Рішення

від 18.10.2018 по справі 824/475/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/475/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким: визнати протиправним та скасувати рішення XIX сесії VII скликання Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №108-19/2017 від 19 грудня 2017 року в частині відмови громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0.0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області; зобов'язати Михальчанську сільську раду Сторожинецького району Чернівецької області затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" площею 0.0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, власником якої є громадянин ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що рішенням ХІХ сесії VII скликання Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №108-19/2017 йому відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" площею 0,0587 га кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по пров. ОСОБА_2, в селі Заволока Сторожинецького району. Указане рішення, пояснював позивач, вмотивоване тим, що заявником не враховано детальний план території (червону лінію) та не дотримано земельного законодавства (п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України); рекомендовано громадянину ОСОБА_1 звернутися повторно до сесії сільської ради після виконання п. 4 рішення ХVІ сесії сільської ради VІІ скликання від 29.08.2017 р. №65-16/2017 та після набрання чинності Законом про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Позивач вважає прийняте відповідачем рішенням неправомірним, обґрунтовуючи тим, що обмеження та заборони, визначені п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України не поширюється на вказану вище земельну ділянку, оскільки така земельна ділянка придбана на підставі цивільно-правового договору із цільовим призначенням такої земельної ділянки "для ведення особистого селянського господарства".

Також позивач не погоджується з висновками відповідача щодо не врахування детального плану території (червону лінію), оскільки, земельна ділянка (кадастровий номер 7324586500:03:005:0673), як вказує позивач розташована в межах червоних ліній, визначених відповідно до плану території розміщення житлової забудови по провулку ОСОБА_2 в с. Заволока Сторожинецького району Чернівецької області.

З указаних підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" площею 0,0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673 та зобов'язати його затвердити зазначений проект.

Відповідач в поданому до суду відзиві вказував, що проти позову заперечує. Зазначав, що поданий позивачем проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не відповідає детальному плану території, оскільки, не враховані наявні межі червоної лінії, що підтверджується витягом з детального плану забудови території по провулку ОСОБА_2 в с. Заволока Сторожинецького району Чернівецької області.

З приводу тверджень позивача про те, що на спірну земельну ділянку не поширюються положення п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідач вважає, що земельна частка пай, яка мала цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, а потім для ведення особистого селянського господарства і була відчужена, при цьому все одно залишається земельною часткою (паєм) виділеною в натурі (на місцевості) для особистого селянського господарства. Зазначав, що не може бути змінено цільове призначення такої земельної ділянки до зняття обмежень, визначених в п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача затвердити проект відведення землеустрою останній зазначив, що Михальчанська сільська рада вже розглянула заяву громадянина ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки і прийняла рішення про відмову у його затвердженні. Таким чином, відповідач вказував на те, що правові підстави для розгляду проекту землеустрою, який вже розглянутий відсутні.

У відповіді на відзив, поданій до суду 06.07.2018 р. позивач посилався на висновки ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, викладені у листі від 26.06.2017 р. №1620/6-17, підготовлені у відповідь на колективне звернення, в тому числі і ОСОБА_1, що полягають у тому, що зміна функціонального використання земельних ділянок з "ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на землі "для ведення особистого селянського господарства", а також вчинення цивільно-правових угод, відбулось з урахуванням п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 31.03.20106 р.), а тому вказані ділянки не є земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також ділянками виділеними в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 23.05.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі № 824/475/18-а та призначено її до розгляду. Також указаною ухвалою залучено до участі у справі спеціаліста-інженера землевпорядника та вирішено викликати в судове засідання.

В судовому засіданні 02.08.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, указаних у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в свою чергу проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченні.

Крім того, судом заслухано пояснення спеціаліста-інженера землевпорядника ОСОБА_3

Представник позивача та представник відповідача 02.08.2018 р. подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та клопотання учасників справи суд вважає, що немає перешкод для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач на підставі договору дарування земельної ділянки від 15.04.2011 р. та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №814990 від 01.07.2011 р. є власником земельної ділянки площею 0,0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області. Цільове призначення указаної ділянки, відповідно до правовстановлюючих документів - «для ведення особистого селянського господарства» (а.с. 12,21).

Рішенням ХVI сесії VII скликання Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №65-16/2017 від 29.08.2017 р. затверджено громадянам, в тому числі і позивачу, детальний план території розміщення житлової забудови на вісім земельних ділянок орієнтовною площею 0.90 га по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Сторожинецького району Чернівецької області та внесення змін в генеральний план населеного пункту села Заволока Сторожинецького району Чернівецької області. Крім того, зобов'язано громадян при зміні цільового призначення земельної ділянки, здійсненні будівництва суворо дотримуватися детального плану території, із врахуванням меж червоних ліній, смуг відведення дороги (а.с. 25).

