Рішення

від 02.03.2012 по справі 2-5257/11

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-5257/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року року Подільський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді: Войтенко Т.В.

за участю секретаря: Волошина В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, третя особа Головне управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Київської міської ради, третя особа: Головне Управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла мати позивачки ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме садибний житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 85,8 кв.м., житловою площею 61,4 кв.м., до складу якого входить: квартира №1, що складається з: 1. кухня площею 6,7 кв.м., 2. коридор площею 4,5 кв.м, 3. житлова кімната площею 14,9 кв.м., 4. житлова кімната площею 4,8 кв.м., всього по квартирі №1 - загальна площа 30,9 кв.м., житлова площа - 19,7кв.м.; квартира №2, що складається з 1. кухня площею 10,6 кв.м., 2. житлова кімната площею 11,3 кв.м., 3. житлова кімната площею 19,3 кв.м., 4. житлова кімната площею 11,1 кв.м., 5. підсобка площею 2,6 кв.м., всього по квартирі №2 - загальна площа 54,9 кв.м., житлова площа 41.7 кв.м.

На момент смерті матері в будинку проживала та була зареєстрована позивачка ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 Позивачка як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину своєї матері, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном - будинком АДРЕСА_1, але до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину протягом шести місяців після смерті матері ОСОБА_3 не зверталась.

На момент смерті ОСОБА_3 мала окрім позивачки ще двох дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто раніше смерті спадкодавиці ОСОБА_3

ОСОБА_5 був виписаний зі спірного будинку у 1969 році, сестра ОСОБА_5 виписалася у 1962 році. З того часу вони у спірному будинку не проживали та отримали державні квартири.

Брат позивачки ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_2 у визначений законом строк, а саме протягом шести місяців з дня смерті матері до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 не звертались.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. ОСОБА_2 вказана як відповідач по справі.

Тривалий час у позивачки не виникало необхідності отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після матері ОСОБА_3.

Згодом позивачка звернулась до Першої Київської державної нотаріальної контори із відповідною заявою.

Посилаючись на те, що позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок у її матері, позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи позовні вимоги були уточнені та позивачка просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно, належне до смерті її матері ОСОБА_3, а саме житловий будинок АДРЕСА_1, що значиться в технічному паспорті на будинок під літерами „А", „А1" „а", площею 85,8 кв.м., а також погреб під літерою а під площею 7,2 кв.м.; погреб під літерою Впід площею 12,0 кв.м. ; сарай під літерою Б площею 16 кв.м.; гараж під літерою В площею 25,5кв.м.; споруди №1-6, І-ІІ (а.с. 56-59).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представники Київської міської ради та Головного управління юстиції у м.Києві у судове засідання не з'явилися, просили справу розглядати без їх участі та ухвалити рішення згідно закону.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги у попередньому судовому засіданні визнала.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову у зв'язку з наступним.

Як вбачається з копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_1, перші записи в ній про прописку громадян з'явилися у 1947 році та значилися прописаними як постійні мешканці ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 (а.с.12-15).

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з 5 вересня 1931 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про одруження (а.с.11).

ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_7, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про їх народження (а.с. 10, 65).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер (а.с. 8). Після його смерті у будинку по АДРЕСА_1 залишилися проживати та були зареєстрованими ОСОБА_3 та її троє дітей, що відображено у будинковій книзі (а.с. 12-18).

13 квітня 1961 року ОСОБА_6 вийшла заміж та зміна своє прізвище на ОСОБА_2 (а.с.64).

10 січня 1962 року ОСОБА_2 була виписана з будинку по АДРЕСА_1, про що міститься відмітка у будинковій книзі.

23 січня 1969 року з будинку виписався ОСОБА_5, що також відображено у будинковій книзі.

Фактично, після того, як у ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_9 та у 1962 та 1969 роках виписалися її двоє дітей, у будинку постійно залишилися проживати ОСОБА_9 та її дочка ОСОБА_1 - позивачка по справі.

Дані обставини підтверджуються довідкою КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" від 13 січня 2012 р. (а.с.66) та показами свідка ОСОБА_10, що з 1940-х років постійно проживає у сусідньому домоволодінні по АДРЕСА_2, та йому, як він пояснив, відомі всі обставини життя мешканців спірного будинку з моменту його будівництва.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 померла та після її смерті відкрилася спадщина на спірний будинок (а.с. 9).

