Постанова

від 11.10.2018 по справі 659/330/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 659/330/16-ц

провадження № 61-21286св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В.М., Червинської М. Є. ,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_4,

відповідач - фермерське господарство Аграрій ,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4на рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Колісниченка А. Г., Вейтас І. В., Радченка С. В., та на додаткове рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів:Колісниченка А. Г., Вейтас І. В., Радченка С. В.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства Аграрій (далі - ФГ Аграрій ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що у 2010 році за усною домовленістю передав відповідачу ОСОБА_5 у тимчасове користування на 5 років свою земельну ділянку площею 8,92 гектари. В 2015 році позивач попередив ОСОБА_5 про бажання самостійно обробляти власну землю, просив після збору врожаю 2015 року його земельну ділянку не обробляти. Всупереч цьому ОСОБА_5 у квітні 2016 року самовільно здійснив обробку земельної ділянки та засіяв її соняшником, зустрічей та спілкування з приводу виниклого спору уникає. На підставі чого просив зобов'язати ОСОБА_5 повернути позивачеві самовільно зайняту земельну ділянку, площею 8,9203 га, що розташована на території Нижньоторгаївської сільської ради, Нижньосірогозького району, Херсонської області.

Ухвалою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 02 липня 2016 року замінено відповідача ОСОБА_5 належним - ФГ Аграрій в особі його голови ОСОБА_6. Залучено до участі у справі ОСОБА_5 в якості третьої особи.

Під час розгляду справи ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги та просив, визнати недійсним договір оренди землі від 24 грудня 2012 року без номера, укладений між орендодавцем ОСОБА_4, який є власником земельної ділянки № 2/20, розташованої на території Нижньоторгаївської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 8,9203 га, та ФГ Аграрій ; зобов'язати ФГ Аграрій повернути ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку № 2/20 площею 8,9203 га, розташовану на території Нижньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, та стягнути з ФГ Аграрій на користь ОСОБА_4 110 704,51 грн завданих протиправними діями шляхом незаконного використання земельної ділянки збитків у вигляді упущеної вигоди, стягнути 8 073,90 грн, 2485,05 грн. судового збору, 5588,85 понесених витрат на правову допомогу.

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року, з урахуванням ухвали від 05 січня 2017 року про виправлення описки у судовому рішенні, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 24 грудня 2012 року без номера, укладений між орендодавцем ОСОБА_4, який є власником земельної ділянки № 2/20, розташованої на території Нижньоторгаївської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 8,9203 га та ФГ Аграрій .

Зобов'язано ФГ Аграрій повернути ОСОБА_4 земельну ділянку № 2/20, належну йому на підставі виданого 28 лютого 2003 року Нижньоторгаївської сільською радою народних депутатів Нижньосірогозького району Херсонської області Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, площею 8,9203 га, розташовану на території Нижньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнуто з ФГ Аграрій на користь ОСОБА_4 77 635,71 грн завданих протиправними діями шляхом використання земельної ділянки збитків у вигляді упущеної вигоди, а також 8 073,90 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору (2 485,05 грн) та правову допомогу (5 588,85 грн).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії відповідача перешкоджали позивачеві здійснити самостійно обробку власної земельної ділянки, використати її на власний розсуд, а тому позивачеві завдано збитків у сумі 77 635,71 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ФГ Аграрій задоволено частково.

Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року в частині стягнення з ФГ Аграрій на користь ОСОБА_4 77 635,71 грн в рахунок відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивована тим, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення упущеної вигоди, посилався на те, що він мав намір та можливість здійснити посів, вирощування соняшника та збір врожаю і його реалізацію на суму 110 704,51 грн. Однак, позивач не надав доказів, що ним завчасно, у передбачені строки здійснено придбання насіння, добрив, засобів захисту рослин. Також не надано доказів наявності у нього відповідної техніки чи укладення договорів із господарюючими суб'єктами чи інших реальних можливостей щодо обробітку землі та посівів, а також збирання, транспортування та зберігання врожаю.

Додатковим рішенням апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ФГ Аграрій 5 575 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ФГ Аграрій на користь ОСОБА_4 248,42 грн в рахунок витрат на сплату судового збору.

Додаткове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки апеляційна скарга, яка подана ФГ Аграрій , задоволена частково і рішення суду першої інстанції скасовано в частині відшкодування збитків на суму 77 635,71 грн, то судові витрати із сплати судового збору та на правову допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до вимог у задоволенні яких було відмовлено.

14 квітня 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року залишити в силі.

26 квітня 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на додаткове рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване додаткове судове рішення та ухвалити нове рішення.

Касаційні скарги мотивовано тим, що, будучи власником земельної ділянки, не міг самостійно використовувати свою земельну ділянку, здійснювати посів соняшника (який був придбаний), догляд за посівом та збір урожаю, який міг принести дохід. Для стягнення збитків є підстави, оскільки в наявності є всі елементи, а саме протиправна поведінка ФГ Аграрій , шкідливий результат такої поведінки (збитки), і причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками і вина правопорушника.

Крім того, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, не врахував доказів, в судовому рішенні відсутні посилання про наявність зазначених квитанцій, відсутні обґрунтування про не залучення до загальної суми витрат.

02 червня 2017 року голова ФГ Аграрій - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційні скарги на рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2017 року та додаткове рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року, в яких просить відхилити касаційні скарги та залишити без змін судові рішення від 15 березня 2017 року та від 29 березня 2017 року.

21 квітня 2018 року справа № 659/330/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

Судом встановлено, що 28 лютого 2003 року ОСОБА_4 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 8,9203 га, розташовану на території Нижньоторгаївської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_2 (а. с. 4-6).

24 грудня 2012 року між ОСОБА_4 та ФГ Аграрій було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років. Зазначений договір був підписаний ОСОБА_7 (сестрою позивача).

Відповідно до пункту 41 договору оренди від 24 грудня 2012 року цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з вимогою про звільнення землі та передачі її йому, оскільки позивач мав намір самостійно на ній господарювати.

Відповідач проігнорував звернення ОСОБА_4 та засіяв його земельну ділянку сільськогосподарськими культурами.

01 червня 2016 року було здійснено державну реєстрацію договору оренди без номера від 24 грудня 2012 року земельної ділянки площею 8,9203 га, кадастровий номер НОМЕР_1, виданого ФГ Аграрій та ОСОБА_4, державний реєстратор ОСОБА_8

Встановлено, що договір оренди землі від 24 грудня 2012 року не був підписаний ОСОБА_4, тому має бути визнаний недійсним на підставі пункту 3 статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, що свідчить про відсутність волевиявлення власника земельної ділянки на укладення такого договору.

Зобов'язуючи відповідача повернути власнику належну йому земельну ділянку, суд дійшов правильного висновку, що ФГ Аграрій займає її протиправно всупереч волі власника.

Землекористування з боку відповідача належним чином не оформлене, а відтак не підлягає захисту, оскільки фактичне використання ФГ Аграрій земельної ділянки позивача, яке здійснювалось за усною домовленістю, могло існувати до моменту пред'явлення останнім вимоги про її звільнення.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо такі порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно було б ним отримані в разі використання земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідно встановити протиправність поведінки відповідача, наявність збитків та їх розмір, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками, а також його вину. Лише одночасна наявність всіх названих елементів дає підстави для стягнення збитків.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів що ним завчасно, у передбачені строки здійснено придбання насіння, добрив, засобів захисту рослин, що він мав намір та можливість здійснити посів, вирощування соняшника та збір врожаю і його реалізацію на суму 110 704,51 грн. Також не надано доказів наявності у нього відповідної техніки чи укладення договорів із господарюючими суб'єктами чи інших реальних можливостей щодо обробітку землі та посівів, а також збирання, транспортування та зберігання врожаю.

Тому з урахуванням вищезазначених вимог закону суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в оскаржуваній частині є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Аргументи ОСОБА_4 про реальність отримання прибутку від господарювання на належній йому земельній ділянці та методика розрахунку розміру збитків, є необґрунтованими.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд апеляційної інстанції, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги ФГ Аграрій та відмови в задоволенні частини позову про відшкодування збитків, дійшов правильного висновку, що судові витрати із сплати судового збору та на правову допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до вимог у задоволенні яких позивачу було відмовлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2017 року та додаткове рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4залишити без задоволення.

Рішенняапеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2017 року та додаткове рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В.М. Коротун

М.Є. Червинська