Рішення

від 10.10.2018 по справі 760/11864/16-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/4048/18

В справі № 760/11864/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року Солом янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника відповідача - Панамаренка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Концерну радіомовлення, радіозв?язку та телебачення, 3-я особа: Професійна спілка Концерну радіомовлення, радіозв?язку та телебачення про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач в липні 2016 року звернувся до суду з позовом і просить:

- визнати законним наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 06 червня 2016 року №11/ок про його звільнення з посади інженера з транспорту ІІ категорії сектору з експлуатації транспорту у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України;

- скасувати наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 06 червня 2016 року №11/ок про його звільнення з посади інженера з транспорту ІІ категорії сектору з експлуатації транспорту у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України;

- поновити його на попередній роботі на посаді інженера з транспорту ІІ категорії сектору з експлуатації транспорту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення;

- стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 червня 2016 року до моменту поновлення його на роботі.

Посилається в позові на те, що 21 лютого 2013 року він був прийнятий на роботу до Концерну РРТ на посаду інженера з транспорту ІІ категорії.

Наказом від 06 червня 2016 року №11/ок він був звільнений з посади 06 червня 2016 року у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вважає, що його звільнено без законної підстави та з порушенням встановленого порядку з наступних підстав.

Так, за весь період роботи він не мав жодного дисциплінарного стягнення, неодноразово отримував заохочення у вигляді подяк органу управління та премій за сумлінну працю.

В Концерні радіомовлення, радіозв'язку та телебачення створена та діє Професійна спілка, а тому розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п. 1 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету підприємства за результатами розгляду обґрунтованого письмового подання керівника підприємства у його присутності.

Однак, у порушення вимог ст. 43 КЗпП України, керівник підприємства з поданням про надання згоди на його звільнення до Профспілкової організації не звертався.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Подав до суду заяву, якою просить розглядати справу в його відстуності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилався на те, що відповідно до наказу від 01 березня 2016 року №63 посада інженера з транспорту ІІ категорії сектора з експлуатації транспорту, яку займав позивач, була скорочена в зв'язку зі зменшенням обсягів роботи з автотранспортного забезпечення, кількості транспортних засобів, що обліковуються на балансі дирекції, та чисельності водіїв автотранспортних засобів.

Позивач персонально був попереджений про наступне вивільнення та йому були запропоновані вакантні посади для переведення, від яких він відмовився, про що був складений відповідний акт.

Наказом №11/ок від 06 червня 2016 року позивача було звільнено з займаної посади.

Крім того,зазначив, що в Концерні радіомовлення, радіозв'язку та телебачення створена і діє Первинна профспілкова організація, яка відповідно до укладеного Колективного договору забезпечує захист прав працівників.

Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення проводились консультації щодо пом'якшення наслідків скорочення та 01 березня 2016 року /за три місяці до запланованого звільнення/ листом №819/6-08 Первинній профспілковій організації Концерну було направлено повідомлення про необхідність скорочення штатних одиниць сектору з експлуатації транспорту.

На час прийняття рішення про скорочення чисельності штату працівників позивач не був членом Первинної профспілкової організації Концерну, а тому адміністрація підприємства не зверталася з поданням про надання згоди на його звільнення.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача,дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства,установи,організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідації, реорганізації,банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судом встановлено, що відповідач є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України зв'язку від 04 жовтня 1991 року №102 Про створення Концерну РРТ , заснованим на державній власності і належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Позивач працював на посаді інженера з транспорту ІІ категорії сектора з експлуатації транспорту Концерну.

Наказом генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення №63 від 01 березня 2016 року в зв'язку зі зменшенням обсягів робіт з автотранспортного забезпечення, кількості транспортних засобів, що обліковуються на балансі дирекції, та чисельності водіїв автотранспортних засобів,було прийнято рішення з 07 червня 2016 року внести зміни до штатного розпису Дирекції Концерну, а саме: скорочення штатної одиниці, виведення із штатного розпису посаду інженера з транспорту ІІ категорії сектора з експлуатації транспорту.

01 квітня 2016 року підприємством був виданий наказ №104 про майбутнє вивільнення з 06 червня 2016 року позивача відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

04 квітня 2016 року позивачу було вручено повідомлення №1448/6-08 про наступне вивільнення та запропоновано роботу на підприємстві відповідно до його спеціальності.

Згідно з Актом від 04 квітня 2016 року позивач відмовився від запропонованих йому вакантних посад на підприємстві.

01 березня 2016 року підприємством був направлений лист на адресу Первинної профспілкової організації Концерну про проведення консультацій щодо пом'якшення несприятливих наслідків скорочення, до якого була додана інформація про заплановані заходи із скорочення штату та чисельності парцівників сектора з експлуатації транспорту.

Відповідно до Протоколу №25 засідання профспілкового комітету первинної організації Концерну від 10 березня 2016 року членами профкому було закликано адміністрацію при скороченні чисельності працівників сектора з експлуатації транспорту Концерну вжити всіх заходів з дотримання вимог законодавства при проведенні процедури скорочення.

/а.с. 127-134; 135; 136; 137; 138-141; 142; 143; 146-147/

Наказом Концерну №11/ок від 06 червня 2016 року позивача звільнено з посади у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

За змістом ч.1 ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Судом встановлено, що в Концерні діє Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв язку та телебачення, яка є членом Об єднаної профспілкової організації Концерну з місцем розташування: м. Київ вул. Дорогожицька, 10.

Судом встановлено та не спростовувалося представником відповідача, звільнення позивача з роботи було проведено без попередньої згоди профспілки.

Представник відповідача зазначив, що позивач не був членом профспілки, яка діяла на підприємстві, а тому адміністрація не зверталася з поданням на його звільнення з роботи.

Встановлено, що позивач був членом Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, місцезнаходження якої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, 1/37, кв. 4 куди був прийнятий 01 жовтня 2015 року.

/ а. с. 22 - 23 /

Відповідно до ст. 37 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладання колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору.

В даній статті також зазначено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації, зокрема укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору.

Встановлено, що 23 квітня 2014 року на конференції трудового колективу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення затверджено Колективний договір про взаємні обов'язки між адміністрацією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та об'єднаною профспілковою організацією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на 2014-2016 роки, укладений між адміністрацією Концерну та уповноваженим органом трудових колективів Об'єднаної профспілкової організації, діючої в Концерні.

З листа Об'єднаної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 06 вересня 2018 року №ОПО/18-20 вбачається, що до складу Об'єднаної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення організаційно входять 23 первинні профспілкові організації Концерну.

/ а.с.148 - 154; 169 - 180; 214 /

Представник відповідача зазначив, що Професійна спілка Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, членом якої є позивач, створена звільненими працівниками Концерну, які і є членами цієї профспілки, зареєстрована в приватній квартирі в м. Борисполі, а не на підприємстві, а тому встановити її правовий статус можливості не має.

Крім того, Професійна спілка Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення була створена зі статусом галузевої /не первинної/, про що останньою був надісланий лист до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення №1 від 24 квітня 2015 року, однак підтверджуючих документів, таких як статут, заява про вступ позивача до даної профспілки, доказів сплати членських внесків та протоколу засідання про прийняття позивача до даної профспілки, надано не було.

У зв'язку з цим, подання про надання згоди на звільнення позивача до зазначеної Професійної спілки Концерном не подавалось.

/ а.с. 9 - 23; 181 /

Відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

На виконання вимог закону судом 15 серпня 2018 року був направлений запит до Профспілкової організації, членом якої був позивач, про надання згоди чи відмови в її наданні на звільнення позивача з роботи, а також Об'єднаної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Листом від 06 вересня 2018 року №ОПО/18-20 Об'єднана профспілкова організація повідомила про те, що позивач не був членом профспілки, а тому подання роботодавця про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем не надходило.

28 серпня 2018 року від Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, членом якої був позивач, надійшов Протокол №11 засідання профспілкового комітету від 27 серпня 2018 року, відповідно до якого прийнято рішення відмовити в наданні згоди на звільнення позивача з роботи.

/а.с. 198; 204 - 212 /

Відповідно до ч. 7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим.

У разі, якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

З рішення Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 27 серпня 2018 року вбачається, що в ньому процитовано статті Кодексу законів про працю, Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , правові позиції Верховного Суду України, витяги з судових рішень та рішення Конституційного суду.

Як на підставу відмови профспілка послалася на те, що Концерн попередньо не звернувся до профспілки з поданням на звільнення позивача з роботи, Концерн не провів консультацій з профспілкою, а тому, на думку профспілки, не використав усі можливості для забезпечення зайнятості персоналу, з невідомих причин Концерн не надав профспілці інформацію щодо цих заходів, включаючи про причини звільнень, терміни.

Тобто, належного обґрунтування свого рішення Професійно спілкою не наведено.

Оцінюючи дане рішення, суд виходить з наступного.

Як зазначено вище, дана Профспілка створена не діючими, а звільненими працівниками Концерну і не була стороною укладеного Колективного договору.

Як зазначено в ст. 37 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Відповідно до ч.7 ст. 43 КЗпП України у разі, якщо в рішенні виборного органу первинної профспілкової організації немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Згідно з ч.3 ст.64 Господарського кодексу України право визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розклад належить підприємству.

При цьому законом встановлені певні гарантії для працівників при проведенні організаційних міроприємств при скороченні штату працівників в зв язку з такими заходам, в т.ч. обов язок адміністрації вживати заходів для працевлаштування вивільнюваних працівників.

Суд вважає, що обов язки, покладені законом на власника при проведенні вивільнення працівників, щодо позивача виконані в повному обсязі.

Виходячи з встановленого законом порядку та підстав проведення скорочення чисельності працівників, право власника або уповноваженого ним органу встановлювати організаційну структуру підприємства, порядку вивільнення працівників, встановленого ст. 49-2 КЗпП України, суд вважає відмову в наданні згоди на звільнення позивача з роботи такою, що не відповідає вимогам трудового законодавства та меті її діяльності, визначеної Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Так, відповідно до ст. ст. 12,13 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців,інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав та інтересів профспілок.

Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями.

Виходячи з гарантій, наданих профспілкам державою та законом, суд вважає, що в своїй діяльності профспілки мають займати конструктивну позицію у відносинах з власником.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивач не вступав до діючої в Концерні профспілки та внески не сплачував.

Альтернативна профспілка була створена, як зазначено вище, та зареєстрована в приватній квартирі в м. Борисполі, її членами є всі колишні працівники Концерну, звільнені з роботи з різних причин.

Дані обставини ні позивач, ні представник 3-ї особи - самої профспілки, не з явившись до суду, не спростували.

Аналізуючи рішення профспілки суд вважає, що така позиція є деструктивною, а рішення про відмову в наданні згоди на звільнення необґрунтованим з правової точки зору.

Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.3, 21, 24, ч. 1 ст. 40, 43,49-2, 233, 235 КЗпП України, Законом УКраїни "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльннсті",ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_2 до Концерну радіомовлення, радіозв язку та телебачення, 3-я особа: Концерну радіомовлення, радіозв язку та телебачення Професійна спілка про визнання незаконними та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва