Рішення

від 10.10.2018 по справі 181/756/17

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/756/17

Провадження № 2/181/2/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2018 р. с.м.т. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр'єва О.Ю.,

за участі помічника судді, яка виконує обов'язки секретаря судового засідання Пізняк А.С.,

секретарів судового засідання - Яківець А.О., Паньковської М.А.

головного спеціаліста - Рідкокваши М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Межівському районі, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 , ТОВ Земельне право , про визнання права власності на земельну ділянку та визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

за участю сторін по справі

позивача ОСОБА_2,

представника позивача - адвоката ОСОБА_8

представника відповідача Слов'янської сільської ради - Антоненко І.І.,

представника відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Межівському районі, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Руденко Н.В.

третіх осіб - ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_6

представника третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_12,

представника третьої особи - ТОВ Земельне право - Земляного К.І.,

представника ТОВ Геоленд 2000 - Плющакова В.М., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2017 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Межівському районі, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку та визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу він придбав житловий будинок АДРЕСА_1. Право власності було зареєстровано 18.12.2003 року в Дніпропетровському обласному комунальному підприємстві Межівський комунсервіс . Крім того разом з вищевказаним житловим будинком ним на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2002 року посвідченого приватним нотаріусом Межівського районного територіального округу (реєстр №756) було придбано і земельну ділянку площею 0,43 га, яка розташована під вищевказаним будинком, що мала цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Згідно п.1.3. вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки, дана земельна ділянка належала продавцю, ОСОБА_5, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (серія НОМЕР_2) виданого Слов'янською сільською радою 26.06.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за №345. В даний час в нього виникла необхідність в перереєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку з колишнього власника на себе, у зв'язку з чим він звернувся до відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, де йому було зазначено, які документи йому необхідно надати для цього. Надавши повний пакет усіх необхідних документів він 05.05.2017 року отримав Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-1200480471017. Усунувши недоліки він повторно звернувся до відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, однак 19.06.2017 року отримав Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-1200497602017 від 19.06.2017 р. В обґрунтування своєї відмови державний реєстратор зазначила, що відмовила у проведенні державної реєстрації у зв'язку з перетином даної земельної ділянки з земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 Дніпропетровської області. Межівського району, кадастровий номер НОМЕР_3. У подальшому позивачем з листів та відповідей Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області стало відомо, що його право власності на земельну ділянку площею 0,43 га, розташовану під будинком АДРЕСА_3, с. Слов'янка Межівського району, Дніпропетровської області з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства- не визнається, що примушує його звертатися до суду з цим позовом. Більш того, йому зазначили, що він повинен був після купівлі землі ще й вчинити дії щодо приватизації цієї земельної ділянки. Також як йому стало відомо, то на частину придбаної земельної ділянки, а саме на 8,2936% від площі земельної ділянки, рішенням сесії від 14.07.2016 року №172/7/VIIСлов'янської с/р Межівського району було надано дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_4. До комунальної власності не можуть належати земельні ділянки, які перебувають у приватній власності. А тому і реєстрація земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 у відділі Держгеокадастрі у Межівському районі Дніпропетровської області в яку входить частина придбаної ним земельної ділянки є незаконною та підлягає скасуванню. Таким чином своїми рішеннями відповідач по справі порушує його права власника.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,43 га, яка розташована в АДРЕСА_5 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого підсобного (селянського) господарства; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 у відділі Держгеокадастру у Межівському районі Дніпропетровської області. Усі судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року провадження у вказаній справі було відкрито та призначено до судового розгляду на 27 вересня 2017 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Геоленд 2000 та Товариство з обмеженою відповідальністю Земельне право .

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Так, згідно п.п.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2018 року було ухвалено продовжити судовий розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання було призначено на 13 год. 00 хв. 26 лютого 2018 року.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року підготовче провадження у справі було закрите та призначено судовий розгляд справи на 14 год. 00 хв. 24 квітня 2018 року.

Судові засідання у вказаній справі було проведено: 24 квітня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 травня 2018 року, 01 червня 2018 року, 15 червня 2018 року, 26 липня 2018 року, 23 серпня 2018 року, 14 вересня 2018 року, 10 жовтня 2018 року.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним. На задоволенні позову наполягав.

