Ухвала

від 16.10.2018 по справі 822/87/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №822/87/18

адміністративне провадження №К/9901/63461/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018

у справі № 822/87/18

за позовом ОСОБА_2

до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області,

Ліквідаційної комісії районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області

про стягнення коштів,

установив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила на підставі статей 116-117 Кодексу законів про працю України стягнути з Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області кошти в сумі 184 842, 05 грн. з урахування індексу інфляції та по лікарняному листку гроші в сумі 143, 25 грн.

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 822/87/18, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з Ліквідаційної комісії районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Полонської райдержадміністрації на користь ОСОБА_2 зарплату за 18.11.2013 у розмірі 97, 36 грн.; компенсацію за невикористану відпустку відповідно до наказу № 33-к від 18.11.2013 186, 66 грн.; компенсацію за невикористану відпустку згідно наказу № 7-к від 21.01.2014 329, 80 грн.; зарплату за вимушений прогул, згідно наказу № 6-к від 21.01.2014 836,15 грн.; середній заробіток у період з 18.11.2013 по 10.07.2014 за час затримки розрахунку 14 779, 20 грн. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах а - в пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочиснтва України. Посада публічної служби позивача, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України Про запобігання корупції .

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі № 822/87/18 відмовити.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_2.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа