Ухвала
24 травня 2019 року
м. Київ
справа № 760/11864/16-ц
провадження № 61-8891 ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, третя особа - професійна спілка концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,
ВСТАНОВИВ :
До Верховного Суду 30 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у вказаній вище справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта ОСОБА_1 , адресу електронної пошти, за наявності.
За таких обставин, відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати касаційну скаргу (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень позивачем було заявлено до суду крім пов`язаних вимог про поновлення на роботі, вимоги майнового характеру про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу , які не підпадають під дію положень статті 5 Закону Про судовий збір та обкладаються судовим збором, з огляду на таке.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР
Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та
не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2016 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 378,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 551,20 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги)
за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до Закону України Про судовий збір , а саме виходячи із 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (551,20 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: 31219207026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 24 червня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2019 |
Оприлюднено | 28.05.2019 |
Номер документу | 82001624 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Білоконь Олена Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні