Ухвала

від 19.10.2018 по справі 821/1836/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2018 р.м. ОдесаСправа № 821/1836/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - ОСОБА_1, суддів - Димерлія О.О., Коваля М.П., розглянувши заяву судді Коваля М.П. про самовідвід у справі № 821/1836/17 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства Водолій на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросолід Інтернешнл до Державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_2, Державного реєстратора з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно Відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_3, за участю третьої особи: Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства Водолій , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_80, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - ОСОБА_146, суддів - Домусчі С.Д., Кравець О.О. від 19 березня 2018 року та від 21 березня 2018 року відкрито апеляційне провадження по справі № 821/1836/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - ОСОБА_147, суддів - Яковлєва О.В., Федусика А.Г. від 05 червня 2018 року після задоволеного відводу складу суду: суддя-доповідач - ОСОБА_146, судді - Домусчі С.Д., Кравець О.О. та за результатами повторного автоматизованого розподілу прийнято дану справу до свого провадження, та призначено її до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні (після оголошеної перерви в апеляційному розгляді справи на 23.10.2018 року на 11 год. 00 хв.).

Згідно Указів Президента України ліквідовано Одеський апеляційний адміністративний суд та створено П'ятий апеляційний адміністративний суд, через що справу передано до новоствореного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи для її розгляду визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Коваль М.П.

Суддею Ковалем М.П. був заявлений самовідвід, посилаючись на те, що думка останнього щодо наявності підстав для заявлення самовідводу з огляду на предмет розгляду даної справи, обставини щодо заявлення усіма учасниками процесу відводу колегії суддів, змісту інформації, опублікованої в інтеренет - виданнях та її характер, були викладені суддею у судовому засіданні 01.06.2018 року під час оголошення заяви про самовідвід. Враховуючи викладені обставини, оскільки суддею Ковалем М.П. вже було заявлено самовідвід по справі № 821/1836/17, який було задоволено ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2018 року, та з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості суду апеляційної інстанції, суддею Ковалем М.П. подана заява про самовідвід.

Розглянувши подану заяву колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

У Основних принципах незалежності судових органів , схвалених резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено: Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин .

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року № 3477-IV, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зокрема, згідно остаточних рішень Європейського Суду з прав людини ОСОБА_148 проти України від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) та Газета Україна - центр проти України від 15.07.2010 року (заява № 16695/04) для того, щоб встановити, чи може суд вважатися незалежним у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу, inter alia, на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного (див. рішення у справах Фіндлей проти Сполученого Королівства (Findlay v. the United Kingdom), від 25 лютого 1997 року, п. 73, Reports of Judgments and Decisions 1997-I, та Брудніцька та інші проти Польщі (Brudnicka and Others v. Poland), заява № 54723/00, п. 38, ECHR 2005-II). Суд наголошує на тому, що поняття поділу влади між політичними органами виконавчої влади та судовою системою набуло в його практиці все більшого значення (див. рішення у справі Стаффорд проти Сполученого Королівства (Stafford v. the United Kingdom) [ВП], заява № 46295/99, п. 78, ECHR 2002-IV). У той же час ані стаття 6, ані будь яке інше положення Конвенції не вимагають від держав дотримання будь-яких теоретичних конституційних концепцій стосовно дозволених меж взаємодії між гілками влади (див. рішення у справі Клейн та інші проти Нідерландів (Kleyn and Others v. the Netherlands) [ВП], заяви №№ 39343/98, 39651/98, 43147/98 та 46664/99, п. 193, ECHR 2003-VI). Європейський Суд у вказаних рішеннях вказав, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах Фей проти Австрії (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та Веттштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі Пуллар проти Сполучного Королівства (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість (навіть зовнішні прояви можуть бути важливими) - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється . Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі ОСОБА_149 проти Бельгії (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Згідно п. 2.5 Бангалорські принципи поведінки суддів , схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, у тому числі, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Згідно ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

В даному випадку згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи для розгляду справи № 821/1836/17 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства Водолій на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Коваль М.П.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що у даній справі колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль М.П., судді: Домусчі С.Д., Кравець О.О. було задоволено самовідвід та відведено суддів Коваль М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О. від участі у розгляді справи № 821/1836/17 з мотивів предмету розгляду даної справи, обставин щодо заявлення усіма учасниками процесу відводу колегії суддів, зміст інформації, опублікованої в інтернет - виданнях та її характер, та з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суддів, уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості суду апеляційної інстанції.

Таким чином, з огляду на вказані обставини, оскільки суддею Ковалем М.П. вже було заявлено самовідвід по справі № 821/1836/17, який було задоволено ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2018 року, з урахуванням приписів статей 36, 39 КАС України, колегія суддів вважає, що для забезпечення умов, за яких в учасників справи та стороннього спостерігача не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду даної справи безстороннім та неупередженим судом, заяву про самовідвід судді Коваля М.П. слід задовольнити

Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 248, 321, 325 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Заяву судді Коваля М.П. про самовідвід у справі № 821/1836/17 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства Водолій на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року - задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

ОСОБА_150 ОСОБА_1

Суддя О.О. Димерлій

Суддя М.П. Коваль