Представник позивача ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав позицію позивача.

Представник відповідача Слов'янської сільської ради надала письмові заперечення проти позову відповідно до яких зазначається, що є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. По-перше: позивач зазначає, що його право власності на земельну ділянку площею 0,43 га, розташовану під будинком АДРЕСА_3 с. Слов'янка Межівського району Дніпропетровської області не визнано, хоча він придбав вказану земельну ділянку у ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу. Але відповідно до ст.126 Земельного кодексу України правовстановлюючим документом на вторинному ринку є відповідна угода з долученим державним актом відчужувача (продавця) на якому нотаріусом та територіальним органом земельних ресурсів мають бути проставлені відповідні відмітки про перехід права власності. Що позивачем не було надано. З 2013 року правовстановлюючим документом за законодавством, яке набуло чинності є витяг з реєстру прав і право власності на земельну ділянку виникатиме з дня його реєстрації державною реєстраційною службою. По-друге: сільська рада після підписання договору купівлі-продажу не здійснює реєстрацію права власності на земельну ділянку. Вказану дію здійснювало Держземагенство. Державну реєстрацію земельної ділянки також здійснює державний реєстратор.

У судовому засіданні представник відповідача Слов'янської сільської ради, ОСОБА_9 проти позову заперечувала. Надала пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Межівському районі надав письмові заперечення у яких зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечують повністю, оскільки вони є незаконними, необґрунтованими та безпідставними. Зазначають, що придбавши приватизований будинок у громадянки ОСОБА_5, ОСОБА_2 далі ніякі дії з приводу переоформлення земельної ділянки на власне прізвище не виконав. Отже, на дану земельну ділянку не визначався кадастровий номер та інформація про земельну ділянку не внесена до Державного земельного кадастру. ОСОБА_7, який являється сусідом ОСОБА_2 придбав будинок у ОСОБА_6 без оформлення договору купівлі-продажу. В цей же час ОСОБА_6 на підставі рішення Слов'янської сільської ради Межівського району на своє ім'я у 2016 році виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. На зазначену земельну ділянку внесені відомості до Державного земельного кадастру та визначено кадастровий номер. Межі земельної ділянки закоординовані по існуючим огорожам та точкам повороту, які встановлювалися та показувались при обмірі замовником. Від встановлення додаткових межових знаків замовник відмовився. Заперечень з боку представників при встановленні меж не заявлено. ОСОБА_2 із заявою звертався до Слов'янської сільської ради щодо встановлення меж земельної ділянки, яка межує з сусідньою земельною ділянкою ОСОБА_6 Про що стало відомо із Протоколу №1 засідання комісії з питань розвитку агропромислового комплексу, землекористування та соціального розвитку ради від 24.11.2016 року. Комісією було здійснено обмір рулеткою, по встановленим огорожам (межам) придбаної ОСОБА_2 земельної ділянки. В результаті чого комісією було встановлено, що обміри земельної ділянки співпадають з обмірами зазначеними в Державному акті на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_5 На підставі заяви від 05.04.2017 року ОСОБА_2 та доданими до неї документами ТОВ Геоленд-2000 на ім'я ОСОБА_5 розроблено технічну документацію із землеустрою. Обміри земельної ділянки здійснювали інженери-землевпорядники ТОВ Геоленд - 2000 . При встановленні межових знаків, межі земельної ділянки змінилися. Отже, при внесені кадастровим реєстратором вищезазначеної земельної ділянки до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру виявлено накладку на 8,2936% на сусідню земельну ділянку ОСОБА_6, на яку вже визначено кадастровий номер та внесено земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

