Рішення

від 09.10.2018 по справі 726/1985/17

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1985/17

Провадження №2/726/132/18

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Асташев С. А., при секретарі Голик В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, головного редактора газети Чернівці ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно - видавничий центр Чернівці про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Садгірського районного суду м.Чернівців із позовною заявою до ОСОБА_3, головного редактора газети Чернівці ОСОБА_4, ТОВ Інформаційно - видавничий цент Чернівці про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві позивачі посилаються на те, що в номерах від 26.01.2016 року та від 16.03.2017 року газети Чернівці надруковано публікації, де вказано, що позивачі займаються рейдерським захопленням нерухомості по вул.Чкалова,27-А в м.Чернівцях.

Безпосередньо у вказаних статтях вказано, що аукціон, на якому ОСОБА_1 придбала нерухоме майно є схемою позбавлення права власності ОСОБА_3, проведений він був без відома боржника за заниженою ціною, був фіктивний і вона нібито оформила акт права власності у рекордні терміни, лише за добу із порушенням всіх норм чинного законодавства.

Стосовно ОСОБА_2 у вказаних статтях зазначено, що він, прибувши на місце де розташовується нерухоме майно, придбане ОСОБА_1 на аукціоні, дістав викрутку і намагався зайти у приміщення шляхом пошкодження замка, із викруткою накинувся на матір ОСОБА_3

Позивачі вважають вказану інформацію, розміщену у виданні газети Чернівці такою, що не відповідає дійсності та принижує їх честь, гідність та ділову репутацію, а тому просять суд визнати її недостовірною та спростувати її у наступному номері газети. Окрім того, ОСОБА_1Є просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті надіслав до суду відзив на позов в якому вказує, що вказана стаття не може порушувати ділову репутацію позивачів, оскільки жодних відомостей про їхню професійну діяльність у вказаних статтях не відображалась.

Зазначає також, що в опублікованій статті висловив свою особисту думку про події, які мали місце, керуючись своїм правом на свободу думки, слова та вільного вираження своїх поглядів і переконань.

Переконаний, що дії позивачів та певних посадових осіб спрямовані на відібрання у незаконний спосіб його майна, про що і було викладено у статті. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник позов не визнали, вказували на те, що викладені у статтях обставини є оціночними судженнями ОСОБА_3, просили відмовити у позовних вимогах повністю у зв`язку із їх необґрунтованістю та безпідставністю, з підстав, що викладені у письмовому відзиві.

ОСОБА_4 від свого імені та як представник відповідача №3 письмовий відзив не надав, в судовому засіданні вказав, що позов вважає необґрунтованим, а стосовно спростування вказав, що позивачі звертаючись до нього бажали щоб останній порушив вимоги ч. 7 ст. 277 ЦК України, яка передбачає спростування інформації у такий же спосіб, як остання була подана. Зокрема, у спірних статтях газети Чернівці ОСОБА_4, як автор виклав інтерв'ю із ОСОБА_3, де було дослівно записано слова ОСОБА_3 Вказував, що на його думку сама заява містить некоректний виклад та образи відносно ОСОБА_3 Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом, із досліджених у судовому засіданні копій статей, надрукованих у номерах від 26.01.2016 року та від 16.03.2017 року газети Чернівці (автора ОСОБА_4) встановлено, що під заголовком Як відібрати власність у Чернівцях , викладено інформацію, де вказано, що майно ОСОБА_3 продано на прилюдних торгах без його відома і за ціною, яка не влаштувала би жодного відчужувача майна (далі по тексту - стартова вартість значно занижена, нереально низька сума), аукціон був фіктивний. Одразу ж після проведення аукціону, який виграла ОСОБА_1, у рекордні строки, з порушенням всіх норм чинного законодавства їй оформили право власності. Окрім того у тексті статті зазначено, що ОСОБА_2, після того як ОСОБА_3 відмовився впустити його у магазин, дістав викрутку і намагався зайти у приміщення шляхом пошкодження майна, а також, що ОСОБА_2 із викруткою накинувся на матір ОСОБА_3

Відповідно до ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Статтею 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі.

У відповідності до ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Законом, який визначає порядок спростування недостовірної інформації у засобі масової інформації є Закон України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні . Зокрема таке спростування відбувається за правилами ст. 21 вказаного Зкону.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачі звертались до редакції газети Чернівці із заявою про спростування поширених відомостей, що не відповідають дійсності, де виклали свої заперечення проти змісту вказаної статті та просили спростувати недостовірну інформацію, однак останні вчинили бездіяльність стосовно прохань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Така бездіяльність змусила позивачів звертатись до суду із вказаним позовом з метою захисту своїх особистих немайнових прав.

Так, позивач ОСОБА_1Є просить суд спростувати, надруковану у виданнях газети інформацію про те, що аукціон на якому ОСОБА_1 придбала нежитлову будівлю магазину по вул. Чкалова, 27-а у м . Чернівці є схемою позбавлення права власності ОСОБА_3П. Однак із дослідженого у судовому засіданні тексту вказаних статей, встановлено, що вони не містять речень з подібним формулюванням, як про це вказує позивач, а тому, за відсутності належних, допустимих та достовірних про це доказів, позовна вимога у частині спростування недостовірної інформації щодо обставин викладених позивачем задоволенню не підлягає.

