Рішення

від 18.10.2018 по справі 550/1253/16-ц

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1253/16-ц

Провадження № 2/550/6/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі головуючого - судді Ланни Я.О.

за участю секретарів судового засідання - Литвин А.С., Томас Ю.П., Байрачної Н.В.,

представника позивачів - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи відділу Держгеокадастру в Чутівському районі - ОСОБА_4,

представника третьої особи ТОВ Зернятко Полтава - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи: відділ Держгеокадастру в Чутівському районі, ТОВ Зернятко-Полтава , Полтавська регіональна філія ДП Центр Державного земельного Кадастру про витребування земельних ділянок із незаконного володіння,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_8, треті особи: відділ Держгеокадастру в Чутівському районі, ТОВ Зернятко-Полтава , Полтавська регіональна філія ДП Центр Державного земельного Кадастру про витребування земельних ділянок із незаконного володіння. Позов мотивують тим, що ОСОБА_6, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії III-ПЛ №038697, виданого Войнівською сільською радою Чутівського району Полтавської області 13.01.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів права приватної власності за № 205, кадастровий номер № 5325480400:00:004:0054, належить на праві приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельна ділянка, площею 4,46 га., що розташована на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

ОСОБА_7, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії III-ПЛ № 038696, виданого Войнівською сільською радою Чутівського району Полтавської області 13.01.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів права приватної власності за № 204, кадастровий номер № 5325480400:00:004:0053, належить на праві приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельна ділянка, площею 4,46 га., що розташована на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

В 2007 році між позивачами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_8 були підписані договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 5 років кожен, тобто їх дія закінчилась у 2012 році. Одночасно позивачі підписали довіреність на ім'я відповідача, що протягом 10 років вони будуть отримувати орендну плату. Актів прийому-передачі позивачі не підписували, договори було передано ОСОБА_8 для подальшої державної реєстрації. Державну реєстрацію договору відповідачем проведено не було. У подальшому ОСОБА_8, на думку позивачів, незаконно уклав договір суборенди з ТОВ "Зернятко-Полтава". 22.02.2016 року позивачі дізнались, що вони нібито у 2009 році підписали з відповідачем договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 49 років. Позивачі вважають, що упродовж 2013-2016 років ОСОБА_8, користуючись без відповідних правових підстав отримав від ТОВ "Зернятко-Полтава" за користування спірними земельними ділянками грошові кошти в сумі 55 169, 69 грн. Внаслідок того, що ОСОБА_8 неправомірно використовував належні позивачам земельні ділянки, не сплачував кошти за користування ними, позивачі вважають, що їм завдано моральну шкоду.

З урахуванням уточнених позовних вимог від 12.05.2017 року, позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_8 вказані земельні ділянки та повернути їм землю в натурі.

Стягнути з ОСОБА_8 отриману ним суму доходу за незаконне користування земельними ділянка на користь ОСОБА_6 в сумі 27560 грн., а на користь ОСОБА_7 - у сумі 27609,69 грн. Стягнути з ОСОБА_8 на користь кожного з позивачів по 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати по справі, а саме по 3750 грн. кожному в рахунок відшкодування витрат по оплаті правової допомоги, а також витрати по оплаті судового збору ( по 1702,41 грн. кожному).

20.03.2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити з підстав, які викладені в позові.

В подальшому, в судові засідання не з'являлись, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити з наведених в позові підстав

Відповідач ОСОБА_8 позов не визнав, посилаючись на те, що між ним та позивачами було укладено договори оренди земельних ділянок від 16.07.2009 р. площами 4,46 га. кожна, які знаходяться в с. Войнівка Чутівського району Полтавської області на території Войнівської сільської ради.

У відповідності до записів уповноваженої особи Чутівського районного відділу Полтавської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру ОСОБА_9 на договорах, вони були зареєстровані за номерами № 040954500184 та № 040954500185.

ОСОБА_8 вважає, що здійснив усі передбачені законом дії під час державної реєстрації вказаних договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2009 р., отже набув право оренди. Вважає, що набуте ним право не може бути припинено внаслідок помилки державного органу, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов не визнали. Вважають, що позивачами не доведено в судовому засіданні заявлені позовні вимоги щодо позбавлення права володіти і розпоряджатись на свій розсуд земельними ділянками. Крім того не доведено підстав відшкодування матеріальної та моральної шкоди, так як земельні ділянки не вибували із власності позивачів.

Від третіх осіб: відділу Держгеокадастру в Чутівському районі, ТОВ Зернятко- Полтава , Полтавської регіональної філія ДП Центр Державного земельного Кадастру надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

10.01.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.02.2017 року призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.03.2017 року було залучено ТОВ Зернятко Полтава та ДП Центр Державного земельного Кадастру Полтавську регіональну філію до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору .

Ухвалою суду від 26.05.2017 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Чутівському районі Полтавської області; Полтавська філія Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" про визнання права оренди.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 , яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.9 ч.1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувався за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України від 03.10.2017р.

Ухвалою суду від 06.06.2018 року провадження у справі було поновлено.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

В силу ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІІ-ПЛ №038697 від 13.01.2000 року (кадастровий №5325480400:00:004:0054) належить на праві власності земельна ділянка, площею 4,46 га. на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІІ-ПЛ №038696 від 13.01.2000 року (кадастровий №5325480400:00:004:0053) належить на праві власності земельна ділянка, площею 4,46 га на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16 липня 2009 року між ОСОБА_6, як орендодавцем, та ОСОБА_8, як орендарем укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 49 років. Аналогічний договір щодо належної йому земельної ділянки того ж дня було укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ( т. 1 а.с.11-18).

Із наданих суду копій договорів оренди вбачається, що державний реєстратор ОСОБА_9 на примірниках договорів оренди поставила підпис, печатку державного органу та зазначила про те, що договір із ОСОБА_7 зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК 20 липня 2009 року за № 040954500184, а із ОСОБА_6 - за № 040954500185. (т.1 а.с. 11-18).

Як вбачається із рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 27.09.2017 у справі №550/417/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Чутівському районі Полтавської області; Полтавська філія Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" про визнання права оренди було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21.05.2018 рішення місцевого суду залишено без змін.

Так, судами було встановлено наступні обставини.

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на час укладення договорів оренди) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно пункту 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (далі Порядок), затвердженого Наказом ДержкомземуУкраїни від 02.07.20-03 р. № 174 (в редакції, що діяла на час укладення та реєстрації договорів оренди) державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів до книги реєстрації.

Згідно пункту 4.5 Порядку державну реєстрацію договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює реєстратор у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Судом встановлено, що на договорах оренди від 16.07.2009 р. маються зазначення державного реєстратора про їх державну реєстрацію, а відповідні записи до реєстраційних книг не внесено. При цьому сама свідок ОСОБА_9 не змогла пояснити причини та відтворити поза розумним сумнівом обставини, внаслідок яких сталась така невідповідність у документах. Колишній державний реєстратор пояснила суду, що за давністю подій та значним обсягом роботи, яку мала виконати, не може пригадати обставини щодо реєстрації договорів оренди ОСОБА_8

Як вбачається з примірнику договорів оренди земельної ділянки, наданих позивачами, вказані договори зареєстровано у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 липня 2009 року за № 040954500184 та № 040954500185 відповідно.

Згідно повідомлення відділу Держгеокадастру у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відповідні записи розділу Книги 4АА 006470 записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Войнівській сільській раді відсутні. В даних книгах договори оренди землі на прізвище ОСОБА_6 та ОСОБА_7, укладені з ОСОБА_8, не значаться.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 4.3. Посадової інструкції реєстратора виїзного реєстраційного офісу, затвердженого Директором Полтавської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру" 08.01.2008 р., реєстратор несе відповідальність за відображення даних державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорах оренди (суборенди) землі, відомостях про державну реєстрацію, внесених до реєстраційної картки і до книги реєстрації.(т.1 а.с.17-18).

В межах даної справи на підставі вищевказаних доказів, судом встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_9 вимог закону та посадової інструкції не дотрималась, відомостей до відповідної книги про реєстрацію вищевказаних договорів не внесла.

Підтвердженням факту реєстрації договорів оренди може бути лише внесення відповідних записів до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Войнівській сільській раді. Самі по собі записи про реєстрацію на примірниках договорів оренди не є належним доказом, в підтвердження їх державної реєстрації. Як вже зазначалось судом, таких записів до Книги реєстрації внесено не було.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що державна реєстрація спірних договорів оренди проведена в установленому законом порядку не була.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтями 12 , 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України ).

Стаття 79 ЦПК України містить вимогу щодо достовірності доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За нормами статей 792 Цивільного кодексу України та статті 13 Закону України Про оренду землі договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6 , статті 35 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі. Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Так, відповідно до ст.18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час укладення спірних договорів) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а згідно із ст.20 цього ж Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Згідно із частиною третьою ст.640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації. Прикінцевими положеннями договорів оренди від 16.07.2009 р. передбачено, що вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації. Отже, строк дії спірних договорів оренди землі мав початись лише після набрання ними чинності, а не з моменту його укладення. В ході судового розгляду встановлено, що державна реєстрація зазначених договорів оренди проведена не була. Суд звертає увагу на те, що до державної реєстрації договору оренди земельної ділянки не існує правової підстави для виникнення між сторонами орендних прав та обов'язків. Що дає підстави дійти висновку про те, що за незареєстрованими договорами оренди землі фактичний користувач ОСОБА_8 не мав правових підстав для користування земельними ділянками належними позивачам на умовах оренди. Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Ч.1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. З урахуванням указаних вище обставин справи щодо не проведення державної реєстрації спірних договорів оренди, суд приходить до висновку, що земельні ділянки підлягають поверненню позивачам в натурі, як набуті відповідачем без відповідної правової підстави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивачів про порушення їх прав в суді доведено, а тому позов в частині вимог про витребовування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та повернення їх в натурі підлягає задоволенню.