Заповіту на випадок смерті ОСОБА_3 не залишила, а відтак спадкування відбувалося за законом.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина (чоловік) і батьки померлого.

На момент смерті ОСОБА_3 у віці 83 роки, її батьків та чоловіка в живих вже не було, а відтак спадкоємцями першої черги були її діти ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 549 цього Кодексу спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Після смерті у 1990 році ОСОБА_3 спадщину після її смерті діти ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в розумінні ст. 549 ЦК не прийняли, оскільки до нотаріальної контори із відповідними заявами не зверталися та не вступали в управління або володіння спадковим майном, оскільки проживали окремо.

За таких обставин, лише позивачка ОСОБА_1, постійно проживаючи зі спадкодавицею ОСОБА_3, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а відтак прийняла спадщину в розумінні ст. 549 ЦК УРСР 1963 р.

Такі обставини визнала також у попередньому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с. 68).

Прийнявши спадщину відразу після смерті матері, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку її не оформила та лише 23 січня 2012 року позивачка звернулася до Чотирнадцятої київської нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок по АДРЕСА_1 було відмовлено у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на будинок (а. с. 75, 80).

Враховуючи неможливість видачі Свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок, питання встановлення факту належності спадкового майна підлягає вирішенню у судовому порядку.

Факт належності на момент смерті ОСОБА_3 спірного будинку підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією будинкової книги (а.с.12-18), копією рішення №1089 Комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 23 серпня 1955 року про закріплення земельної ділянки за будинком по АДРЕСА_1 (а.с. 20-22), копією Обов'язкової Постанови №13 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29 березня 1946 року Про ремонтування житлових будинків, які належать приватним власникам та які здано в оренду окремим громадянам і установам (а.с. 23-25), копією ремонтної програми на 1947 рік для проведення ремонту спірного будинку (а.с. 26-27), копією технічного паспорту на будинок на ім'я ОСОБА_1, з якого вбачається, що житловий будинок з прибудовами та погребом, а також сарай, гараж з погребом та споруди (хвіртки, огорожі) збудовано у 1947 р.- 1969 році, тобто за життя ОСОБА_3 (а.с. 30-34).

З огляду на те, що даним судовим рішенням встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_3 фактично належав їй особисто та після її смерті ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері, суд приходить до висновку, що такий будинок було успадковано ОСОБА_1, а відтак вона набула право власності в порядку спадкування на житловий будинок під літерою А , прибудови під літерою А1 та а до складу якого входить: квартира №1, що складається з приміщень 1-1 кухня площею 6,7 кв.м., 1-2 коридор площею 4,5 кв.м, 1-3 житлова кімната площею 14,9 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 4,8 кв.м., та квартира №2, що складається з приміщень 2-1 кухня площею 10,6 кв.м., 2-2 житлова кімната площею 11,3 кв.м., 2-3 житлова кімната площею 19,3 кв.м., 2-4 житлова кімната площею 11,1 кв.м., 2-5 підсобне приміщення площею 2,6 кв.м., погреб під літерою а під площею 7,2 кв.м.; погреб під літерою Впід площею 12,0 кв.м. ; сарай під літерою Б площею 16 кв.м.; гараж під літерою В площею 25,5кв.м. ; споруди №1-6, І-ІІ.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення у судовому засіданні та підлягають задоволенню даним рішенням в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 549 ЦК УРСР 1963 р., ст.ст. 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. ст. 3-14, 60, 88, 209, 213- 215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 рок, на спадкове майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- житловий будинок під літерою А , прибудови під літерою А1 та а до складу якого входить: квартира №1, що складається з приміщень 1-1 кухня

площею 6,7 кв.м., 1-2 коридор площею 4,5 кв.м, 1-3 житлова кімната площею 14,9 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 4,8 кв.м., та квартира №2, що складається з приміщень 2-1 кухня площею 10,6 кв.м., 2-2 житлова кімната площею 11,3 кв.м., 2-3 житлова кімната площею 19,3 кв.м., 2-4 житлова кімната площею 11,1 кв.м., 2-5 підсобне приміщення площею 2,6 кв.м.,

- погреб під літерою а під площею 7,2 кв.м.;

- погреб під літерою Впід площею 12,0 кв.м. ;

- сарай під літерою Б площею 16 кв.м.;

- гараж під літерою В площею 25,5 кв.м. ;

- споруди №1-6, І-ІІ.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Войтенко Т. В.