Рішення

від 09.10.2018 по справі 805/4460/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 р. Справа№805/4460/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА № 497» (код ЄДРПОУ 22037311, 86424, Донецька область, м. Єнакієве, пр. 50 Років Жовтня, буд. 37, адреса для листування: 04210, м. Київ, а/с 162)

до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39901249, 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 26)

про визнання протиправним та скасування рішення

За участі представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1В за договором,

від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПТЕКА № 497 (надалі - позивач, ТОВ АПТЕКА № 497 , товариство ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області №57 від 28.08.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека №497 .

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, з призначенням підготовчого судового засідання на 25 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 25 липня 2018 року відкладено підготовче засідання. За результатами судового засідання 08 серпня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року закінчено судове провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство є юридичною особою та зареєстровано платником ПДВ за №220373105118. 25.08.2015 року податковим органом було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, однак вважає зазначене рішення протиправним, оскільки за наслідком проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей Законом України № 1669-VIІ від 02.09.2014 року "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон №1669-VII) визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, місто Єнакієве Донецької області належить до такого населеного пункту, отже діяли обставини непереборної сили, у відповідності до чого товариство не могло здійснювати належним чином покладені на нього податковим кодексом обов'язки.

Вважає, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ є протиправним та необґрунтованим, оскільки неможливість подання податкових декларацій зумовлена дією форс-мажорних обставин, що підтверджується Сертифікатами ТПП України, у зв'язку з чим відсутні підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Крім того зазначив, що про існування спірного рішення товариству стало відомо при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, отже воно своєчасно товариством не отримано, що також є порушенням з боку відповідача. Просив позов задовольнити /арк. справи 5-14/.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого вбачається, що ТОВ Аптека № 497 протягом 12 послідовних податкових місяців не подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з_метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. У зв'язку з чим, ДПІ у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 25.08.2015 року на підставі п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України. Враховуючи зазначене просить відмовити у задоволенні позовних вимог /арк. справи 52-53/.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека №497" (код ЄДРПОУ 22037311) зареєстровано в якості юридичної особи з 31.03.2003 року №12681200000.

Позивач перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби з 31.03.2003 р.

Дане товариство знаходилось на обліку в Єнакіївській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. Згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 № 256 Про переміщення та закінчення простою функціональні обов'язки територіального органу, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій території було покладено на ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області. На підставі наказу ДФС України від 24.02.2016 № 160 Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Донецькій області ДПІ у м. Єнакієве ГУ ДФС у Донецькій області було приєднано до Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39901249) є суб'єктом владних повноважень на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження №32016050000000007 від 24.02.2016 року, а саме повідомлення про підозру від 13.03.2018 року відносно директора ОСОБА_3 ТОВ Аптека №497 , вбачається, що рішенням Костянтинівського ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 28.08.2015 року анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Оскільки позивачем не було отримано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, було здійснено адвокатські запити.

На адвокатський запит від 20.03.2018 року до Костянтинівської ОДПІ про надання рішення про анулювання реєстрації ТОВ Аптека №497 , як платника ПДВ надано відповідь, що підприємство не перебувало на обліку у Костянтинівському ОДПІ на момент складання рішення про анулювання та облікова справа товариства до податкового органу не надходила.

На адвокатський запит від 05.04.2018 року до ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області надано копію рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ Аптека №497 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 184.2 статті 184 ПК України свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

"Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (далі - Положення), на час прийняття спірного рішення діяло в редакції наказу Міністерства фінансів України №21 від 02.02.2015.

Відповідно до пункту 5.2 Положення при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

На підставі статті 9 Закону України від 06 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 44.1 та 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд звертає увагу на ситуацію, що склалася в Східному регіоні Україні.

Абзацом 1 статті 1 Закону України від 02.09.2014 №1669-VI "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон №1669-VI), в редакції Закону України № 222-VIII від 02.03.2015, яка діяла на час прийняття спірного рішення, встановлено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону №996-XIV у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Час застосування зазначених положень триває з 14 квітня 2014 року.

На підставі абзацу 2 статті 1 Закону №1669-VI територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Місто Єнакієве було включено до вказаного додатку.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком м. Єнакієве Донецької області було включено до вказаного додатку.

Отже, м. Єнакієве Донецької області - місце реєстрації позивача на момент прийняття спірного рішення та розгляду справи, включене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Частиною 5 статті 11 Закону №1669-VI встановлено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону (розпорядження було опубліковано в газеті Голос України від 14.10.2014 № 197) повинен затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Зазначені положення Закону №1669-VI та розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 № 1275-р свідчать, що звільнення від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності, передбачених статтею 14 Закону №996-XIV триває з 14 квітня 2014 року.

При таких обставинах, за наявності умов визначених Законом №1669-VI, оскільки платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків подання фінансової звітності, то з урахуванням вимог статті 44 ПК України, він звільняється і від відповідальності за порушення строків податкової звітності.

Крім цього, на підставі статті 10 Закону №1669-VI протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Так судом встановлено, що Сертифікатом Торгово-промислової палати України №3063/05-4 від 12.09.2014 року підтверджено ТОВ Аптека №497 настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 року при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації /арк. справи 31-32/.

Сертифікатом Торгово-промислової палати України №4149/05-4 від 27.10.2014 року підтверджено ТОВ Аптека №497 настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 року при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів /арк. справи 33-34/.

Отже, позивач на момент виникнення спірних правовідносин, був зареєстрований у м. Єнакієве, яке включено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, настання обставин непереборних сили засвідчено сертифікатами ТПП, з посиланням на настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 року при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Отже у період проведення АТО наявні підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення строків подання податкової звітності, у відповідності до чого спірне рішення відповідача є таким, що порушує права позивача.

Також, суд звертає увагу, що на підставі підпункту 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 ПК України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

На час прийняття спірного рішення діяв "Порядок застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України", затверджений наказом Державної податкової адміністрації № 1044 від 24.12.2010 (далі Порядок).

Згідно з пунктом 5.4 Порядку відсутність можливості платника податку подати у граничний строк податкові декларації тощо може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України і рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від обставин непереборної сили;

За приписами пункту 8 Порядку платник податку може звернутися до податкового органу з письмовою заявою про продовження граничних строків. Заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів.

Суд погоджується з позицією позивача, що на час прийняття спірного рішення діяли загальновідомі обставини непереборної сили, підтверджені сертифікатами ТПП, а тому позивач мав законні підстави не подавати заяву про продовження граничних строків для подання податкової декларації з ПДВ.

Приймаючи спірне рішення, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, навпаки мав діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість і наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з наявними матеріалами справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. відповідно до квитанції про сплату № 42095 від 09.06. 2018 року.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА № 497» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 серпня 2015 року № 57 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «№497» .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39901249, 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА № 497» (код ЄДРПОУ 22037311, 86424, Донецька область, м. Єнакієве, пр. 50 Років Жовтня, буд. 37, адреса для листування: 04210, м. Київ, а/с 162) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09 жовтня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.