Пунктом 6 Постанови пленуму ВСУ № 1 від 27.09.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі Постанова)вказано, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права.

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.

Пунктом 15 вказаної Постанови роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Варто зазначити, що реалізація вказаного рухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів (в тому числі оцінка майна) була проведена на підставі ЗУ Про виконавче провадження та відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, за рішенням посадової особи ДВС Головного ТУЮ у Чернівецькій області та із супроводженням програмного забезпечення системи реалізації майна державним підприємством СЕТАМ .

У дослідженому тексті статей, надрукованих газетою Чернівці , дійсно має місце інформація, вказана ОСОБА_3, про проведення аукціону без відома боржника, за заниженою ціною, про те, що аукціон був фіктивний, однак враховуючи, що відповідальність за належну організацію та проведення таких торгів несуть відповідні посадові особи державних органів та підприємств та недостовірна інформація може порушувати саме їхню ділову репутацію, пред'явлення позову фізичною особою про спростування певних відомостей, що не стосуються її особистих немайнових прав є необґрунтованим. У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог у вказаній вище частині необхідно відмовити.

Що стосується позовної вимоги про спростування недостовірної інформації в частині оформлення ОСОБА_1Є права власності на вказане нерухоме майно у рекордні терміни, лише за добу із порушенням всіх норм чинного законодавства варто вказати про наступне.

Як встановлено із копії рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01.03.2017 року, за результатами проведення прилюдних торгів від 02.11.2016 року, їх переможцем визначено ОСОБА_1

Із копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 72687362 встановлено, що реєстрація права власності на нежитлову будівлю магазин по вул. Чкалова Валерія, 24 А у м. Чернівці за ОСОБА_1 відбулась 09.11.2016 року.

Варто зауважити, що реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється на підставі прийнятих нормативних актів, серед яких Наказ Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Постановою КМ України № 1127 від 25.12.2015 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Оцінку законності дій щодо реєстрації права власності у даній цивільній справі суд не надає, оскільки це не є предметом спору. Однак із досліджених доказів стає зрозумілим, що з моменту перемоги у проведених прилюдних торгах до моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 пройшло 7 днів, що суперечить інформації викладеній у газетній статті.

Разом з тим, судом було досліджено текст статей, де дослівно написано - Виграла аукціон ОСОБА_1, й одразу ж, у рекордні строки, з порушенням всіх норм чинного законодавства, їй оформили право власності (номер газети Чернівці від 16.03.2017 року) та У рекордно короткі терміни, лише за добу, ця особа оформила акт права власності (номер газети Чернівці від 26.01.2017 року). У своїх же позовних вимогах, ОСОБА_1 просить визнати недостовірною та спростувати інформацію, що вона нібито оформила акт права власності у рекордні терміни, лише за добу із порушенням норм чинного законодавства , фактично об'єднавши у своїй позовній вимозі два речення із статей опублікованих у різних номерах газети Чернівці .

Що стосується частини речення у вищевказаному номері газети Чернівці від 26.01.2017 року про оформлення акту права власності ОСОБА_5 у рекордно короткі терміни, лише за добу, суд приходить до висновку про наявність у цьому реченні статті оціночних суджень.

Згідно ст. 30 ЗУ Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Враховуючи те, що право власності не оформлюється , а реєструється та дії із такої реєстрації права власності на нерухоме майно здійснюється визначеною нормативними актами уповноваженою на те особою, а не фізичною особою, яка виграла прилюдні торги, вищевказане речення має ознаки такого, що не містять фактичних даних з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, є оціночним судженням та не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості.

Що стосується речення статті викладеного у номері газети Чернівці від 16.03.2017 року - з порушенням всіх норм чинного законодавства, їй оформили право власності , суд приходить до висновку про те, що звинувачення щодо порушення вимог законодавства при оформленні права власності стосуються не ОСОБА_1, а особи яка вчиняла таке оформлення . Враховуючи, що реєстрація права власності на нерухоме майно було вчинено нотаріусом, позовна вимога про спростування вказаних відомостей не є обґрунтованою, оскільки не порушує особистих немайнових прав безпосередньо позивача.

Окрім того, як це встановлено із матеріалів справи, а саме із вказаного рішення суду від 01.03.2017 року, постанов про закриття кримінального провадження від 31.04.2017 року та 30.12.2017 року, скарги на постанову про закриття кримінального провадження від 02.02.2018 року, ОСОБА_3 посилається на неправомірні дії посадових осіб різних органів про порушення ними порядку проведення електронних торгів, виконавчого провадження, зокрема оцінки майна, тощо. ОСОБА_1 у своєму позові не ставиться питання про визнання недостовірною інформації, вказаної у газетній статті, про правомірність її участі у прилюдних торгах, невнесення грошової застави для участі в торгах, чи інші обставини, які б свідчили про порушення, вчинені безпосередньо з боку ОСОБА_1

У відповідності до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Враховуючи викладене, а саме те, що судом відмовлено в повному обсязі у задоволенні позовних вимог, які стосувались спростування недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 з підстав їх необгрунтованості, позовна вимога про стягнення моральної шкоди із ОСОБА_3 на її користь задоволена бути також не може з причин відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями (опублікованою інформацією) останнього, які протиправними та недостовірними не визнані, та наслідками у вигляді моральної шкоди.

