Рішення

від 04.10.2018 по справі 148/2444/16-ц

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2444/16-ц

Провадження №2/148/175/18

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області в складі: судді Саламахи О.В.

за участю: секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Птахокомбінат Тульчинський , Тульчинської районної державної адміністрації та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Птахокомбінат Тульчинський , Тульчинської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов мотивовано тим, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області прийняло рішення, на підставі якого затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду земельну ділянку площею 1,4782 га, що знаходиться на території Кирнасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, для ведення фермерського господарства ВАТ Птахокомбінат Тульчинський .

На думку позивача даний наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області прийнятий з порушенням вимог законодавства, оскільки на вказаній земельні ділянці розташована нежитлова будівля складського приміщення, яка належить позивачеві згідно рішення Тульчинського районного суду у справі № 2-1404/10 від 15.10.2010.

У зв'язку з чим, позивач просив визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки НОМЕР_2 в оренду, на підставі якого укладено договір оренди з ВАТ Птахокомбінат Тульчинський , а також визнати договір оренди земельної ділянки площею 1,4782 га, кадастровий НОМЕР_2, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ВАТ Птахокомбінат Тульчинський - недійсним.

В подальшому позивач через представника подав заяву про зміну підстав позову та змінив позовні вимоги, вказав, що 18.03.2016 відповідачем оформлено право власності на спірну земельну ділянку, кадастровий № НОМЕР_2. Вказану реєстрацію права власності позивач вважає незаконною та такою, що порушує його права як власника нежитлових будівель розташованих на даній земельній ділянці, а тому просить суд визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 28807670 від 18.03.2016, винесене державним реєстратором Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Присяжним М.М.

Позивач у судове засідання не заявився, однак його представник ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ВАТ Птахокомбінат Тульчинський у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача Тульчинської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився і відомостей про причини неявки до суду не повідомив, однак в ході розгляду справи на адресу суду надійшли письмові заперечення проти позову згідно яких представник Тульчинської РДА просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині, що стосуються державної адміністрації з огляду на те, що остання не є належним відповідачем у даному спорі, оскільки не є суб'єктом правовідносин, що виникли між сторонами.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у судове засідання не з'явився і відомостей про причини неявки до суду не повідомив, хоча управління своєчасно і належним чином повідомлялося про час і місце розгляду справи.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно рішення Тульчинського районного суду Вінницької області у справі № 2-1404/10 від 15.10.2010, та витягу про державну реєстрацію прав за № 27887487 від 04.11.2010, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля складського приміщення, розташованого, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13, 14).

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю НОМЕР_1 від 08.04.1999, виданого Кирнасівською селищною радою народних депутатів, Сільськогосподарському товариству Птахокомбінат Тульчинський передано у колективну власність 310,7 га земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 73 - 76).

У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-0504560842016 від 04.07.2016, ВАТ Птахокомбінат Тульчинський є власником земельної ділянки площею 1,4782 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, призначено для товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8 - 9), зазначені обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 55428419 від 18.03.2016 (а.с. 72).

Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку НОМЕР_2 за ВАТ Птахокомбінат Тульчинський здійснено на підставі рішення № 28807670 від 18.03.2016, винесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Присяжним М.М. (а.с. 169).

Згідно висновку земельно-технічної експертизи за № 395 від 28.02.2018, нежитлова будівля складського приміщення А з прибудовою а розміщена на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2, розташованій на території Кирнасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, що належить на праві власності СВАТ "Птахокомбінат "Тульчинський" на підставі державного акту на право колективної власності на землю ІІ-ВН №000096 від 08.04.1999, право приватної власності на яку зареєстровано 10.06.2015, відділом Держземагенства у Тульчинському районі Вінницької області. Крім того, до будівлі складського приміщення влаштована бетонна площадка з автомобільними вагами, інформація щодо яких в матеріалах інвентаризаційної справи відсутня.

Площа земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, що належить на праві власності СВАТ "Птахокомбінат "Тульчинський", яка знаходиться під будівлями та спорудами, які перебувають у власності чи користуванні ОСОБА_1, становить 0,0391 га (391,0кв.м.), а саме під будівлею складського приміщення А з прибудовою а - 0,0184 га (184,0 кв.м.), під бетонною площадкою з автомобільними вагами - 0,0207 га (207,0 кв.м.) (а.с. 74 - 80).

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Частиною 3 ст. 5 ЦК України, визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 07.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права

На підставі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, з огляду на те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного суду за № 924/1020/17 від 31.08.2018

Нормами ст. 392 ЦК України, встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак враховуючи, що ОСОБА_1 на підставі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області у справі № 2-1404/10 від 15.10.2010, яке набуло законно сили 25.10.2010, є власником нежитлової будівлі - складського приміщення, розташованого, за адресою: АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ВАТ "Птахокомбінат "Тульчинський" з 18.03.2016, у зв'язку з чим, на думку суду право позивача, як власника нерухомого майна підлягають захисту у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У постанові від 12.10.2016 за № 6-2225цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що норма статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю та споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України в поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на ній об'єкти.

Відповідно до постанови Верховного суду № 750/11106/15-ц від 05.09.2018, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Частиною 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

На підставі статей 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач з 04.11.2010 є власником нежитлових споруд розташованих, за адресою: АДРЕСА_1, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2, право приватної власності на яку 18.03.2016 зареєстровано за відповідачем.

За таких обставин, враховуючи норми ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, суд вважає, що реєстрація права власності за ВАТ Птахокомбінат Тульчинський на земельну ділянку № 524355300:04:003:0037, здійснена на підставі рішення державного реєстратора Присяжного М.М. за № 28807670 від 18.03.2016, є такою, що порушує майнові права ОСОБА_1 на земельну ділянку на якій розміщені належні останньому нежитлові будівлі та обмежує право останнього на отримання вказаної земельної ділянки у власність.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача, виходячи з принципів, розумності, виваженості і справедливості, суд прийшов до висновку обґрунтованість позовних вимог, а відтак про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору - 1102,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 45 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 120 ЗК України, ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 16, 20, 321, 328, 377, 392 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 19, 23, 76-81, 95, 141, 280 - 283, 315, 317, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності за ВАТ Птахокомбінат Тульчинський на земельну ділянку 524355300:04:003:0037, здійснену на підставі рішення державного реєстратора Присяжного М.М. за № 28807670 від 18.03.2016.

Стягнути з ВАТ Птахокомбінат Тульчинський на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Роз'яснити, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяті днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 17.10.2018.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області О.В. Саламаха