За заявою позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 виконано «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: с. Заволока провулок Федьковича Ю. Сторожинецького району Чернівецької області гр. ОСОБА_1» .

Згідно висновку сектору містобудування та архітектури житлово-комунального господарства Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області зазначено, що указаний сектор погоджує та вважає за можливе зміну цільового призначення земельної ділянки на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 (а.с. 30).

За змістом висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.11.2017 р. №9624182-17 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Заволока Сторожинецького району, Чернівецької області ОСОБА_1 відповідає вимогам земельного законодавства України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та погоджується (а.с.31).

Розглянувши заяву та відповідний проект землеустрою Михальчанська сільська рада вирішила відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі «для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0.0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю.Федьковича в с. Заволока Сторожинецького району, Чернівецької області.

У своїй відмові, оформленої рішенням №108-19/2017 від 19.12.2017 р. відповідач посилається на те, що позивачем не враховано та не виконано пункти 4 та 5 рішення ХVІ сесії сільської ради VІІ скликання від 29.08.2017 р. №65-16/2017, а саме не враховано детальний план території (червону лінію) та не дотримано земельного законодавства (пункт 15 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України № 2768-III від 25.10.2001 р., Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 № 899-IV, Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.131 Земельного кодексу України передбачено набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються (ч.1 ст.132 Земельного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Указу Президента України Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 р. рішенням Михальчанської сільської ради Сторожинецького району від 11.11.1999 р. затверджено Технічну документацію по передачі земельних часток паїв із земель колективної колективної власності СКГ Михальчанський та передано у приватну власність земельні частки (паї) громадянам згідно з додатком, серед яких - гр. гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6 За змістом листа ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 26.06.2017 р. №1620-17, що є складовою проекту землеустрою, з метою реалізації свого права на землю, зазначені вище громадяни виготовили державні акти приватної власності на землю серії І-ЧВ № 025260 від 31.12.1999 р. та серії І-ЧВ №025261 від 31.12.1999 р. На підставі рішення Михальчанської сільської ради від 27.12.2006 р. №192-11/06 змінено функціональне використання земельної ділянки гр. ОСОБА_5 площею 0.35 га та земельної ділянки гр. ОСОБА_6 площею 0.48 га з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землі для ведення особистого селянського господарства . В свою чергу, як зазначено в листі, 31.12.2006 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7 посвідчено договори купівлі-продажу (ВЕМ №№ 907207, 907208, 907209, 907210, 907211, 907212, 907213) новосформованих земельних ділянок (всього 7 ділянок). Крім того зазначено, що зміна функціонального використання земельних ділянок площею 0.35 га та 0.48 га з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землі для ведення особистого селянського господарства , а також вчинення цивільно-правових угод, відбулось з урахуванням вимог п. 15 Прикінцевих положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 31.03.2006 р.). Таким чином, вказано у листі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, земельні ділянки функціональне використання яких змінено з урахуванням положень Земельного кодексу України, після чого набуто права власності на них відповідно до цивільно-правових угод, за своїх правовим статусом не є земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також ділянками, виділеними в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26).

Судом встановлено, що позивач отримав у приватну власність одну з семи вище указаних ділянок. Так, згідно з договором дарування від 15.04.2011 р., посвідченого державним нотаріусом Сторожинецької державної нотаріальної контори Чернівецької області ОСОБА_8, гр. ОСОБА_9 подарував гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0587 га, що належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №429165, виданого Михальчанською сільською радою Сторожинецького району 22.11.2010 р. на підставі договору дарування від 30.05.2009 р. ВМС 474865 реєстр №1105 Сторожинецький районний нотаріальний округ: рішення від 16.09.2010 р. №149-47/2010 47 сесії 5 скликання Михальчанської сільської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №011081900282, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673 (а.с. 12).

Право власності на земельну ділянку площею 0,0587 га за кадастровим номером 7324586500:03:005:0673 гр. ОСОБА_1 посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №814990 реєстр.№732458651001237 від 01.07.2011 р. Цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с. 21).

Частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (чинна на час видачі позивачу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №814990 реєстр.№732458651001237 від 01.07.2011 р.) введена графа цільове призначення .

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

- щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

- щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно із частинами 4, 5 статті 186-1 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (абз.1 ч.6 ст. 186-1 Земельного кодексу України).

Згідно з абз.1 ч.8 ст. 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Як вбачається з оскаржуваної відмови, викладеної в рішенні №108-19/2017 від 19.12.2017 р., відповідач посилався на те, що зміна цільового призначення земельної ділянки, що належить позивачу не допускається у зв'язку із не дотриманням детального плану території, а саме червоних ліній та в зв'язку із забороною, встановленою пунктом 15 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України на зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян, для ведення особистого селянського господарства, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до підпункту "б" пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Викладене свідчить про те, що коли земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства надана за рахунок земельного паю (шляхом виділення в натурі), цільове призначення такої земельної ділянки не може змінюватися. Якщо ж дана земельна ділянка набута з інших підстав її цільове призначення може бути змінено.

Згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Таким чином, при укладенні цивільно-правових угод щодо відчуження земельних ділянок особам, які не є членами колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, і набули право власності на таку земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди, що була укладена з числа тих осіб, що вказані вище, припиняється статус цієї земельної ділянки як такої, що одержана внаслідок розпаювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, оскільки такий статус земельної ділянки можливий лише щодо осіб, визначених у пункті другому Указу Президента України від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

При цьому, суд не погоджується з посиланнями відповідача на те, що земельна ділянка, яка передана у власність на підставі договору дарування, чи договору купівлі-продажу є земельною часткою (паєм) і на неї поширюються вимоги п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України навіть після зміни її власників, та вважає таке твердження хибним, оскільки, земельна ділянка перейшла у власність позивача на підставі цивільно-правової угоди - договору дарування, а тому не виділялася йому в натурі як власнику земельної частки (паю).

Суд звертає увагу, що у листі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 26.06.2017 р. №1620/6-17 надана характеристика земельних ділянок, в тому числі і спірної земельної ділянки позивача. Так, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області зазначив, що земельні ділянки функціональне використання яких змінено з урахуванням положень Земельного кодексу України, після чого набуто права власності на них відповідно до цивільно-правових угод, за своїх правовим статусом не є земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також ділянками, виділеними в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, в ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України визначені способи набуття громадянами України права власності на земельні ділянки, якими є:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

При цьому, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, позивач набув за договором дарування, а не шляхом виділення такої ділянки в натурі (на місцевості) як власнику земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

З приводу не дотримання позивачем детального плану території, а саме червоних ліній, судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, що належить позивачу, не межує з червоною лінією. У матеріалах справи міститься викопіювання з плану землекористування Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, що є складовою проекту землеустрою, на якому відзначено земельну ділянку позивача, яка межує з іншими земельними ділянками, які в свою чергу межують з червоною лінією.

Крім того, в судовому засіданні спеціаліст - інженер землевпорядник ОСОБА_3, залучений до участі у справі, зазначив, що земельна ділянка кадастровий номер 7324586500:03:005:0673 розташована через одну земельну ділянку від червоної лінії. Тобто, між земельною ділянкою, що належить позивачу та червоною лінією є інша земельна ділянка.

Як вже зазначено вище, згідно з положеннями Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, при цьому відмовляючи у зміні цільового призначення земельної ділянки, відповідач має навести вичерпний перелік підстав для відмови.

Проте, наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні підстави не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, що свідчить про те, що таке рішення прийняте відповідачем не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підлягає скасуванню.

Відтак суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Завданням адміністративного судочинства у відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ч. 4 ст. 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, судове рішення повинно бути спрямоване на ефективний захист порушеного права позивача.

У постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року в справі №816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, у відповідності до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Судом скасовано рішення відповідача в частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (індивідуальний акта).

Однак, позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов'язання Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" площею 0.0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, власником якої є громадянин ОСОБА_1, не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки відноситься до дискреційних повноважень сільської ради, а обов'язок відповідача діяти в межах наданих повноважень визначено Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування".

Таким чином, суд вважає що з метою належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області та належить позивачу із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» .

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір, в частині задоволених позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача, за рахунок її бюджетних асигнувань Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області .

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення XIX сесії VII скликання Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №108-19/2017 від 19 грудня 2017 року в частині відмови громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" площею 0.0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

3. Зобов'язати Михальчанську сільську раду Сторожинецького району Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" площею 0.0587 га, кадастровий номер 7324586500:03:005:0673, яка розташована по провулку Ю. Федьковича в селі Заволока Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, власником якої є громадянин ОСОБА_1.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн відповідно до квитанції №ПН273516 від 18.05.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, с. Старий Вовчинець, Глибоцький район, Чернівецька область, 60440);

відповідач: Михальчанська сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 04416694, вул. Героїв Майдану, 37а, с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59040).

Суддя Т.М. Брезіна