Суд не погоджується із доводами адвоката відповідача ОСОБА_3 стосовно того, що належним відповідачем у справі повинен бути лише приватний підприємець ОСОБА_8, оскільки саме з приватним підприємцем та позивачами було укладено спірні договори оренди земельних ділянок виходячи з наступного.

ОСОБА_10 Верховного Суду у своїй постанові від 21.03.2018 р. у справі № 725/3212/16-ц визначила співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу. Верховний Суд зауважив,що відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. У частині першій статті 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України , цим Кодексом, іншим законом , якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин. З аналізу вказаних вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України ). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України .

У статті 50 ЦК України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом , має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізична особа - підприємець сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину, як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Таким чином, цивільні права та обов'язки фізичної особи, зокрема право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи ( Постанова ВП ВС від 13.03.2018 року. Справа № 306/2004/15-ц).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_8 є належним відповідачем у даній справі.

Щодо вимог позивачів про стягнення з відповідача коштів за користування земельними ділянками за період 2013-2016 років та відшкодування моральної шкоди суд зауважує наступне.

За змістом ч.1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Як вже зазначалось судом, у примірниках договорів оренди земельних ділянок, наданих відповідачем, мається відмітка про те, що вказані договори зареєстровано у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 липня 2009 року за № 040954500184 та № 040954500185 відповідно.

Згідно повідомлення відділу Держгеокадастру у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відповідні записи розділу Книги 4АА 006470 записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Войнівській сільській раді відсутні. В даних книгах договори оренди землі на прізвище ОСОБА_7 та ОСОБА_6, укладені з ОСОБА_8, не значаться.

З урахуванням наведеного обгрунтованим є посилання відповідача на те, що йому не було відомо про те, що спірні договори оренди не було зареєстровано в установленому законом порядку у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК . Заслуговує на увагу той факт, що ОСОБА_8Б, вважаючи незаконними дії реєстратора, звертався у 2017 році до суду із позовом про визнання права оренди .

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачами не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_8 протягом 2013-2016 років знав що спірні договори оренди від 16.07.2009 року не зареєстровані в установленому законом порядку державним реєстратором, а тому не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення суми отриманого ним доходу за незаконне користування земельними ділянками позивачів на підставі ст. 1214 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується лише у випадку встановлення протиправної поведінки та дій відповідача.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 27.12.2016 року (т. 1 а.с.114-117) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201617000000148 від 18.03.2016 р. за ч.2 ст. 358 КК України, було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_8 кримінального правопорушення.

В зв'язку із зміною позовних вимог судом не досліджувались обставини підписання договорів оренди від 16.07.2009 р., а досліджувались лише обставини щодо державної реєстрації цих договорів.

Оскільки в даній справі не доведено позивачами протиправності дій відповідача внаслідок яких не було проведено державну реєстрацію спірних договорів оренди, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь кожного з позивачів в сумі по 551,20 грн. на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Документально підтверджені судові витрати по оплаті правничої допомоги підлягають стягненню з відповідача на користь кожного з позивачів в сумі по 1237,50 грн. на підставі п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , ст. 209 , ст.ст.258-259, ст.ст.263-265, ст.268, ст.273 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 23, 387, 638,640,792, ч.1 ст.1212, ст. 1213, ч.1 ст.1214 ЦК України, ст.ст.125, 126 ЗК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи: відділ Держгеокадастру в Чутівському районі, ТОВ Зернятко-Полтава , Полтавська регіональна філія ДП Центр Державного земельного Кадастру про витребування земельних ділянок із незаконного володіння задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 4,46 га кадастровий № 5325480400:00:004:0054 розташовану на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області та повернути її в натурі власнику ОСОБА_6.

Витребувати у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 4,46 га кадастровий № 5325480400:00:004:0053 розташовану на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області та повернути її в натурі власнику ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 551, 20 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору та 1237,50 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 551,20 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору та 1237,50 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті правничої допомоги.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чутівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - ОСОБА_6 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Позивач - ОСОБА_7 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).

Відповідач - ОСОБА_8 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2018 року.

Головуючий Я. О. Ланна