Разом з тим, відповідно до П.п. 1 - 2 ст. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, яка ратифікована Державою Україна Законом №475/97-ВР від 17.07.97р. передбачають, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Окрім зазначеного, в позові ставиться питання про спростування недостовірної інформації щодо дій ОСОБА_2, викладених у вказаній газетній статті, який начеб то - дістав викрутку і намагався зайти у приміщення шляхом пошкодження замка… і з викруткою накинувся на матір ОСОБА_3 .

Із дослідженого у судовому засіданні тексту статті, викладеної у номері газети Чернівці від 26.01.2017 року встановлено два речення наступного змісту, - …він дістав викрутку і намагався зайти у приміщення шляхом пошкодження замка. та І навіть коли пан ОСОБА_2 із викруткою накинувся на мою матір (про що є відповідна заява)…

Що стосується пошкодженого дверного замка, в ході дослідження в судовому засіданні копії постанови про закриття кримінального провадження № 12017260020000134 від 30.12.2017 року було встановлено, що такий замок дійсно було пошкоджено, однак відсутні докази і відомості про належність пошкодженого замка ОСОБА_3 Не встановленим залишається і особа, яка пошкодила вказаний замок. Однак постановою першого заступника керівника Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 13.02.2018 року, вищевказану постанову про закриття кримінального провадження було скасовану. Будь-які інші відомості, щодо пошкодження ОСОБА_2 чи іншою особою вказаного замка у матеріалах справи відсутні.

Пунктом 15 Постанови роз'яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція

добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Враховуючи, що інформація про спробу ОСОБА_2 зайти у вказане приміщення шляхом пошкодження замка викруткою, яку поширив ОСОБА_3 надаючи інтерв'ю ОСОБА_4Г, який і розмістив вказану статтю у газеті Чернівці , не спростована жодним із відповідачів та не доведено протилежного, суд вважає, що така інформація є недостовірною, а тому підлягає спростуванню.

Встановлюючи обставини щодо інформації викладеної у вказаній статті про напад ОСОБА_2 на матір ОСОБА_3 із викруткою, встановлено наступне.

Із копії постанови про закриття кримінального провадження № 12017260020000073 від 31.04.2017 року встановлено, що 12.12.2017 року у приміщенні магазину по вул. Чкалова, 27-а у м .Чернівці відбувся конфлікт між гр. ОСОБА_7 (матір'ю ОСОБА_3П.) та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 В ході конфлікту, перебуваючи на сходах при вході до будівлі магазину, ОСОБА_2 однією рукою схопив за одяг гр. ОСОБА_1Є, а іншою тримався за вхідні двері, при цьому намагаючись розборонити останню та ОСОБА_7, припинити конфлікт та запобігти падінню ОСОБА_1 та в цей момент у нього в руках знаходилась викрутка. Однак, ОСОБА_2 не вчиняв будь-які умисні дії, не наносив жодного разу удар в напрямку гр.. ОСОБА_7 з метою заподіяння їй тілесних ушкоджень, в тому числі викруткою.

Враховуючи викладене, в матеріалах справи віднайшло своє відображення наявність у вказаній газетній статті недостовірних відомостей стосовно ОСОБА_2, в частині умисних дій насильницького характеру з використанням викрутки в бік ОСОБА_7

За таких умов, вказана недостовірна інформація висвітлена у газеті Чернівці принижує честь ОСОБА_2, надає йому помилково-негативної соціальної оцінки в очах оточуючих та підлягає спростуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 32, 34, 68 Конституції України, ст.. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, яка ратифікована Державою Україна Законом №475/97-ВР від 17.07.97р., ст. 21 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , ст.ст. 200, 201, 277, 297, 299, 302 ЦК України, ст.ст. 264 - 266 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, надруковану у виданні газети Чернівці від 26.01.2017 року № 4 із назвою Як відібрати власність у Чернівцях? , а саме стосовно ОСОБА_2 про те, що: ОСОБА_2 дістав викрутку і намагався зайти у приміщення шляхом пошкодження замка; із викруткою накинувся на матір ОСОБА_3 .

Зобов'язати ТОВ Інформаційно-видавничий центр Чернівці у черговому випуску друкованого видання Газети Чернівці , протягом календарного місяця з дня набрання рішенням законної сили, тим самим шрифтом надрукувати спростування визнаної у резолютивній частині рішення недостовірної інформації, за рахунок відповідачів.

Стягнути з ОСОБА_3, м. Чернівці вул. Городня, 43, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ТОВ Інформаційно-видавничий центр Чернівці , м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 2, код юридичної особи 38178688 та ОСОБА_4, з кожного окремо на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Чернівці, вул. Руська, 198 по 213,30 гривень судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_8