Рішення

від 11.10.2018 по справі 904/2980/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2980/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю від 18.01.2018р.

від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю від 07.08.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія", м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАГРОТЕХ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 198 432, 54 грн. за Договором №11 про надання послуг 04.09.2017 року.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Павлоградська Зернова Компанія" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАГРОТЕХ", м. Дніпро про стягнення заборгованості у сумі 198 432, 54 грн. за Договором №11 про надання послуг 04.09.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору №11 про надання послуг 04.09.2017 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 17.07.2018р.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2018р. відкладено підготовче засідання на 28.08.18р.

17.08.2018р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

28. 08.2018р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, за змістом якого просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 186632,50 грн.. із яких 111 834,60 грн. сума основного боргу, 19850,70 грн. пеня, 41417,52 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 3451,46 грн. 3% річних та 10078,22 грн. інфляційні.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2018р. продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.09.2018р. о 15:00.

У судовому засіданні 13.09.2018р. оголошено перерву до 27.09.2018р.

У судовому засіданні 27.09.2018р. представником позивача подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2018 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю МАКСАГРОТЕХ (далі - Замовник ), та Приватним підприємством Павлоградська Зернова Компанія (далі - Виконавець ) був укладений договір №11 про надання послуг.

Згідно з умовами укладеного договору, Виконавець зобов'язується, з використанням наявної у нього сільськогосподарської техніки, надати Замовникові послуги, які відображені в додатках до цього договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, умови розрахунків визначаються в додатках до цього Договору. Загальна вартість послуг за цим договором визначається на підставі актів прийм,ання-передачі наданих послуг з урахуванням фактично наданих Виконавцем послуг.

Згідно до п.2.2. договору, Виконавець, по факту надання послуг складає акт, який замовник зобов'язується підписати протягом 2 календарних днів з дня його отримання від Виконавця.

Додатковою угодою №1 від 04.09.2017р. до договору №11 від 04.09.2017р. сторони передбачили, що Виконавець на підставі наряду-замовлення №ПЗК00000052 від 04.09.2017р. надає послуги глибокого рихлення.

Також, вказаною додатковою угодою сторони передбачили наступний порядок проведення розрахунків:

попередня оплата в розмірі 30% - сплачується Замовником на поточний банківський рахунок Виконавця протягом 2 календарних днів з моменту укладення Договору; оплата за фактично надані послуги - сплачуються Замовником на поточний банківський рахунок Виконавця протягом 2 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Зобов'язання з надання послуг глибокого рихлення виконано позивачем належним чином відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується актом надання послуг №125 від 25.09.2017р. на загальну суму 201834 : 60 грн. Вказаний акт надання послуг підписаний представниками сторін.

ТОВ МАКСАГРОТЕХ здійснено наступні платежі за договором №11 від 04.09.2017р.:

- 07.09.2017р. - попередня оплата в розмірі 25000,00 гри.;

- 19.09.2017р. - на суму 25000,00 грн.;

-16.11.2017р. - на суму 20000,00 грн.

- 30.03.2018 р. - на суму 2000,00 грн.

Непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 111 834,60 грн.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 111 834,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за порушення оплати Замовник, за вимогою Виконавця, сплачує останньому пеню за кожний календарний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від неоплачених послуг Виконавця.

Відповідно до п.4.7. договору, у випадку прострочення оплати послуг замовник, крім установленої п.4.2. пені, зобов'язаний сплатити Виконавцю проценти за користування чужими грошовими коштами із розрахунку 36% річних за весь час прострочення.

Пункт 4.7. договору знаходиться в розділі 4 "Відповідальність сторін", що на думку суду вказує на правову природу визначених у даному пункті відсотків річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, на підставі п. 4.2 та п. 4.7. договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеня в розмірі 19850,70 грн. за період з 28.09.2017 року по 28.03.2018 року та відсотки за користування чужими грошовими коштами за період з 28.09.20117 року по 27.08.2018 року в розмірі 41417,52 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3451,46 грн. за період з 28.09.2017 року по 27.08.2018 року та інфляційні в розмірі 10078,22 грн. за період з жовтня по травень 2018 року.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

Проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 Цивільного кодексу України).

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 Цивільного кодексу України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 Цивільного кодексу України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини другої статті 625 Цивільного кодексу України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично здійснено розрахунок 3 % річних за порушення боржником грошового зобов'язання. Пунктом 4.7. розділу 4 договору ("Відповідальність сторін") передбачений інший - 36% річних за весь час прострочення, які за своєю правовою природою фактично є відсотками, передбаченими ст. 625 ЦК України, а не платою за користування чужими грошовими коштами в розумінні ст. 536 ЦК України.

За таких обставин, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 19 850,70 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 41 417,52 грн., інфляційних в розмірі 10 078,22 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в розмірі 3451,46 грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ч. 3 п. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, 59-Л, код ЄДРПОУ 31572760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАГРОТЕХ" (49000, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 41195195) про стягнення заборгованості у сумі 198 432, 54 грн. за Договором №11 про надання послуг 04.09.2017 року. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАГРОТЕХ" (49000, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 41195195) на користь Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, 59-Л, код ЄДРПОУ 31572760) основний борг в сумі - 111 834,60 грн., пеню в сумі - 19 850,70 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами - 41 417,52 грн., інфляційні втрати в сумі - 10078,22 грн. та судовий збір у розмірі 2747,72 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі - 3451,46 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 19.10.2018

Суддя ОСОБА_3