Рішення

від 17.10.2018 по справі 813/3190/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/3190/18

17 жовтня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Будучність до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Будучність (місцезнаходження: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Фабрична, 1а/13) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл.Львівська, 8), в якому просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 08.11.2017 днем її надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 08.11.2017, яка, на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки платником податків на виконання вимог п. п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній. На думку позивача, сукупність наявних первинних документів у повній мірі підтверджує реальність операцій, їх фактичне виконання, в той час, коли з документів ДФС України взагалі не вбачається, у чому саме полягають порушення, рішення про відмову в реєстрації накладної є протиправним і підлягає скасуванню з відновленням їх прав. Крім цього, скарга на рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 09.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 08.11.2018 була направлена підприємством на адресу ДФС України 09.02.2018 та отримана ДФС України 12.02.2018, проте рішення за результатами розгляду скарги у десятиденний строк не надійшло, що у силу ст. 56 Податкового кодексу України дає підстави вважати скаргу такою, що повністю задоволена на користь платника податку. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав відповідно до вимог ст.162 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що Приватне підприємство Будучність зареєстроване Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, 08.06.2015, код ЄДРПОУ 39824657, місцезнаходження: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Фабрична, 1а/13, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 08.06.2015, перебуває на обліку в Пустомитівському відділенні Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

08.06.2018 між ПП Будучність (постачальник) та ТзОВ Торговий дім МІСЛТ (покупець) було укладено договір №2099, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і платити товар відповідно до накладної, що є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору поставки ПП Будучність доставлено ТзОВ Торговий дім МІСЛТ товар згідно з видатковою накладною №8/11-3 від 08.11.2017, а саме: заготівка постформінг G2 сорт 1 граніт/Рersi3050*600*2896шт. та стільниці L -профіль ДубКрафт Сірий 1 сорт клас У1 3050*600*28,00 у кількості 12шт.

Поставка товару здійснювалася на умовах самовивозу покупцем, що передбачено додатком №1 до договору №2099 від 08.06.2017. Відвантаження товару відбувалося на складі ПП Будучність за адресою: м.Львів, вул.Рудненська, 12, що перебуває у користуванні ПП Будучність на підставі договору суборенди майна та приміщень №10-0/15 від 01.09.2015.

Оплата за товар здійснена покупцем 08.11.2017 на підставі платіжного доручення №214.

Проданий ТзОВ Торговий дім МІСЛТ товар був попередньо придбаний ПП Будучність у ТзОВ Кроноспан УА на підставі договору поставки №316п/2015 від 24.09.2015 та видаткової накладної №206870 від 08.11.2017. Оплата за товар здійснена ПП Будучність на підставі платіжного доручення №459 від 08.11.2017. Доставка товару ПП Будучність здійснювалася перевізником ТзОВ СОКМЕ на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні №21/12/1 від 21.12.2015 та товарно-транспортної накладної №206870 від 08.11.2017.

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №26 від 08.11.2017 та направлено 27.11.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу № НОМЕР_1.

Згідно з отриманою квитанцією №1 від 28.11.2017, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено, зокрема, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 4410,4411 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 24, 26).

30.12.2017 на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було направлено на адресу контролюючого органу документи про підтвердження реальності здійснення операцій згідно з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.01.2018 за №551842/39824657 було відмовлено позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Вказане Рішення комісії Державної фіскальної служби України, ПП Будучність отримало 04.02.2018.

Не погоджуючись з Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, ПП Будучність 09.02.2017 звернулося до ДФС України з відповідною скаргою, в порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги ДФС України ПП Будучність відповіді не надала.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами п.74.2 ст.74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 та п. 200-1.9 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 ); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , &q?ан; Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Податковий кодекс України та Порядок №1246 не уповноважує податковий орган у разі відмови у прийнятті податкових накладних спонукати платника податків на здійснення певних дій, зокрема звернення до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 06.03.2018 (справа №826/4475/16).

Аналогічні норми містить п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанції по податковій накладній №26 від 08.11.2017 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6, п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом МФ України від 13.06.2017 №567.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621(в редакції від 17.11.2017) зазначає, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг, більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Так, в п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, документи визначені у розрізі Критеріїв оцінки ступня достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступним чином:

1) для критерію, зазначеного у п.п.1 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства встановлено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків у квитанції.

У зазначених квитанціях вказано, що ПН/РК відповідають вимогам пп.1; п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, тобто контролюючим органом визначено критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, згідно із п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом МФУ №567 від 13.06.2017.

Також, зі змісту квитанції встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Разом з тим, на думку суду, така підстава для прийняття рішення є формальною, оскільки неможливо встановити, що саме порушив суб'єкт підприємницької діяльності, а саме: суб'єктом підприємництва надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

У відповідності до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в п.п. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем були надані контролюючому органу пояснення та копії документів до вищезгаданих господарських операціях для направлення до комісії ДФС України.

Такі документи направлені позивачем, відповідно п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, до Комісії ДФС України, для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Зі змісту висновків контролюючого органу щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, викладених у спірному рішенні №551842/39824657 від 09.01.2018 встановлено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п.п. в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 цієї Постанови визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної:

- або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування

- або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Всупереч цьому, оскаржуване рішення позбавлено чіткості у визначенні підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, позаяк включають обидва альтернативні варіанти.

Окрім того, суд зазначає, що рішення комісії не містить конкретної інформації про причини та підстави для прийняття таких рішень. В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрацій податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складені податкові накладні.

На думку суду, така підстава для прийняття рішень є формальною, оскільки не можливо встановити, що конкретно порушив суб'єкт підприємницької діяльності, а саме: суб'єктом підприємництва надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

Крім того, суд вважає, що подані позивачем документи, відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України 13.06.2017 №567, та є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної №26 від 08.11.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, так як спірне рішення не відповідає встановленим у ч.2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На думку суду, ДФС України як суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер'їлдіз проти Туреччини , п.128, та Беєлер проти Італії , п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ( Лелас проти Хорватії , п.74).

З метою поновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України №551842/39824657 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 08.11.2017 прийняте з порушенням порядку, не у спосіб визначений законом, а тому, підлягає скасуванню.

Крім цього, відповідно до п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

-скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

-скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

-скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

-якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10- денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня наступного за останнім днем зазначеного строку (підпункти 56.23.1 - 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПК України).

Окрім того, порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 485 (далі - Постанова № 485).

Згідно з п. 5 Постанови № 485 скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПК України.

Розгляд скарги на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг (далі - комісія з питань розгляду скарг), яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України зобов'язана прийняти рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених п. 56.23 ст. 56 ПК України.

Згідно з п.п. 56.23.3 ПК України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

1)задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

2)залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності на податкову адресу платника податку у строк, визначений п. 56.23 ст. 56вказаного Кодексу, тобто у 10-денний строк.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем 09.02.2018 згідно з п.п.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПК України на адресу відповідача надіслано скаргу на рішення комісії ДФС України від 09.01.2018 №551842/39824657 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 08.11.2017.

Однак, станом на день подання даного позову та розгляду справи рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг щодо розгляду скарги ПП Будучність не надіслано на адресу підприємства.

Пунктом 56.23.4 ст.56 ПКУ прямо встановлено, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідно до п.56.23.4 ст.56 ПК України, скарга ПП Будучність від 09.02.2018 вважаються повністю задоволеною на користь платника.

Також суд зазначає, що відповідачем ні в строки встановлені КАС України для подання доказів, ні станом на час прийняття судом рішення, не надано доказів, що ним приймалось будь-яке рішення за результатами розгляду скарги позивача.

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, скарга позивача вважається задоволеною з 09.02.2018, і відповідач в свою чергу зобов'язаний був зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 08.11.2017, подану підприємством 27.11.2017.

Тому з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №20 від 30.11.2017.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

А тому, вважає, що покладання на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст.9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Однак, відповідачами на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст.139 КАС України. Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №26 від 08.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного отримання.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Будучність (місцезнаходження: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Фабрична, 1а/13, код ЄДРПОУ 39824657) судовий збір в розмірі 1762(одна тисяча сімсот шістдесят два)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2018.

Суддя Лунь З.І.