Рішення

від 04.10.2018 по справі 910/7670/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2018Справа № 910/7670/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача Варічева Л.С. (представник за довіреністю);

від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 4 жовтня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 19.10.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

13 червня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 12.06.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про розповсюдження реклами № РГ16-53 від 26.09.2016 року в сумі 2 199 956,28 грн. з них: основного боргу - 1 895 628,04 грн. (один мільйон вісімсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 04 копійки), 3% річних - 19 162,56 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят дві гривні 56 копійок), пені - 232 575,76 грн. (двісті тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять гривень 76 копійок) та інфляційного збільшення суми боргу - 52 589,92 грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 92 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про розповсюдження реклами № РГ16-53 від 26.09.2016 року, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 року у справі № 910/7670/18 позовну заяву б/н від 12.06.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" про стягнення грошових кошті залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп" строк до 06.07.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

06 липня 2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп" надійшла заява б/н б/д "Про усунення недоліків".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/7670/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2018 року.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, 01.08.2018 року через канцелярію суду подав заяву "Про зменшення розміру позовних вимог", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" на його користь грошові кошти: суму основного боргу - 1 618 038,04 грн. (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч тридцять вісім гривень 04 копійки), 3% річних - 16 534,08 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 08 копійок), пені - 188 965,79 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 79 копійок) та інфляційного збільшення суми боргу - 52 589,92 грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 92 копійки).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана заява, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог ст.ст. 46, 182 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2018 року підготовче засідання відкладено на 11.09.2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 03.08.2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 11.09.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/7670/18 до судового розгляду по суті на 04.10.2018 року. Про дату, час і місце судового засідання представника позивача повідомлено під розписку, відповідача - ухвалою суду від 11.09.2018 року.

В судовому засіданні 04.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2018 року не з'явився.

При цьому, 04.10.2018 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення судового засідання, з огляду на те, що у генерального директора товариства заплановане відрядження з 01.10.2018 року по 10.10.2018 року. Вказане клопотання було розглянуте в судовому засіданні 04.10.2018 та відхилене як безпідставне.

Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст.ст. 56, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.74-78 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, відповідач не позбавлений можливості залучити іншого представника у судове засідання 04.10.2018р., а доказів неможливості розгляду спору без участі представника відповідача матеріали справи не містять, з урахуванням нез'явлення представника відповідача у жодне судове засідання у справі №910/7670/18 протягом всього строку розгляду справи.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 року у справі №927/1091/17.

Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Отже, із врахуванням строку розгляду справи та забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу, що в підготовчі засідання 03.08.2018 року відповідач також не з'являвся, 02.08.2018 року та 11.09.2018 року подавав клопотання про відкладення судового засідання, в обґрунтування яких посилався на заплановане генерального директора товариства заплановане відрядження, а також на хворобу генерального директора товариства. Суд зауважує, що в підготовчому засіданні 03.08.2018 року судом було задоволене клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що положеннями ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

В ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Медіа Груп (надалі - позивач, агентство) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОРТ Медіа (далі - відповідач, рекламодавець) укладено договір про розповсюдження реклами № РГ16-53 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого, агентство на замовлення рекламодавця надає йому за плату рекламні послуги.

В п. 3.1.3. договору встановлено, що рекламодавець зобов'язується своєчасно, на умовах та в порядку, передбачених цим договором та додатками до нього, оплатити рекламні послуги, що їх надає йому агентство.

За умовами п. 3.9. договору, якщо у рекламодавця є обґрунтовані заперечення щодо вартості наданих йому рекламних послуг, рекламодавець зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним надати агентству письмову мотивовану відмову від його підписання. Відсутність заперечень з боку рекламодавця в зазначений строк означає прийняття рекламодавцем відповідних рекламних послуг без будь-яких претензій відносно їх обсягу та/або якості та/або вартості, правові наслідки такого факту дорівнюються до правових наслідків підписання акта про надання послуг.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна договору визначається як загальна вартість рекламних послуг з урахуванням ПДВ, що надаються рекламодавцеві агентством за цим договором.