У судовому засіданні представник відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Межівському районі, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Руденко Н.В. проти позову заперечувала. Надала пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Третя особа, ОСОБА_6, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, додатково пояснив, що в будинку проживав з 1999 року, це був колгоспний будинок без документів. Коли заселився в будинок, ОСОБА_5 вже там проживали і спорів щодо межі між ними не було. Огорожі між будинками не було, де межа чітко не розмежовували, кожен засаджував свою частку. Земля у нього не була приватизована, за сусідів не знає. В 2004 році йому видали довідку і він зробив технічну документацію, тоді і заміряли землю, але земельну ділянку до 2016 року не оформляли. Після вимірки в 2004 році була чітка межа між спірними земельними ділянками, але так як з 2007 року він розвівся з дружиною і у вказаному будинку не проживав, тому чи змінювалася межа в подальшому йому не відомо. Кадастровий номер земельної ділянки не знає. Восени 2014 року, після смерті дружини, вирішив продати будинок. Продажем будинку займався ОСОБА_7, який діяв від його імені, на підставі довіреності та вирішував всі організаційні питання, а він лише підписував документи. Будинок передав ОСОБА_7 без оформлення договору купівлі-продажу, а шляхом написання розписки. Ініціатором виготовлення технічної документації був ОСОБА_7 Акт прийому-передачі межових знаків підписував, але де знаходяться межові знаки йому не відомо. 10.08.2016 року він був присутнім при замірі земельної ділянки, окрім нього був також представник сільради, однак чи був присутній ОСОБА_2 не пам'ятає.

Третя особа, ОСОБА_7, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, додатково пояснив що юридичну угоду купівлі-продажу домоволодіння не можливо було оформити без кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки ОСОБА_6 в силу його юридичної необізнаності та стану здоров'я було тяжко цим займатися, тому останній зробив довіреність на його ім'я, щоб він в подальшому мав змогу займатися організаційними питаннями стосовно оформлення земельної ділянки.

Представник третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ОСОБА_12 надав суду письмові заперечення відповідно до яких зазначив, що копія плану земельної ділянки, що надавалася у власність (користування, оренду) ОСОБА_15 не співпадає з оригіналом плану, який знаходиться у Межівського відділу Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області. При виготовленні Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5 землевпорядна організація керувалася планом, який знаходиться в матеріалах Межівського відділу Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Межі плану і межі Державного акту на право приватної власності співпадають. При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_6 - загальною площею 0,25 га, згідно заяви позивача від 05.04.2017 року ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 за вказівкою самого позивача змістило графічні межі, а саме відстань: від будинку позивача до земельної ділянки суміжного користувача. У плані, що знаходиться у Межівському відділі Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області не має позначки 16,2 метри відстань від житлового будинку позивача до межі сусіднього землекористувача - ОСОБА_6 План земельної ділянки, що надається у власність (користування, оренду) ОСОБА_15 був змінений позивачем і не відповідає графічним матеріалам плану, що знаходиться в Межівському відділі Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Позивач не наводить жодної матеріальної підстави, а також норму закону, на підставі якої необхідно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_3, яка знаходиться в користуванні третьої особи - ОСОБА_6 Дії державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - відділ Держгеокадастру Межівського району є законним, оскільки винесення меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за проектами технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками, окрім того, подана для проведення державної реєстрації земельної ділянки технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) містить інформацію щодо накладення меж в натурі, яка не підлягає внесення до Державного земельного кадастру. На підставі викладеного просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ОСОБА_12 проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Третя особа, ОСОБА_11, у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, додатково пояснила, що будинок було побудований колгоспом, їй та її чоловіку, як молодим спеціалістам. Меж ніхто не встановлював та документів не оформляв. В лютому 1997 році вони почали сплачувати кошти колгоспу за будинок, фінансів встановлювати межі не було. До ОСОБА_6 в домоволодінні по сусідству проживала бабуся, яка любила розорювати їх земельну ділянку, в зв'язку з чим вони вимушені були спочатку встановити кілочки, які бабуся все рівно переставляла, потім вони натягнули проволоку. Коли ОСОБА_6 заселилися пояснили їм, що проволока символічна. До 2000 року земельну ділянку приватизували. Як оформлювали межі не пам'ятає, адже землю оформляв чоловік, пам'ятає лише розмір. Межа була натягнута проволокою лише по городу, між будинками межі не було. В 2000 році розвелися та чоловік подарував їй будинок, в якому вона залишилася одна та огорожу не встановлювала. Через рік продала будинок та земельну ділянку ОСОБА_2, оформивши договір купівлі-продажу. ОСОБА_2 пояснила, що за забором ще буде їх земельна ділянка десь 16 метрів. В будинку останній раз була в 2002 році. Заяву про виготовлення технічної документації в 2017 році не писала. Довіреності на вчинення юридичних дій від її імені ОСОБА_2 не надавала.

Представник третьої особи - ТОВ Земельне право - Земляний К.І., у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, додатково пояснив, що в 2016 році до нього звернувся ОСОБА_6 про визначення меж та присвоєння кадастрового номеру. Межі було визначено по показаннях замовника, вони співпали з забором. Потім виник спір, для вирішення спору було зібрано комісію, там де існує спір - показники співпали з забором ОСОБА_5 В акті підпис ОСОБА_2 відсутній адже останній відмовився його підписувати. Акт складений ним, а замовник погоджує межі з суміжними володільцями та сільською радою. Межові знаки ставилися ОСОБА_6 а не сусідам. Він особисто до сусідів не приходив і це не передбачено інструкцією. Де межа показував ОСОБА_6, з яким зустрічалися декілька разів. При виїзній комісії виміри співпали з огорожею. Вони чітко виміряли 0,25 га. Документацію ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 вони не дивилися. Межових знаків було 4, номерів у них не було.

Представник ТОВ Геоленд 2000 - Плющаков В.М., у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. Вказав, що ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 виготовило технічну документацію для ОСОБА_11 - ОСОБА_2 по вимірах, які надав сам ОСОБА_2

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, по суті заданих питань під присягою суду пояснила, що на момент 2016 року працювала начальником відділу Держгеокадастру у Межівскому районі, ОСОБА_17 є кадастровим реєстратором та перевіряє документи, які надходять, зокрема акт встановлення меж земельних ділянок. Вона не пам'ятає чи підписувала акт по ОСОБА_6, оскільки було багато справ, але так на документі стоїть саме її підпис. Фізично на земельні ділянки вона не виїжджала, оскільки було багато роботи.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18, по суті заданих питань під присягою суду пояснила, що вона з 2002 року працювала секретарем сільської ради, а з 2015 року стала головою Слов'янської сільської ради. У 2002 році спірної межі не було, коли саме поставили огорожу вона не пам'ятає. Так в акті встановлення меж стоїть її підпис, але вона не пам'ятає цієї ситуації. Акт підписувала у себе в кабінеті. Була комісія по спору за заявою ОСОБА_2 Були погоджені межі земельної ділянки ОСОБА_6, які межують із землями комунальної власності. Спір виник після того, як ОСОБА_6 подав документи на право власності. Була комісія, на спірну ділянку їздили члени комісії. Хотіли вирішити спір мирним шляхом, сільська рада могла надати частину комунальної землі з іншої сторони, але ОСОБА_2 не погодився.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19, по суті заданих питань під присягою суду пояснив, що був запрошений, як представник Держгеокадастру при розгляді спору ОСОБА_2 з ОСОБА_6 До складу комісії входили: ОСОБА_20, депутат сільської ради, представник ТОВ Земельне право , він та обидва сусіди. ОСОБА_2 надав документи на землю, там було зазначено 86 м. Вони рулеткою поміряли відстань від забору та там було 86 метрів до дороги. Розміри співпадали. В технічних документах ОСОБА_2 рукою були дописи, зроблені невідомо ким. Після цього сусіди почали сваритися і вони запропонували звернутися до суду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21, по суті заданих питань під присягою суду пояснив, що 27 років був сільським головою. Дійсно ОСОБА_11 була виділена земельна ділянка для забудови. Її батько - ОСОБА_27 просив у сільради додаткову земельну ділянку, однак у зв'язку з тим, що був державний акт він йому запропонував взяти згоду сусідки, яка на той момент проживала у будинку ОСОБА_6, про відмову від частини землі, але вона такої письмової згоди не надала, а дала право користуватися частиною землі. Потім після смерті бабусі, будинок із землею був виданий ОСОБА_6 Межа встановлена правильно, бабуся від землі не відмовлялася. Коли виїжджали на місце встановлювати межі - огорожі між земельними ділянками не було. Потім ОСОБА_2 встановили огорожу на межі згідно державного акту ОСОБА_11. Щодо справи по відведенню (передачі) земельної ділянки у приватну власність громадянинові ОСОБА_15 - то екземпляр, що знаходиться в Межівському відділі Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області без записів - є оригіналом, а екземпляр, що в ОСОБА_22 з дописами - те робив землевпорядник Орищенко, який помер. Він виїжджав на місце та виміряв не від будинку, а від гаражу, що є неправильним. Акт встановлення меж підписував ОСОБА_21 з ОСОБА_6

