_8 не є стороною кримінального провадження, проте права якого порушуються внаслідок постановлення вказаної ухвали, просять поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти скаргу до розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала постановлена із недотриманням норм кримінального процесуального законодавства України, судовий розгляд здійснено неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства на думку апелянта, полягає у неправильному застосуванні передбачених законом підстав для арешту майна та неповідомлення власника майна про розгляд справи. Арештоване майно не відповідає жодному з критеріїв, передбачених ст.ст.170, 98 КПК України, та за яким йому можна надати статус речового доказу. Судом не визначено яким чином арештоване майно могло бути використане як знаряддя злочину, а відтак і не доведено доказів, що вказане майно має ознаки речових доказів. Арешт зазначеного в ухвалі майна, перешкоджає господарській діяльності ГО «Федерація бодібілдингу України», членом якої є скаржник. Слідчий суддя не дослідив усіх обставин кримінального провадження. Апелянт вважає, що зазначений в ухвалі слідчого судді спосіб вжиття заходів забезпечення суперечить чинному законодавству України. Крім того, вжиття заходів забезпечення, а саме заборони на проведення всіх реєстраційних дій щодо громадської організації, є втручанням у господарську діяльність юридичної особи та порушує право членів громадської організації на самоврядність.

На даний час очікується набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року, яким суд зобов`язав державного реєстратора ОСОБА_12 провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, відповідно до рішень прийнятих на позачерговій конференції ГО «Федерація бодібілдингу України», оформлених Протоколом №1 від 03.03.2018 року.

Крім цього, в провадженні Печерського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12018100060001104, яке було відкрито за фактом можливої причетності ОСОБА_13 до корупційних схем привласнення бюджетних коштів за період перебування останнього на посаді Президента ГО «Федерація бодібілдингу України», з 2008 по 2018 роки.

Внаслідок поверхневого дослідження підстав та доказів, якими обґрунтовано клопотання прокурора про накладення арешту та в супереч ст.132 КПК України, судом було застосовано захід забезпечення кримінального провадження за відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Також апелянт звертає увагу на той факт, що 29.08.2018 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя вже було розглянуто клопотання прокурора про арешт майна.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 04.09.2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді; адвоката ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала, що ухвала слідчого судді законна та обґрунтована, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника третьої особи ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання представника третьої особи ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на ту обставину, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно представники ГО «Федерація бодібілдингу України» присутніми не були, оскаржувану ухвалу отримали після спливу строку на апеляційне оскарження.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Ні органам досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

КПК покладає обов`язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання та прокурора на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам ст.171 КПК України, правові підстави для накладення арешту, достатність відомостей, які вказують що майно відповідає критеріям ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, наслідки арешту для інших осіб, розумність співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 ст.170КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно ГО «Федерація бодібілдингу України», шляхом заборони на проведення всіх реєстраційних дій щодо ГО «Федерація бодібілдингу України», не дотримався зазначених вимог закону, оскільки таке формулювання не передбачено чинним законодавством.

Згідно матеріалів провадження майно, на яке накладено арешт не визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Крім того, як вбачається з матеріалів доданих до апеляційної скарги, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року у справі №810/2749/18 визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ГО «Федерація бодібілдингу України» від 16.04.2018. Зобов`язано відповідача (Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань державного реєстратора ОСОБА_12 ) провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, відповідно до рішень прийнятих на позачерговій конференції ГО «Федерація бодібілдингу України» оформлених протоколом №1 від 03.03.2018.

Згідно вказаного рішення, адміністративний суд послався на ту обставину, що рішення, які були прийняті на позачерговій конференції ГО «Федерація бодібілдингу України» та оформлені протоколом №1 від 03.03.2018, не стосувались зміни структури організації та не стосувались внесення змін в установчі документи. Зміни стосувались членів керівних органів ГО «Федерація бодібілдингу України», тобто змінювались посадові особи, керівник та підписант.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання, за відсутності слідчого, прокурора та представника ГО «Федерація бодібілдингу України», формально послався лише на норми ст.170 КПК України та зазначив лише, що існують обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені особи вживають дії направлені на перереєстрацію ГО «Федерація бодібілдингу України» з метою протиправного заволодіння її майном.

Однак, з таким висновками слідчого судді погодитись не можна.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак ні в клопотанні, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, яким саме критеріям відповідало майно, на чому базувалися такі висновки прокурора.

Крім того, під час постановлення ухвали, слідчим суддею не взято до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для товариства, в якого його вилучили.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про відсутність правових підстав для арешту зазначеного майна і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в задоволення клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, існування правової підстави для арешту вказаного майна, шляхом заборони державним реєстраторам вносити будь-які зміни до установчих документів, спростовуються.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171, 173КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ГО «Федерація бодібілдингу України».

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст.171КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника третьої особи ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 та накладено арешт на майно ГО «Федерація бодібілдингу України», а саме на: вступні членські внески, добровільні внески, благодійні внески та пожертви громадян, підприємств організацій або установ, будь-якої форми власності, кошти та майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги з будь-яких джерел фінансування, обладнання, устаткування, транспортні засоби, майно у тому числі спортивного культурно-освітнього та навчального призначення, грошові кошти та цінні папери, інтелектуальну власність, приміщення будівлі та споруди, нематеріальні активи, будь-яке інше майно у матеріальному чи нематеріальному вигляді, шляхом заборони на проведення всіх реєстраційних дій щодо ГО «Федерація бодібілдингу України», скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 про накладення арешту на майно ГО «Федерація бодібілдингу України», відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4