Рішення

від 29.09.2018 по справі 754/6249/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4771/18

Справа №754/6249/18

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участю секретаря судових засідань Малинки А.Ю.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача - Лактіонової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4, законні інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Харцизький трубний завод про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в особі свого законного представника - ОСОБА_2 у травні 2018 року звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ПАТ Харцизький трубний завод про відшкодування моральної шкоди у розмірі 150000 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.06.2013 близько о 10.40 годині у трубозварювальному цеху №2 ПАТ Харцизький трубний завод відбувся нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. А саме, в результаті вказаного нещасного випадку загинув батько позивача - ОСОБА_6, який працював на вказаному підприємстві старшим майстром виробничої дільниці. За результатами даних подій, на підприємстві було проведено розслідування та складено відповідні акти форми Н-1 та Н-5 від 13.08.2013, якими було встановлено, що нещасний випадок стався у зв'язку з порушенням посадовими особами відповідача, а також померлим вимог посадових інструкцій, системи управління охороною праці на підприємстві, ст.14 Закону України Про охорону праці .

Оскільки в результаті вищевказаного нещасного випадку позивачу як неповнолітньому сину загиблого було завдано моральної шкоди, позивач був змушений звертатись до суду з даним позовом про її відшкодування.

Ухвалою судді від 18.05.2018 було відкрито провадження у справі та призначений її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та відповідно призначено судове засідання для заслуховування їх пояснень.

Разом з цим, учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 19.06.2018 заклопотання представника відповідача було вирішено питання щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та відповідно здійснено заміну призначеного в порядку спрощеного позовного провадження судового засіданням - підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 16.08.2018 було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні.

Представник позивача - ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд про їх задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Лактіонова Л.О. в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що вимоги позивача є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки останнім не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування відшкодування йому моральної шкоди. При цьому, вказала, що не встановлено прямої провини відповідача або його посадових осіб у настанні нещасного випадку чи порушення норм законодавчих актів з охорони праці. Зазначила суду, що оскільки дружина та старший син покійного зверталися до суду з позовами про стягнення моральної шкоди, в тому числі дружина з урахуванням інтересів дітей, то стягнення моральної шкоди на користь даного позивача є подвійним стягненням, а відтак просила суд відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, вивчивши подані заяви по суті справи, та дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьком є ОСОБА_6 (а.с.12).

Останнім місцем роботи батька позивача - ОСОБА_6, був трубоелектрозварювальний цех № 2 ПАТ ХТЗ , де він працював з 19.12.2000 майстром виробничої дільниці, що підтверджується копією трудової книжки померлого (а.с.16-19).

Згідно з вимогами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про компенсацію моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтва, ушкодження здоров'я або смерті фізичної особи.

Відповідно до вимог ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути компенсована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, компенсується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Отже, право членам сім'ї померлого на компенсацію моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненої професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання, або трудового каліцтва і причинного зв'язку між смертю і трудовим каліцтвом, а тому правовідносини щодо компенсації моральної шкоди членам сім'ї померлого виникають лише після його смерті та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у хірургічному відділенні з причини множених ушкоджень кишечнику та брижових кровоносних судин, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 202 від 22.06.2013 та свідоцтва про смерть особи (а.с.30, 31).

Як вбачається з акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 21.06.2013 о 10-40 год. в ПАТ ХТЗ від 12.08.2013 (Форми Н-5), та Акту № 2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 13.08.2013, даний нещасний випадок від 21.06.2013 визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом, підлягає обліку зі складанням Акту за формою Н-1; особи, дія або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку - ОСОБА_6 та посадові особи ПАТ ХТЗ , які порушили вимоги Посадової інструкції та систему управління охороною праці на підприємстві (а.с.20-23, 24-29).

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст.153 КЗпП України та Закону України "Про охорону праці" на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Як було встановлено в ході розгляду справи, обставини, причини, винність осіб у даному нещасному випадку, а також зміст актів за формою Н-1 і Н-5 сторони не оскаржують, і нещасний випадок, що стався 21.06.2013 з батьком позивача - ОСОБА_6, пов'язаний з виробництвом. Причиною даного нещасного випадку є потрапляння майстра виробничої дільниці ОСОБА_6 у небезпечну зону діючого транспортного рольгангу №565Н, що працює в автоматичному режимі, власником якого є відповідач у справі.

Поняття джерела підвищеної небезпеки закріплено у ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.

Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6, відповідно до якого джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.

Під поняттям рольганг слід розуміти конвеєр, із закріпленими на невеликій відстані від один одного роликами, які переміщають вантаж, в свою чергу, конвеєр - це транспортний засіб непереривної дії для переміщення різних вантажів на невелику відстань.

Таким чином, транспортний рольганг є джерелом підвищеної небезпеки - у розумінні ч.І ст. 1187 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_4 - позивач, законні інтереси якого представляє ОСОБА_2,має право на компенсацію моральної шкоди від відповідача, у зв'язку зі смертю його батька.

Що стосується розміру заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, законні інтереси якого представляє ОСОБА_2,обґрунтовуючи моральну шкоду вказував на те, що смерть батька була раптовою та несподіваною, батько був головним годувальником сім'ї. На той час позивач досяг 11 років і втрата найріднішої людини повністю змінила його життя, він став напівсиротою. Позивач вказав, що батько утримував їх сім'ю, допомагав морально, надавав матеріальну допомогу, яку він після смерті батька втратив.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При розгляді справи встановлено, що смертю найдорожчої людини неповнолітньому ОСОБА_4 заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає у втраті батька, моральних та фізичних стражданнях внаслідок цього, що призвело до порушення особистих життєвих та соціальних зв'язків, і змушує до здійснення додаткових зусиль по організації свого особистого життя, але разом з тим, суд вважає, що розмір шкоди, визначений позивачем, є явно завищеним та приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у загальному розмірі 100 000 грн..

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1000 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 48, 76, 77, 81, 92, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст.11, 15, 16, 23, 1168, 1187 ЦК України, ст.ст.153, 173 КЗпП України , Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_4, законні інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Харцизький трубний завод про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Харцизький трубний завод , Ідентифікаційний номер: 00191135, ( адреса місцезнаходження: м.Маріуполь, Донецької області пр.Ілліча, буд.54, корпус 4) на користь ОСОБА_4(місце фактичного проживання: АДРЕСА_1) у відшкодування моральної шкоди 100000 грн..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Харцизький трубний завод , Ідентифікаційний номер: 00191135, ( адреса місцезнаходження: м.Маріуполь, Донецької області пр.Ілліча, буд.54, корпус 4) на користь держави судовий збір у розмірі 1000 грн..

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_4, законні інтереси якого представляє ОСОБА_2- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення складено 03.10.2018.

Суддя: