Ухвала

від 17.10.2018 по справі 202/3965/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/0430/98/18 Справа № 202/3965/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ФГ Свитязь, на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000541,-

за участю:

прокурора ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_5 .

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановленні слідчим суддею обставини

Ухвалою слідчого судді накладено арешт, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином майном та використовувати його, а саме:

- на земельну ділянку з кадастровим номером 1220784400:01:010:0238 площею 46, 0306 га, яка розташована на території Добровільської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області;

- на земельну ділянку, що розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 1220783300:01:006:0084 площею 42,9 га, яка розташована на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 1220785500:01:003:0134 площею 22, 2976 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області;

- на земельну ділянку з кадастровим номером 1220782200:01:010:0028 площею 41, 3129 га, яка розташована на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області;

- на посіви соняшнику, які розташовані на вказаних земельних ділянках.

Обґрунтовуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування злочину, передбаченого ч.1 ст.197- 1 КК України, в якому земельні ділянки та посіви соняшнику визнані речовим доказом, тому на підставі п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речового доказу, а також його знищення, переробки або приховування наклав арешт.

Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ухвала є незаконною, оскільки слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого в своєму рішенні не зазначив правових підстав для арешту майна, не звернув уваги, що в даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, не встановлено розмір завданої шкоди, а також не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності накладеним арештом, для ФГ Світязь, який призвів до зупинення господарської діяльності. Крім того, апелянт вказує, що володільцем земельних ділянок є СГ Свитязь, що підтверджується державним актом на землю, який на даний час здійснює свою діяльність та сплачує податки.

Позиції учасників апеляційного розгляду

В апеляційному суді адвокат ОСОБА_5 підтримав подану ним апеляційну скаргу, підтвердив викладенні в ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання слідчого та наданні до нього матеріали, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до змісту ч.2 ст.131 КПК України арешт майна входить до видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно до ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Апеляційний суд перевіривши клопотання слідчого та надані до нього матеріали вважає, що воно не відповідає вказаним вимогам кримінально процесуального закону.

Так, з наданих до клопотання слідчого матеріалів видно, що ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 12018040000000541 від 06.06.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 197- 1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок. (а.с.6)

Слідчий подавши клопотання про накладення арешту на земельні ділянки та посіву соняшнику, які розташовані на них, не зазначив кому належать земельні ділянки, а також не надав документи, які підтверджують право власності на земельні ділянки.

Крім того, слідчим не зазначено в клопотання розмір завданої шкоди вчиненим кримінальним правопорушення. В той же час ч.1 ст. 197-1 КК України є злочином із матеріальним складом.

Також, слідчий подавши клопотання долучив до нього копії матеріалів, які не завірені належним чином, серед яких є допити свідків, яких слідчий суддя не допитував під час судового засідання.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді необхідно скасувати, а клопотання слідчого повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ФГ Свитязь - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000541 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000541 повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3