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20, по суті заданих питань під присягою суду пояснив, що він є в.о. землевпорядника Слов'янської сільської ради, в липні 2016 року ОСОБА_7 надав заяву від імені ОСОБА_6 про виготовлення технічної документації. Було видано рішення на розроблення технічної документації, після виготовлення якої між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 виник спір. З цього приводу була комісія у листопаді 2016 року. ОСОБА_2 надав державний акт на ОСОБА_11 Вони здійснили виміри від забору до краю ріллі по вулиці ОСОБА_28 і все збіглося з актом. Брали від краю огорожі між ОСОБА_2 і ОСОБА_6, оскільки не було інших точок, так як рілля постійно розорюється по різному. Був складений протокол, ОСОБА_2 підписуватися відмовився. Коли фактично міряли, то від спірного забору до дороги було більше 90 метрів, а до кінця ріллі 86 метрів як по державному акту.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази та надавши їм відповідну оцінку, приходить до наступних висновків.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України (2004 року), статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку.

Пунктом 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ роз'яснено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Так ст.41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно п. „а" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяниУкраїни набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Ніценко С.Б. (реєстр №754), та копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Ніценко С.Б. (реєстр №756), ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_11 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,43 га, розташовану на території Слов'янської сільської ради в селі Слов'янка по АДРЕСА_8, б/н, Межівського району Дніпропетровської області.

Право власності на вказаний будинок було зареєстровано 18.12.2003 року в Дніпропетровському обласному комунальному підприємстві Межівський комунсервіс (номер запису 692 в книзі 4), що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду №4-692 власником будинку за адресою АДРЕСА_7 є ОСОБА_2

Як вбачається з копії справи по відведенню (передачі) земельної ділянки у приватну власність громадянинові ОСОБА_15 виконком Слов'янської сільської Ради вирішив на підставі Рішення №183 від 11 січня 1995 року передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, громадських будівель та споруд (присадибні ділянки) в розмірі 0,43 га в с. Слов'янка по АДРЕСА_8 громадянину ОСОБА_15 Зазначено, що справа була переоформлена згідно договору дарування на ОСОБА_5.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 власником земельної ділянки площею 0.430 гектарів, розташованої за адресою с. Слов'янка, АДРЕСА_8, на підставі договору дарування №2321 від 16 вересня 2000 року є ОСОБА_5 Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 345.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що на час продажу земельної ділянки ОСОБА_5 на законних підставах володіла, користувалася та розпоряджалася цією спірною земельною ділянкою та її право власності було зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства України. Однак, як вбачається з матеріалів справи, оскільки в подальшому ОСОБА_2 ніяких дій з приводу приватизації земельної ділянки вчинено не було, на дану земельну ділянку не визначався кадастровий номер та інформація про земельну ділянку не була внесена до Державного земельного кадастру.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 06.10.2004 року ОСОБА_6 є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_11, с. Слов'янка, Межівського району Дніпропетровської області та земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_4, яка знаходиться за вказаною адресою була надана на сесії сільської ради 14.07.2016 р. громадянину ОСОБА_6 для виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, на підставі наданих копій документів підтверджуючих право власності на житловий будинок, вказаний факт підтверджується дослідженим у судовому засіданні протоколом сьомої сесії Слов'янської сільської ради сьомого скликання.

З матеріалів справи вбачається, що технічну документацію ОСОБА_6 було розроблено ТОВ Земельне право . Зі змісту акту встановлення меж земельної ділянки в натурі від 10.08.2016 року, який знаходиться в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 вбачається, що на підставі рішення Слов'янської сільської ради №172-7/ VII від 14.07.2016 року, виконавцем робіт - представником ТОВ Земельне право , Земляним К.І., в присутності начальника відділу Держгеокадастру у Межівському районі - ОСОБА_16, Слов'янської сільської голови - ОСОБА_18, землевпорядника Слов'янської сільської ради - ОСОБА_20, замовника - ОСОБА_6, суміжних землекористувачів - ОСОБА_21 та ОСОБА_24 було встановлено на місцевості межі земельної ділянки, що відводиться у власність ОСОБА_6 для ведення підсобного сільського господарства за адресою: АДРЕСА_2 Межівського району, Дніпропетровської області, загальною площею - 0,2500 га. Межі земельної ділянки закоординовано по існуючим огорожам та точкам повороту, які встановлювалися та показувалися при обмірі замовником. Проте у зазначеному акті підпис ОСОБА_25 відсутній.

Відповідно акту прийому - передачі межових знаків на зберігання від 10 серпня 2016 року, межі земельної ділянки, яка знаходиться на території Дніпропетровської області, Межівського району, Слов'янської сільської ради в с. Слов'янка по АДРЕСА_11 площею 0,25 га яка відводиться у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку - встановлено. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. ОСОБА_6, якому пред'явлені та передані на зберігання межові знаки ознайомлений про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків.

Згідно Протоколу №1 засідання комісії з питань розвитку агропромислового комплексу, землекористування та соціального розвитку ради від 24.11.2016 року, вбачається, що з метою перереєстрації земельної ділянки з колишнього власника ОСОБА_11 на ОСОБА_2, дружина останнього - ОСОБА_25, 27 жовтня 2016 року зверталася із заявою до Слов'янської сільської ради щодо встановлення меж земельної ділянки, яка межує з сусідньою земельною ділянкою ОСОБА_6 Комісією у складі: в.о. землевпорядника - ОСОБА_20, депутата - ОСОБА_26, представника відділу Держгеокадастру у Межівському районі - ОСОБА_19, представника ТОВ Земельне право - Земляного К.І., в присутності заявника ОСОБА_25 та ОСОБА_2, та суміжного землекористувача ОСОБА_7 було здійснено обмір рулеткою, по встановленим огорожам (межам) придбаної ОСОБА_2 земельної ділянки. В результаті чого комісією було встановлено, що обміри земельної ділянки співпадають з обмірами зазначеними в Державному акті на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_11. Проте, як вбачається з акту встановлення меж земельної ділянки від 24 листопада 2016 року заявник ОСОБА_25 та її чоловік ОСОБА_2 від підпису відмовилися.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 з вищевказаним рішенням земельної комісії був не згоден та 04 квітня 2017 року останній звернувся із заявою до голови Слов'янської сільської ради в якій прохав скликати незалежну комісію для вирішення питання по межі земельної ділянки. Проте згідно відповіді №174/02-10 від 12.04.2017 року Слов'янської сільської ради ОСОБА_2 було рекомендовано звернутися до суду для подальшого вирішення даного питання.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 05.04.2017 року та доданими до заяви документами ТОВ ГЕОЛЕНД - 2000 було розроблену технічну документацію на ім'я ОСОБА_11 із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_9

У судовому засіданні встановлено, що обміри земельної ділянки здійснювали інженери-землевпорядники ТОВ Геоленд - 2000 , у присутності замовника ОСОБА_2 шляхом позначення на місцевості точок межових знаків окружної межі земельної ділянки, які були вказані фактично на місцевості вищезазначеним замовником. При встановленні межових знаків, межі земельної ділянки змінилися.

Відповідно до рішень відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-1200480452017 від 05.05.2017 р. та № РВ-1200497602017 від 19.06.2017 р., а також відповіді №241 від 18.07.2017 р., державним реєстратором було відмовлено ОСОБА_2 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку з наявністю зауважень щодо валідності електронного документу. Помилка геометрії угідь. Угіддя код 007.01: Площа, вказана у електронному документі (0.1230 Га) не співпадала з площею описаної геометрії (0.2230 Га) - Перетин з ділянкою: АДРЕСА_10, кадастровий номер: НОМЕР_3, площа співпадає на 8,2936% від площі земельної ділянки, яка вноситься до Державного земельного кадастру.

Згідно відповіді товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОЛЕНД 2000 №959/1 від 12.07.2017р. було зазначено, що при розробці технічної документації ОСОБА_2, перетин ділянки не був зафіксований. Інформація стосовно геодезичних робіт на сусідні земельні ділянки в ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 відсутня. ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 не має можливості виправити помилку, яка зазначена в Рішенні №РВ-1200497622017 від 19.06.2017 р. Помилка не може бути виправлена, так як документація на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 не розроблялася.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №М-3325/0-2002/6-17 від 11.05.2017 року та №150 від 22.05.2017 року, оскільки дій щодо приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 вчинено не було, на дану земельну ділянку не визначений кадастровий номер та інформація про земельну ділянку відсутня у Державному земельному кадастрі. Разом з тим, ОСОБА_7, який є сусідом позивача, придбав будинок у ОСОБА_6, який на підставі рішення Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_4 , на своє ім'я у 2016 році виготовив технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та зареєстрував земельну ділянку у Відділі Держгеокадастру у Межівському районі Дніпропетровської області.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення дев'ятнадцятої сесії сьомого скликання Слов'янської ради Межівського району Дніпропетровської області від 16 лютого 2018 року №360-19/ VII з ОСОБА_6 було укладено договір оренди №136 від 20.03.2018 року на земельну ділянку по АДРЕСА_11 в с. Слов'янка, Межівського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,25 га., кадастровий номер НОМЕР_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд терміном на 7 років.

Ч.ч.1,2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (пункт г частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.183 ЗК України завданням землеустрою є, зокрема, встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Згідно приписів ст.184 ЗК України землеустрій передбачає: встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань; складання проектів відведення земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею; проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

За змістом статті 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно зі статтею 55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що при проведенні державної реєстрації земельної ділянки площею 0,43 га, розташованої на території Слов'янської сільської ради в селі Слов'янка по АДРЕСА_8, б/н, Межівського району Дніпропетровської області, яка була придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.06.2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Ніценко С.Б. (реєстр №756), у ОСОБА_11, було виявлено накладку (перетин) на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, яка була надана на сесії Слов'янської сільської ради 14.07.2016 р. громадянину ОСОБА_6 для виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, на підставі наданих копій документів підтверджуючих право власності на житловий будинок, на 8,2936% від площі земельної ділянки, яка вноситься до Державного земельного кадастру.

За нормами частин 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно з частинами 2,3,5 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішується: земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено, що згідно зі ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

Отже в силу вказаних правових норм спір вирішується судом у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів; земельні спори щодо меж земельних ділянок (у межах населених пунктів) вирішують органи місцевого самоврядування.

Способи захисту цивільного права та інтересів визначені в ст. 16 ЦК України - Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Разом з тим, дослідивши у судовому засіданні екземпляр Плану земельної ділянки, що надавалася у власність (користування, оренду) громадянину ОСОБА_15, який знаходився у позивача та екземпляр Плану земельної ділянки, що надавалася у власність (користування, оренду) громадянину ОСОБА_15, який знаходиться в матеріалах Межівського відділу Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, встановлено, що плани не співпадають.

Так у плані, що знаходиться в Межівському відділі Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області не має позначки 16,2 метри - відстань від житлового будинку позивача до межі сусіднього землекористувача ОСОБА_6

У судовому засіданні встановлено, що при виготовленні Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_11 землевпорядна організація керувалася Планом, який знаходиться у матеріалах Межівського відділу Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Межі плану та межі Державного акту на право приватної власності співпадають.

Однак при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: с. Слов'янка, АДРЕСА_8, буд. №7 - загальною площею 0,25 га, згідно заяви позивача від 05.04.2017 року вхідний номер: НОМЕР_1 ТОВ ГЕОЛЕНД - 2000 за вказівкою самого позивача змістило графічні межі, а саме: відстань від будинку позивача до земельної ділянки суміжного користувача - 16,2 метри.

Таким чином, суд приходить до висновку, що план земельної ділянки, що надається у власність (користування, оренду) ОСОБА_15 та який у подальшому перебував у ОСОБА_2, був змінений і не відповідає графічним матеріалам Плану, що знаходиться в Межівському відділі Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Вказані зміни внесені у один екземпляр плану, який перебуває у позивача та належним чином не посвідчені, тому суд критично ставиться до вказаних у плані непосвідчених позначок і не може спиратися на них, як на належні та допустимі докази при розгляді вказаного спору.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено по показанням сторін та свідків допитаних у судовому засіданні, а саме: ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_20, що межа на якій стоїть огорожа між спірними домоволодіннями ОСОБА_6 та ОСОБА_2, яка встановлювалася самим ОСОБА_2 відповідає технічній документації, виготовленій ТОВ Земельне право на замовлення ОСОБА_6 (ОСОБА_29.). Відносини суміжного землекористування між сусідами ОСОБА_6 та ОСОБА_2 були визначені правильно та огорожа, яка стоїть на межі і встановлена ОСОБА_2 відповідає плану земельної ділянки, що надається у власність (користування, оренду) ОСОБА_15, який наданий Межівським відділом Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Належних доказів, що відстань від кута будинку ОСОБА_2 до краю спірної межі повинна бути 16,2 м., як визначено у плані, який надав позивач суду не надано. Проводити судову земельно-технічну експертизу позивач та його представник відмовилися. Комісією від 24 листопада 2016 року підтверджено, що у користуванні ОСОБА_2 є вся земельна ділянка, визначена в Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 ОСОБА_11 Тобто його права не порушені. Прив'язки до місцевості та кути повороту у визначеному акті відсутні, тому неможливо дійти висновку про те, що твердження позивача про наявність у нього права на частину земельної ділянки, яка перебуває за огорожею на ділянці ОСОБА_6 є необґрунтованими.

Так з правової позиції Верховного Суду у справі №346/4408/15-ц від 18 квітня 2018 року вбачається, що сама по собі процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

У той же час непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Вирішення питань, пов'язаних із передачею земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування, а чинне земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної ділянки у зв'язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок.

Отже відмова ОСОБА_2 від підписання акту погодження меж земельних ділянок не порушувала прав ОСОБА_6 на отримання земельних ділянок у власність і не була перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки останнім, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування. Даний факт був підтверджений і протоколом комісії, тому позиція позивача щодо непогодження встановлених вже суміжних меж є порушенням правил добросусідства та містить формальний характер.

Таким чином, суд, з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм відповідну оцінку, приходить висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, адже у судовому засіданні встановлено та документально підтверджено, що при встановленні меж земельної ділянки, яка межує з сусідньою земельною ділянкою ОСОБА_6, площею 0,43 га, розташованої на території Слов'янської сільської ради в селі Слов'янка по АДРЕСА_8, б/н, Межівського району Дніпропетровської області, яка була придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.06.2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Ніценко С.Б. (реєстр №756), у ОСОБА_11, відповідно до акту встановлення меж земельної ділянки від 24 листопада 2016 року складеним комісією було здійснено обмір рулеткою, по встановленим огорожам (межам). В результаті обміри земельної ділянки співпали з обмірами зазначеними в Державному акті на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_11, при виготовленні якого землевпорядна організація керувалася оригіналом Плану земельної ділянку, що надавалася у власність (користування, оренду) громадянину ОСОБА_15, який знаходиться у матеріалах Межівського відділу Держгеокадастру ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Однак при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: с. Слов'янка, АДРЕСА_8, буд. №7 - загальною площею 0,25 га, згідно заяви позивача від 05.04.2017 року вхідний номер: НОМЕР_1 ТОВ ГЕОЛЕНД - 2000 за вказівкою самого позивача змістило графічні межі, а саме: відстань від будинку позивача до земельної ділянки суміжного користувача - 16,2 метри, без законних на те підстав.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновків, що технічна документація виготовлена ТОВ Земельне право на замовлення ОСОБА_6 на підставі рішення сесії Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 14.07.2016 року №172/7/VII про надання дозволу ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_4, є законною та не порушує права ОСОБА_2

Вимога позивача, щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку також не підлягає задоволенню, оскільки це право ніким не оспорюється. Воно визначено за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.06.2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Ніценко С.Б. (реєстр №756) та Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 та підлягає подальшій реєстрації в адміністративному порядку.

На підставі п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 83, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 21, 319, 321, 328, 377, 392 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 116, 120, 131, 152, 155 ЗК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Межівському районі, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ ГЕОЛЕНД 2000 , ТОВ Земельне право , про визнання права власності на земельну ділянку та визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя: О. Ю. Юр'єв