Ухвала

від 11.10.2018 по справі 30/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.10.2018Справа № 30/106

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: Ковтун С.А. (головуючий), Гулевець О.В., Джарти В.В., дослідивши матеріали заяви заступника прокурора Печерського району м. Києва про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2006 у справі

за позовом фірми Ф.Й. Ельснер енд Ко

до 1. Дніпропетровської обласної асоціації Родючість

2. Державної акціонерної компанії Хліб України

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне підприємство фірма Орнамент

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, 1) Дніпропетровська обласна державна адміністрація;

2) відкрите акціонерне товариство Просянський елеватор

про стягнення 15 756 000,00 грн.,

Представники:

від заявника Лиховид О.С. (посв.)

від позивача-1 не прибув

від позивача-2 Трохимчук О.І. (за дов.)

від відповідача-1 не прибув

від відповідача-2 Ольмезов В.А. (за дов.)

від третьої особи на стороні позивача не прибув

від третьої особи на стороні відповідача-1 не прибув

від третьої особи на стороні відповідача-2 не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом фірма Ф.Й. Ельснер енд Ко до Дніпропетровської обласної асоціації (далі - ДОА) Родючість та Державної акціонерної компанії (далі - ДАК) Хліб України про стягнення з них солідарно 15 756 000,00 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

На виконання розпорядження голови Дніпропетровської держадміністрації № 396-р від 24.10.1997 й рішення колегії Управління сільського господарства та продовольства Дніпропетровської області № 27-р від 26.09.1997 був укладений договір № 7 від 04.11.1997 між державною акціонерною компанією Хліб України , Обласною державною асоціацією (ОДА) Родючість і приватним підприємством-фірмою (далі - ППФ) Орнамент , згідно з умовами цього договору ДАК Хліб України зобов'язувалося відпустити ОДА Родючість 24 000 т насіння соняшнику для закупівлі страхового гербіциду, фірма Орнамент зобов'язувалась укласти договори з іноземними компаніями про закупівлю 800 тонн гербіциду і поставити його ДАК Хліб України у власність, а ДОА Родючість зобов'язувалася отримати дозволи на ввезення гербіциду, забезпечити його приймання протягом листопада-грудня 1997 року й зберігання на спеціальних складах державного підприємства Дніпроагрохім у с. Девладово Дніпропетровської області, а також укласти трьохсторонні договори із сільгоспвиробниками та заготівельними підприємствами про постачання гербіциду й повернення за нього боргу з урожаю 1997-1998 років.

В подальшому до фірми Ф.Й. Ельснер енд Ко перейшли права кредитора за трьохстороннім договором № 7 від 04.11.1997 на підставі договору № 27-03/98 від 27.03.1998, відповідно до якого ППФ Орнамент відступила позивачеві право вимоги виконання боргових зобов'язань за поставлений гербіцид на суму 3 120 000,00 доларів США, відшкодування витрат, оплати комісійної винагороди, пені і пов'язаних з цим інших платежів.

Протягом березня-квітня 1998 року до України надійшов страховий гербіцид Амінна сіль 2,4Д (798,896 т).

Однак ДАК Хліб України та ДОА Родючість свої зобов'язання щодо поставок насіння соняшнику в рахунок поставленого гербіциду Амінна сіль 2,4Д не провела.

Станом на 30.12.2005 борг ДАК Хліб України та ДОА Родючість становив 15 756 000,00 грн.

17.04.2006 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про часткове задоволення позову фірми Ф.Й. Ельснер енд Ко . Зокрема, вирішив стягнути з ДАК Хліб України на користь фірми Ф.Й. Ельснер енд Ко 15 756 000,00 грн. основного боргу, 25500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинив провадження в частині стягнення з Дніпропетровської обласної асоціації Родючість , в іншій частині позову відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 30/106 від 31.05.2006 рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2006 у справі № 30/106 залишено без змін.

20.06.2006 суд видав наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2006 постанову Київського апеляційного господарського суду № 30/106 від 31.05.2006 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2006 у справі № 30/106 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 30.11.2006 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2006 у справі № 30/106.

У березні 2011 року заступник прокурора Печерського району м. Києва звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва № 30/106 від 17.04.2006 за нововиявленими обставинами та клопотанням про поновлення строку для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи мотиви заяви заявник послався на таке.

Прокуратурою Печерського району м. Києва 20.12.2010 порушено кримінальну справу №56-2766 за фактом шахрайських дій невстановлених осіб, спрямованих на заволодіння майном ДАК Хліб України та підроблення і використання завідомо підробленого документа.

Підставою до порушення цієї кримінальної справи стали матеріали справи перевірки, проведеної прокуратурою Печерського району м. Києва, щодо законності порушення справи про банкрутство ДАК Хліб України . У ході проведення перевірки встановлено факт підроблення договору уступки права вимоги №27-03/98 від 27.03.1998, укладеного між ППФ Орнамент та фірмою Ф.Й. Ельснер енд Ко , який став однією з підстав для прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 17.04.2006 по справі №30/106 про стягнення з ДАК Хліб України на користь фірми Ф.Й. Ельснер енд Ко 15 756 000,00 грн.

Державна акціонерна компанія Хліб України подала клопотання про зупинення провадження з розгляду заяви про перегляд рішення від 17.04.2006 по справі № 30/106 за нововиявленими обставинами до розгляду по суті Господарським судом міста Києва справи № 57/185 за позовом ДАК Хліб України до приватного підприємства фірми Орнамент , Дніпропетровської обласної асоціації Родючість , Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства ДАК Хліб України , Обласного державного підприємства Дніпроагрохім , фірми Ф.Й. Ельснер енд Ко про визнання недійсним договору від 07.11.1997 № 7 про організацію забезпечення сільгосптоваровиробників області гербіцидом Амінна сіль 2,4Д під урожай 1998 року та договору від 27.03.1998 № 27-03/98 про відступлення права вимоги.

14.07.2011 суд зупинив провадження з розгляду заяви про перегляд рішення від 17.04.2006 по справі № 30/106 за нововиявленими обставинами до вирішення справи № 57/185.

Фірма Ф.Й. Ельснер енд Ко звернулася до суду з заявою про поновлення провадження з розгляду заяви.

Заявник зазначив, що 20.12.2012 Господарський суд міста Києва припинив провадження у справі №57/185 в частині позовних вимог до відповідача 1 - приватного підприємства фірми Орнамент та відповідача 3 - Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства ДАК Хліб України . В задоволенні позовних вимог відмовив. Суд встановив, що господарська діяльність відповідача 1 - приватного підприємства фірми Орнамент (ідентифікаційний код 23370490) та відповідача 3 - Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства ДАК Хліб України (ідентифікаційний код 00957979) припинена. Це рішення набрало законної сили.

11.09.2018 суд поновив провадження з розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, розгляд заяви призначив на 11.10.2018.

Фірма Ф.Й. Ельснер енд Ко у своїх поясненнях заперечила проти задоволення заяви з огляду на таке.

Виходячи з заяви заступника прокурора Печерського району м. Києва, підставою для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2006 у справі № 30/106 є те, що прокуратурою Печерського району м. Києва в рамках кримінальної справи № 56-2766 встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2006 по справі № 30/106 ухвалено на підставі підробленого документу (договору уступки права вимоги № 27-03/98 від 27.03.98, укладеного між ППФ Орнамент та фірмою Ф.Й. Ельснер енд Ко ).

Як стало відомо фірмі Ф.Й. Ельснер енд Ко , на підставі матеріалів кримінальної справи № 56-2766, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 та його перехідних положень, було розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань присвоєно № 120131110060003843.

Надалі, згідно з територіальною підслідністю матеріали кримінального провадження направлено до Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.

Згодом, матеріали кримінального провадження № 120131110060003843 були направлені до Ленінського районного відділу Дніпропетровського міського управління міліції.

Постановою слідчого Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Сеніна В.В. від 18.08.2014 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120131110060003843, закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 у справі № 57/185, яке було залишено без змін судами вищих інстанцій, відмовлено у визнанні недійсними договорів стягнення заборгованості за якими є предметом розгляду у цій справі, а саме: договору про організацію забезпечення сільськогосптоваровиробників області гербіцидом амінна сіль 2,4Д під урожай 1998 року №7 від 07.11.1997 та договору про відступлення права вимоги № 27-03-98 від 27.03.1998.

Таким чином, наведені заступником прокурора Печерського району м. Києва у заяві обставини, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу.

Дослідивши додані до заяви документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставинами не є нововиявленими, враховуючи таке.

Відповідно до частини 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У статті 320 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При оцінці обставин як нововиявлених діють загальні правила оцінки доказів, на які сторона посилається як на підтвердження своїх вимог.

На підтвердження підроблення договору № 27-03-98 від 27.03.1998, тобто нововиявленої обставини, прокуратурою надано постанову про порушення кримінальної справи від 20.12.2010. Застосовуючи щодо цього доказу критерій допустимості доказів, суд вважає, що він не доводить факт підроблення договору № 27-03-98 від 27.03.1998, та, відповідно, не є достатнім для висновку щодо наявності нововиявлених обставин, які можуть бути покладені в основу скасування попереднього судового рішення.

Зокрема, зі змісту ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, допустимість доказів - це встановлена законодавством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що пропонує обов'язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду господарського спору.

Кримінальним провадженням - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Конституційний принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що виключно обвинувальним вироком суду встановлюється доведеність вини особи у вчиненні злочину (ст. 62 Конституції України).

У зв'язку з цим, визначаючи підстави звільнення від доказування, стаття 75 ГПК України до таких відносить вирок суду в кримінальному провадженні або ухвалу суду про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже постанова про порушення кримінальної справи не може підтверджувати факт підроблення договору, а тому цей документ не засвідчує цю обставину і, відповідно, не є допустимим доказом, у розумінні ст. 77 ГПК України, як доказ наявності нововиявлених обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 325 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви заступника прокурора Печерського району м. Києва про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва № 30/106 від 17.04.2006 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва № 30/106 від 17.04.2006.

Ухвала набрала законної сили 11.10.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, протягом 10 днів з дня оголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 18.10.2018.

Суддя С. А. Ковтун (головуючий)

Суддя О. В. Гулевець

Суддя В. В. Джарти