В п. 4.3. договору встановлено, якщо інший порядок оплати не передбачений сторонами у додатках до цього договору, оплата рекламних послуг здійснюється рекламодавцем шляхом попередньої оплати на підставі рахунків, що їх виставляє агентство. Агентство виставляє рахунок не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, що передує звітному. Рекламодавець зобов'язується сплатити такий рахунок не пізніше останнього числа місяця, що передує звітному. Дата виставлення рахунку є датою вимоги за цим договором.

Договір набуває чинності від дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2016 року (п. 7.1. договору).

Термін дії договору продовжувався додатковими угодами №1 та № 2, до 31.12.2018 року.

Згідно п. 6 додатків №№ 4, 5 оплата рекламних послуг за цим додатком здійснюється рекламодавцем на підставі рахунків, що їх виставляє агентство, у наступному порядку:

- 20 % зазначеної у п. 7.2. цього додатку вартості рекламних послуг за відповідний місяць - не пізніше останнього робочого дня звітного місяця;

- остаточний розрахунок за рекламні послуги, фактично надані у відповідному календарному місяці - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати закінчення такого календарного місяця.

На виконання умов договору про розповсюдження реклами № РГ16-53 від 26.09.2016 року позивач надав відповідачу обумовлені вказаним договором послуги, що підтверджується актами про надання рекламних послуг №3726 від 30.11.2017 року на суму 1 883 774,10 грн., № 4109 від 31.12.2017 року на суму 1 883 774,10 грн. та № 5 від 15.01.2018 року на суму 135 811,25 грн., втім відповідачем надані послуги оплачені лише частково, що підтверджується банківськими виписками (копії містяться в матеріалах справи), а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором в розмірі 1 618 038,04 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача 1 618 038,04 грн. в оплату послуг за договором про розповсюдження реклами № РГ16-53 від 26.09.2016 року до суду не представлено.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов'язання з надання рекламних послуг відповідно до договору, так і факт виникнення у відповідача зобов'язання з їх оплати є акти про надання рекламних послуг, які сторонами належним чином оформлені та підписані без будь - яких зауважень.

Проте, суд наголошує, що саме ці документи є первинними бухгалтерським документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість наданих послуг.

Отже, підписання відповідачем актів про надання рекламних послуг, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача (рекламодавця) письмових зауважень щодо наданих йому позивачем послуг за договором про розповсюдження реклами № РГ16-53 від 26.09.2016 року, станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати за надані позивачем спірні послуги в загальній сумі 1 618 038,04 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 618 038,04 грн. за надані позивачем рекламні послуги на підставі договору про розповсюдження реклами № РГ16-53 від 26.09.2016 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг: 3% річних - 16 534,08 грн., пені - 188 965,79 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 52 589,92 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 5.3. договору визначено, що у разі прострочення виконання рекламодавцем зобов'язань, передбачених пунктами 3.1.3, 4.3. 4.5 цього договору, рекламодавець сплачує агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за актами про надання рекламних послуг №3726 від 30.11.2017 року на суму 1 883 774,10 грн., № 4109 від 31.12.2017 року на суму 1 883 774,10 грн. та № 5 від 15.01.2018 року на суму 135 811,25 грн., з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача становить 188 753,94 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 211,85 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума інфляційного збільшення суми боргу, в межах заявленого позивачем періоду, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача становить 45 227,12 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 7362,80 грн. позивачу належить відмовити.

При перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що позивач здійснив нарахування 3% річних у відповідності до вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 16 534,08 грн., за розрахунками позивача.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково про стягнення 1 868 553,18 грн. з них: основного боргу - 1 618 038,04 грн., 3% річних - 16 534,08 грн., пені - 188 753,94 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 45 227,12 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 28 028,30 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" (код ЄДРПОУ 36477269, адреса: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, 2-й поверх, літера А, нежиле приміщення), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Медіа Груп" (код ЄДРПОУ 35446622, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 23), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 1 618 038,04 грн. (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч тридцять вісім гривень 04 копійки), 3% річних - 16 534,08 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 08 копійок), пені - 188 753,94 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят три гривні 94 копійки), інфляційного збільшення суми боргу - 45 227,12 грн. (сорок п'ять тисяч двісті двадцять сім гривень 12 копійок) та судовий збір - 28 028,30 грн. (двадцять вісім тисяч двадцять вісім гривень 30 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.10.2018р.

Суддя О.В. Котков